Loading AI tools
хімічна сполука З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Цефподоксим — антибіотик з групи цефалоспоринів ІІІ покоління для перорального застосування. Цефподоксим розроблений у лабораторії американської корпорації «Pfizer», яка випускала його під торговою маркою «Вантін».[1]
Цефподоксим | |
Систематизована назва за IUPAC | |
(6R,7R)-7-{[(2Z)-2-(2-amino-1,3-thiazol-4-yl)-2-methoxyimino-acetyl]amino}-3-(methoxymethyl)-8-oxo-5-thia-1-azabicyclo[4.2.0]oct-2-ene-carboxylic acid | |
Класифікація | |
ATC-код | J01 |
PubChem | |
CAS | 82619-04-3 |
DrugBank | |
Хімічна структура | |
Формула | C15H17N5O6S2 |
Мол. маса | 427,458 г/моль |
Фармакокінетика | |
Біодоступність | 50% |
Метаболізм | Печінка |
Період напіввиведення | 2 години |
Екскреція | Нирки ~35% за 12 год. |
Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | ДОКЦЕФ, «Люпін Лімітед»,Індія |
Цефподоксим — антибіотик широкого спектра дії, що належить до групи цефалоспоринів ІІІ покоління. Як і інші β-лактамні антибіотики діє бактерицидно. Механізм дії препарату полягає у порушенні синтезу клітинної стінки бактерій. Проявляє високу активність щодо наступних збудників: грампозитивні мікроорганізми — стрептококи, Corynebacterium diphtheriae; грамнегативні — Haemophilus influenzae, Escherichia coli, нейсерії, клебсієли, Proteus, Moraxella catarrhalis, Providencia rettgeri; а також деякі анаероби (Peptostreptococcus).[2] Помірно чутливими до цефподоксиму є метицилінчутливі стафілококи, як ті, що продукують, так і ті, що не продукують пеніциліназу. Стійкими до препарату є лістерії, Enterococcus spp., Enterobacter spp., Serratia spp., Pseudomonas spp., клостридії, Bacteroides spp., метицилінрезистентні штами стафілококів[3], туберкульозна паличка. Цефподоксим стійкий до дії бета-лактамаз.[2][3]
Цефподоксим після перорального прийому всмоктується в тонкій кишці й гідролізується в печінці, утворюючи активний метаболіт.[2] Біодоступність цефподоксиму становить близько 50 %, після прийому їжі біодоступність препарату збільшується. Максимальна концентрація в крові досягається протягом 2—3 годин.[3] Цефподоксим у помірній кількості (до 40 %) зв'язується з білками плазми крові. Препарат добре проникає в більшість тканин і рідин організму, особливо в паренхіму легень, слизову оболонку бронхів, плевральну рідину, мигдалики, передміхурову залозу.[2] Цефподоксим проникає через плацентарний бар'єр та виділяється у грудне молоко. Виводиться препарат переважно з сечею в незміненому вигляді, період напіввиведення становить у середньому 2,4 години.
Цефподоксим рекомендовано у випадку інфекцій, викликаних чутливими до препарату збудниками, а саме: інфекціях ЛОР-органів(синуситах, тонзилітах, фарингіті, середньому отиті); інфекціях нижніх дихальних шляхів (гострому та хронічному бронхіті, пневмонії); неускладнених інфекціях сечовивідних шляхів (циститах, пієлонефритах), а також при гострому гонококовому уретриті; інфекціях шкіри та м'яких тканин (абсцесах, інфікованих ранах, фурункулах, карбункулах, пароніхії).
Цефподоксим протипоказаний при підвищеній чутливості до β-лактамних антибіотиків; спадковій непереносимості галактози, дефіциті лактази або синдромі мальабсорбції глюкози/галактози. Цефподоксим не рекомендований до застосування у періоді вагітності та годування грудьми.
При застосуванні цефподоксиму можуть спостерігатись наступніпобічні ефекти:
Цефподоксим випускається у вигляді таблеток по 0,1 або 0,2 г. і порошку для приготування суспензії для прийому всередину.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.