Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Роберт Олійник
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Роберт Олійник (нім. Robert Olejnik; 9 березня 1911, Ессен-Борбек, Німецька імперія — 29 жовтня 1988, Мюнхен, ФРН) — німецький льотчик-ас Другої світової війни. Здійснив 680 бойових вильотів[1], здобувши 42 перемоги[1], з них 32 на Східному фронті і 10 проти союзників, у тому числі збив три «Літаючі фортеці» B-17. На рахунку Олійника перша перемога Люфтваффе з початку німецько-радянської війни[2].
.svg){kind=small}
Безпосередньо брав участь у випробуваннях і бойовому використанні ракетного винищувача-перехоплювача Messerschmitt Me 163 Komet.
Remove ads
Біографія
Роберт Олійник народився 9 березня 1911 року місті Ессен-Борбек, Німецька імперія. Мати німкеня, батько за походженням українець, гірничий інженер, переселився до початку Першої світової війни зі східної частини України, що входила тоді до складу Російської імперії.
У жовтні 1933 вступив до Німецької школи транспортної авіації (нім. Deutsche Verkehrsfliegerschule)[Вин. 1], яка була, в тому числі, прикриттям для підготовки військових льотчиків. Від березня 1935 і до кінця війни служив у Люфтваффе. До червня 1940 інструктор, потім льотчик винищувальної авіації, а згодом командир фронтових і випробувальних ескадрилій у бойових частинах.
У повоєнний час працював консультантом з продажів. Брав участь у зустрічах ветеранів JG 400, востаннє у жовтні 1988 року[4] на авіабазі «Ольденбург» (ФРН), незадовго до смерті.
Remove ads
Участь у бойових діях
Узагальнити
Перспектива
15 червня 1940 року оберфельдфебель Роберт Олійник отримав призначення в 2-у ескадрилью другої групи 3-ї винищувальної ескадри «Удет» (нім. Jagdgeschwader 3 «Udet», JG 3). Розпочав війну на Мессершмітті Bf 109E, з осені 1941 року воював на Мессершмітті Bf 109F.
26 серпня 1940 року відкрив рахунок власних перемог, збивши в районі британського містечка Фейвешем (англ. Faversham) винищувач Hawker Hurricane, 5 вересня 1940 в гирлі річки Темза збив два винищувача Супермарін Спітфайр (англ. Supermarine Spitfire). 17 травня 1941 року був призначений командиром 1-ї ескадрильї I./ JG 3. До початку німецько-радянської війни на рахунку Роберта Олійника було п'ять перемог.
22 червня 1941 року, в районі Львова, приблизно о 3:40 ранку, Олійник збив радянський літак — винищувач І-16. Вважається, що це була перша перемога Люфтваффе на Східному фронті[5][6]. Наступного дня він збив чотири бомбардувальники СБ-2 (АНТ-40), а 26 червня ще п'ять бомбардувальників ДБ-3. 27 червня 1941 року під Каневом Роберта Олійника збив радянський ас молодший лейтенант Деменок (Деменок Василь Федорович; 20 березня 1915 — 14 серпня 1941, вісім перемог, два повітряні тарани) на винищувачі І-16 з 88-ї ВАП, 44-ї винищувальної авіаційної дивізії. 14 серпня 1941 Роберт Олійник знову був збитий і знову пілотом на винищувачі І-16. Здійснив вимушену посадку поблизу Василькова (Київська область). Цього ж дня під Каневом, прикриваючи переправу, загинув молодший лейтенант Деменок[7].
27 липня 1941 року нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста (за іншими даними в серпні 1941).
14 вересня 1941 року II./JG 3 перебазували в Райхскомісаріат Нідерланди для патрулювання прибережної зони і оборони портів від нальотів британської авіації. На той момент Роберт Олійник мав 37 перемог з них 32 на Східному фронті (за іншими джерелами, під час німецько-радянської війни 31 перемога)[8].
Від травня 1943 по 28 червня гауптмана Роберта Олійника призначено командиром 2-ї ескадрильї 1-ї винищувальної ескадри «Езау», а від 26 липня 1943 — командиром III./JG 1. В той-же день він збив свій перший бомбардувальник B-17, а третя, збита ним 8 жовтня 1943 над Бременом «Літаюча фортеця», збіглася з останнім днем його командування III./JG 1.
Remove ads
Випробування Мессершміта Ме 163 «Комета»
8 жовтня 1943 Роберта Олійника призначено командиром Erprobungskommando 16 (EKdo 16) для проведення випробувань ракетного винищувача-перехоплювача Messerschmitt Me 163 Komet. 1 березня 1944 прийняв під своє командування двадцяту ескадрилью 20./JG 1.
21 квітня 1944 року під Wittmundhaven під час посадки вибухнув пілотований Олійником Me 163. Внаслідок катастрофи він дістав важкі травми спини й обличчя. Олійнику пощастило, зазвичай при таких аваріях у пілота мало шансів уціліти. Після виписки зі шпиталю 1 серпня 1944 Олійник прийняв командування I./JG 400, яка була сформована 26 квітня 1944 року в Wittmundhafen на основі 20./JG 1.
Перемоги над противником
Узагальнити
Перспектива
Список повітряних перемог Роберта Олійника становить 42 літаки противника збиті ним особисто, із них: 5 у Битві за Британію, 32 на Східному фронті (за іншими джерелами, під час німецько-радянської війни здобув 31 перемогу)[8] та 5 у ППО Рейху[1][2] (у тому числі три «Літаючі фортеці» B-17).
Remove ads
Нагороди
За роки служби в Люфтваффе Олійник здобув наступні нагороди[9]:
.jpg){kind=small}
Remove ads
Військові звання
| Країна | Дата присвоєння | Звання |
.svg){kind=small} | 1 листопада 1933 | Єфрейтор (нім. Gefreiter) |
| 1 листопада 1934 | Унтерофіцер (нім. Unteroffizier) |
| 1 жовтня 1935 | Фельдфебель (нім. Feldwebel) |
| 1 січня 1941 | Оберлейтенант (нім. Oberleutnant) |
| 1 березня 1943 | Гауптман (Капітан, нім. Hauptmann) |
| 1 березня 1945 | Майор (нім. Major) |
Див. також
Посилання
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads