Луганськ (станція)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Луганськ (значення).

Луганськ — залізнична станція Луганської дирекції Донецької залізниці. Розташована в однойменному місті на межі Кам'янобрідського, Артемівського та Ленінського районів міста.

Луганськ Луганська дирекція Донецька залізниця станція
Залізничний вокзал
Розташування
Розташування	Україна
Адреса	м. Луганськ, вул. Віктора П'ятіркіна, 6
Координати	48.572866° пн. ш. 39.28432° сх. д. / 48.572866; 39.28432
Структура
Лінія(ї)	Луганськ — Лутугине Іллєнко — Родакове
Платформ	3 основні + 5 допоміжні
Тип платформ	бічна та острівні
Час роботи	цілодобово
Історія
Відкрито	1878 (147 років)
Перебудовано	новий вокзал з 1980
Електрифіковано	21 вересня 2007
Колишні назви	Луганський завод, Ворошиловград
Будівля
Стиль	Модернізм
Інша інформація
Власник	Укрзалізниця
Оператор	Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ)	507108
Код Експрес-3	2214200
Пасажиропотік	10-12 тис. на добу (до 2014)
Мапа
Луганськ на Вікісховищі

п о р Ділянка Луганськ — Бразоль
Легенда  Кіндрашівська 0 Луганськ  Дебальцеве 1,8 2 км 3,3 Лутовинівське Селище Гостра Могила 5,8 6 км 7,8 8 км Н21 Лутугинська вул. 11 Борисівка 12 Розкішнянський М30 р. Вільхівка 14 14 км 17 Грушка р. Вільхівка 19 Коноплянівка  Ізварине 22 Лутугине  Родакове 24 24 км 27 Бразоль

п о р Дільниця Дебальцеве — Луганськ

Легенда  Вуглегірськ 0 Дебальцеве  Попасна 3 пл. №1 3,1 пл. №3 Дебальцеве-Сортувальна 5 пл. №5 —  Чорнухине 5,9 пл. №6  Попасна  Чорнухине 8 Депрерадівка 11 12 км 12 Баронська 14 14 км 16 16 км 20 Мануїлівка 26 0 Кипуча М30 6 Овраги 34 Комунарськ 41 Церковний 47 Слов'яносербськ 50 Лотикове  Сіверськ 56 Родакове  Ізварине 61 61 км 65 Мілова р. Біла 68 Олександрівка ГЗФ «Луганська» Н21 71 Технікум 73 Ім. Кашпарова М.А. 74 РЕП р. Вільхівка  Бразоль 76 Луганськ  Кіндрашівська

п о р Дільниця Луганськ — Іллєнко

Легенда  Родакове  Бразоль 78,5 Луганськ вул. 7-ма лінія 78,8 78 км р. Лугань 79,9 80 км 82,4 Луганськ-Північний 84,6 85 км 86 Веселеньке 89,5 Вергунка р. Сіверський Донець 92 Донець 95,3 Кіндрашівська  Довжанська Кіндрашівська-Нова  97,6 98 км Р22 100 Макарівський р. Бродок 101 Валуйська 103,1 Вільхова 113 Іллєнко 114 Донецька залізниця Північно-Кавказька залізниця р. Деркул 121 122 км 161 Красновка р. Глибока 187,9 Міллерово  Каменська – Розсош

Історія

Станції відкрита у 1878 році, в ході введення в експлуатацію Донецької кам'яновугільної залізниці, загальна довжина якої становила 389 верст, в складі якої були відкриті лінії: Микитівка — Дебальцеве — Довжанська, Дебальцеве — Попасна — Краматорськ та власне Дебальцеве — Луганський завод, що прокладена до Луганська із південного заходу.

У Луганську було створено Управління Товариства «Донецька залізниця» та закладене поруч зі станцією залізничне училище^[1]. Власне й саме технічне управління Донецькою кам'яновугільною залізницею було розташоване саме в Луганську, поки приватна залізниця не була продана державі та ще приєднана до Казенної Катеринінської залізниці^[2].

У 1898 році прокладена лінія у північно-східному напрямку Луганське — Міллерово.

• 
  Вокзал до 1917 року
• 
  Старий залізничний вокзал 48.572092° пн. ш. 39.281101° сх. д. / 48.572092; 39.281101
• 
  Первинна англійська рейка Barrow Steel, з якої починалася луганська залізниця (1876 року)
• 
  Поштова марка (2016)

Станом на 1917 рік розбудовувалась лінія у південному напрямку Луганськ — Бразоль, яка згодом була розібрана під час Громадянської війни, а вже у 1921 року лінія Луганськ — Лутугине була відновлена^[1]. Ці три напрямки: на південний захід, північний схід та південь — лишаються основними й понині.

Із розвитком луганської залізниці тісно пов'язаний також і завод Гартмана (нині — Луганський тепловозобудівний завод).

Електрифікація залізниці:

• у 2005 році електрифіковано дільницю Дебальцеве — Комунарськ (Алчевськ), з 2006 року лінією курсують приміські електропоїзди, а вже 2007 року були завершені п'ятирічні роботи з електрифікації дільниці Дебальцеве — Луганськ, завдяки чому Луганськ позбувся статусу неелектрифікованого обласного центру (нині, серед обласних центрів залишаються неелектрифікованими Івано-Франківськ, Миколаїв, Суми, Херсон та Чернівці). Першим відкривав рух електрифікованою дільницею зі станції Луганськ регіональний поїзд із вагонів 3-го класу сполученням Луганськ — Донецьк. У перспективі Донецької залізниці до 2030 року передбачалося продовження електрифікації, включаючи дільницю Луганськ — Міллерово (РФ), одначе російська частина цієї ділянки, 122 км — Міллерово, що прямувала в глибину Ростовської області законсервована з 2007 року та нині частково розібрана та кинута напризволяще.

Вокзал

У 1980 році на відстані близько 600 м від старого залізничного вокзалу було споруджено сучасну будівлю вокзалу у формі гіперболічного циліндра. До комплексу просторого нового вокзалу увійшли автомобільна естакада протяжністю майже 700 метрів, що сполучає вокзал із центром міста, транспортна розв'язка, критий надземний перехід до платформ, який з однієї сторони виходить до вокзалу, а з іншої — до недіючої трамвайної лінії (з 2014 року) та вулиці Кірова. Залізничний вокзал є кінцевою зупинкою деяких міських та приміських автобусних маршрутів.

• 
  Інтер'єр вокзалу
• 
  Естакада
• 
  Привокзальний готель
• 
  Пішохідний міст

Пасажирське сполучення

До літа 2014 року:

Станом на 2013 рік луганський вокзал забезпечував внутрішнє, міжнародне та приміське сполучення. Для більшості поїздів далекого сполучення станція Луганськ була кінцевою, виняток становив лише поїзд міждержавного сполучення Маріуполь — Липецьк. На внутрішньоукраїнських маршрутах з Луганська поїзди прямували до станцій:

• Київ-Пасажирський, Львів, Одеса-Головна, Сімферополь, Кривий Ріг-Головний, Суми, Харків-Пасажирський, Донецька, Маріуполь, Феодосія.
• вагон безпересадкового сполучення до станції Трускавець.

Міжнародні (Україна — РФ) поїзди сполучали Луганськ з:

• Москвою, Липецьком;
• вагони безпересадкового сполучення до Санкт-Петербурга, Адлера.

Приміські дизель-поїзди сполучали Луганськ з населеними пунктами Луганської і Донецької областей України до станцій Комунарськ, Дебальцеве, Лутугине, Ізварине, Попасна, Сватове, Вільхова, Родакове, Сентянівка, Кіндрашівська-Нова, Лантратівка. До 30 серпня 2010 року існувало пасажирське сполучення з Ростовською областю РФ (роз'їзд 122 км у хуторі Єлань Тарасівського району).

• 
  Фірмовий пасажирський поїзд «Лугань» Луганськ — Київ (до 2014)
• 
  Електропоїзд Луганськ — Донецьк на платформі № 1
• 
  ЧС7-112 на станції Луганськ

Під час російсько-української війни (з 2014 року):

Із початком війни на сході України залізничне сполучення стало нестабільним. 26 липня 2014 року у зв'язку з пошкодженням залізничних колій «Укрзалізниця» тимчасово припинила рух поїздів за маршрутом Київ — Луганськ та Луганськ — Київ^[3][4]. 21 вересня рух відновлено. Донецька залізниця сформувала поїзд № 520/521 сполученням Київ — Луганськ із 10 вагонів, але у зв'язку із підвищеним попитом на перевезення залізничники збільшили кількість вагонів до 18-ти^[5][6][7]. 7 жовтня колію на 60 км перегону Сентянівка — Шипилово Донецької залізниці було підірвано, що призвело до пошкодження 12,5 м колій і три шпали. Поїзд № 520 повернули у зворотній шлях^[8].

Оскільки військові дії унеможливили стабільне залізничне сполучення, 20 листопада 2014 року «Укрзалізниця» скасувала поїзд Київ — Луганськ^[9][10][11].

28 березня 2015 року незаконна «влада» ДНР і ЛНР» запустили приміський електропоїзд сполученням Ясинувата — Луганськ через Єнакієве, Дебальцеве^[12].

Нині приміське сполучення з Луганська здійснюється лише до станції Мануїлівка.

Панорама

Вокзал та естакада