Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Північно-Донецька залізниця (також Сєвєродонецька та Сіверсько-Донецька; рос. дореф. Сѣв.-Дон. жел. дор. / рос. Северо-Донецкая железная дорога) — історична магістраль Льгов—Харків—Родакове—Лиха, з гілками на Краматорську, Микитівку, Бежанівку та інші.
Історія будівництва українських залізниць.gif | |
Статус | історична. приємниці: Південні залізниці; пізніше Донецька залізниця та Південна залізниця |
---|---|
Штаб-квартира | Харків, Слобожанщина; Бахмут |
Роки функціонування | 1908—1930 1937—1953 |
Країна | Українські губернії → УНР → УРСР |
Ширина колії | 1520 мм |
Кількість станцій | 36 |
Північно-Донецька залізниця у Вікісховищі |
Північно-Донецька залізниця поєднувала Донбас та Слобожанщину з Московією, для вивозу вугілля до центру імперії, також приєднувалася до Харківсько-Азовської лінії щоб мати доступ до морських портів Приазов'я. Утворена у 1908 році.
Розташування залізничного управління: місто Харків, в українських губерніях Російської імперії, згодом перенесено в м. Бахмут.
Щоб збільшити вивіз кам'яного вугілля в північно-західні райони Російської імперії і витиснути іноземне вугілля з Балтійського узбережжя, вирішено було побудувати Північно-Донецьку залізницю. Підприємці С. С. Хрулєв і Ф. Є. Єнакієв організували для цієї мети акціонерне товариство.
Трасу нової магістралі запропонували покласти від станції Льгов Московсько-Києво-Воронезької залізниці через Харків до станції Лиха Південно-Східної залізниці з перетинанням лінії Попасна—Куп'янськ біля станції Комишуваха і лінії Дебальцеве—Міллєрове Катерининської залізниці по роз'їзду Мамай (між станціями Мілова та Слов'яносербськ).
Роботи велися швидко. Тисячі робітників зводили насип, мости, зруби, укладали баласт, шпали, рейки. У вересні 1911 року на три місяці раніше терміну були виконані роботи першої черги. В експлуатацію здані ділянки Льгов —Основа—Лиман—Родакове, а також Лиман—Слов'янськ та Лиман—Краматорська.
У результаті Північно-Донецька залызниця з'єдналася з Південною і Катерининською магістралями.
На новій залізниці було збудовано 36 станцій, серед них: Святогірськ, Лиман, Яма (Сіверськ), Ниркове (у селищі Ниркове), Сентянівка, Микитівка, Шипілове, Бежанівка, Родакове, тощо. Пізніше на станціях Лиман, Краматорська, Ниркове й Родакове було засновано паротягові депо (нині — локомотивні депо).
Через два роки, 7 вересня 1913 року, було закінчено будівництво лінії Яма—Микитівка, і перший потяг зі станції Микитівка пішов на станцію Яма (тепер Сіверськ).
Акціонери залізниці побудували до соляних шахт під'їзні колії, а станцію Сіль зробили основним 'перевалочним пунктом'. У 1913 році шахти Бахмутського повіту добували щодоби 1310 тонн кам'яної солі, це майже одна четверта частина виробленої в імперії.
Нова магістраль стала прибутковим підприємством. У 1912 році кожна верста залізниці давала по 18 тисяч рублів дивідендів на рік. Щоправда, власники ставилися до залізниці виключно як для способу легкого заробітку, як наслідок — залізницю побудували з багатьма недоробками і відхиленнями від технічних норм. У ряді місць в колії був відсутній баласт, а шпали лежали на землі.
Перша будівля Управління Північно-Донецької залізниці розташовувалася на Вознесенській площі у місті Харкові.
Будівництво Управління почалося 1910 а завершилося 1913 року. Автор проєкту — цивільний інженер С. П. Тимошенко у співавторстві з архітекторами П. І. Ширшовим та П. В. Соколовим при консультації академіка архітектури Олексія Миколайовича Бекетова.
Будівля коштувала місту 500 тис. рублів, мала власну електростанцію та центральне водяне опалення.
У 1930 році в будівлі колишнього Управління було розташовано щойно створений (на базі Харківського об'єднаного технікуму шляхів сполучень) Харківський експлуатаційно-тяговий інститут інженерів залізничного транспорту (ХііТ). Сучасна адреса будинку: майдан Фейєрбаха, 7. (Пам. арх. «Управління Північно-Донецької Залізниці»).
Наприкінці 2014 року до Південної залізниці було заплановано приєднати північну частину Донецької залізниці, а саме ділянки: Лозова–Слов'янськ–Костянтинівка, Костянтинівка–Майорська, Костянтинівка–Скотувата (смт.Верхньоторецьке), Лиман–Майорська, Сватове–Попасна–Світлодарське, Сіверськ–Шипилове, Вуглегірськ–Депрерадівка, Дебальцеве–Чорнухине, Дебальцеве–Боржиківка(ім. Крючкова), Кіндрашівська–Лантратівка та Дубове–Вітерець[11], але таке роспорядження у повній мірі так і не було здійснене, хоча Південна залізниця активно допомагала й допомагає досі в приведенні залізничного господарства цього регіону до ладу[12].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.