Населення Татарстану

Чисельність населення республіки за даними Росстату становить 3 902 642 чол. (2020). Татарстан займає 8-е місце за чисельністю населення серед суб'єктів Російської Федерації. Щільність населення — 57,52 чол. / Км² (2020). Міське населення — 76,93 % (2020).

Чисельність населення

Чисельність населення

1926[1]	1928[2]	1959[3]	1970[4]	1979[5]	1987[6]	1989[7]
2 594 032	▲2 622 800	▲2 850 417	▲3 131 238	▲3 435 644	▲3 568 000	▲3 637 809
1990[8]	1991[8]	1992[8]	1993[8]	1994[8]	1995[8]	1996[8]
▲3 653 969	▲3 675 425	▲3 692 334	▲3 719 831	▲3 740 811	▲3 751 808	▲3 761 178
1997[8]	1998[8]	1999[8]	2000[8]	2001[8]	2002[9]	2003[8]
▲3 770 046	▲3 780 352	▲3 789 259	▲3 789 688	▼3 786 845	▼3 779 265	▼3 777 667
2004[8]	2005[8]	2006[8]	2007[8]	2008[8]	2009[8]	2010[10]
▼3 772 945	▼3 768 515	▼3 761 534	▼3 760 534	▲3 762 809	▲3 768 580	▲3 786 488
2011[8]	2012[11]	2013[12]	2014[13]	2015[14]	2016[15]	2017[16]
▲3 787 485	▲3 803 189	▲3 822 038	▲3 838 230	▲3 855 037	▲3 868 730	▲3 885 253

Співвідношення чоловіків і жінок (дані Росстату).

Рік	Кількість жінок на 1000 чоловіків.
2005	1166
2010	1166
2011	1164
2012	1163
2013	1162
2014	1162
2015	1162
2016	1160
2017	1159

Населені пункти

Найбільшим населеним пунктом Татарстану є його столиця місто-мільйонник Казань . Крім нього, в республіці є ще 26 населених пунктів з чисельністю населення понад 10 тисяч осіб, в тому числі 8 міст більш ніж з 50 тисячами і 3 міста з більш ніж 100 тисячами жителів.

Національний склад

Етнічний склад Республіки Татарстан по поселеннях, перепис 2010 р

Етнічний склад Республіки Татарстан по міських і сільських поселень в %, Перепис 2010 р

Співвідношення російських і татар в Республіці Татарстан по міських і сільських поселень в %, Перепис 2010 р

Росіяни в Республіці Татарстан по міських і сільських поселень в %, Перепис 2010 р

	1926 чол.	%	1939 чол.	%	1959 чол.	%	1979 чол.	%	1989 чол.	%	2002 чол.	% від всього	%	2010 чол.	% від всього	% від тих що вказали національніцсть
всего	2593779	100,00 %	2915277	100,00 %	2850417	100,00 %	3445412	100,00 %	3641742	100,00 %	3779265	100,00 %		3786488	100,00 %
Татари	1164342	44,89 %	1421514	48,76 %	1345195	47,19 %	1641603	47,65 %	1765404	48,48 %	2000116	52,92 %	52,94 %	2012571	53,15 %	53,24 %
Росіяни	1118834	43,14 %	1250667	42,90 %	1252413	43,94 %	1516023	44,00 %	1575361	43,26 %	1492602	39,49 %	39,50 %	1501369	39,65 %	39,71 %
Чуваші	127330	4,91 %	138935	4,77 %	143552	5,04 %	147088	4,27 %	134221	3,69 %	126532	3,35 %	3,35 %	116252	3,07 %	3,08 %
Удмурти	23873	0,92 %	25932	0,89 %	22657	0,79 %	25330	0,74 %	24796	0,68 %	24207	0,64 %	0,64 %	23454	0,62 %	0,62 %
Мордва	35084	1,35 %	35759	1,23 %	32932	1,16 %	29905	0,87 %	28859	0,79 %	23702	0,63 %	0,63 %	19156	0,51 %	0,51 %
Марійці	13130	0,51 %	13979	0,48 %	13513	0,47 %	16842	0,49 %	19446	0,53 %	18787	0,50 %	0,50 %	18848	0,50 %	0,50 %
Українці	3143	0,12 %	13087	0,45 %	16099	0,56 %	28577	0,83 %	32822	0,90 %	24016	0,64 %	0,64 %	18241	0,48 %	0,48 %
Башкири	1752	0,07 %	931	0,03 %	2063	0,07 %	9256	0,27 %	19106	0,52 %	14911	0,39 %	0,39 %	13726	0,36 %	0,36 %
Азербайджанці	10	0,00 %	139	0,00 %	330	0,01 %	1340	0,04 %	3915	0,11 %	9987	0,26 %	0,26 %	9527	0,25 %	0,25 %
Узбеки	16	0,00 %	183	0,01 %	512	0,02 %	1165	0,03 %	2692	0,07 %	4852	0,13 %	0,13 %	8881	0,23 %	0,23 %
Вірмени	85	0,00 %	440	0,02 %	608	0,02 %	1153	0,03 %	1815	0,05 %	5922	0,16 %	0,16 %	5987	0,16 %	0,16 %
Таджики			27	0,00 %			231	0,01 %	742	0,02 %	3625	0,10 %	0,10 %	5859	0,15 %	0,15 %
Білоруси	470	0,02 %	2296	0,08 %	4142	0,15 %	7074	0,21 %	8427	0,23 %	6129	0,16 %	0,16 %	4592	0,12 %	0,12 %
Євреї	4265	0,16 %	6050	0,21 %	10360	0,36 %	8650	0,25 %	7294	0,20 %	3472	0,09 %	0,09 %	2624	0,07 %	0,07 %
Німці	615	0,02 %	1083	0,04 %	1427	0,05 %	2352	0,07 %	2775	0,08 %	2882	0,08 %	0,08 %	2200	0,06 %	0,06 %
Казахи	247	0,01 %	358	0,01 %	389	0,01 %	969	0,03 %	2088	0,06 %	1832	0,05 %	0,05 %	1758	0,05 %	0,05 %
Грузини	27	0,00 %	338	0,01 %	300	0,01 %	812	0,02 %	1312	0,04 %	1753	0,05 %	0,05 %	1478	0,04 %	0,04 %
Киргизи			73	0,00 %			114	0,00 %	536	0,01 %	482	0,01 %	0,01 %	1156	0,03 %	0,03 %
Молдавани			128	0,00 %	194	0,01 %	777	0,02 %	1050	0,03 %	1004	0,03 %	0,03 %	971	0,03 %	0,03 %
Туркмени	3	0,00 %	34	0,00 %			395	0,01 %	901	0,02 %	670	0,02 %	0,02 %	968	0,03 %	0,03 %
Корейці	20	0,00 %	72	0,00 %			290	0,01 %	392	0,01 %	664	0,02 %	0,02 %	864	0,02 %	0,02 %
Лезгиныи	5	0,00 %	53	0,00 %			164	0,00 %	483	0,01 %	819	0,02 %	0,02 %	862	0,02 %	0,02 %
Цигани	180	0,01 %	618	0,02 %	435	0,02 %	463	0,01 %	664	0,02 %	838	0,02 %	0,02 %	821	0,02 %	0,02 %
Турки	1	0,00 %	28	0,00 %			14	0,00 %	17	0,00 %	540	0,01 %	0,01 %	486	0,01 %	0,01 %
Булгари														484	0,01 %	0,01 %
Греки	22	0,00 %	79	0,00 %			227	0,01 %	382	0,01 %	488	0,01 %	0,01 %	477	0,01 %	0,01 %
Поляки	706	0,03 %	565	0,02 %	528	0,02 %	615	0,02 %	627	0,02 %	620	0,02 %	0,02 %	443	0,01 %	0,01 %
Чеченці	3	0,00 %	12	0,00 %			148	0,00 %	272	0,01 %	706	0,02 %	0,02 %	420	0,01 %	0,01 %
Осетини	5	0,00 %	82	0,00 %	134	0,00 %	342	0,01 %	503	0,01 %	364	0,01 %	0,01 %	346	0,01 %	0,01 %
Комі-пермяки			145	0,00 %	407	0,01 %	335	0,01 %	500	0,01 %	464	0,01 %	0,01 %	299	0,01 %	0,01 %
Аварці			7	0,00 %			96	0,00 %	267	0,01 %	251	0,01 %	0,01 %	274	0,01 %	0,01 %
Даргинці			4	0,00 %			45	0,00 %	141	0,00 %	232	0,01 %	0,01 %	271	0,01 %	0,01 %
Араби	1	0,00 %					18	0,00 %	1	0,00 %	206	0,01 %	0,01 %	271	0,01 %	0,01 %
Вєтнамці											251	0,01 %	0,01 %	244	0,01 %	0,01 %
Литовці	79	0,00 %	78	0,00 %	164	0,01 %	297	0,01 %	365	0,01 %	263	0,01 %	0,01 %	222	0,01 %	0,01 %
Болгари	4	0,00 %	25	0,00 %			154	0,00 %	241	0,01 %	256	0,01 %	0,01 %	205	0,01 %	0,01 %
інші	434	0,02 %	1167	0,04 %	2000	0,07 %	2547	0,07 %	3325	0,09 %	3914	0,10 %	0,10 %	4313	0,11 %	0,11 %
вказали національність	2593727	100,00 %	2914888	99,99 %	2850354	100,00 %	3445411	100,00 %	3641742	100,00 %	3778359	99,98 %	100,00 %	3780436	99,84 %	100,00 %
не вказали національність	52	0,00 %	389	0,01 %	63	0,00 %	1	0,00 %	0	0,00 %	906	0,02 %		6052	0,16 %

Етнічна карта Татарстану (англійською мовою)

Татари

Частка татар у населенні республіки за результатами переписів:

+1926[17] , %	1939[18] , %	1959[19] , %	1970[20] , %	1979[21] , %	1989[22] , %	2002[23] , %	2010 , %
48,7	48,8	47,2	49,1	47,6	48,5	52,9	53,2

Татари — за результатами перепису 2010 року, в республіці проживало 2,012,000 татар (що становить понад 53 % населення республіки).

З 43 муніципальних районів татари утворюють більшість у 32, росіяни — в 10, і в одному районі більшість населення складають чуваші. У 10-ти районах чисельність татар перевищує 80-90 % від загальної чисельності тих що вказали національність.^[24]

Хоча обидві основні етнічні групи республіки в цілому ведуть подібний спосіб життя, в динаміці чисельності татарського і російського населення республіки є істотні відмінності. Так, у порівнянні з росіянами у татар народжуваність в середньому вище (в селі — у 1,3 рази, в місті — у 1,5 рази). Смертність у татар трохи нижча (9,9 проти 11,2 проміле), питома вага молодих вікових груп у татар вища. Природний приріст населення республіки: 4,0 % у татар і -1,4 % у росіян.

В силу зазначених причин згідно з прогнозними даними майбутнього етнічного складу населення Республіки Татарстан до 2030 р питома вага татар в межах республіки буде збільшуватися. До кінця прогнозованого періоду їхня частка може дійти до 58,8 %, а питома вага росіян складе 35,3 %. Урбанізація татар відбуватиметься швидкими темпами, причому місцями їхнього розселення все частіше будуть виступати більші міста і агломерації. Прогнозується істотне зростання чисельності татар в найбільших містах з відносно високим рівнем життя населення.

Росіяни

Частка росіян у населенні республіки за результатами переписів:

+1926[17] , %	1939[18] , %	1959[19] , %	1970[20] , %	1979[21] , %	1989[22] , %	2002[23] , %	2010[24] , %
43,1	42,9	43,9	42,4	44,0	43,3	39,5	39,7

Чуваші

Частка чувашів в населенні республіки за результатами переписів:

+1926[17] , %	1939[18] , %	1959[19] , %	1970[20] , %	1979[21] , %	1989[22] , %	2002[23] , %	2010[24] , %
4,9	4,8	5,0	4,9	4,3	3,7	3,3	3,1

Чуваші складають значну частину населення Аксубаєвського району республіки — 44,0 %, Дрожжановського р-ну — 41,1 %, Нурлатського р-ну — 25,3 %, Черемшанського району — 22,8 %, Тетюшського р-ну — 20, 9 %, Буїнського р-ну — 19,9 % і Алькіївського р-ну — 19,2 %.^[24]

Удмурти

Частка удмуртів в населенні республіки за результатами переписів:

+1926[17] , %	1939[18] , %	1959[19] , %	1970[20] , %	1979[21] , %	1989[22] , %	2002[23] , %	2010[24] , %
					0,7	0,6	0,6

Удмурти компактно проживають в Кукморському районі, де вони становлять 14,0 % від усього населення, в Балтасінському районі — 11,9 %, в Агризському районі — 6,4 %, в Бавлінскому районі — 5,6 %.^[24]

Башкири

Частка башкир в населенні республіки за результатами переписів:

+1926[17] , %	1939[18] , %	1959[19] , %	1970[20] , %	1979[21] , %	1989[22] , %	2002[23] , %	2010[24] , %
0,07	0,03	0,07	0,09	0,27	0,52	0,39	0,36

За даними перепису 2010 року на території Татарстану проживає 13,7 тисяч башкирів, з них 5,9 тисяч — в Набережних Човнах, 1,8 тисячі — в Казані.

Євреї

Частка євреїв в населенні республіки за результатами переписів:

+1926[17] , %	1939[18] , %	1959[19] , %	1979[21] , %	1989[22] , %	2002[23] , %	2010[24] , %
0,16	0,21	0,36	0,25	0,20	0,09	0,07

Євреї Татарстану і Удмуртії — це особливі територіальні групи ашкеназі, що сформувалися в регіоні проживання змішаного тюрко, фінно-угро і слов'яномовного населення. Ашкеназькі євреї проживають на території Татарстану з 1830-х років.^[25] Спочатку, євреї Удмуртії і Татарстану поділялися на 2 територіальні групи: 1) удмуртські євреї, які жили в Удмуртії і на півночі Татарстану; 2) татарські або казанські євреї.^[26] Вони говорили на мові ідиш .^[27] Удмуртські євреї сформували місцевий ідіом їдишу (удмуртіш), одна з характерних особливостей якого є помітна кількість удмуртських і татарських запозичення.

За даними Всесоюзного перепису 1989 року в Татарстані проживало понад 7 тисяч євреїв. У 1990-ті роки відбувалася репатріація до Ізраїлю . Нині в Ізраїлі проживає близько 9 тисяч репатріантів з Татарстану.

Національний склад по районах (2010)

За даними перепису 2010 року^[24]

Район (місто)	Татари	Росіяни	Чувашиі	Удмурти	Мордва	Марійці	Українці	Башкири
Казань	47,6 %	48,6 %	…	…	…	…	…	…
Набережні Човни	47,4 %	44,9 %	1,9 %	…	…	…	1,3 %	1,2 %
Агризький район	58,1 %	25,2 %	…	6,4 %	…	8,0 %	…	…
Азнакаєвський район	86,1 %	11,2 %	…	…	…	…	…	…
Аксубаєвський район	38,5 %	16,8 %	44,0 %	…	…	…	…	…
Актаньшиський район	96,9 %	…	…	…	…	1,6 %	…	…
Алексєєвський район	30,5 %	58,6 %	6,3 %	…	3,0 %	…	…	…
Алькієвський район	64,2 %	15,7 %	19,2 %	…	…	…	…	…
Альметьєвський район	55,2 %	37,1 %	2,8 %	…	1,4 %	…	…	…
Апастовський район	90,9 %	4,7 %	3,7 %	…	…	…	…	…
Арський район	92,7 %	5,9 %	…	…	…	…	…	…
Атнинський район	98,6 %	…	…	…	…	…	…	…
Бавлинський район	64,6 %	20,3 %	5,7 %	5,6 %	1,1 %	…	…	…
Балтасинський район	85,0 %	1,7 %	…	11,9 %	…	…	…	…
Бугульминський район	35,5 %	56,6 %	2,5 %	…	2,3 %	…	…	…
Буїнський район	65,9 %	13,3 %	19,9 %	…	…	…	…	…
Верхньоуслонський район	24,9 %	65,8 %	6,2 %	…	…	…	…	…
Високогорський район	67,2 %	30,4 %	…	…	…	…	…	…
Дрожжанівський район	57,5 %	1,1 %	41,1 %	…	…	…	…	…
Єлабузький район	42,6 %	51,7 %	1,0 %	…	…	1,2 %	…	…
Заїнський район	57,5 %	39,2 %	1,4 %	…	…	…	…	…
Зеленодольський район	40,4 %	56,2 %	1,2 %	…	…	…	…	…
Кайбицький район	67,7 %	26,2 %	5,3 %	…	…	…	…	…
Камсько-Устьїнський район	54,1 %	42,8 %	…	…	…	…	…	…
Кукморський район	78,6 %	5,3 %	…	14,0 %	…	1,4 %	…	…
Лаїшевський район	42,1 %	55,1 %	1,0 %	…	…	…	…	…
Леніногорський район	51,5 %	37,0 %	4,5 %	…	4,6 %	…	…	…
Мамадиський район	76,3 %	20,1 %	…	1,3 %	…	1,4 %	…	…
Менделєєвський район	52,8 %	35,6 %	…	4,4 %	…	4,0 %	…	…
Мензелинський район	60,1 %	35,4 %	…	…	…	2,7 %	…	…
Муслюмовський район	89,9 %	6,3 %	…	…	…	2,7 %	…	…
Нижньокамський район	50,2 %	43,9 %	2,5 %	…	…	…	…	0,7 %
Новошешминський район	43,4 %	50,9 %	4,2 %	…	…	…	…	…
Нурлатський район	51,8 %	21,6 %	25,3 %	…	…	…	…	…
Пестречинський район	57,0 %	40,2 %	…	…	…	…	…	…
Рибно-Слободський район	79,2 %	19,8 %	…	…	…	…	…	…
Сабинський район	95,4 %	3,2 %	…	…	…	…	…	…
Сармановський район	90,8 %	7,8 %	…	…	…	…	…	…
Спаський район	29,5 %	67,6 %	1,6 %	…	…	…	…	…
Тетюшський район	32,7 %	35,7 %	20,9 %	…	9,6 %	…	…	…
Тукаєвський район	71,1 %	24,3 %	1,5 %	…	…	…	…	…
Тюлячинський район	89,2 %	10,1 %	…	…	…	…	…	…
Черемшанський район	54,1 %	17,8 %	22,8 %	…	4,2 %	…	…	…
Чистопольський район	40,1 %	55,4 %	3,0 %	…	…	…	…	…
Ютазинський район	74,6 %	21,3 %	…	…	…	…	…	…