Ширяївський район

Ширяївський район — колишній район у центральній частині Одеської області. Адміністративний центр — Ширяєве. Площа району 1,5 тисяч квадратних кілометрів. Населення — 29,8 тисяч осіб, у тому числі в смт Ширяєве — 7,1 тисяч осіб, сільське населення становить 27,7 тисяч осіб. В районі 18 сільських та 1 селищна рада, яким підпорядковано 73 населених пункти. Найбільші села: Петровірівка, Миколаївка, Старі Маяки.

Ширяївський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Колишній район на карті  Одеська область
Основні дані
Країна:	СРСР ( УРСР) →  Україна
Область:	Одеська область
Код КОАТУУ:	5125400000
Утворений:	17 лютого 1935 р.[1]
Ліквідований:	30 грудня 1962 р.[2]
Ліквідований:	17 липня 2020 р.[3]
Населення:	26171 (на 1 липня 2020)[4]
Площа:	1502 км²
Густота:	18.0 осіб/км²
Тел. код:	+380-4858
Поштові індекси:	66800—66864
Населені пункти та ради
Районний центр:	смт. Ширяєве
Селищні ради:	1
Сільські ради:	18
Смт:	1
Села:	72
Районна влада
Вебсторінка:	Ширяївська РДА Ширяївська районна рада
Адреса:	66800, Одеська обл., смт. Ширяєве, вул. Грушевського, 104
Мапа
Ширяївський район у Вікісховищі

Ліквідований відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX.^[3]

Географія

Ананьївський район	Ананьївський район	Любашівський район
Захарівський район		Миколаївський район
Великомихайлівський район	Іванівський район	Березівський район

Межує з Ананьївським, Любашівським, Миколаївським, Березівським, Великомихайлівським, Захарівським та Іванівським районами.

На території району створено ландшафтний заказник місцевого значення Осинівський, ландшафтний заказник місцевого значення Чогодарівський.

Історія

У кінці XIX століття тодішня Степанівська волость займала площу 230,90 кв. верств. У населених пунктах нараховувалось 717 дворів. На один двір припадало 5,1 ос., а на 1 кв. версту 18 осіб.

За освітою: з вищою — 13 осіб, з середньою спеціальною — 6 осіб, з початковою — 90 осіб, без освіти — 3980 осіб.

Склад за віруванням: православних — 3721 особа, католиків — 12 осіб, лютеран — 32 особи, розкольників — 10 осіб, юдеїв — 303 особи.

Національний склад: українців — 70 %, росіян — 4 %, німців — 3 %, поляків — 3 %, євреїв — 20 %.

1923 р. березень місяць — відбулася перебудова адміністративного поділу краю. Були скасовані старі царські назви і затверджені нові.

Колишня Степанівська волость була поділена на три сільські ради: Ульянівську, Ширяївську і Михайлівську.

1924 р. Демидівський район перевели у містечко Петровірівку, куди приєднали декілька створених сільських рад: Чуйківську (с. Олександрівка), Григорівську, Мар'янівську, Михайлівську, Ширяївську, Ульянівську, Осинівську.

З того року адреса Ширяєвого була такою: Ширяєве Петровірівського району Одеського округи.

У економічному відношенні район був сільськогосподарський. 96 % площ зайняті були під угіддями, з яких 74 % під орними, де вирощувалися в основному озимі сорти пшениці. Середня урожайність зернових у ці роки сягала 16-20 ц/га.

Другою важливою галуззю було тваринництво, де на 100 га сільгоспугідь становило 12-13 голів великої рогатої худоби м'ясного та молочного виробництва. У цей час було 4 семирічні школи, 16 початкових шкіл, 1 лікарня, 4 медичні пункти, 17 клубів, 36 хат-читалень.

Улітку 1935 року були створені і запрацювали райспоживспілка, автопарк, редакція газети «Колгоспна правда» (з 1945 року газету перейменовано на «Промінь»), райбанк і сільгоспбанк, райсуд, прокуратура, ощадкаса.

Під час Німецько-радянської війни з району у війні взяли участь 13018 осіб.

2 роки і 9 місяців район був окупований німецько-нацистськими та румуно-болгарськими окупантами та включений у Ананьївський повіт Трансністрії.

Район було зайнято Червоною армією з 2 по 4 квітня 1944 року.

Не повернулися до рідних домівок 4225 осіб. 9 воякам присвоєно звання Героя Радянського Союзу, один став повним кавалером орденів Слави, понад 2 тисячі було нагороджено бойовими орденами і медалями, серед них 196 ширяївців.

До Одеської області в 1951 р. було переселено 10283 мешканців гірських районів Дрогобицької області, у Ширяївський район потрапили колишні мешканці Кривки і Хмеля.

У 1959 році, після ліквідації Петровірівського району, до складу Ширяївського району були включені села Маркевичеве, Новоєлизаветівка, Новопетрівка, Катерино-Платонівка, Жовтень та навколишні села. Однак у грудні 1962 року район було ліквідовано і Ширяєве відійшло до Ананьївського району.^[5][6][7] У 1965 році Ширяєве знову райцентр^[8], з цього ж року воно стало відноситись до розряду селищ міського типу. 05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Антонівську сільраду Ширяївського району до складу Березівського району, а Бранкованівську та Малігонівську сільради Фрунзівського району до складу Ширяївського району.^[9]

Загальні відомості

Рівною стрічкою простяглася по території району автомобільна дорога E95 (Одеса—Київ).

На 126-му кілометрі цієї траси знаходиться наше селище.

Після реформування сільського господарства в районі сьогодні функціонує 26 товариських, 48 приватних, 158 фермерських, 10 різних сільськогосподарських підприємств.

Адміністративно-територіальний устрій

Докладніше: Адміністративний устрій Ширяївського району

У лютому 2010 року з обліку було знято село Петрівське.

Населення

Національний склад населення за даними перепису 2001 року^[10]:

Національність	Кількість осіб	Відсоток
українці	26809	89,94 %
молдовани	1538	5,16 %
росіяни	913	3,06 %
болгари	108	0,36 %
цигани	95	0,32 %
інші	346	1,16 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року^[10]:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
українська	27166	91,13 %
молдовська	1270	4,26 %
російська	1080	3,62 %
вірменська	73	0,24 %
болгарська	62	0,21 %
інші	158	0,53 %

Соціальна сфера

В районі 32 загальноосвітні школи; в них навчається 4589 учнів, працює близько 500 вчителів.

Культосвітню роботу проводять 32 клуби, 32 бібліотеки та ДМШ. У них працює понад 100 культпрацівників.

Населення району обслуговує і районна лікарня, 2 дільничні лікарні, 3 амбулаторії, 29 ФАПів, у яких працює 50 лікарів і 180 медсестер.

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Ширяївського району була створена 31 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 48,85 % (проголосували 9 650 із 19 755 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 46,56 % (4 493 виборців); Юлія Тимошенко — 18,58 % (1 793 виборців), Олег Ляшко — 9,21 % (889 виборців), Сергій Тігіпко — 8.98 % (867 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,16 %.^[11]

Відомі уродженці

• Шевельов Сергій Миколайович (1909—1979) — радянський військовий льотчик-винищувач часів Другої світової війни, штурман 249-го винищувального авіаційного полку 217-ї винищувальної авіаційної дивізії (4-а повітряна армія), капітан. Герой Радянського Союзу (1943).
• Кучеряба Тихін Олександрович (1910—1978) — радянський військовий льотчик часів Другої світової війни, командир ескадрильї 43-го гвардійського штурмового авіаційного полку 230-ї штурмової авіаційної дивізії (4-а повітряна армія), гвардії капітан. Герой Радянського Союзу (1946).
• Колесниченко Степан Калинович (1913—1943) — радянський військовий льотчик часів Другої світової війни, помічник командира 519-го винищувального авіаційного полку з повітряно-стрілецької служби (283-я винищувальна авіаційна дивізія, 16-а повітряна армія), лейтенант. Герой Радянського Союзу (1943).
• Жуган Микола Павлович (1917—2017) — радянський військовий льотчик часів Другої світової війни, командир авіаційної ланки 10-го гвардійського авіаційного полку 3-ї гвардійської авіаційної дивізії 3-го гвардійського авіаційного корпусу авіації далекої дії (АДД), гвардії капітан. Герой Радянського Союзу (1944).
• Сокуренко Володимир Гаврилович (1921—1994) — український радянський правознавець, доктор юридичних наук з 1967, професор з 1968.
• Кондратенко Іван Васильович (1923—1971) — радянський військовик часів Другої світової війни, командир гармати 4-ї батареї 611-го винищувального протитанкового артилерійського полку, старший сержант. Герой Радянського Союзу (1943).
• Лавренюк Леонід Федорович (1925—1945) — комсорг 3-го стрілецького батальйону 475-го стрілецького полку 53-ї стрілецької дивізії 7-ї гвардійської армії, сержант, Герой Радянського Союзу (1945).
• Мельниченко Віктор Олександрович (1939—2009) — радянський та український шаховий композитор, Майстер спорту СРСР (1971), міжнародний арбітр (1984) та гросмейстер (1989) із шахової композиції.

Посилання

• Ширяївський район [Архівовано 10 червня 2021 у Wayback Machine.] // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
• Ширяївський район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР [Архівовано 28 вересня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)