Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
B (латиниця)
друга буква латинського алфавіту З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
B, b («бе») — друга літера латинського алфавіту, використовується практично у всіх алфавітах на латинській основі. Походить від грецької літери Β, β («бета»). Позначає приголосний звук [b], іноді також [p], [v] та ін.
Remove ads
Читання
Інше використання
Bелика літера
Мала літера
- У музиці — буквене позначення звука сі-бемоль. Застосовується, зокрема, в назвах музичних творів для визначення тональності, наприклад концерт b-moll (сі-бемоль мінор) П. І. Чайковського та інші.
Способи кодування
В Юнікоді велика B записується U+0042, а мала b — U+0062.
Код ASCII для великої B — 66, для малої b — 98; або у двійковій системі 01000010 та 01100010 відповідно.
Код EBCDIC для великої B — 194, для малої b — 130.
NCR код HTML та XML є «B» та «b» для великої та малої літер відповідно.
Інші позначення літери B
Фонетичний алфавіт НАТО | код Морзе | ||
Bravo | –··· | ||
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Морський прапорний сигнал | Семафорна абетка | Американська жестова мова (ASL) | Шрифт Брайля |
Див. також
- Бета (літера) — літера грецької абетки від якої походить літера B.
- В — схожа за виглядом літера кириличної абетки.
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads