Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Розенбаум Олександр Якович

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Розенбаум Олександр Якович
Remove ads

Олекса́ндр Я́кович Розенба́ум (нар. 13 вересня 1951, Ленінград, РСФСР) — радянський та російський автор-виконавець, співак, композитор, поет, актор, письменник, Заслужений артист Росії (1996)[2], Народний артист Росії (2001)[3]. В минулому депутат Державної думи Російської Федерації від партії «Єдина Росія». Підтримує політику Володимира Путіна[4][5]. Фігурант центру бази «Миротворець»[6]. Занесений до переліку осіб, що створюють загрозу нацбезпеці України.

Коротка інформація Олександр Якович Розенбаум, Основна інформація ...
Remove ads

Біографія

Узагальнити
Перспектива

Народився 13 вересня 1951 року в Ленінграді в сім'ї студентів-однокурсників 1-го Медичного інституту, Якова Шмар'євича Розенбаума[7] та Софії Семенівни Міляєвої. Яків і Софія закінчили інститут 1952 року, далі родина Розенбаумів переїхала до східного Казахстану, до Зиряновська. Яків, лікар-уролог, став там головним лікарем міської лікарні; професія Софії — акушер-гінеколог. Протягом шести років батько й мати Сашка лікували мешканців Зирянівська. У цей же період в сім'ї народився ще один син — Володимир Розенбаум[8].

Став вивчати музику з п'ятирічного віку. Закінчив школу № 209 на вулиці Повстання — колишній Павловський інститут благородних дівиць, де раніше навчалися його батьки, а потім — дочка. Закінчив музичну школу № 18 за класом фортепіано та скрипки спочатку під керівництвом Лариси Янівни Іоффе, а згодом — талановитого вчителя Марії Олександрівни Глушенко[8]. Сусідом його бабусі був відомий гітарист Михайло Олександрович Мінін, у якого навчився азам, грі на гітарі навчався сам[8], брав участь у самодіяльності, потім закінчив вечірнє музичне училище за класом аранжування. Грав для друзів, вдома та у дворі. За словами Розенбаума, він «на сцені з п'яти років»[9]. Ходив на фігурне катання, у 12 років перейшов до секції боксу «Трудові резерви»[8].

У дитинстві кожне літо проводив в Україні, так як його батько народився в українському місті Ніжин[10][11][12]. Вважає Київ найкращим містом, після Петребургу (Росія)[13][14][15][16]. Написав багато пісень у Києві[17].

У 1968—1974 роках навчався в Першому медичному інституті в Ленінграді. Досі щорічно дає там концерти. Його виключили з інституту за те, що він не поїхав разом з іншими студентами на традиційне збирання картоплі, але в армію не взяли через поганий зір. Олександр пішов працювати в лікарню. Через рік він поновив навчання в інституті. 1974 року здав на відмінно всі державні іспити й отримав диплом лікаря-терапевта загального профілю. Його спеціалізація — анестезіологія та реаніматологія. Пішов працювати у швидку допомогу, на Першу підстанцію, розташовану на вулиці Професора Попова, б. 16Б, неподалік від рідного інституту[8].

Навчався у вечірньому джазовому училищі при Палаці культури ім. С. М. Кірова. Пісні почав писати з 1968 року в інституті для капусників, студентських спектаклів, вокально-інструментальних ансамблів і рок-груп. 1980 року пішов на професійну естраду. Грав у різних групах.

Родинне життя Розенбаума почалося рано, але перший шлюб тривав недовго. Вже через рік він знову одружився, цього разу на своїй однокурсниці, у подружжя народилася дочка Ганна. У Розенбаума був вибір між професією лікаря, за якою він вже пропрацював 5 років, і естрадною кар'єрою. Вибір було зроблено на користь музики.

Виступав у складі груп та ансамблів: «Адміралтейство», «Аргонавти»[18], ВІА «Шестеро молодих», «Пульс» (під псевдонімом Аяров[19], від «А. Я. Розенбаум»).

Початком сольної діяльності можна вважати виступ 14 жовтня 1983 року в Будинку культури МВС ім. Ф. Е. Дзержинського. Надалі він став художнім керівником театру-студії «Творча майстерня Олександра Розенбаума».

У 1996 році Олександр Розенбаум давав концерт на Майдані Незалежності у Києві[20].

У 1999 році разом із Андрієм Макаревичем їздив в експедицію у джунглі Амазонки (Бразилія)[21].

2003 року обраний депутатом Державної думи Росії від партії «Єдина Росія».

Віце-президент і художній керівник концертного відділу товариства «Велике місто».

Голова ради Фонду розвитку історичної спадщини «Кронштадт». «Відновлення Морського собору м. Кронштадта і повернення його людям для служіння тій ідеї, для якої він був створений — бути головним морським храмом країни, — на думку Голови ради фонду Олександра Розенбаума є „святим завданням“»[22].

28 червня 2005 року підписав серед 50 представників громадськості лист на підтримку вироку колишнім керівникам «Юкоса»[23].

У 2009 році разом з Андрієм Макаревичем подорожував по рікам Пантаналу (Бразилія)[24].

Мешкає і працює в Санкт-Петербурзі.

Підписав серед 42 відомих петербуржців відкритий лист президенту Дмитру Медведєву на підтримку будівництва «Охта-центру»[25].

Учасник щорічної Національної Премії Шансон Року у Кремлі 26 березня 2011.

Захоплюється боксом[26].

Remove ads

Політичні погляди

7 грудня 2003 року Розенбаум став депутатом російського парламенту (четверта Дума) від владної партії «Єдина Росія», та заступника голови комітету Держдуми РФ з культури.

Підтримка окупації України

Підтримав позицію Володимира Путіна щодо російської агресії в Криму[4][5]. За це йому заборонили в'їзд в Україну[27]. У 1994 році казав, що Крим не є російським чи українським і пропонував віддати його татарам[28].

Підтримав Російське вторгнення в Україну у 2022 році[29]. У червні 2022 року в інтерв'ю Ксенії Собчак висловився так: «не вважаю свободою, коли люди не можуть висловлювати свою думку на користь меншості, яка окупувала своєю ідеологією Україну» та «Окупанти насправді — це Західна Україна, прокачана грошима колективного Заходу.»[30].

Remove ads

Офіційна дискографія

Узагальнити
Перспектива

(вказана дата запису, а не видання)

Відеокліпи

Remove ads

Фільми про Олександра Розенбаума

Державні нагороди

Примітки

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads
Remove ads