Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Музей національно-визвольної боротьби Тернопільщини
історико-меморіальний музейний заклад у місті Тернополі З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Музей національно-визвольної боротьби Тернопільщини — історико-меморіальний музейний заклад у місті Тернополі. Директор Євген Філь.

















Remove ads
Історія музею
Узагальнити
Перспектива
З ініціативи громадських організацій відповідно до рішення Тернопільської обласної ради № 1197 від 6 листопада 2018 року створено комунальну установу Тернопільської обласної ради «Музей національно-визвольної боротьби Тернопільщини», який охопив усі пам'ятні місця області, пов'язані з історією боротьби за волю та незалежність України. Музейний комплекс складають: Історико-меморіальний музей політичний в'язнів у м. Тернополі, Народний історико-меморіальний музей Ярослава і Слави Стецьків у с. Великий Глибочок Тернопільського р-ну, Музей національно-визвольної боротьби ОУН-УПА у с. Бишки Козівського району, Музей III Надзвичайного Великого Збору ОУН у с. Золота Слобода Козівського р-ну, Музей визвольних змагань УПА у с. Слов'ятин Бережанського району[1].
5 липня 2021 року музей нагороджено почесною відзнакою Тернопільської обласної ради «За заслуги перед Тернопільщиною» імені Ярослава Стецька[2].
7 березня 2024 року відкрили виставковий зал російсько-української війни[3]. В ньому зібрано експонати, які розповідають про героїчну боротьбу українського народу проти російських окупантів: прапори бригад ЗСУ та ТрО, елементи одягу та спорядження бійців, вироби мистецтва, створені в час війни та на тему війни. Тут присутні також предмети побуту, які демонструють допомогу Тернопільщини в тилу та фронті. Відвідувачі можуть ознайомитись і з історичними фактами воєнних дій, а також з біографіями уродженців області, які стали Героями України за часів новітньої національно-визвольної боротьби[4].
Remove ads
Заходи
Узагальнити
Перспектива
11 листопада 2021 року презентовано путівник, де зібрали інформацію про пам'ятні місця і музеї, а на карті міста зобразили розміщення меморіалів та дощок, встановлених на честь визначних тернополян[5].
20 грудня 2021 року презентовано два десятки відомих і невідомих робіт Ніла Хасевича[6].
9 вересня 2022 року частину своїх робіт музею передала художниця Світлана Луців[7].
23 травня 2023 року музей надрукував буклети та створив відеоряд про своїх працівників-Воїнів: Юрія Сиротюка «Мамай» — гранатометника 5-го окремого штурмового полку, заступника директора Музею, Сергія Волянюка «Воля» — стрільця 16 Окремого Стрілецького Батальйону, заступника директора Музею[8]; Юрія Заблоцького «Самітник» — командира роти вогневої підтримки, старшого наукового співробітника Музею[9][10]; Євгена Філя «Афганець» — громадського діяча, увільненого у зв'язку з мобілізацією до лав ЗСУ директора Музею; Ігоря Войцехівського «Поляк» — добровольця, артилериста, ветерана російсько-української війни, завідувача відділу Музею[11][12].
4 листопада 2023 року з нагоди 32-річниці прийняття Закону про Національну гвардію України відбулась зустріч ветеранів та військовослужбовців Нацгвардії, які зараз боронять нашу Батьківщину[13].
19 січня 2024 року відбулась презентація книги Григорія Роя «Нарис історії Антибільшовицького блоку народів»[14].
21 березня 2024 року в рамках кіномарафону «Синьо-жовта стрічка» відбувся показ документального фільму «Готові до спротиву. 107 бригада ТрО ЗСУ» за участю режисера, представника ТРО Медіа Олександра Ткачука[15].
28 березня 2024 року в рамках кіномарафону «Синьо-жовта стрічка» відбувся показ документального сюжету під назвою «Відьма» Ольга Бігар — робочий день командира батальйонної артилерії | Бахмутський напрямок". Показ стрічки викликав великий резонанс, російські пропогандисти вдалися до маніпуляцій[16][17].
3 квітня 2024 року відкрита виставка «Звитяжці. Пам'яті тих, хто повернувся на щиті» мисткині Ірини Чмелик з Івано-Франківська. Художниця представила портрети 57 загиблих військовослужбовців із різних куточків України[18].
25 квітня 2024 року відбулася творча зустріч з родиною Хоменків. Подружжя Олександр та Наталя пише документальні книги про війну та волонтерський рух[19].
23 травня 2024 року в музеї з ініціативи професора Миколи Лазаровича відбулась благодійна акція «Задонать на Збройні сили України та отримай книгу про наших Героїв»[20].
27 червня 2024 року відбулася презентація книги «Конспірація. Вишкільні матеріали з підпільної та збройної боротьби ОУН і УПА». Упорядники: Сергій Волянюк, Євген Філь, Оксана Ваврик[21].
29 липня 2024 року в музеї вшанували пам'ять загиблих в Оленівці українських військовополонених[22].
24 серпня 2024 року відбулися заходи в філіалі Музею національно-визвольної боротьби Тернопільщини — «Музеї національно-визвольної боротьби ОУН і УПА ім. Якова Бусела» за адресою — село Бишки, вул. Шевченка, 15. Відомо, що у відтвореній хаті родини Лихолатів кватирував керівник референтури політичного вишколу Проводу ОУН Яків Бусел, перебував Головний Командир УПА Роман Шухевич та інші герої національно-визвольних змагань[23].
24 жовтня 2024 року відбулася прем'єра двосерійного документального фільму режисера Владислава Робського «Народжені, щоб жити» за участі героїв фільму Артема та Тетяни Комісарчуків та продюсера картини Володимира Ханаса[24][25][26].
5 листопада 2024 року в Музеї відбулася спецподія 21 Мандрівного фестивалю Docudays UA — вечір-портрет видатної художниці Стефанії Шабатури «Нескорений дух палаючого серця»[27][28][29].
25 листопада 2024 року в межах програми адвокаційних проєктів «DOCU ДІЄ 3.0» відбувся перегляд документального фільму режисера Сергія Лисенка «Південний кордон» за участі відомого волонтера Григорія Янченка («Дяді Гріші»)[30][31].
26 грудня 2024 року в музеї представили документальний фільм «Вони дивляться на нас з неба…» Дебютна стрічка режисерки Тетяни Скиби розповідає історії полеглих Героїв Володимира Вітіва та Василя Мармуса — синів учасників «Росохацької групи»[32][33].
20 січня 2025 року Із нагоди Дня вшанування пам'яті захисників Донецького аеропорту у Музеї показали фільм «Трохи нижче неба» про «кіборгів» з Тернопільщини. А їхні рідні та близькі поділилися спогадами про воїнів[34][35].
28 лютого 2025 року відбувся захід «Посестри», присвячений Українкам — в'язням сумління більшовицьких тюрем і таборів[36][37][38].
23 травня 2025 року команда організації «ЯМаріуполь.Тернопіль» передали на зберігання в музей маріупольський прапор «Міста-героя України»[39].
Remove ads
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads