Loading AI tools
український радянський живописець З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Петро Іванович Кодьєв (нар. 25 липня 1899, Новогеоргіївськ — пом. 21 грудня 1968, Київ) — український радянський живописець і музеєзнавець; член Спілки радянських художників України з 1938 року. Батько мистецтвознавця Олени Кодьєвої.
Кодьєв Петро Іванович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 13 (25) липня 1899 Новогеоргіївськ, Олександрійський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія | |||
Смерть | 21 грудня 1968 (69 років) | |||
Київ, Українська РСР, СРСР | ||||
Країна | Російська імперія СРСР | |||
Жанр | історичний живопис, портрет, пейзаж і натюрморт | |||
Навчання | Київський інститут пролетарської мистецької культури (1932) | |||
Діяльність | художник, педагог, музеєзнавець | |||
Вчитель | Кандінський Василь Васильович, Пальмов Віктор Никандрович і Черкаський Абрам Маркович | |||
Працівник | Національна спілка художників України і Національний науково-дослідний реставраційний центр України | |||
Член | Національна спілка художників України | |||
Партія | РКП(б) | |||
| ||||
Народився 13 [25] липня 1899 року в місті Новогеоргіївську (нині затоплене водами Кременчкцького водосховища, Україна) у сім'ї робітника. У 1919 році сім місяців навчася в Москві у 2-х державних художніх майстернях Василя Кандинського. Упродовж 1919—1920 років воював на полях Громадянської війни[1]. У серпні 1920 року відкликаний із армії Олександрійським повітовим парткомом і направлений на роботу секретарем Новогеоргіївського райкому комсомолу, де пропрацював до 1922 року. В 1923 році працював на будівництві на Донбасі. Потім обіймав посаду художника в робітничих клубах міста Артемівська[2]. Член РКП(б) з 1924 року.
Протягом 1929—1932 років навчався на живописному факультеті у Київському художньому інституті, де його викладачами були зокрема Віктор Пальмов, Абрам Черкаський. З 1931 по 1934 рік працював викладачем і очолював Київський художній технікум. У 1934 році став відповідальним секретарем новоствореної Спілки художників України, де працював до 1938 року[2]. З 1938 по 1962 рік очолював Державні науково-дослідні реставраційні майстерні Міністерства культури УРСР. Одночасно, у 1943—1945 роках, працював директором Картинних фондів художніх музеїв України, які під час німецько-радянської війни були евакуйовані до Уфи, і успішно здійснив їх реевакуацію до Києва. Після війни незмінно перебував у керівництві Спілки радянських художників України; у 1945—1957 роках керував реставрацією творів із Дрезденської галереї. Помер у Києві 21 грудня 1968 року.
Працював у галузі станкового живопису. У реалістичному стилі створював історичні картини, портрети, пейзажі, натюрморти. Серед робіт:
Брав участь у мистецьких виставках з 1927 року. Персональні посмертні виставки відбулися у Києві у 1969, 1999, 2009 роках та Кіровограді у 2004, 2009 роках.
Автор статті «Про критику і художників» // «Образотворче мистецтво», 1940, № 11.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.