Шепелев Олександр Олександрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шепелев.

Олександр Олександрович Шепелев (нар. 4 липня 1970, Горлівка Донецької області) — український політик, Народний депутат України 5 та 6 скликань, член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (2007—2010), член фракції Партія Регіонів (2010—2011), член Комітету з питань фінансів і банк. діяльності (з грудня 2007), член Спеціальної контрольної комісії ВР України з питань приватизації (з грудня 2007).

Шепелев Олександр Олександрович
Народився	4 липня 1970(1970-07-04) (55 років)  Горлівка, Донецька область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна  Канада
Діяльність	політик
Alma mater	ДонНМУ
Знання мов	англійська
Членство	Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України V скликання і Верховна Рада України IV скликання
Посада	народний депутат України[1] і народний депутат України[2]

Народний депутат України
5-го скликання
Блок Юлії Тимошенко	25 травня 2006	—	15 червня 2007
6-го скликання
Блок Юлії Тимошенко	23 листопада 2007	—	12 грудня 2012

Біографія

Олександр Шепелев народився 4 липня 1970 року у Горлівці.

За інформацією Верховної ради, має вищу освіту^[3]. У 1993 році закінчив Донецький державний медичний інститут імені М. Горького за спеціальністю «Стоматологія», у 2005 році — Донецький національний університет за спеціальністю «Управління персоналом і економіка праці»^[4].

• 1985–1988 — учень Горлівського медичного училища.
• 1988–1993 — студент Донецького державного медичного інституту імені М. Горького.
• 1992–1993 — експерт ТОВ «Еліт», м. Донецьк.
• 1993–1996 — заступник генерального директора українсько-німецького спільного підприємства «Універсал-Імпекс», м. Донецьк.
• 1997–2005 — президент ЗАТ «Європейський банк раціонального фінансування», м. Київ.
• 2005–2006 — президент Благодійної організації «Ластівка», м. Київ.

У 2002 році Шепелев отримав громадянство Канади^[5]. Його офіційним місцем реєстрації є будинок 41 на вулиці Surrey Gardens у місті Вестмонт, провінція Квебек^[6].

Депутатська діяльність

25 травня 2006 року набув депутатських повноважень. Обраний за списками Блоку Юлії Тимошенко, № 55 в списку. На час виборів: президент Благодійної організації «Ластівка» (м. Донецьк). Член Комітету з питань фінансів і банківської діяльності (з липня 2006), член фракції «Блоку Юлії Тимошенко» (з травня 2006). Склав депутатські повноваження 15 червня 2007.

На позачергових виборах, які відбулися в 2007 році, Шепелев знову пройшов в Раду за списками БЮТ. На час виборів: тимчасово не працював, безпартійний.

Під час депутатської діяльності був членом Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики. За інформацією ЗМІ, Шепелев був причетний до незаконних дій, пов'язаних із банком «Родовід»^[7].

У 2010 році був виключений з фракції БЮТ та перейшов до фракції Партії регіонів, звідки все ж згодом вийшов^[8].

5 червня та 10 серпня 2012 року проголосував у першому і другому читанні за Закон України «Про засади державної мовної політики». Закон було прийнято із порушеннями регламенту^[9][10].

На виборах до Верховної ради 2012 року кандидат у народні депутати у окрузі № 13^[11] як самовисуванець, проте посів лише сьоме місце, зібравши 0,61 % голосів виборців^[8].

Є найближчим соратником «Юри Єнакіївського»^[12][13].

Кримінальні переслідування

У липні 2013 року Шепелева затримали в Будапешті за підозрою української сторони в організації вбивства, замаху на вбивство, присвоєння майна, зловживанні службовим становищем і ряді інших злочинів.

Розшукуваний екс-депутат звинувачувався в розкраданні коштів «Родовід Банку» на суму більше 220 млн гривень і замовленні кількох убивств, зокрема, банкіра Сергія Кириченка в 2003 році і полковника МВС Романа Єрохіна в 2006, замаху на вбивство банкіра Сергія Дядечка в 2012 році, а також в участі спільно з бізнесменом Павлом Борулько в організації розкрадання держкоштів рефінансування Нацбанку на суму 315 300 000 гривень в березні-травні 2009 року^[14].

27 травня 2014 року його екстрадували з Угорщини в Україну, оскільки йому і його дружині відмовили в політичному притулку^[15].

Після повернення в Україну суд обрав запобіжний захід для Шепелева в вигляді арешту^[16]. Його дружину відпустили під заставу більше 6 млн гривень. Вночі Шепелев втік з лікарні швидкої допомоги зі своїм охоронцем і зник. Екс-нардеп був оголошений в розшук правоохоронними органами України та Інтерполом^[17]. У березні 2015 року його затримали російські правоохоронці^[18].

21 березня 2015 року російський суд виніс постанову про екстрадицію Шепелєва, проте він так і не був переданий Україні, оскільки, за даними ЗМІ, пішов на угоду з Федеральною службою безпеки Росії і дав свідчення на ряд українських політиків^[19]. В обмін на співпрацю, Шепелев був випущений з російського СІЗО, а Україна отримала офіційну відмову про передачу екс-політика на батьківщину^[20].

У серпні 2016 року головний військовий прокурор України Анатолій Матіос повідомив, що стосовно Шепелєва зареєстровано кримінальне провадження за ч.1 ст.111 (державна зрада) Кримінального кодексу України^[21].

13 серпня 2016 року Військова прокуратура України викликала колишнього депутата Верховної Ради України Олександра Шепелєва на допити 17-18 серпня. Того ж дня повістки були опубліковані в офіційному виданні центральних органів виконавчої влади «Урядовий кур'єр»^[22].

У листопаді 2017 року у Росії на Олександра Шепелева порушили кримінальну справу. У РФ його підозрюють в спробі дачі хабара посадовій особі^[23]. 28 грудня 2017 року Шепелева заарештували на два місяці та оголосили у міжнародний розшук^[23].

8 лютого 2018 року Олександра Шепелева було затримано під Києвом. При собі екс-нардеп мав кілька документів, у тому числі посвідчення співробітника так званого «міністерства державної безпеки ДНР» (як підполковник Борух Микола Володимирович)^[24].

4 липня 2018 року Головний військовий прокурор України Анатолій Матіос повідомив, що колишній народний депутат України «Ш» підозрюється у замовленні викрадення та подальшому вбивстві полковника міліції Романа Єрохіна у 2006 році. Пізніше стало відомо, що йдеться про Олександра Шепелева, якому вранці 4 липня була вручена підозра у вчинені кримінального злочину. Відомо, що Роман Єрохін під час роботи у міліції Донецької області в управлінні по боротьбі з організованою злочинністю викрив конвертаційний центр на базі одного з комерційних банків Донецька, власником якого був Олександр Шепелев. 26 липня 2006 року Роман Єрохін був викрадений у Києві, де він тоді працював, та вбитий. Також стало відомо, що Олександр Шепелев планував низку інших вбивств, зокрема, свого конкурента у банківській сфері, яке не було реалізовано.^[25][26][27]

У серпні 2020 року Деснянський районний суд Києва засудив Шепелєва до семи років позбавлення волі та призначив 8500 грн штрафу та конфіскацію всього майна та визнав винним у наданні неправомірної вигоди службовій особі та втечі з-під варти (ч. 2 ст. 369, ч. 2 ст. 393 КК України)^[28].