| Рік |
Лауреати |
Підстава для нагороди |
| 1979 |
Річард Карп |
за класифікацію багатьох важливих NP-повних задач[2] |
Кеннет Аппель[en]
Вольфганг Гакен[en] |
за розв'язання задачі чотирьох фарб[3] |
| Пол Сеймур[en] |
за узагальнення теореми Форда — Фалкерсона на матроїди[4] |
| 1982 |
Давид Юдін
Аркадій Немировський[en]
Леонід Хачіян[en] |
за метод еліпсоїдів у лінійному програмуванні[5][6] |
Георгій Єгоричев[en]
Дмитро Фалікман (англ. D. I. Falikman) |
за доказ гіпотези ван дер Вардена про перманент двічі стохастичної матриці[7] |
Мартін Гретшель[de]
Ласло Ловас
Александер Схрейвер[en] |
за метод еліпсоїдів у комбінаторній оптимізації[8] |
| 1985 |
Йозеф Бек[en] |
за оцінку границь розбіжності цілочисельних послідовностей[9] |
| Гендрик Ленстра[en] |
за ефективний метод цілочисельного програмування з фіксованою кількістю змінних[10] |
| Юджин Лукс[en] |
за поліноміальний алгоритм визначення ізоморфних графів обмеженого максимального степеня[11] |
| 1988 |
Ева Тардош |
за розв'язок задачі про задачі про потік мінімальної вартості[en] алгоритмом дуже поліноміальної складності[12] |
| Нарендра Кармаркар |
за алгоритм Кармаркара[13] |
| 1991 |
Мартін Даєр[en]
Алан Фріз[en]
Равіндран Каннан |
за блукаючий алгоритм оцінювання об'єму випуклих тіл[14] |
| Альфред Леман (англ. Alfred Lehman) |
за аналоги бінарних матриць у теорії досконалих графів[15] |
| Євгеній Мньов[ru] |
за теорему універсальності[en] про те, що довільна напівалгебрична множина є еквівалентна простору реалізацій орієнтованого матроїда[16] |
| 1994 |
Луїс Більєра[en] |
за знаходження базисів простору частково-поліноміальних функцій[17] |
| Гіль Калай[en] |
за роботу над гіпотезою Гірша[18] |
| Нейл Робертсон[en] |
за шестиколірний розв'язок гіпотези Гадвігера[19] |
| 1997 |
Чон Хан Кім[en] |
за асимптотичний аналіз чисел Ремзі R(3,t)[20] |
| 2000 |
Мішель Гоманс[en]
Девід Вільямсон[en] |
за алгоритми апроксимації у напіввизначеному програмуванні[en][21] |
Мішель Конфорті[de]
Жерар Корнюежоль[de]
Менду Рао[en] |
за алгоритм розпізнавання збалансованих бінарних матриць за поліноміальний час[22] |
| 2003 |
Джеймс Гейлен[en]
Берт Герардс (англ. A. M. H. "Bert" Gerards)
Аджай Капур (англ. A. Kapoor) |
за GF(4)-розв'язок гіпотези Роти[en] для матроїдних мінорів[en][23] |
| Бертран Гьюнін (англ. Bertrand Guenin) |
за характеризацію заборонених мінорів слабко двочасткових графів[24] |
Івата Сатору
Ліза Фляйшер (англ. Lisa Fleischer)
Сатору Фудзісіге (англ. Satoru Fujishige)
Лекс Схрейвер[en] |
за доведення сильної поліноміальності субмодулярної мінімізації[25][26] |
| 2006 |
Маніндра Агравал[en]
Нірадж Каял[en]
Нітін Саксена[en] |
за тест Агравала — Каяла — Саксени[27] |
Марк Еррум[en]
Алістер Сінклер[en]
Ерік Вигода (англ. EricVigoda) |
за апроксимацію перманента[28] |
Нейл Робертсон[en]
Пол Сеймур[en] |
за теорему Робертсона — Сеймура[29] |
| 2009 |
Марія Чудновська
Нейл Робертсон[en]
Пол Сеймур[en]
Робін Томас[en] |
за теорему про ідеальні графи[30] |
Деніел Спілмен
Тен Шанхуа[en] |
за згладжений аналіз[en] алгоритмів лінійного програмування[31][32] |
Томас Гейлс[en]
Самуель Фергюсон[de] |
за доведення гіпотези Кеплера для найщільнішого пакування сфер[33][34] |
| 2012 |
Санджив Арора[en]
Сатіш Рао[en]
Умеш Вазірані[en] |
за зменшення складності алгоритму апроксимації роздільників графів[35] |
Андерс Йоганссон (англ. Anders Johansson)
Джефф Кан[en]
Ван Ха Ву[en] |
за визначення границі щільності дуг, з якою випадковий граф может бути покритий копіями що не перетинаються даного меншого графа[36] |
Ласло Ловас
Балаш Сегеді[en] |
за оцінку кратності підграфів у послідовностях щільних графів[37] |
| 2015 |
Франціско Сантос[en] |
за контрприклад до гіпотези Гірша[38] |
| 2018 |
Пітер Аллен (англ. Peter Allen)
Юлія Беттхер[de]
Саймон Гріффітс (англ. Simon Griffiths)
Йосіхару Кохаякава[en]
Роберт Морріс[en] |
за працю «Хроматичні пороги графів» (англ. The chromatic thresholds of graphs)[39] |
| Томас Ротвосс[de] |
за роботу над складністю розширення відповідного многогранника (англ. The Matching Polytope has Exponential Extension Complexity) |
| 2021 |
Бела Чаба (англ. Béla Csaba)
Даніела Кюн
Аллан Ло (англ. Allan Lo)
Дерек Остус[en]
Ендрю Треглоун (англ. Andrew Treglown) |
за доведення гіпотези про 1-факторизацію та гіпотез про гамільтонові розклади[40] |
Цай Цзінь[en]
Чень Сі[en] |
за визначення складності обчислення статистичних сум[41] |
Кен-Ічі Каварабаясі[en]
Міккель Торуп[en] |
за розроблення детермінованого алгоритму визначення реберної зв'язності[42] |
.svg){kind=link}