Loading AI tools
австрійський письменник З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Франц Верфель | ||||
---|---|---|---|---|
Franz Werfel | ||||
Народився | 10 вересня 1890[1][2][…] Прага | |||
Помер | 26 серпня 1945[3][2][…] (54 роки) Лос-Анджелес ·інфаркт міокарда | |||
Поховання | Віденський центральний цвинтар | |||
Країна | Долитавщина Австрія США | |||
Діяльність | поет сценарист | |||
Мова творів | німецька | |||
Жанр | роман | |||
Magnum opus | The Man Who Conquered Deathd, Сорок днів Муса-Дага, The Song of Bernadetted і Зірка ненароджених | |||
Батько | Rudolf Werfeld[4] | |||
Мати | Albine Kussid[4] | |||
Брати, сестри | Hanna Fuchs-Robettind[5] і Marianne Rieserd | |||
У шлюбі з | Альма Малер-Верфель | |||
Автограф | ||||
Учасник | Перша світова війна | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Франц Верфель у Вікісховищі | ||||
Франц Ве́рфель (нім. Franz Werfel; 10 вересня 1890, Прага — 26 серпня 1945, Беверлі-Гіллз) — австрійський і чеський романіст, сценарист та поет.
Народився у заможній єврейській родині. Під час навчання в ліцеї познайомився із Францом Кафкою та Максом Бродом.
У 1911—1912 рр. відбував військову повинність. Один із засновників віденського експресіонізму, познайомився з Карлом Краусом і Рільке. Напередодні Першої світової війни організував товариство пацифістів разом із Мартіном Бубером і Максом Шелером.
У 1915—1917 рр. воював у рядах австрійської армії на російському фронті.
6 липня 1929 року одружився з Альмою Малер, досить відомою особистістю в культурних колах Австрії того часу. Вона була на одинадцять років старшою за Франца, і до того вони вже десять років прожили у громадянському шлюбі. 1938 року після аншлюсу перебрався до Франції (Санарі-сюр-Мер), пізніше, 1940 року з дружиною, Генріхом Манном, його дружиною та сином Томаса Манна — із Франції через Піренеї в Іспанію та Португалію, а звідти — в США.
1941 року став американським громадянином. Помер 1945 року в Лос-Анджелесі, де його й поховали. 1975 року тіло Верфеля перепоховали на центральному Віденському кладовищі.
* Верфель Ф. Верді : Роман опери / перекл. з нім. П. Соколовського; передм. А Баканова; комент. Т. Гнатів; худож. К. Музика — К. : Дніпро, 1989 — 479 с.; іл. ISBN 5-308-00182-0.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.