Повний Місяць

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Повний Місяць (значення).

Повний Місяць, повня — фаза Місяця, при якій різниця екліптичних довгот Сонця та Місяця дорівнює 180°^[1]. Тоді Земля розташована між Сонцем та Місяцем, тому з неї видно лише його освітлений бік. Місяць у повні має вигляд правильного яскравого диска. У повсякденні повним Місяцем зазвичай називають період у декілька діб, протягом якого Місяць візуально майже не відрізняється від повного. Якщо Сонце, Земля та Місяць розташовані точно на одній лінії, останній потрапляє в тінь Землі й настає місячне затемнення.

Ця стаття є кандидатом у добрі статті. Обговорення відбувається на сторінці номінацій.

Повний Місяць (10 серпня 2014, Київ)

В середньому проміжок часу між повним місяцем і наступним повторенням тієї ж фази, синодичним місяцем, становить близько 29,53 днів. Молодий і повний Місяці можуть бути на тринадцять годин від середнього значення через нерівності в орбіті Місяця. Якщо не можна знайти точну дату, спостерігаючи за молодим Місяцем на початку місяця, існує ще дванадцять годин різниці залежно від часового поясу. Крім того, можуть виникнути розбіжності початку календарного дня — ввечері чи опівночі.

В багатьох культурах повні Місяці мають важливе культурне та духовне значення у святах та фестивалях, таких як Весак у буддизмі та різні святкування Пурніми(інші мови) в індуїзмі. Багато традицій надали назви повним Місяцям, таким як мисливський Місяць або врожайний Місяць, і пов’язали їх із сезонними або сільськогосподарськими подіями. У фольклорі Повні місяці пов’язують з безсонням, божевіллям і надприродними явищами, але наукові дослідження не знайшли доказів того, як вони впливають на поведінку людини.

Під час повні протягом декількох годин спостерігається так званий опозиційний ефект^[2] — помітне зростання яскравості місячного диска, попри незмінність його розміру. Ефект пояснюється повним зникненням (для земного спостерігача) тіней на поверхні Місяця в цей час.

Характеристики

Повний Місяць часто сприймається як подія, що триває цілу ніч, хоча його фаза, видима з Землі, постійно зростає або спадає, і повним він стає лише в той момент, коли закінчується зростання і починається спадання. Для будь-якої місцевості можна побачити приблизно половину випадків, коли повний Місяць насправді повний, тоді як інша половина припадає на день, коли повний Місяць перебуває під горизонтом. Оскільки орбіта Місяця нахилена на 5,145° відносно екліптики, Місяць, Земля і Сонце не завжди лежать на одній лінії. Тому повний Місяць не є ідеально освітленим, за винятком ночі з місячним затемненням, коли Місяць перетинає екліптику на протилежній стороні від Сонця^[3].

У багатьох альманахах подаються не лише дата, а й точний час повного Місяця (як правило всесвітнім координованим часом, UTC). Типові місячні календарі, які включають місячні фази, можуть бути зміщені на один день, якщо вони підготовлені для іншого часового поясу^[4]. Ночі з повнею є неоптимальними для астрономічних спостережень, оскільки сонячне світло відбите Місяцем та посилене опозиційним ефектом затьмарює багато зір^[4].

Формула для розрахунку

Дату та приблизний час повного Місяця (у спрощеній моделі з коловою орбітою Місяця) можна обчислити за таким рівнянням^[1]:

${\displaystyle d=20,362000+29,530588861\times N+102,026\times 10^{-12}\times N^{2}}$,

де d — кількість днів з 00:00:00 1 січня 2000 року в земній шкалі часу^[en] (сучасний стандарт астрономічного часу, визначений Міжнародним астрономічним союзом, для вимірювання часу астрономічних спостережень, які здійснюються з поверхні Землі^[5], застосовується в ефемеридах); всесвітнього часу (UTC) потрібно додати наступну приблизну поправку до d^[6]:

${\displaystyle -0,000739-(235\times 10^{-12})\times N^{2}}$,

Останні фази часткового місячного затемнення 17 липня 2019 року, зроблені з Глостершира, Великобританія

де N — це кількість повних Місяців після першого повного Місяця 2000 року.
Справжній час повного Місяця може відрізнятися від цього наближення приблизно на 14,5 годин через еліптичність орбіти Місяця^[7]. Вік та видимий розмір повного Місяця змінюються в циклі тривалістю трохи менше ніж 14 синодичних місяців. Його називають циклом повного Місяця^[6].

Розташування небесних тіл під час затемнення: A — Сонце; B — Земля; C — Місяць; D — Напівтінь; E — Повна тінь.^[8]

Місячні затемнення

Докладніше: Місячне затемнення

Місячне затемнення — це астрономічне явище, яке відбувається, коли Місяць потрапляє в тінь або півтінь Землі. Воно можливе тільки тоді, коли Місяць знаходиться в повні та перебуває близько до площини орбіти Землі. Місячне затемнення відбувається не щомісяця, оскільки орбіта Місяця нахилена на 5,145° відносно площини екліптики. Місячні затемнення трапляються лише тоді, коли повний місяць знаходиться навколо одного з вузлів його орбіти (висхідного або низхідного). Тому місячне затемнення відбувається приблизно кожні шість місяців, а часто за два тижні до або після сонячного затемнення, яке відбувається під час молодика навколо протилежного вузла^[9][10][11].

Повне затемнення

Повне затемнення відбувається, якщо Місяць повністю заходить у тінь Землі. Тоді сонячні промені впродовж певного часу взагалі не потрапляють безпосередньо на його поверхню. Під час такого затемнення Місяць не зникає повністю, а його поверхня стає темно-червоною. Таке забарвлення зумовлене слабким світлом, яке розсіюється крізь атмосферу Землі. Природа цього явища подібна до природи заграви, завдяки якій небо стає червоним після заходу та перед сходом Сонця. Для оцінки яскравості Місяця під час повного затемнення використовується шкала Данжона^[12].

Центральне місячне затемнення — повне місячне затемнення, під час якого Місяць проходить через центр тіні Землі^[10].

Часткове затемнення

Часткове затемнення настає, коли в тінь від Землі потрапляє лише частина Місяця. При такому типі затемнення, навіть у максимальній фазі, частина Місяця лишається в півтіні й освітлюється прямими сонячними променями. Повне затемнення може тривати майже 107 хвилин, однак загальний проміжок часу між першим та останнім контактом краю Місяця з тінню Землі може сягати 236 хвилин^[13].

Півтіньове затемнення

Якщо Місяць перебуває тільки в напівтіні Землі, затемнення називають півтіньовим. Такі затемнення малопомітні і їх фіксують лише за допомогою приладів^[14]. Півтіньові затемнення також поділяють на повні, коли весь Місяць потрапляє в напівтінь Землі, і часткові, коли лише його частина перебуває в напівтіні^[15].

Вплив повного Місяця на Землю

Опади на Землі

Зв'язок між Місяцем та кількістю опадів на Землі досліджувався багатьма науковцями. Дослідження засвідчують наявність слабкого, але статистично значущого зв’язку між фазами Місяця та кількістю опадів. Зазначене підтверджують дані, зібрані Національним управлінням з аеронавтики та дослідження космічного простору (NASA) та супутником Японського агентства аерокосмічних досліджень «Tropical Rainfall Measuring Mission» з 1998 по 2012 рік, які свідчать про те, що коли Місяць перебуває високо в небі, атмосферний тиск і температура зростають, а відносна вологість знижується, що дещо зменшує ймовірність дощу (близько 1 % варіації від загальної кількості даних)^[16].

У Мексиці, згідно з аналізом понад 2400 метеостанцій (1960–2011), найвищі опади спостерігались у фазу нового Місяця, а під час повного Місяця — на середньому рівні^[17].

Локальне дослідження у регіоні Канді (Шрі-Ланка), що охоплює 38 років спостережень, не виявило значущої кореляції між фазами Місяця й кількістю опадів, попри поширені місцеві уявлення про підвищену дощовість у день повного Місяця (день Пойя)^[18].

Припливи: A.Сизигійний приплив B.Мінімальний приплив 1.Сонце 2.Земля 3.Місяць 4.Сила притягання Сонця

Схема весняних привливів та відпливів від NOAA

Припливи та відпливи

Докладніше: Припливи та відпливи

Сила тяжіння Місяця спричиняє підняття рівня води у Світовому океані та його спадання. Такі коливання рівня води називають припливами та відпливами^[19].

Коли настає повний Місяць або молодик, припливи стають вищими. Це пояснюється тим, що Сонце, Місяць і Земля знаходяться на одній прямій, і Сонце своїм тяжінням підсилює дію Місяця. Такі припливи називають сизигійними. Коли ж Сонце знаходиться під прямим кутом до відрізка Земля-Місяць, то настає квадратурний приплив (Місяць перебуває в першій або в третій чверті). Сизигійний приплив удвічі-втричі вищий квадратурного. Період зміни припливів – сім днів^[20][21].

Сон

Наукові дослідження щодо впливу Повного Місяця на сон людини залишаються суперечливими. Тоді як деякі роботи демонструють зміни в параметрах сну, інші — не виявляють жодного суттєвого зв’язку. Частина робіт вказує на можливі зміни в режимі та структурі сну під час Повного Місяця, зокрема затримку засинання, скорочення сну та зміну глибини фаз глибокого та швидкого сну, водночас інші дослідження, особливо із великими даними, не підтверджують суттєвого ефекту.

Розбіжності можуть бути також зумовлені методологічними відмінностями, особливостями вибірок (вік, стать, середовище), а також впливом неконтрольованих чинників, таких як рівень штучного освітлення.

У великомасштабному дослідженні, опублікованому у 2024 році в журналі Sleep Advances, проаналізовано понад 81 мільйон ночей сну майже 360 тисяч користувачів за допомогою двох споживчих пристроїв (пневматичний датчик сну під матрацом та датчик сну, що носиться на зап'ясті). Результати не виявили статистично значущого впливу фаз Місяця на тривалість сну, фазу швидкого сну чи інші ключові показники (середній ефект становив менше 0,02 год у >99 % користувачів)^[22].

Натомість інші дослідження вказують на можливі зміни в параметрах сну під час Повного Місяця. Так, серед дітей дошкільного віку було виявлено, що рівень мелатоніну в темному середовищі перед повним Місяцем був нижчим, ніж у період Нового Місяця, що потенційно може впливати на якість сну^[23].

В оглядовій статті 2023 року, опублікованій у Biological Rhythm Research, автори проаналізували 17 досліджень щодо зв’язку фаз Місяця зі сном, циркадними ритмами та фізичною активністю. Частина робіт підтверджувала зниження глибини сну та збільшення тривалості фази швидкого сну у період Повного Місяця, однак більшість результатів залишаються суперечливими та вимагають подальшого вивчення^[24].

Дослідження 2021 року показало, що в ніч перед повним Місяцем люди засинають пізніше і загалом сплять менше^[25]. Інші — показують, що Повний Місяць може бути пов'язаний з менш глибоким сном і збільшенням тривалості фази швидкого сну^[26].

У 2016 році група дослідників вивчила цикли сну дітей у 12 країнах. Вони виявили, що діти спали на 1 % менше під час повного Місяця. Однак не виявлено жодного зв'язку між зміною в режимі сну та значними відмінностями в поведінці в цей період^[27].

Дослідження, проведене 2015 року, у якому взяли участь 2125 осіб, не виявило жодного зв'язку між Повним Місяцем і змінами в режимі сну^[28]. Водночас у тому ж році результати іншого дослідження (у якому взяли участь 205 осіб) засвідчили, що Повний Місяць може по-різному впливати на сон чоловіків і жінок. Багато жінок сплять менше і мають меншу тривалість фази швидкого сну, коли наближається фаза повного Місяця, тоді як чоловіки в цей період мають більшу тривалість фази швидкого сну^[29].

Настрій та психічне здоров'я

Більшість наукових досліджень не підтверджують вплив повного Місяця на настрій та психічне здоров'я.

Деякі люди вважають, що повний Місяць може впливати на емоційний стан, викликати дратівливість, безсоння або тривожність. Проте наукові дослідження переважно не знаходять статистично значущого зв'язку між фазами Місяця та змінами настрою у людей^[30]. Метаналіз 37 досліджень показав, що зміни настрою у більшості випадків не пов'язані з місячними циклами^[31].

У дослідженні 2017 року проаналізовано записи відділення невідкладної допомоги, зібрані протягом 41 місяця, про 1857 пацієнтів, що зверталися по допомогу через психічні розлади. Виявлено, що кількість пацієнтів була майже однакова під час кожної з фаз Місяця^[32].

Також аналіз майже 18 000 медичних карток з різних закладів, проведений у 2019 році, показав, що немає зв'язку між місячними циклами та тривалістю перебування в лікарні, кількістю стаціонарних госпіталізацій чи виписок з психіатричних закладів^[33].

Серцево-судинна система

Результати досліджень вказують на можливий вплив місячних фаз на деякі фізіологічні параметри, проте потрібні подальші дослідження для остаточних висновків. У дослідженні 2013 року, проведеному серед чоловіків, вчені вивчали вплив місячних циклів на серцево-судинну систему. Вони виявили, що частота серцевих скорочень і кров'яний тиск після фізичних навантажень були нижчими під час повного та нового Місяця. Крім того, ці показники швидше поверталися до нормального рівня саме в ці періоди. Дослідники зробили висновок, що люди можуть бути фізично більш ефективними під час цих фаз Місяця^[34].

У дослідженні 2020 року, яке вивчало вплив фаз Місяця на фізичну продуктивність та настрій спортсменів, не виявлено суттєвих відхилень у фізіологічних показниках^[35]. Інше дослідження, проведене серед людей із цукровим діабетом 2 типу, показало, що місячні цикли не впливають на кров'яний тиск, проте можуть впливати на рівень цукру в крові та частоту серцевих скорочень^[36].

Агресія, травми та самогубства

Століттями існувала думка, що в період повного Місяця частіше трапляються напади, травми та самогубства. Однак численні сучасні дослідження показали, що це не відповідає дійсності^[37].

Наприклад, одне з досліджень виявило, що під час повного Місяця кількість вбивств навіть трохи знижується^[38]. Інше дослідження показало, що в повний Місяць не спостерігається суттєвого збільшення кількості звернень до травматологічного центру^[39].

Менструальний цикл

Немає наукових підтверджень того, що фази Місяця впливають на менструальний цикл^[40]. Також дослідження показали, що місячні фази не впливають на частоту народжень^[41][42].

Вірування

Повний Місяць традиційно асоціюється з різноманітними явищами у фольклорі та популярній культурі. Це, зокрема, тимчасове безсоння (нездатність заснути), зміни психічного стану, так зване «божевілля», а також міфологічні події, такі як перетворення на перевертнів (лікантропія). Вважається, що у повний Місяць активізуються магічні сили. Однак наукові дослідження не підтверджують суттєвого впливу фаз Місяця на людську поведінку^[43].

Суперечливі результати досліджень

Дослідження з цієї тематики дають суперечливі результати: деякі показують наявність впливу, інші – ні. Наприклад, 23 грудня 2000 року British Medical Journal опублікував дві статті про частоту укусів собак під час повного Місяця^[44]. Дослідження в Бредфордській королівській лікарні (Англія) показало, що укуси собак під час повного Місяця трапляються вдвічі частіше. Натомість аналогічне дослідження в Австралії дійшло протилежного висновку^[45].

Культурні практики

У Китаї після народження дитини сім'ї влаштовують святкування «першого повного Місяця», вважаючи, що після першого місячного циклу дитина перебуває поза загрозою^[46].

В гомеопатії та фітотерапії існує традиція збирати деякі лікарські трави саме у повний Місяць, вважаючи, що вони мають у цей час найбільшу ефективність. Подібні уявлення існують і в садівництві: вважається, що певні роботи (наприклад, живцювання чи щеплення) є біль^[47]

Фольклор

У фольклорі повний Місяць пов'язують з різними явищами:^[48]

• Сомнамбулізм (місячна хвороба)
• Безсоння
• Виття вовків під повний Місяць
• Перетворення на перевертнів (лікантропія)
• Підвищена активність дітей за день до і під час повного Місяця, подібна до поведінки перед змінами погоди

Іноді такі спостереження мають реальні пояснення, але частіше це суб'єктивні враження, не підтверджені науковими даними^[43], адже психологи виявили, що немає вагомих доказів впливу повного Місяця на поведінку людини^[49].

У релігіях

Повний Місяць, разом з молодиком, завжди мав велике значення для різних культур і релігій. Велика кількість календарів, особливо в давнину, були засновані на фазах Місяця: прикладами є ісламський календар (місячного типу), китайський календар, єврейський календар (місячно-сонячного типу), а також багато інших^[50].

В язичницькі часи, усіма європейськими народами шанувалася Потрійна Богиня, образ якої символізувався зображенням круглого повного Місяця в центрі, оточеного двома півмісяцями, розверненим в різні боки від повного місяця. Цей образ представляє архетип діви (Артеміди), матері (Селени) та старої жінки (Гекати)^[51].

Багато неоязичників такі як, наприклад Віккі виконують щомісячний ритуал під назвою Есбат на кожен повний Місяць, а деякі люди, які сповідують традиційні китайські релігії, готують ритуальні підношення своїм батькам на кожен повний і молодий Місяці. Багато єврейських свят припадають на дні, коли є повний Місяць^[50].

У християнській релігії повний Місяць відіграє ключову роль в обчисленні Великодня, причому Великдень зазвичай припадає на неділю, наступну за першим повним місяцем весни. Однак фактична дата Великодня може припадати на інший день, оскільки церковний місяць відрізняється від астрономічного, а весняне рівнодення не завжди припадає на 21 березня, як це було під час Нікейського собору^[52].

В індуїзмі більшість фестивалів відзначають у сприятливі дні. Багато індуїстських фестивалів святкують у дні відповідні до календаря повного місяця, коли вночі настає повний Місяць^[53]. Фестиваль дня народження Ханумана, бога мавп, є одним із прикладів^[54].

У буддизмі Весак святкується в день повного Мсяця Вайсакха, знаменуючи народження, просвітлення та смерть Будди^[55].

Арабською мовою бадр (بدر) означає «повний Місяць», але часто перекладається як «білий Місяць», що стосується Білих днів(інші мови) – трьох днів, коли святкується повний Місяць^[56][57].

Фермерські альманахи (назви місяців)

«Фермерський альманах штату Мен»^[58] приблизно з 1930-х років почав публікувати корінні американські назви повного Місяця, деякі з яких були прийняті колоніальними американцями^[59]. «Фермерський альманах»^[en], що видається з 1955 року продовжує це робити^[60]. Ранній список «індіанських назв Місяця» був опублікований у 1918 році Деніелем Картером Бірдом^[en] у його «Книзі знаків, сигналів і символів для американських хлопчиків», призначеній для використання бойскаутами^[61].

Такі назви набули поширення в американському фольклорі. У друкованому вигляді вони з'являються ширше за межами альманахової традиції, починаючи з 1990-х років, у популярних публікаціях про Місяць. У книзі Патриції Геддок «Таємниці Місяця: Протилежні точки зору (Великі таємниці)»^[62] наведено великий список таких назв разом з окремими племінними групами, з якими вони нібито були пов'язані. Геддок припускає, що деякі «колоніальні американські» назви Місяця були запозичені з алгонкінських мов, якими раніше розмовляли на території Нової Англії, тоді як інші базуються на європейській традиції, наприклад, колоніальні американські назви травневого місяця «Молочний Місяць», «Материнський Місяць», «Заячий Місяць» не мають відповідників у ймовірних корінних назвах, тоді як «Оленячий Місяць» (Buck Moon)^[63][64] або ж назва листопада «Бобровий Місяць» імовірно базується на алгонкінських мовах. «Місяць Довгої Ночі» — останній повний місяць у році та найближчий до зимового сонцестояння^[65]. «Крижаний Місяць» — використовується для позначення першого повного місяця січня або лютого^[66].

Місяць врожаю, жнивний Місяць.

«Місяць урожаю» і «Мисливський Місяць» — традиційні назви повних місяців наприкінці літа та восени в Північній півкулі, зазвичай у вересні й жовтні відповідно. Люди можуть відзначати ці події на таких святах, як Китайський фестиваль середини осені, який є таким же важливим, як і китайський Новий рік. «Місяць урожаю» (також відомий як «Ячмінний Місяць» або «Повний Місяць кукурудзи») — це повний місяць, найближчий до осіннього рівнодення (22 або 23 вересня), що настає в будь-який час протягом двох тижнів до або після цієї дати^[67]. «Мисливський Місяць» — наступний за ним повний місяць. Назви зафіксовані з початку 18 століття^[68]. В Оксфордському словнику англійської мови для терміну «Місяць урожаю» наводиться посилання на 1706 рік, а для терміну «Мисливський Місяць» — на видання «Британського Аполлона» 1710 року, яке приписує цей термін «сільським жителям»^[69]. Назви стали традиційними в американському фольклорі, де їх тепер часто приписують корінним американцям^[70]. Свято Мисливського Місяця — це щорічний фестиваль у Вест-Лафайєтті, штат Індіана, який проводиться наприкінці вересня або на початку жовтня кожного року, починаючи з 1968 року^[71]. У 2010 році «Місяць урожаю» зійшов у ніч самого рівнодення (приблизно через 5,5 години після моменту рівнодення) вперше з 1991 року, після періоду, відомого як метонів цикл^[72][73]. Через високу фазу стояння Місяця, «Місяць урожаю» та «Мисливський Місяць» 2007 року були особливими, оскільки різниця в часі між сходом Місяця в наступні вечори була набагато меншою, ніж у середньому. Місяць сходив приблизно на 30 хвилин пізніше від однієї ночі до іншої, якщо дивитися з 40° північної або південної широти (тому що повний Місяць у вересні 2007 року сходив на північному сході, а не на сході). Таким чином, протягом кількох днів після повного місяця не було тривалого періоду темряви між заходом сонця і сходом місяця, що подовжувало вечірній час, коли було достатньо сутінків і місячного світла для роботи зі збирання врожаю, завдяки цьому і виникла ця назва^[74].

Кольори повного Місяця та інші ефекти

Червоне місячне затемнення

Синій Місяць

Місячна веселка над Кіхеї, Мауї, Гаваї, США

Справжній колір Місяця — сірий, оскільки він досить рівномірно відбиває сонячне світло всіх кольорів, але в той же час поглинає значну частину цього світла (альбедо Місяця становить лише 7-14 %^[75]). Інші кольори, які можна спостерігати, переважно зумовлені впливом атмосфери та залежать від висоти Місяця над горизонтом^[76].

Наприклад, коли Місяць знаходиться низько, він може бути оранжевого або червонуватого кольору. Це стається через те, що світло від Місяця мусить пройти через більший шар атмосфери, де синє світло розсіюється і залишається тільки червона частина спектру, згідно з принципами Релеївського розсіювання^[77]. Ще одним випадком є темно-червоний колір Місяця під час затемнення^[77].

Набагато рідкіснішим є блакитний Місяць^[78]. Він зазвичай є ефектом вивержень вулканів чи лісових пожеж. Під час таких природних катастроф в атмосферу потрапляє значна кількість частинок розміром близько 1 мкм. Такий розмір є оптимальним для того, щоб вони могли розсіювати червоне світло, не розсіюючи при цьому синє. Місяць блакитного кольору спостерігався після вивержень вулканів Кракатау (1883), Ель-Чичон (1983) чи Пінатубо (1991), а також після масштабних лісових пожеж у Канаді 1953 року^[79].

Інше явище, яке можна спостерігати, коли Місяць у повні та низько над горизонтом — місячна веселка. Вона виникає, коли краплі води в повітрі заломлюють світло Місяця, наприклад, під час дощу або поблизу водоспаду. Місячні веселки набагато рідкісніші та тьмяніші ніж денні веселки і часто виглядають білими, оскільки їхня яскравість замала для того, щоб людське око могло розрізнити кольори^[80].