Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Роздільнянська міська територіальна громада
Територіальна громада України, у Роздільнянському районі Одеської області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Роздільня́нська міська територіальна громада — територіальна громада в Одеській області України. Територія громади входить до складу Роздільнянського району. Адміністративний центр громади — місто Роздільна, що також є центром Роздільнянського району. Населення громади станом на 1 січня 2025 року складало 31863 особи[1]. Площа — 766,4 км2, зіставна з територією таких острівних країн, як Бахрейн та Сент-Люсія.

На момент об'єднання громади до неї входило одне місто Роздільна і 50 сіл. Є найбільшою міською громадою у області за кількістю населених пунктів та найбільшою територіальною громадою за площею та кількістю населення у Роздільнянському районі. Громада є членом Асоціації органів місцевого самоврядування «Стратегія ЄС для Дунайського регіону»[2] та Асоціації міст України[3].
День громади відзначається 10 грудня.
Remove ads
Історія
12 червня 2020 року Кабінет Міністрів України визначив адміністративні центри й затвердив території територіальних громад Одеської області[4] в межах адміністративно-територіальної реформи.
Перші вибори до Роздільнянської міської ради тергромади відбулися 25 жовтня 2020 року.
Паспорт громади
Чисельність населення станом на 2025 рік | 31863 |
Кількість населених пунктів | 51 |
Обсяг доходів (розрахунковий), тис. гривень | 363123,8[5] |
Площа території спроможної територіальної громади, км² | 766,9 |
ліцеїв | 14 |
гімназій | 3 |
дошкільних навчальних закладів | 12 |
закладів позашкільної освіти | |
будинків культури | 15 |
бібліотек | 17 |
закладів фізичної культури | |
фельдшерсько-акушерських пунктів | 7 |
амбулаторій, поліклінік | 5 |
лікарень | 1 |
Remove ads
Старостинські округи
Узагальнити
Перспектива
До територіальної громади увійшли 1 міська та 10 сільських громад колишнього Роздільнянського району[6]. Рішенням міської ради було створено 10 старостинських округів, які повністю ідентичні 10 ліквідованим сільським радам. Назви округів однойменні назвам адміністративних центрів, окрім Чобручанського старостинського округу (колишня Старостинська сільрада) з центром у селі Старосілля.
жирним шрифтом виділені центри старостинських округів.
Remove ads
Населені пункти
Узагальнити
Перспектива


Громада є третьою за кількістю населених пунктів серед усіх територіальних громад Одеської області.
Найбільші населені пункти: м. Роздільна та села: Виноградар, Нові Чобручі, Новоукраїнка, Кошари, Понятівка, Бурдівка, Кам'янка.
Центром тяжіння є місто Роздільна. Села у орбіті міста у радіусі до 10 км: Нові Чобручі, Велизарове, Старосілля, Бакалове, Балкове, Петро-Євдокіївка, Понятівка, Слобідка, Новий Гребеник, Матишівка, Володимирівка, Кам'янка, Антонівка, Покровка. Сукупне населення — 23114 осіб, що складає 69,8 % від усього населення громади.
Другий значно менший центр тяжіння — село Виноградар з оточуючими селами у радіусі до 10 км: Вакулівка, Будячки, Новоградениця, Молдованка, Миколаївка, Новодмитрівка Друга, Калантаївка, Благодатне, Кузьменка, Світанок. Сукупне населення — 4145 осіб, що складає 12,5 % від усього населення громади.
15 сіл громади нараховують менше 70 осіб. Середня чисельність сіл громади — 311 осіб.
Історія сіл та міста громади
Найстаріші населені пункти громади з'явилися ще наприкінці XVIII століття на сході та південному сході на території земель поміщиків, що отримали землі за військові заслуги у російсько-турецьких війнах. Адміністративний центр — м. Роздільна, з'явився як залізничний вузол у 1863 році при будівництві Південно-Західної залізниці. За часів Російської імперії північна та центральна частина громади входили до складу Тираспольського повіту (а саме, до Понятівської, Ново-Петрівської та Розалівської волостей), південна та південно-східна частини — до Одеського повіту (Більчанська, Куртівська та Мангеймська волості) Херсонської губернії.
Села Понятівка та Новоукраїнка були адміністративними центрами волостей.
За часів Української РСР територія громади входила до Роздільнянського, Біляївського, Іванівського та Зельцького районів.
З часів отримання Україною незалежності села громади постійно знаходилися у складі Роздільнянського району.
У 1951 році до сіл Бецилове, Будьонівка (нині Новоукраїнка) та Єреміївка, що сьогодні входять до складу Роздільнянської громади, з сіл Лобізва та Телешниця Нижньо-Устрицького району Дрогобицької області радянською владою була примусово переселена етнографічна група українців-бойків (410 родин з 1845 осіб). У селі Єреміївка вже у пам'ять про ці події встановлено меморіал депортованим українцям-бойкам.
22 вересня 2022 року у Роздільнянській міській територіальній громаді в рамках дерусифікації було перейменовано 25 вулиць та 10 провулків у місті та селах громади[8].
Кольором виділені адмінцентри старостинських округів.
СО — старостинський округ
Remove ads
Населення
Узагальнити
Перспектива


Загальна кількість населення громади на момент об'єднання за розрахунками становила 33 116 осіб (31,79 % населення району). Міське населення: 17751, сільське населення: 15365. Громада займає 11 місце за чисельністю населення серед 91 громади Одеської області.
Все міське населення мешкає у місті Роздільна.
Найбільшим за кількістю населення є Виноградарський старостинський округ. Найменший — Бецилівський.
На січень 2024 року кількість населення складала 32101 особу, міське – 17227. Чоловіки – 14956, жінки – 17145 осіб.
Remove ads
Влада
Узагальнити
Перспектива

Роздільнянська міська територіальна громада підпорядкована Роздільнянській міській раді. До складу Роздільнянської міської ради входять 26 депутатів, що обираються громадою строком на 5 років. За результатами місцевих виборів 2020 року, міська рада поділяється на такі депутатські групи та фракції: Опозиційна платформа — За життя (7 депутатів), Довіряй ділам (5), «Європейська солідарність» (3), Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» (3), «Слуга народу» (3), «Наш край» (3), «За майбутнє» (2). Виконавчу владу в місті очолює міський голова та виконавчий комітет. У ході місцевих виборів 2020 року міським головою Одеси було обрано Шовкалюка Валерія Олександровича.
Роздільнянська міська територіальна громада разом ще з 8 громадами входить до складу Роздільнянського району, який підпорядкований Роздільнянській районній раді. До складу районної ради входять 38 депутатів, що обираються мешканцями району строком на 5 років. За результатами місцевих виборів 2020 року, районна рада поділяється на такі депутатські групи та фракції: Опозиційна платформа — За життя (13 депутатів), Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» (6), «Європейська солідарність» (5), «Слуга народу» (5), Довіряй ділам (3), «Наш край» (3), «За майбутнє» (3). Головою районної ради VIII скликання на 1 сесії, що відбулася 24 листопада 2020 року, було обрано Пресмана Олександра Семеновича.
Великий політичний вплив у місті та Роздільнянському районі має Роздільнянська районна державна адміністрація та, зокрема, її голова. Він, як представник Президента України керує виконавчою владою не тільки на рівні міста, а й на території всього району. 6 листопада 2019 року на цю посаду було призначено Приходько Сергія Миколайовича, який також є депутатом Роздільнянської районної ради.
У місті Роздільна розташовані будівлі Роздільнянської міської та районної ради, Роздільнянської районної державної адміністрації та Роздільнянського районного суду.
Громада розділена на виборах до міської ради на чотири територіальних виборчих округи[10], на виборах до районної ради входить до ТВО № 1 і № 2[11], на виборах до обласної ради — ТВО № 4[12].
Remove ads
Освіта
Узагальнити
Перспектива
Remove ads
Охорона здоров'я
Узагальнити
Перспектива
Remove ads
Географія та розташування
Узагальнити
Перспектива
Дільниця Роздільна I — Одеса | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Територія громади розташована на півдні Роздільнянського району Одеської області, за 41 км північно-західніше від міста Одеса. На заході межує зі Степанівською ТГ Роздільнянського району, на південному заході — Лиманською ТГ Роздільнянського району, на півдні — Вигоднянською і Дачненською ТГ Одеського району, на південному сході по Хаджибейському лиману з Усатівською ТГ Одеського району, на сході з Іванівською ТГ Березівського району, на півночі зі Знам'янською ТГ Березівського району і Новоборисівською ТГ Роздільнянського району.
За площею громада посідає 10 місце серед 91 громади Одеської області.
Більшість сіл знаходиться на відстані до 30 км від адміністративного центру, найвіддаленіше село (48 км) — Желепове, знаходиться на північному сході громади. Майже до половини сіл громади можна дістатися приміськими електричками. Територією ТГ проходить залізничний шлях Одеса-Київ та Одеса-Кишинів, а також автошляхи державного значення Т 1618 та E95
У межах громади знаходяться такі зупинні пункти та станції Одеської залізниці:
- на лінії Подільськ — Роздільна I: ст. Роздільна-Сортувальна;
- на лінії Роздільна I — Одеса: ст. Роздільна I, з.п. Кам'янка, з.п. Буценівка, з.п. Кузьменкове, ст. Єреміївка, з.п. Новоселівка, ст. Карпове.
- Ще дві зупинки Надія та Сонячне територіально знаходяться поза межами громади, на кордоні з сусідніми громадами та обслуговують деякі села Роздільнянської громади, що знаходяться поруч.
Дільниця Роздільна I — Подільськ | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Клімат
Середньомісячна температура повітря: липень — +21 °C, січень — -3,5 °C. Найвища температура повітря, яка була зафіксована на місцевій метеостанції — +37 °C, найнижча — -29 °C. Переважні вітри: липень — північно-західний, січень — північно-східний[18].
Клімат Роздільнянщини помірно-континентальний з недостатнім зволоженням, короткою м'якою зимою та довгим спекотним літом. За кліматичними умовами район належить до зони посушливих степів. Температурний режим Роздільнянщини формується під впливом географічної широти, повітряних мас моря й лиману. 50-55 днів протягом року тут переважає помірне повітря, що взимку дає потепління й опади, влітку похолодання й опади. Рідко коли залітають до нас арктичні повітряні маси, що несуть із собою раннє осіннє похолодання та весняні заморозки. Взимку переважає нестала похмура погода з частими, але не довгими похолоданнями. Тривалість зими в середньому — 72 дні. Найхолодніший місяць року — січень. Тривалість весни — 70-78 днів. Починається вона в кінці лютого — на початку березня, а закінчується в середині травня (перехід через +15 °С). Літо довге, спекотне, часто посушливе. Кількість днів із середньодобовою температурою, що перевищує +15 °С, досягає 135—145. Безморозний період становить 240 днів. Річна кількість опадів коливається в межах 350—390 мм на рік, з них на теплий період припадає 220—240 мм. Найменше опадів буває навесні[19].
Вплив Хаджибейського лиману на клімат порівняно невеликий. Тут континентальність клімату й кількість бездощових днів менша проти інших територій району. Мілководний лиман швидко прогрівається влітку і так само швидко охолоджується взимку.
Природа
Природа Роздільнянщини, головним чином, репрезентована різнотрав'ям, ксенофільними видами, з яких частіше других зустрічаються люцерна, молочай, шавлія та інші. З півчагарників найбільш численний полин австрійський. Природна деревна рослинність майже цілком відсутня. Лише на окремих ділянках північних схилів збереглися невеличкі зарості чагарників. Щоб захистити ґрунти від суховіїв та ерозії, а дороги від снігових заметів, практикою стало смугове деревонасадження. Початок йому покладено в районі ще XIX ст., але більшість сучасних лісосмуг було насаджені протягом 1940—1950‑х років. По них ростуть різні види дерев: дуб, клен, біла й жовта акація, ясен, в'яз (бересток), волоський горіх, абрикос, черешня, лох, шовковиця, тополя, шипшина тощо. Невдовзі ці смуги стали притулком для сірих куріпок, сорок, перепелиць, ворон, жайворонків та інших птахів. Однією з особливостей району є комплекс Хаджибейського лиману, який може похвалитися багатим складом флори та фауни. На території Роздільнянщини існує унікальний ботанічний заказник «Костянська балка». «Костянська балка» — заказник, створений на площі 22,7 га у 1993 році. На території заказника збереглася досить значна видова різноманітність рослин, близько 18 видів судинних рослин з Червоної книги України та Червоного списку Одеської області (голонасінник одеський, астрагал шерстистоквітковий тощо). Також на території заказнику зустрічаються рослинні угрупування з Зеленої книги України (формації ковили волосистої та мигдалю низького). До птахів і тварин, занесених до Червоної книги, належать видра, орлан-білохвост, степовий орел, лелеки — білий та чорний, ескулапова змія. Район має багату сировинну базу: піщані кар'єри, кар'єри з видобутку вапняку, глини, яка йде на виробництво червоної цегли, водні ресурси. Це 20 значний резерв поповнення бюджету, створення нових робочих місць, поліпшення соціальної бази району[20].
На території громади діє Роздільнянське лісництво[21] ДП «Одеське лісове господарство»[22].
Remove ads
Економічний потенціал
Узагальнити
Перспектива
Сильні сторони[23]:
- вигідне економіко-географічне положення — вихід до доріг державного значення Е95/М05 (Київ—Одеса), Е58 (Одеса—Кучурган); вузлова станція України Роздільна-Сортувальна, яка входить до складу 116 Одеської залізниці;
- близькість до міжнародних кордонів; на станції Роздільна-Сортувальна формуються потяги на основні напрямки: Молдову, Західну Європу;
- економічний потенціал промисловості громади базується на агропромисловому комплексі;
- наявність не активних виробничих площ «браунфілдів», які облаштовані необхідною інфраструктурою: теплиця, птахоферма, база відпочинку;
- розвинута сфера послуг, торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, охорони здоров'я, рекреації, освіти, культури;
- інвестиційно-приваблива територія для оздоровчих та рекреаційних потреб;
- наявність вільних земельних ділянок та об'єктів незавершеного будівництва для інвестиційної діяльності;
- позитивна тенденція зростання народжуваності;
- наявність зв'язку (телефонний, мобільний, поштовий, інтернет-зв'язок);
- наявність приватного сектору: господарські товариства, приватні підприємства, виробничі кооперативи, фермерські господарства, ФОП;
- функціонує громадська організація асоціація підприємців Роздільнянського району Одеської області;
- політика місцевої влади направлена на розвиток малого та середнього бізнесу та залучення інвестицій;
- наявність вільних сегментів для ведення бізнесу;
- співпраця із ВНЗ Одеси;
- збільшення кількості фізичних осіб-підприємців;
- функціонування районного Центру надання адміністративних послуг при Роздільнянській районній державній адміністрації (поштова адреса: 67400, Одеська обл. м. Роздільна, вул. Шевченка, 85)
Remove ads
Російсько-українська війна
Узагальнити
Перспектива
Померлі та загиблі військові громади, що брали участь у російсько-українській війні[24]:
- Сергій Іщенко (22.12.1975-20.01.2015);
- Олег Попович (20.12.1971-01.03.2019);
- Олександр Кіліянчук (10.03.1987-25.02.2022)[25];
- Микола Чернявський (21.08.1997-11.03.2022), нагороджений посмертно нагрудним знаком Президента України «За мужність» 3 ступеня[26];
- Сергій Главчев (25.05.1971-18.03.2022);
- Юрій Крикливий (04.05.1982-18.03.2022);
- Микола Котлінський (04.12.1967-10.04.2022);
- Микола Захарченко (07.01.1983-13.05.2022);
- Євген Овсянніков (25.10.1990-24.05.2022);
- Сергій Юрку (13.02.1980-27.05.2022);
- Андрій Дубовець (14.10.1994-29.08.2022);
- Володимир Козовякін (24.04.1976-17.09.2022), нагороджений посмертно нагрудним знаком Президента України «За мужність» 3 ступеня[27];
- Андрій Рожкован (09.12.1987-23.09.2022);
- Ігор Скибенюк (14.06.1990-02.10.2022);
- Віктор Скріпнік (08.02.1984-03.10.2022);
- Микола Грицюк (22.05.1971-06.10.2022)[28];
- Віталій Ніколаєв (25.04.1987-23.11.2022);
- Денис Романенко (25.02.1989-29.12.2022);
- Сергій Хмелевський (28.06.1992-05.01.2023), нагороджений посмертно нагрудним знаком Президента України «За мужність» 3 ступеня[29];
- Михайло Фокша (18.07.1987-09.01.2023), нагороджений посмертно нагрудним знаком «Сталевий хрест»[30] та нагрудним знаком Президента України «За мужність» 3 ступеня[31];
- Віталій Єпішко (25.03.1986-17.01.2023)[32], нагороджений посмертно нагрудним знаком Президента України «За мужність» 3 ступеня[33];
- Віктор Вітман (09.12.1964-17.01.2023);
- Олександр Гриценя (28.09.1993-06.02.2023), нагороджений посмертно нагрудним знаком Президента України «За мужність» 3 ступеня[34];
- Сергій Єлегечев (20.07.1976-08.02.2023), нагороджений посмертно нагрудним знаком Президента України «За мужність» 3 ступеня[35];
- Олександр Магац (02.03.1988-17.02.2023);
- Сергій Дмитрієв (10.08.1983-21.02.2023), нагороджений посмертно нагрудним знаком Президента України «За мужність» 3 ступеня[29];
- Сергій Назаров (18.05.1988-24.02.2023);
- Юрій Краснобай (18.08.1985-28.02.2023);
- Владислав Неізвєстних (19.10.1992-03.03.2023), нагороджений посмертно нагрудним знаком Президента України «За мужність» 3 ступеня[29];
- Дмитро Вибойченко (20.05.1992-08.03.2023), нагороджений посмертно нагрудним знаком Президента України «За мужність» 3 ступеня[36];
- Павло Немна (11.11.1963-13.03.2023), нагороджений посмертно нагрудним знаком Президента України «За мужність» 3 ступеня[35];
- Артем Огородніков (03.04.1991-13.03.2023), нагороджений посмертно нагрудним знаком Президента України «За мужність» 3 ступеня[37];
- Володимир Пітоня (28.07.1999-13.04.2023)[38], нагороджений посмертно нагрудним знаком Президента України «За мужність» 3 ступеня[39].
- Олександр Гіжица (09.04.1990-27.04.2023);
- Руслан Спільчак (14.06.1987-03.05.2023);
- Олександр Полевік (22.07.1989-19.05.2023)[40];
- Максим Дівізінюк (20.08.1990-27.05.2023), нагороджений посмертно нагрудним знаком Президента України «За мужність» 3 ступеня[41];
- Станіслав Медведь (01.09.1969-19.07.2023)[42];
- Олександр Пашкалян (23.06.2000-04.08.2023);
- Сергій Шаєвський (09.05.1980-11.08.2023)[43];
- Олександр Перепелиця (01.10.1997-28.08.2023)[44], нагороджений посмертно нагрудним знаком Президента України «За мужність» 3 ступеня[45];
- Юрій Бойко (04.05.1971-02.10.2023)[46];
- Михайло Фомінчук (15.07.1990-10.10.2023)[47];
- Руслан Кокошко (04.07.1977-10.10.2023)[48];
- Юрій Дмитрієнко (08.12.1985-23.10.2023)[49];
- Олексій Федоров (03.07.1978-24.10.2023)[50];
- Дмитро Куліш (29.10.1988-29.10.2023)[51], нагороджений посмертно нагрудним знаком Президента України «За мужність» 3 ступеня[52];
- Максим Цимбалюк (06.08.1984-17.12.2023)[53], нагороджений посмертно нагрудним знаком Президента України «За мужність» 3 ступеня[33];
- Олександр Кушнір (17.03.1998-18.12.2023)[54];
- Вадим Левуш (03.11.1995-17.01.2024)[55], нагороджений нагрудним знаком «Золотий хрест»[56] та нагрудним знаком Президента України «За мужність» 3 ступеня[57];
- Андрій Штьопу (29.11.1992-17.01.2024)[58], нагороджений нагрудним знаком «Золотий хрест»[56];
- Віктор Маслов (24.11.1973-17.01.2024)[59];
- Олександр Пилипенко (26.03.1965-26.01.2024)[60], нагороджений посмертно орденом Данила Галицького[61];
- Роман Печенюк (08.06.1987-25.02.2024)[62], нагороджений посмертно нагрудним знаком Президента України «За мужність» 3 ступеня[34];
- Андраник Оганесян (16.06.1967-25.02.2024)[63];
- Олег Бабшинський (30.09.1973-26.02.2024)[28];
- Андрій Бакірин (29.10.1983-07.03.2024)[64];
- Олександр Шуляр (01.10.1994-08.03.2024)[65];
- Анатолій Міхов (04.08.1976-10.03.2024)[66];
- Владислав Стоянов (20.12.1991-12.03.2024)[67];
- Олексій Григор'єв (15.03.1980-24.03.2024)[68];
- Олександр Козік (08.04.1982-18.04.2024)[69], нагороджений посмертно нагрудним знаком Президента України «За мужність» 3 ступеня[70];
- В'ячеслав Горбатий (13.06.1976-30.05.2024)[71];
- Євген Лапчевський (14.11.1995-01.06.2024)[72];
- Руслан Андронатій (04.03.1981-09.06.2024)[73];
- Олександр Зеленюк (13.07.1986-19.07.2024)[74];
- Вадим Черній (20.12.2001-06.08.2024)[75], нагороджений нагрудним знаком «Комбатантський хрест» (посмертно), нагрудним знаком «Честь та пам'ять» посмертно[76], нагрудним знаком Президента України «За мужність» 3 ступеня (посмертно)[77];
- Василь Старінський (13.01.2006-06.08.2024)[78], нагороджений посмертно нагрудним знаком Президента України «За мужність» 3 ступеня[79];
- Дмитро Швець (31.05.1984-16.08.2024)[80];
- Ігор Савера (02.03.1994-29.08.2024)[81];
- Ігор Стоянов (23.10.1995-03.09.2024)[82];
- Сергій Колмак (29.07.1982-30.09.2024)[83] нагороджений посмертно нагрудним знаком Президента України «За мужність» 3 ступеня[84];
- Андрій Садовченко (01.04.1976-30.09.2024)[85];
- Олександр Колесник (28.06.1997-08.10.2024)[86];
- Олексій Третяк (10.04.1997-26.10.2024)[87];
- Віктор Руденко (30.04.1986-26.10.2024)[88];
- Григорій Жезняк (07.02.1991-29.10.2024)[89], нагороджений посмертно нагрудним знаком Президента України «За мужність» 3 ступеня[77];
- Юрій Гусенко (13.04.1973-04.11.2024)[90];
- Дмитро Максюта (03.09.1982-27.11.2024)[91];
- Олексій Макаричев (22.08.1983-27.12.2024)[92];
- Сергій Кравченко (06.07.1984-23.01.2025)[93];
- Олександр Кухта (07.11.1985-29.01.2025)[94];
- Максим Коленковський (06.03.1983-20.02.2025)[95];
- Олександр Бєлий (28.07.1991-26.02.2025)[96];
- Олег Латій (04.06.1977-28.05.2025)[97];
- Дем’ян Донець (08.03.1979-02.06.2025)[98];
- Віталій Поточний (16.11.1986-23.06.2025)[99];
- Сергій Печенюк (02.07.1991-08.08.2025)[100];
- Дмитро Дибкін (05.09.1993-10.09.2025)[101];
- Валерій Василик (08.09.1992-27.09.2025)[102];
- Андрій Данилюк (30.07.1979-03.10.2025)[103];
- Олександр Полякін (13.02.1962-17.10.2025)[104].
1 жовтня 2024 року у місті Роздільна відбулося відкриття інтерактивної «Книги пам’яті» — книги, в якій увіковічені імена захисників громади, хто віддав своє життя за рідну землю у цій російсько-українській війні[105].
Remove ads
Див. також
Посилання
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads