Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Юлдашев Тємур Дамірович
український військовослужбовець (1969–2014) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Тeму́р Дамі́рович Юлда́шев (нар. 11 березня 1969, Луганськ, Українська РСР — пом. 24 серпня 2014, Петрівське, Шахтарський район, Донецька область, Україна) — український військовик, громадський діяч, спортсмен, майстер спорту міжнародного класу з пауерліфтингу. Командир батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Тимур»[2].
Remove ads
Життєпис
Узагальнити
Перспектива
Народився 11 березня 1969 року в Луганську.
Професійний військовий, провів на військовій службі 21 рік. До 1990 року служив в Південній групі радянських військ на території Угорщини, після виводу радянських військовослужбовців з Угорщини повернувся до Луганська. Продовжив військову службу у Збройних силах України; звільнився у резерв 2008 року. Займався паверліфтингом, перемагав у національних та міжнародних змаганнях, чемпіон світу[3] і триразовий чемпіон Європи з паверліфтингу (жим штанги лежачи)[4]. Працював тренером з паверліфтингу; виховав цілу низку луганських спортсменів-важкоатлетів. Серед вихованців — Щербань Олександр Володимирович.
Брав участь у громадському житті Луганська, був членом Луганського правозахисту. Кандидат у народні депутати на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2012 року від Радикальної партії Олега Ляшка, № 15 у партійному списку[5][6].
Російсько-українська війна
На початку кризових подій на сході України навесні 2014 року Юлдашев очолив Штаб народної самооборони Луганська[7]. 10 березня 2014 року разом з Олегом Ляшком брав участь у затриманні Арсена Клінчаєва в Луганську[1]. За дорученням начальника ГУМВС України у Луганській області генерал-лейтенанта міліції Володимира Гуславського для захисту держави у квітні зібрав добровольців до батальйону патрульної служби міліції особливого призначення[8][9]. Батальйон, за словами Юлдашева, було названо «Тимур», що в перекладі з узбецької мови означає «залізний»[2].
Полон
28 квітня група добровольців з «Тимура» у складі 30 осіб, які ще не склали присяги, прибула до міста Щастя, Луганська область, де у Навчальному центрі ГУМВС України Луганської області планувалося провести їх підготовку. Після прибуття група була заблокована місцевими мітингувальниками; відбулася бійка[10][11][12]. За словами Юлдашева, «бійці мого спецпідрозділу були направлені на тренувальний табір в місті Щастя. Їх там зустріла група місцевих підготовлених провокаторів. Заблокували спочатку біля навчального центру, а потім на автостанції, коли хлопці намагались виїхати з міста»[13].
Комбат Юлдашев запропонував взяти себе в заручники і взамін відпустити добровольців з «Тимура». МВС України кваліфікувало захоплення Юлдашева як викрадання і відкрило кримінальне провадження, оскільки на інтернет-відео його допиту було видно, що Юлдашев був зі зв'язаними руками та слідами побиття[14].
Олег Ляшко такими словами прокоментував події у Щасті:
«Я неодноразово вимагав від Турчинова діяти, увесь останній місяць давав свої ідеї і поради, як здолати терористів, однак мене, на жаль, не чують. Учора терористи захопили мого помічника Темура Юлдашева, він досі перебуває в полоні»[15].
Громадськість України виступила за негайне звільнення Темура Юлдашева[16][17]. 1 травня 2014 року керівництво українського відділення Всесвітнього Альянсу Пауерліфтингу (англ. World Powerlifting Alliance) направило листа Валерію Болотову з проханням звільнити Юлдашева з полону[18]. 30 травня Болотов на пресконференції заявив, що Юлдашев нібито збирається перейти на сторону так званої ЛНР[19].
Юлдашев перебував у полоні російських бойовиків 35 діб, його тримали у будівлі СБУ в Луганську[20][21][22].
Звільнення
2 червня Юлдашев звільнився з полону і 14 червня виїхав до Києва, де 20 червня провів пресконференцію в «Maidan Press Center»[1]. Він вирішив продовжити боротьбу за незалежність і соборність України. У Луцьку Юлдашев зібрав навколо себе добровольців із західних областей України[23]. Наприкінці серпня Юлдашев знаходився серед захисників Савур-Могили в зведеній групі українських спецпризначенців під командуванням Героя України полковника Гордійчука[24].
24 серпня 2014 року Темур Юлдашев разом з солдатом Володимиром Бражником загинув від кулі снайпера[25][26][27]. 1 жовтня 2014 року тіло Темура було ексгумовано місією «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») у безіменній могилі на околиці села Петрівське. Згодом був впізнаний за експертизою ДНК[28].
26 травня 2015 року Темура Юлдашева поховали на Лук'янівському військовому кладовищі Києва, похорон очолив преосвященніший Афанасій[29]. Могила знаходиться по правій стороні головної алеї, поряд із входом.
Remove ads
Сімейний стан
Був одружений, виховував п'ятьох дітей. Молодший син — Арістарх Юлдашев — випускник Київського військового ліцею імені Івана Богуна[30][31].
Нагороди та вшанування
- Орден «Народний Герой України» (посмертно, 4 серпня 2015[32]);
- Орден «За мужність» III ступеня (посмертно, 22 січня 2016[33]).
- Портрет Темура Юлдашева розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 9, місце 2.
- Темур Юлдашев вшановується 24 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[34].
- На честь Темура Юлдашева в Попасній щорічно проводиться обласний Кубок з пауерліфтингу.[35]
Див. також
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads