Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Ріпкинський район
район у Чернігівській області (Україна) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Рі́пкинський райо́н — колишній[1] район Чернігівської області з центром у селищі міського типу Ріпки.
Remove ads
Географія
Ріпкинський район розташований в північно-західній частині Чернігівської області. Він межує з Чернігівським, Городнянським районами Чернігівської області та Гомельським, Лоєвським, Брагінським районами Гомельської області Республіки Білорусь. Відстань до обласного центру залізницею 36 км, шосейними шляхами 39 км.
Клімат помірно континентальний. Ґрунти дерново-підзолисті, середній бал 42. Корисні копалини: глина, пісок, торф.
У промисловості основними видами продукції, яка випускаються підприємствами району є льоноволокно, швейні вироби, консерви різні, цегла будівельна, меблі; у сільському господарстві: зерно, картопля, льон, м'ясо-молочне виробництво.
Remove ads
Транспорт
Історія
Район утворено в 1923 році.
Історичні пам'ятки: Бревенецьке поселення, Замкова гора, Кам'яниця Полуботка, Антонієви печери, Свято-Преображенська церква у Любечі та Церква Різдва Богородиці у Суличівці.
У 1959 р. до Ріпкинського району приєднано частини ліквідованих Добрянського і Тупичівського районів.[2]
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР Великовіська сільрада Городнянського району була передана до складу Ріпкинського району. Одночасно з тим Довжицька, Пльохівська, Рудківська, Хмільницька та Шибиринівська сільради, які були частиною Ріпкинського району, увійшли до складу Чернігівського району[3].
Природно-заповідний фонд
Ботанічні заказники
Володимирівська Дача, Любецький масив, Мокрець, Олександрівський масив, Олешнянська Дача, Срібне озеро, Чудівський масив.
Гідрологічні заказники
Вербівський, Гало, Дор, Кички, Криві Гряди, Нижній Болгач, Озера «Симбаль», «Святе» та прилеглі болота, Растереби, Рублене, Северин, Суховирське болото, Фролове, Чорне болото, Чумакові кар'єри.
Ландшафтні заказники
Замглай (загальнодержавного значення).
Лісові заказники
Військові Гори, Діброва, Дубина, Старе.
Ботанічні пам'ятки природи
Дуби скитокські, Рашково-Слобідський дуб, Сосни присторощинські, Сушнянський дуб, Урочище «Єсинське», Урочище «Суха Грядь», Шкуранська група дубів.
Гідрологічні пам'ятки природи
Болото Кораблище.
Зоологічні пам'ятки природи
Бабичів острів, Криві гряди, Озеро «Нерадча», Чорна річка.
Заповідні урочища
Борисоглібське, Волноша, Вороб'ївське, Довга Рудня, Лубча, Мороги, Нова Зимниця, Присторонська Дача.
Remove ads
Видатні особи
- Софія Русова — українська просвітителька, педагог
- Іван Бібік, О. С. Желєзняк — заслужені майстри народної творчості
- Бурнос Василь Іванович (1955—2009) — керівник народного художнього дитячого хору «Васильки», заслужений вчитель України. Народився в селі Вишневе Ріпкинського району.
- Леонід Горлач (Коваленко) — радянський та український поет
- Володимир Самійленко — український письменник
- В. Р. Литвинов — геолог, лауреат Ленінської премії
- В. П. Ткаченко — заслужений лікар України
- М. В. Македон — заслужений працівник сільського господарства України
Remove ads
Населені пункти
Селища міського типу
- Ріпки — з 1958 [недоступне посилання з квітня 2019]
- Добрянка — з 1918 [недоступне посилання з квітня 2019]
- Замглай (смт) — з 1989 [недоступне посилання з квітня 2019]
- Любеч — з 1943 (одне з найстаріших українських поселень, свого часу місто) [недоступне посилання з квітня 2019]
- Радуль — з 1924 [недоступне посилання з квітня 2019]
Села — центри сільських рад
- Велика Вісь — з 1957
- Великий Зліїв — з 1943
- Вербичі — з 1987
- Вишневе — з 1917
- Голубичі — з 1989
- Горностаївка — з 1954
- Грабів — з 1931
- Губичі — з 1992
- Гучин — з 1975
- Даничі — з 1918
- Задеріївка — з 1980
- Клубівка — з 1988
- Красківське — з 1975
- Ловинь — з 1976
- Малий Листвен — з 1932
- Малинівка — з 1990
- Мохначі — з 1918
- Неданчичі — з 1928
- Новоукраїнське (Церковище) — з 1921
- Нові Яриловичі — з 1943
- Олешня — з 1922
- Павлівка — з 1927
- Петруші — з 1924
- Пушкарі — з 1947
- Сибереж — з 1975
- Смолигівка — з 1921
- Тараса Шевченка (Тарасевичеві Велички) — з 1931
Remove ads
Населення
Чисельність населення району:[4]
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Ріпкинського району була створена 51 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 63,75 % (проголосували 77 795 із 92 451 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 36,56 % (5 528 виборців); Юлія Тимошенко — 25,66 % (3 880 виборців), Олег Ляшко — 13,87 % (2 097 виборців), Сергій Тігіпко — 6,62 % (1 001 виборців), Анатолій Гриценко — 5,18 % (783 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,12 %.[5]
Remove ads
Керівництво району
Голови районної державної адміністрації
№ | Час на посаді | Ім'я |
1 | 9 вересня 1995 — 22 листопада 1996 | Фіногенов Михайло Петрович |
2 | 22 листопада 1996 — 6 жовтня 1999 | Коробка Іван Іванович |
3 | 6 жовтня 1999 — 16 травня 2001 | Рідзель Анатолій Петрович |
4 | 16 травня 2001 — 26 листопада 2003 | Корж Віктор Борисович |
26 листопада 2003 — 26 грудня 2003 | — | |
5 | 26 грудня 2003 — 7 березня 2005 | Бугай Віктор Петрович |
7 березня 2005 — 10 березня 2005 | — | |
6 | 10 березня 2005 — 26 травня 2006 | Лемешко Юрій Іванович |
26 травня 2006 — 24 жовтня 2006 | — | |
7 | 24 жовтня 2006 — 23 листопада 2007 | Солохненко Олександр Анатолійович |
23 листопада 2007 — 26 червня 2008 | — | |
в. о. | 26 червня 2008 — | Олексієнко Римма Михайлівна |
8. | 14 січня 2011 —15 грудня 2012 | Головач Петро Михайлович |
в. о. | 5 березня2013 —7 березня 2013(?) | Мохнач Сергій |
9. | 28 березня 2013 —? | Герасенко Володимир Григорович |
10. | 23 травня 2014 —? | Вовк Ірина Петрівна |
11. | 21 квітня 2015 —2018[6] | Мелашенко Борис Володимирович |
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads