Шовкошитний Володимир Федорович

Володи́мир Фе́дорович Шовкоши́тний (16 липня 1956, с. Світанок Переяслав-Хмельницького району Київської області)  — український поет, прозаїк, публіцист, громадський, політичний та державний діяч, доктор філософії в галузі політології, народний депутат України I скликання, ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС, президент Міжнародної організації «Союз Чорнобиль» (1990⁣ — ⁣2003), один із засновників Української екологічної асоціації «Зелений світ», перший заступник голови Національної спілки письменників України (НСПУ).

Володимир Федорович Шовкошитний
Володимир Федорович Шовкошитний на форумі видавців у Львові (2012)
Народився	16 липня 1956(1956-07-16) (69 років)  Світанок, Переяслав-Хмельницький район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	письменник, політик, громадський діяч
Alma mater	НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Знання мов	українська
Мова творів	українська
Роки активності	1986 — до сьогодні
Жанр	проза, поезія, публіцистика
Magnum opus	«Кров свята», «Торкнутися небес»
Членство	Національна спілка письменників України і Верховна Рада України I скликання
Діти	Шовкошитний Георгій Володимирович[d]
Нагороди	Почесний професор-асистент університету Південної Флориди(1995, США); Літературна премія імені О. Бойченка (1987); Міжнародна літературна премія імені Миколи Гоголя «Тріумф» (2015)
Шовкошитний Володимир Федорович у Вікісховищі

Народний депутат України
1-го скликання
	15 травня 1990	—	10 травня 1994

Зустріч з Володимиром Шовкошитним в Бібліотеці-музеї «Літературне Тернопілля»

Життєпис

Народився 16 липня 1956 року в с. Світанок Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Закінчив Київський геологорозвідувальний технікум (1971⁣ — ⁣1975, технік-геофізик), загальнотехнічний факультет Київського політехнічного інституту (1980⁣ — ⁣1983), Всесоюзний заочний політехнічний інститут (1983⁣ — ⁣1986, інженер-теплоенергетик), Вищі літературні курси Спілки письменників СРСР при Літературному інституті імені М.Горького (Москва, 1987⁣ — ⁣1989).

1974⁣ — ⁣1975 — технік-геофізик польової партії № 94 (тайгова експедиція в Хабаровському краї Росії).

1975⁣ — ⁣1977 — служба в Радянській армії.

1978⁣ — ⁣1986 — оператор, старший оператор, начальник зміни хімічного цеху Чорнобильської АЕС (м. Прип'ять).

1986⁣ — ⁣1987 — керівник групи ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

З червня 1990 — президент Всесоюзної (СРСР) організації «Союз Чорнобиль».

З грудня 1991 по 2003 рік — президент Міжнародної організації «Союз Чорнобиль».

Був керівником управління з виховної роботи Міжрегіональної академії управління персоналом.

У березні 1990 року обраний народним депутатом України (з 12 претендентів). Входив до «Народної ради» (фракції Конгресу національно-демократичних сил). Обіймав посаду голови підкомісії з проблем 30-кілометрової зони Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи.

Співавтор основних державотворчих актів України, серед них — Декларація про державний суверенітет України, Акт проголошення незалежності України та Конституція України.

Член-засновник Демократичної партії України, заступник голови ДемПУ (1997—1998), голова Київської міської організації ДемПУ (1996 — 11.1999); член президії Національної ради ДемПУ (12.1996 — 12.1999), голова Національної ради ДемПУ (03.1999 — 12.1999).

Заступник голови Української народної партії «Собор» (з 12.1999), член президії Центральної ради (з 12.1999), голова Київської міської організації (з 12.2000).
З 1989 року постійний позаштатний кореспондент журналу «Ранок».

Член Національної спілки письменників України з 1988 року.

Заступник голови Національної спілки письменників України (з 2011).

Проживає в Києві.

Володіє українською, білоруською, польською та російською мовами.

Родина

• Молодший син Георгій, позивний Армані^[1] (7 грудня 1982 — 1 вересня 2024) — український військовослужбовець, лейтенант, командир протитанкового взводу, доброволець, воював під Бахмутом, під Авдіївкою, на Сумщині. Загинув біля Малої Токмачки на Запоріжжі.^{[2][3][4][5][6][7][8]}

Творчий доробок

Письменник Шовкошитний В. Ф.(ліворуч) на Міжнародному книжковому ярмарку в Українському домі (2011, Київ). Праворуч письменник Слабошпицький М. Ф.

Автор збірок поезій:

• «Эхо апреля» (1987),
• «Жорстоке свято» (1990),
• «Фантомний біль» (1994),
• «Занедбаний рай» (1996),
• «Торкнутися небес» (2009).

Прозових книг:

• «Тяжкий хрест» (1996);
• «Герої народжуються на могилах героїв» (2004);
• «Кров свята» (історичний роман у трьох книгах): «Хресна путь», «Білий Кречет» та «Боривітри»(2014).
• Володимир Шовкошитний, Юрій Косін. Я бачив. К.: Український пріоритет. 2016. ISBN 978-617-7398-04-1

В. Шовкошитний, Ю. Косін. «Я бачив». 2016.

Музичних альбомів:

• «Фантомний біль»;
• «Занедбаний рай»;
• «Барди Чорнобиля».

Автор сценарію фільму:

• «Хрест» (1996)

Співавтор сценаріїв фільмів:

• «Поріг» (1988)
• «Просвітлої дороги свічка чорна» (1989)
• «Чорнобиль, трагедія і надія» (1996)

Відзнаки

• Почесний професор-асистент університету Південної Флориди(1995, США)
• Літературна премія імені О. Бойченка (1987);
• Літературна премія ЛКСМУ імені Миколи Островського (1988).
• Премія імені Василя Стуса за роман «Білий Кречет».^[9]
• Міжнародна літературна премія імені Миколи Гоголя «Тріумф» (2015)^[10] за роман «Боривітри».^[9]
• Медаль «Івана Мазепи» (2016).^[11]
• Лауреат Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» (2016).^[12]
• Міжнародна літературно-мистецька премія імені Пантелеймона Куліша (2017)^[13].