Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Ріпкинський район

район у Чернігівській області (Україна) З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Ріпкинський район
Remove ads

Рі́пкинський райо́н — колишній[1] район Чернігівської області з центром у селищі міського типу Ріпки.

Коротка інформація Ріпкинський район, Основні дані ...
Remove ads

Географія

Ріпкинський район розташований в північно-західній частині Чернігівської області. Він межує з Чернігівським, Городнянським районами Чернігівської області та Гомельським, Лоєвським, Брагінським районами Гомельської області Республіки Білорусь. Відстань до обласного центру залізницею 36 км, шосейними шляхами 39 км.

Клімат помірно континентальний. Ґрунти дерново-підзолисті, середній бал 42. Корисні копалини: глина, пісок, торф.

У промисловості основними видами продукції, яка випускаються підприємствами району є льоноволокно, швейні вироби, консерви різні, цегла будівельна, меблі; у сільському господарстві: зерно, картопля, льон, м'ясо-молочне виробництво.

Remove ads

Транспорт

Територією району проходить автошлях E95М01.

Історія

Район утворено в 1923 році.

Історичні пам'ятки: Бревенецьке поселення, Замкова гора, Кам'яниця Полуботка, Антонієви печери, Свято-Преображенська церква у Любечі та Церква Різдва Богородиці у Суличівці.

У 1959 р. до Ріпкинського району приєднано частини ліквідованих Добрянського і Тупичівського районів.[2]

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР Великовіська сільрада Городнянського району була передана до складу Ріпкинського району. Одночасно з тим Довжицька, Пльохівська, Рудківська, Хмільницька та Шибиринівська сільради, які були частиною Ріпкинського району, увійшли до складу Чернігівського району[3].

Природно-заповідний фонд

Ботанічні заказники

Володимирівська Дача, Любецький масив, Мокрець, Олександрівський масив, Олешнянська Дача, Срібне озеро, Чудівський масив.

Гідрологічні заказники

Вербівський, Гало, Дор, Кички, Криві Гряди, Нижній Болгач, Озера «Симбаль», «Святе» та прилеглі болота, Растереби, Рублене, Северин, Суховирське болото, Фролове, Чорне болото, Чумакові кар'єри.

Ландшафтні заказники

Замглай (загальнодержавного значення).

Лісові заказники

Військові Гори, Діброва, Дубина, Старе.

Ботанічні пам'ятки природи

Дуби скитокські, Рашково-Слобідський дуб, Сосни присторощинські, Сушнянський дуб, Урочище «Єсинське», Урочище «Суха Грядь», Шкуранська група дубів.

Гідрологічні пам'ятки природи

Болото Кораблище.

Зоологічні пам'ятки природи

Бабичів острів, Криві гряди, Озеро «Нерадча», Чорна річка.

Заповідні урочища

Борисоглібське, Волноша, Вороб'ївське, Довга Рудня, Лубча, Мороги, Нова Зимниця, Присторонська Дача.

Remove ads

Видатні особи

Remove ads

Населені пункти

Селища міського типу

  • Ріпки — з 1958 [недоступне посилання з квітня 2019]
  • Добрянка — з 1918 [недоступне посилання з квітня 2019]
  • Замглай (смт) — з 1989 [недоступне посилання з квітня 2019]
  • Любеч — з 1943 (одне з найстаріших українських поселень, свого часу місто) [недоступне посилання з квітня 2019]
  • Радуль — з 1924 [недоступне посилання з квітня 2019]

Села — центри сільських рад

Remove ads

Населення

Thumb
Динаміка чисельності населення міських та сільських рад Ріпкинського району за 1989—2001 рр., %

Чисельність населення району:[4]

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Ріпкинського району була створена 51 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 63,75 % (проголосували 77 795 із 92 451 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 36,56 % (5 528 виборців); Юлія Тимошенко — 25,66 % (3 880 виборців), Олег Ляшко — 13,87 % (2 097 виборців), Сергій Тігіпко — 6,62 % (1 001 виборців), Анатолій Гриценко — 5,18 % (783 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,12 %.[5]

Remove ads

Керівництво району

Голови районної державної адміністрації

Час на посаді Ім'я
1 9 вересня 1995 22 листопада 1996 Фіногенов Михайло Петрович
2 22 листопада 1996 6 жовтня 1999 Коробка Іван Іванович
3 6 жовтня 1999 16 травня 2001 Рідзель Анатолій Петрович
4 16 травня 2001 26 листопада 2003 Корж Віктор Борисович
26 листопада 2003 26 грудня 2003
5 26 грудня 2003 7 березня 2005 Бугай Віктор Петрович
7 березня 2005 10 березня 2005
6 10 березня 2005 26 травня 2006 Лемешко Юрій Іванович
26 травня 2006 24 жовтня 2006
7 24 жовтня 2006 23 листопада 2007 Солохненко Олександр Анатолійович
23 листопада 2007 26 червня 2008
в. о. 26 червня 2008  Олексієнко Римма Михайлівна
8. 14 січня 2011 —15 грудня 2012 Головач Петро Михайлович
в. о. 5 березня2013 —7 березня 2013(?) Мохнач Сергій
9. 28 березня 2013 —? Герасенко Володимир Григорович
10. 23 травня 2014 —? Вовк Ірина Петрівна
11. 21 квітня 2015 —2018[6] Мелашенко Борис Володимирович


Примітки

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads