Нільс Ареструп

Нільс Ареструп (фр. Niels Arestrup; 8 лютого 1949, Монтрей, Франція — 1 грудня 2024) — французький театральний і кіноактор, сценарист та режисер данського походження. Тричі лауреат премії «Сезар» за найкращу чоловічу роль другого плану та низки інших професійних та фестивальних кінонагород .

Нільс Ареструп
фр. Niels Arestrup[1]
Дата народження	8 лютого 1949(1949-02-08)[2][3][…]
Місце народження	Монтрей, Сена[d], Франція[1][4]
Дата смерті	1 грудня 2024(2024-12-01)[5][1][4] (75 років)
Місце смерті	Віль-д'Авре, О-де-Сен, Франція[6][1][4]
Поховання	Q83375976?
Громадянство	Франція[1]
Вчителі	Піто́єв Олександрd і Tania Balachovad
Професія	актор, режисер, сценарист
Кар'єра	1973 — 2018
Нагороди	Molière Award for Best Actord Премія «Сезар» за найкращу чоловічу роль другого плану (25 лютого 2006) Премія «Сезар» за найкращу чоловічу роль другого плану (27 лютого 2010) Премія «Сезар» за найкращу чоловічу роль другого плану (28 лютого 2014)
IMDb	ID 0034390
Нільс Ареструп у Вікісховищі

Біографія та кар'єра

Нільс Ареструп народився 8 лютого 1949 в Монтреї (департамент Сена-Сен-Дені у Франція) у скромній родині данця, який емігрував до Франції під час Другої світової війни, та француженки^[7]. В юнацькі роки навчався на курсах акторської майстерності Тані Балашової^[fr]. Починав акторську кар'єру у театрі.

1973 року Нільс Ареструп дебютував в кіно, зігравши невелику роль у фільмі Самі Павела «Міс О'Жіні та чоловіки-квіти». У 1974 році знявся в авантюрній драмі режисера Алена Рене «Ставіський», в якій зіграв роль Рудольфа, секретаря Льва Троцького. Паралельно з виступами на театральній сцені, Ареструп продовжував зніматися у кіно, створюючи образи яскравих персонажів другого плану, що запам'ятовуються, найчастіше негативних або двоїстих. Подібні ролі актор виконав у фільмах «Виверт» (1979), «Жінка-поліцейський» (1979), «Вовки серед вовків» (1985).

З середини 1980-х років Нільса Ареструпа почали запрошувати на головні ролі. Так, у 1984 році він зіграв роль коханця одруженої головної героїні у фільмі Марко Феррері «Майбутнє — це жінка», у 1991-му з'явився у фільмі «Зустріч з Венерою» в ролі диригента угорського оркестру Золтана Шанто, який «воює» з Паризьким оперним театром. У 2002 році Ареструп виконав головну роль у режисерському дебюті Софі Марсо, драмі «Поговори зі мною про любов».

Світову славу Нільсу Ареструпу принесли ролі у фільмах Жака Одіара «І моє серце завмерло» (2005) та «Пророк» (2009). За кожну з цих ролей актор отримав премію «Сезар» у номінації «Найкращий актор другого плану». У драмі «І моє серце завмерло» Ареструп зіграв власника напівкримінального бізнесу, який перепродує покинуті будинки, безжально виганяючи нелегальних іммігрантів, що оселилися в них, та примушує свого сина Тома (Ромен Дюріс) займатися тим же. У тюремному трилері «Пророк», який отримав Гран-прі 62-го Каннського кінофестивалю, та 9 премій «Сезар», Нільс Ареструп зіграв роль «пахана», ватажка банди корсиканців, яка тримає у страху решту ув'язнених.

У 2006 році Нільс Ареструп дебютував як режисер, знявши політичну драму «Кандидат», головну роль в якій виконав актор Іван Атталь.

У 2014 році Нільс Ареструп отримав третю премію «Сезар» як найкращий актор другого плану за роботу у фільмі «Набережна Орсе» Бертрана Таверньє, де він зіграв роль глави уряду Клод Мопа. У цьому ж році актор зіграв роль німецького коменданта Парижу, що отримав наказ підірвати історичну частину міста у фільмі Фолькера Шльондорфа «Дипломатія». За цю роботу актора було вперше номіновано на премію «Сезар» як найкращого актора головної ролі. Партнером Ареструпа у фільмі виступив Андре Дюссольє, що виконав роль французького дипломата.

У 2015 році Нільс Ареструп знявся з Бредом Піттом, Анджеліною Джолі та Мелані Лоран у фільмі Анджеліни Джолі «Біля моря», де зіграв роль власника бару.

У 1988 році Ареструп відкрив свою власну театральну школу «Ménilmontant» у Парижі. Майбутні актори, окрім курсу драматичної майстерності, отримують уроки танців, співу, акробатики, фехтування, англійської мови.

Фільмографія (вибіркова)

Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1974—1986	с	Панове присяжні засідателі	Messieurs les jurés	Жан-Роже Паск'є
1974	ф	Ставіський	Stavisky...	Рудольф, секретар Троцького
1974	ф	Міс О'Жіні та чоловіки-квіти	Miss O'Gynie et les hommes fleurs	Ів
1975—1990	с	Сінема 16	Cinéma 16	Бренді
1976	ф	Світло	Lumière	Нано
1976	ф	Завтрашні діти	Demain les mômes	Філіп
1976	ф	Якби почати спочатку	Si c'était à refaire	Анрі Лано
1976	ф	Велика ніч	Le grand soir	Леон
1976	ф	Я, ти, він, вона	Je, tu, il, elle	водій вантажівки
1977	ф	Учні чародіїв	Les apprentis sorciers	Дантон
1977	ф	Більше нормально, менш нормально	Plus ça va, moins ça va	Вінсент
1977	тф	Відлига	Tauwetter	Жан-Люк
1978	тф	Лулу	Lulu	Шварц
1978	ф	Пісня про Роланда	La chanson de Roland	комерсант / Отон
1979	ф	Вихор днів	Le tourbillon des jours	Жермен
1979	кф	Пристрасть жінки без серця	La passion d'une femme sans coeur	Карл
1979	ф	Виверт	La dérobade	Андре
1979	ф	Жінка-поліцейський	La femme flic	Домінік Альє, фотограф
1980	тф		Bruges la morte	Гуго Віан
1981	ф	Одні	Seuls	Жан
1981	тф	Вишневий сад	La cerisaie	Лопахін
1981	ф	Блюз у голові	Du blues dans la tête	Ден
1982	тф	Таємниця принцеси Кадіньян	Les secrets de la princesse de Cadignan	Растіньяк
1982	тф	Танець смерті	La danse de mort	Курт
1982	тф	Повернення Елізабет Вольф	Le retour d'Elisabeth Wolff	Стен Пілігрим
1984	тф	Фрекен Жулі	Mademoiselle Julie	Жан
1984	ф	Майбутнє — це жінка	Il futuro è donna	Гордон
1985	ф	Підпис Шарлоти	Signé Charlotte	Матьє
1985	ф	Дизель	Diesel	Нельсон
1985	ф	Вовки серед вовків	Les loups entre eux	Майк
1987	ф	Румба	La rumba	комісар Дето
1987	ф		Barbablù, Barbablù	Гастон
1987	ф	Шарлі Дінго	Charlie Dingo	Вільям
1988	ф	Чуже місто	Ville étrangère	Gregor Keuschnig
1988	тф	Алея в місячному світлі	La ruelle au clair de lune	професор Ганс Клемм
1989	с	Хміль перетворення	Rausch der Verwandlung	Фердинанд Фарнер
1989	ф	Гірка й солодка	Doux amer	Жан
1989	тф	Мамон Ролан	Manon Roland	Дантон
1991	тф	Велика дюна	La grande dune	Кайзер
1991	ф	Зустріч з Венерою	Meeting Venus	Золтан Шанто
1992	ф	Покинута жінка	La femme abandonnée	Оскар де Вільно
1993	тф	Альберт Саварус	Albert Savarus	Альберт Саварус
1994	ф	Апетитний малюк	Délit mineur	Клод
1995	ф	Останні дні жертви	Les derniers jours de la victime	Мендізабал
1995	ф	Громадянин Ланглуа	Citizen Langlois	озвучування
1998	ф	Останній секрет	Rewind	Фабріс Ріваль
2000	ф	Пікнік Лулу Кретц	Le pique-nique de Lulu Kreutz	Яша Стег
2000	тф	Частина тіні	La part de l'ombre	Шарль Оберле
2000	ф	Цей лист мені написав Фернардо Крапп	Fernando Krapp m'a écrit cette lettre	Фернандо Крапп
2001	с	Розслідування Елоїзи Ром	Les enquêtes d'Éloïse Rome	Ван Роотен
2002	ф	Приватна справа	Une affaire privée	батько Рашель
2002	ф	Поговори зі мною про любов	Parlez-moi d'amour	Рішар
2005	ф	І моє серце завмерло	De battre mon coeur s'est arrêté	Роберт Сейр
2006	тф	Воїн веселки	Le Rainbow Warrior	Ле Дюк
2006	ф	Фрагменти Антоніна	Les fragments d'Antonin	професор Лантьє
2007	ф	Кандидат	Le candidat	Жорж — стратег партії
2007	ф	Тваринна частина	La part animale	Анрі Шам'є
2007	ф	Скафандр і метелик	Le scaphandre et le papillon	Руссін
2009	ф	Пророк	Un prophète	Цезар Лучіані
2009	с	Колекція «Нуар»	Suite noire	Жерар
2009	ф	Справа Фаруелла	L'affaire Farewell	Вальє
2010	ф	Її звуть Сара	Elle s'appelait Sarah	Жуль Дюфейр
2010	ф	Людина, яка хотіла жити по-своєму	L'homme qui voulait vivre sa vie	Бартоломео
2010	ф	Маленький світ	Je n'ai rien oublié	Томас Сінн
2011	ф	Будь моїм сином	Tu seras mon fils	Поль де Марсель
2011	ф	Бойовий кінь	War Horse	дідусь
2012	ф	Після кохання	À perdre la raison	Андре Пеньє
2013	ф	Набережна Орсе	Quai d'Orsa	Клод Мопа
2013	ф	Дюна	La dune	Reuven
2014	ф	Дипломатія	Diplomatie	генерал фон Холтіц
2014	ф	96 годин	96 heures	Віктор Кансель
2014	ф	Світлий тато	Papa lumière	Жак
2015	ф	Біля моря	By the Sea	власник бару
2017	ф	Повернення в Монток	Rückkehr nach Montauk	Вальтер
2017	ф	До побачення там, нагорі	Au revoir là-haut	Марсель Перикур
2018	ф	Ван Гог. На порозі вічності	At Eternity's Gate

Визнання

Нагороди та номінації Нільса Ареструпа^[8]

Рік	Категорія	Фільм	Результат
Премія «Сезар»
2006	Найкращий актор другого плану	І моє серце завмерло	Перемога
2010		Пророк	Перемога
2011		Людина, яка хотіла жити по-своєму	Номінація
2014		Набережна Орсе	Перемога
2015	Найкращий актор	Дипломатія	Номінація
2018	Найкращий актор другого плану	До побачення там, нагорі	Номінація
Асоціація кінокритиків Лос-Анджелеса
2010	Найкращий актор другого плану	Пророк	Перемога
Міжнародна спілка кіноманів
2011	Найкращий актор другого плану	Пророк	Перемога
Міжнародний кінофестиваль у Сіетлі
2013	Найкращий актор	Будь моїм сином	Номінація
Кришталевий глобус
2014	Найкращий актор	Набережна Орсе	Номінація