Шрадер Юрій Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шрадер.

Юрій Іванович Лошадкін-Шрадер (нім. Jurij Schrader; нар. 8 вересня 1956, Сімферополь) — радянський і німецький актор театру, кіно та телебачення, художник і художник-постановник.

Шрадер Юрій Іванович
Ім'я при народженні	рос. Юрий Иванович Лошадкин
Народився	8 вересня 1956(1956-09-08) (69 років)  Сімферополь, Українська РСР, СРСР
Діяльність	актор, художник
Роки діяльності	1980 — тепер. час
IMDb	nm0775052
jurij-schrader.de

Життєпис

Юрій Іванович Лошадкін народився 8 вересня 1956 року у Сімферополі в родині морського офіцера Івана Клемановича Лошадкіна (1930—1979) і Нонни Олексіївни Шкурпелло (1936—2012, за другим чоловіком Бердник), де був єдиною дитиною. З тримісячного віку виховувався бабусею Олександрою Кондратіївною Шкурпелло (1912—1991) і дідом Олексієм Кириловичем Шкурпелло (1908—1979). Навчався у сімферопольській середній школі № 12, відвідував театральну студію при Палаці піонерів. 1975 року, у 19-річному віці, дебютував на телебаченні, отримавши одну з другорядних ролей у телевиставі «Блакитний слід» за п'єсою Л. Никоненка (наступні півроку виконував цю роль на сцені Кримського українського музично-драматичного театру один-два рази на місяць). У 1976—1980 роках навчався у Саратовському театральному училищі ім. І. А. Слонова (педагоги Дмитро Лядов^[1], Олександр Галко, Римма Бєлякова та Георгій Банников^[2][3]). У 1985—1991 роках вивчав російську філологію у Сімферопольському університеті.

У 1980—1991 роках — актор Кримського академічного російського драматичного театру ім. М. Горького, де зіграв понад 60 ролей. Його партнарами по сцені були Лариса Бойко, Герман Апітін, Жанна Надєждіна, Вадим Злокович, Світлана Вандалковська та інші. 1989 року удостоєний премії Найкращий молодий актор України за роль Марата у постановці «Мій бідний Марат» за п'єсою Арбузова. Двічі лауреат премії Криму — 1988 року за роль Марата («Мій бідний Марат») і 1990 року за ролі Олега Кошового («Молода гвардія») та Ігора Логунова («Новосілля у старому домі» А. Кравцова). 1987 року номінувався на премію ім. М. З. Бірюкова (Комсомольська премія Криму) за ролі Олега Кошового («Молода гвардія»), Марата («Мій бідний Марат») та Ігора Логунова («Новосілля у старому домі»)^[4].

15 березня 1991 року одружився з німецько-норвезькою аристократкою Інгрід Шрадер, графинею фон Ротенбург, активісткою Німецько-радянського товариства у Гайдельберзі, взяв прізвище дружини та переїхав до Гамбурга. 8 липня 1993 року у пари народилися близнюки — син Максим і дочка Елена. 1994 року отримав німецьке громадянство.

Його фактичним кінодебютом стала епізодична роль скомороха у казці Михайла Юзовського «Раз, два — лихо не біда!» (1988). Переїхавши до Німеччини, почав активно зниматися в кіно і на телебаченні. Пізніше освоїв професію художника-постановника, асистуючи Бернду Лепелю на зйомках фентезійної мелодрами Сергія Бодрова «Ведмежий поцілунок» (2002) та історичної драми Олівера Гіршбігеля «Бункер» (2004), де також виконав роль перекладача у сцені капітуляції Третього Рейха. 2005 року зіграв австрійського генерала Толлера у пригодницькому мінісеріалі «Загибель імперії» Володимира Хотиненка. 2006 року виконав одну з другорядних ролей у мелодрамі Петера Кахане «Кохання у Кенігсберзі» з Чулпан Хаматовою. Наступною акторською удачею стали головні ролі у короткометражках Крістіана Герцера «Незнайомець» (2009), «Мандрівники ночі» (2010) та «Обряд жертвоприношення» (2011).

2011 року працював першим помічником режисера на зйомках фільму Олександра Сокурова «Фауст», в якому також виконав роль Дивного чоловіка (альтерего Мефістофеля), яка випала при монтажі. Стрічка, у якій зайняті Йоганнес Цайлер, Ізольда Дюшаук та Ганна Шигулла, була удостоєна премії Золотий лев на 68-му Венеційському кінофестивалі. 2013 року виконав роль капітана Ставицького, командира атомного підводного човна, у короткометражці «Перший удар» Яна Паустяна, 2014 року — роль безхатька-філософа у фільмі Флоріана Баксмеєра «На вулиці» з Крістіаною Гербігер^[5].

2016 року спільно з режисером Себастьяном Йобстом створив драматичний фільм «Колловалла», де зіграв немолодого актора, який пропускає через себе незіграні образи — Чехова, Нурєєва, Кандинського. У картині також знялися Сюзанна фон Боржоді і Гайнц Лівен, а вірші Карена Самунджяна за кадром читають Ніна Ільїна і Лариса Кадочникова. Тоді ж зіграв Карла Фаберже у документально-ігровому проєкті «Російська революція» франко-німецького телеканалу ARTE, та російського військовослужбовця Ігора Романова у детективному серіалі «СОКО Вісмар» (епізод «Російський солдат»). 2017 року виконав роль Воланда у короткометражці «Я — Диявол» Себастьяна Йобста, а також невелику роль генерала Карпова у комедії «Старики-развідники» Роберта Тальхайма.

Автор низки нарисів про драматургію Чехова, опублікованих у журналі «Брега Тавриды», за які 2011 року номінувався на премію Чехова, та п'єс «Фантазії С. Б.», «Соло для струни без оркестра», «Обережно — Марта!», «Рушниця має вистрілити», написаних у співавторстві з Людмилою Касьяненко.

2014 року підписав колективного листа «Заява діячів культури на підтримку дій Путіна в Україні та Криму», через що потрапив до бази даних сайту «Миротворець»^[6].

Як художник пише акриловими фарбами на картоні та полотні, також працює у техніці живопису на склі^[7]. На його рахунку понад 50 персональних і групових виставок у Європі^[8].

Фільмографія

Актор

Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1975	тф	Блакитний слід	Голубой след	Юрій
1988	ф	Раз, два — лихо не біда!	Раз, два — горе не беда!	скоморох
1993—2004	с	Місце злочину	Tatort	компаньйон / Петрик
1995	тф	Полювання на жінку	Eine Frau wird gejagt	мафіозі
1996	с	Фауст	Faust	Добченко
1998—2002	с	Команда Альфа	Alphateam: Die Lebensretter im OP	Олександр Ігнатьєв / скрипаль
1999—2000	с	Детективи з табакерки	Die Pfefferkörner	Андрій, батько Наташі
1999	тф	Лупо і муедзін	Lupo und der Muezzin	журналіст
1999	тф	Доктор Роберт Шуман, диявол-романтик	Dr. Robert Schumann, Teufelsromantiker	граф Черков
2000	с	Стен Беккер	Stan Becker	Гриша
2000	с	Адельгейд та її вбивці	Adelheid und ihre Mörder	румунський мафіозі
2000	с	Телефон поліції 110	Polizeiruf 110	Алекс, дилер
2001	тф	Вера Брюне	Vera Brühne	суддя
2002	с	Штальнець	Stahlnetz	слуга
2002	кф	Роковини	Hochzeitstag	волоцюга
2002	ф	Мрії, мрії, мрії	Dream, Dream, Dream	власник сексшопу
2003	ф	Десяте літо	Der zehnte Sommer	міський божевільний
2004	ф	Бункер	Der Untergang	перекладач
2005	с	Роза Рот	Rosa Roth	мафіозі
2005	ф	Безіменний палець	L’annulaire	клієнт повії
2005	с	Шпеер і Гітлер	Speer und er	комендант тюрми
2005	с	Загибель імперії	Гибель империи	генерал Толлер
2006	ф	Клуб свінгерів	Swinger Club	Вадим
2006	с	M.E.T.R.O. — Команда життя та смерті	M.E.T.R.O. – Ein Team auf Leben und Tod	Лассе Бергстрем
2006	ф	Кохання у Кенігсберзі	Eine Liebe in Königsberg	Сергій
2006	кф	Останній шанс, ковбою	Last chance cowboy	приватний детектив
2006	кф	Нічна варта	Nachtsicht	Зозуля
2007	кф	Харц IV і наслідки	Hartz IV mit Folgen	Андреас
2008	тф	Хрещена мати	Die Patin	прикордонник
2009	ф	У вихорі	Within the Whirlwind	черговий на прохідній
2009	ф	Дама з собачкою	Die Dame mit dem Hundchen	Гравець
2009	кф	Незнайомець	Fremd	незнайомець
2010	ф	Невидимий дотик	Kein Geist für alle Fälle	дворецький Гюнтер
2010	кф	Мандрівники ночі	Stran9ers in the Ni9ht	Кріс
2011	кф	Життя — це море	Das Leben ist Meer	Олексій
2011	кф	Обряд жертвоприношення	Das Schlachtfest	батько
2011	ф	Фауст	Faust	Дивний чоловік
2011	кф	Метеоролог	Der Wettermann	мім
2012	кф	Ice-Ice-Baby	Ice-Ice-Baby	Владислав, фотограф
2013	кф	Примарний транзит	Spuk Transit	шкіпер
2013	кф	Перший удар	Erstschlag	капітан Ставицький
2013	кф	Остання сторінка	Die Letzte Saite	скрипаль-єврей
2014	ф	На вулиці	Auf Der Strasse	безхатько-філософ
2014	с	Сильна команда	Ein starkes Team	Грегор Романов
2014	с	Сара Кор	Sarah Kohr	Назар Єлтін
2019	ф	Колловалла	Kollowalla	актор Колловалла / Кандинський / Чехов / Нурєєв
2016	с	СОКО Вісмар	SOKO Wismar	Ігор Романов
2016	док	Російська революція	Zar Gestürzt Revolution in Russland	Карл Фаберже
2017	с	Гелен Дорн	Helen Dorn	Павло
2017	кф	Я — Диявол	Ich bin der Taufel	батько / Воланд
2017	ф	Старики-розвідники	Kundschafter des Friedens	генерал Карпов
2019	с	На північ через північний захід	Nord bei Nordwest	Керенський
2019	ф	Гасманн	Gasmann	бармен
2021	тф	Мій друг Фолька	Meine Freundin Volker	Павло
2024	с	Розподіл світу	Die Spaltung der Welt	Олексій Снєгов
2024	кф	Без кордонів	Grenzenlos	нічний сторож

Художник-постановник

• 1999 — Лупо і муедзін (телефільм) (нім. Lupo und der Muezzin)
• 2002 — Ведмежий поцілунок (рос. Медвежий поцелуй)
• 2003 — Десяте літо (нім. Der zehnte Sommer)
• 2004 — Бункер (нім. Der Untergang)
• 2006 — Кохання у Кенігсберзі (нім. Eine Liebe in Königsberg
• 2006 — Останній шанс, ковбою (короткометражний) (англ. Last chance cowboy)
• 2006 — Нічна варта (короткометражний) (нім. Nachtsicht)
• 2010 — Мандрівники ночі (короткометражний) (англ. Stran9ers in the Ni9ht)
• 2011 — Життя — це море (короткометражний) (нім. Das Leben ist Meer)
• 2016 — Колловалла (нім. Kollowalla)
• 2017 — Я — Диявол (короткометражний) (нім. Ich bin der Taufel)

Художник по костюмах

• 2006 — Останній шанс, ковбою (короткометражний) (англ. Last chance cowboy)
• 2006 — Нічна варта (короткометражний) (нім. Nachtsicht)
• 2010 — Мандрівники ночі (короткометражний) (англ. Stran9ers in the Ni9ht)
• 2011 — Життя — це море (короткометражний) (нім. Das Leben ist Meer)
• 2011 — Обряд жертвоприношення (короткометражний) (нім. Das Schlachtfest)
• 2016 — Колловалла (нім. Kollowalla)
• 2017 — Я — Диявол (короткометражний) (нім. Ich bin der Taufel)

Дубляж

• 1994 — Листи з Талліна (англ. Letters from the East)
• 1996 — Космічна морська піхота (англ. Space Marines)
• 1998 — Сибірський цирульник (рос. Сибирский цирюльник)^[9]

Ролі у театрі

Кримський український музично-драматичний театр

• «Блакитний слід» (Л. Никоненко) — Юрій

Саратовське театральне училище ім. І. А. Слонова

• «Отелло» (В. Шекспір) — Яго
• «Цар Федір Іоанович» (О. Толстой) — Цар Федір Іоанович
• «Іванов» (А. Чехов) — Іванов
• «Безіменна зірка» (М. Себастіан) — Гріг
• «Одруження Фігаро» (Бомарше) — Граф Альмавіва
• «У списках не значився» (Б. Васильєв) — Плужников
• «Маленька студентка» (М. Погодін) — Каплін
• «Клоп» (В. Маяковський) — Олег Баян
• «Пані міністрова» (Б. Нушич) — Нінкович

Кримський академічний театр ім. Горького

• «Мій бідний Марат» (О. Арбузов) — Марат
• «Молода гвардія» (О. Фадєєв) — Олег Кошовий
• «Новосілля у старому домі» (А. Кравцов) — Ігор Логунов
• «Фаворит» (В. Пікуль) — Павло I
• «Русь Київська» (А. Петрашкевич) — Князь Олег / Князь Ярополк
• «Майстер і Маргарита» (М. Булгаков) — Кіт Бегемот
• «Дні Турбіних» (М. Булгаков) — Микола Турбін
• «Старий» (М. Горький) — Яків
• «Останні» (М. Горький) — Петро
• «Єгор Буличов та інші» (М. Горький) — Олексій Достигаєв
• «Медея» (Евріпід) — Егей
• «Любов моя, Електра» (Л. Дьюрко) — Орест
• «Далі… далі… далі!» (М. Шатров) — Свердлов
• «Принц та жебрак» (М. Твен) — Том Кенті
• «Чайка» (А. Чехов) — Треплєв
• «Гамлет» (В. Шекспір) — Гільденстерн
• «Комедія помилок» (В. Шекспір) — пристав
• «Дурненька» (Лопе де Вега) — Фенісо
• «Винахідлива закохана» (Лопе де Вега) — Дорістео
• «Царське полювання» (Л. Зорін) — Падре Паоло
• «Максим наприкінці тисячоліття» (Л. Зорін) — Максим
• «Суєта» (І. Карпенко-Карий) — Іван Барильченко / Тарас Гупаленко
• «Моя родина» (Е. Де Філіппо) — Беппе Стільяно
• «Той, хто втішає вдів» (Дж. Маротта, Б. Рандоне) — Кув'єлло
• «Танго метелика» (А. Ніколаї) — Еліо
• «Колія» (В. Арро) — Коля
• «Життя — це дві жінки» (С. Цанев) — чоловік / син
• «Кафедра» (В. Врублевська) — Вадим Набоков
• «Навала» (Л. Леонов) — Кунц
• «Прозріння» (Л. Толстой) — отець Сергій / послушник
• «На жвавому місці» (О. Островський) — Гришко
• «Без права на смерть» (Г. Сіверський, О. Соболєв) — Курт
• «Поставьте хлопчику трійку» (О. Іващенко) — Христофор
• «Про тих, кто кохає» (О. Антокольський) — Баро / Корневичок
• «Російське питання» (К. Симонов) — Престон
• «Сильне почуття» (І. Ільф, Є. Петров) — Стасік Мархоцький
• «У цій дівчині щось є» (Г. Рябкін) — Антон Ткачьов
• «Змова» (А. Петрашкевич) — Карл Петерсен
• «Любов і голуби» (В. Гуркін) — Льонька Кузякін
• «Кімната» (Е. Брагінський) — Едік Кузьміних

Театр Бонхайм-Франкфурт (Франкфурт-на-Майні)

• «Чорна магія» (Ю. Шрадер, моновистава за мотивами «Майстра і Маргарити» М. Булгакова) — Воланд
• «Відгомоніла золота діброва: Діалоги» (Ю. Шрадер, на основі листування С. Єсеніна і А. Дункан) — Сергій Єсенін

Бібліографія

• Записки странника. Пьеса в восьми частях с прологом и эпилогом (2006, «Брега Тавриды» №6)
• Сюжет об ускользающем счастье, или Размышления о «Вишнёвом саде» (2007, «Брега Тавриды» №4)
• Der Intendant. К 60-летию творческой деятельности Анатолия Новикова, главного режиссёра, художественного руководителя и генерального директора Крымского академического русского театра им. М. Горького (2007, «Брега Тавриды» №5)
• Фантазии С. Б. Пьеса в двух актах (німецькою мовою, спільно з Людмилою Касьяненко, російський переклад Ірини Травиніної) (2008, «Брега Тавриды» №1)
• Жрица Афродиты. Народная артистка Украины Лариса Бойко (2008, «Брега Тавриды» №3)
• Der Alptraum, или Как нельзя ставить Чехова. Сатирические записки (2008, «Брега Тавриды» №4)
• Любовь поэта и жестокость театра (2008, «Брега Тавриды» №8)
• Все вы бродите в тёмном лесу («Леший») (2008, «Брега Тавриды» №6)
• Напишу что-нибудь странное («Чайка») (2009, «Брега Тавриды» №1)
• Семейный водевиль. Пьеса «Дядя Ваня» (2009, «Брега Тавриды» №3)
• Если бы я ставил «Трёх сестёр» (2009, «Брега Тавриды» №5)
• Соло для струны без оркестра. Исповедь без антракта с воспоминаниями и фантазиями (моноп'єса, спільно з Людмилою Касьяненко) (2009, «Брега Тавриды» №6)
• Любовь к театру. Творческий портрет Народного артиста России Валерия Шитовалова (2010, «Брега Тавриды» №3)
• И вновь о нём («Вишнёвый сад») (2011, «Брега Тавриды» №3—4)
• Осторожно — Марта! Комедия в двух действиях (спільно з Людмилою Касьяненко) (2012, «Брега Тавриды» №3—4)
• Ружьё должно выстрелить, или Играем в Антона Ч. Пьеса-фантазия (моноп'єса, спільно з Людмилою Касьяненко) (2013, «Брега Тавриды» №3—4)
• Играем в Ф. Голубая рапсодия в двух актах (п'єса, не публікувалася)
• Вацлав (п'єса, не публікувалася)