Ракія

From Wikipedia, the free encyclopedia

Ракія
Remove ads

Ракі́я є алкоголный напуй; колективна назывка на овочні бренді, популарні на Балканах, обсяг спирта у котрых обычайно 40% ABV (домашня ракія годна быти май муцнов — обычайно 50–80%).[1]

Коротка інформація Филь, Крайина походжіня ...
Remove ads

Назывка

Варіації назывкы присутні у языках балканськых народув: булг. ракия, серб. ракија/rakija, алб. rakia, ґрец. ρακή raki, макед. ракија, тур. rakı, рум. rachie/rachiu.

Обща інформація

Ракія ся парує через ферментацію тай дистилованя овочув, обычайно слив тай вина (грезна), айбо сут варіації, напаровані з бороцкув, груш, вишень авадь малины.[2] Май рідко хоснувут на тото персикы, яблыка, фіґы, чорницю тай айву.

Межи варіаціями сут: шлівовіца (шљивовица/šljivovica) и цуйка (ţuică) — из слив,[3] кайсієва/кайсія (кайсиева/кајсија) — из бороцкув тай варіація из вина: гроздова/лозова у Болгарії, raki rrushi у Албанії тай Косові, lozovača/komovica у Горватії, Сівернуй Македонії, Чорнуй Горі, Сербії и Боснії тай Герцеґовині.[4][5] Похожый напуй є у Кіпрі, котрый ся называт зіванія вадь зівана (ґрец. ζιβανία zivanía, ζιβάνα zivána).

По дистилації до сливової и грезнової ракії знавут додавати другі інґредієнты, наприклад травы, мнюд, квасні ягоды вадь грецькі оріхы.[2]

Ракія сама по собі безцвітна, кідь до неї ся не додавут другі інґредієнты. Поєдны филі ракії сохтувут держати у бодньох (дубовых авадь еперковых) діля аромата и золотистого цвіта.

Remove ads

Подля крайины

Албанія

Албанськоє ракі (алб. raki, означена форма rakia) тото филь ракії и традиційный напуй у Албанії. Ракія ся выраблят усяде у Албанії и Косові, як професійно, так и доморобно. Реґіон Скрапар у Албанії знамый за выробництво ракії; майзнамі села тото Заберзан (алб. Zaberzan), Мужаке (алб. Muzhakë), Роґ (алб. Rog) и Вендреше (алб. Vendreshë). У Косові майзнамым выробником ракії є варощик Раховец (Rahovec); такой там ся кажджый рук правит фестиваль ракії.[6]

Вино ся урощує у луґошах (перґолах). По збираню вина, оно ся товче и складує ся у деревляні бодні (хоть на днешньый день ся знавут хосновати ай пластикові). Товченоє вино ся кличе берсі (алб. bërsi) тай лишат ся на 25 днув на ферментацію. На конець ферментачного процеса вино пущат специфічный запах. Товды вино ся варит на дубі тай через бронзові трубы пары ся пущавут на дистилацію. По дистилації напуй ся розливат у тару.[7]

У Албанії и Косові ракія часто ся подає из мезе.

Боснія тай Герцеґовина

Ракия дуже популарна у Боснії и Герцеґовині. Значным фактором у выробліню ракії у крайині є рузнота и доступность овочув у долині рікы Дрина, тай некывана, дика природа у горнуй місности. Традиційноє ракійовыробноє ремесло ужыло до нашых днув и днеськы ся шыроко практикує. Пошыреным є домашньоє выробництво ракії.

Болгарія

Thumb
Погар ракії у ресторані у Софії, Болгарія

Болгарія пробовала уголосити ракію свойим націоналным напойом у Европськуй унії діля май низкых акциз, айбо раз не мала в тум успіху.[8] На розкопках болгарські археолоґы найшли фраґмент керамікы, датованый 14. сторочам, из пописом: „Удпразновав єм ракійов“; и фраґмент дистилаційного черепа 11. сторуча, хоснованого на уробленя ракії. Такі удкрытя узвали сомнівы у пережум представленю, ож ракію зачали чинити лиш у 16. сторочу. Поєдны історикы правлят, ож ракія має болгарськоє походжіня.[9] Европська унія признає 12 марок болгарської ракії через зазначкы PDO (анґл. Protected Designation of Origin, „Защищеноє означіня походжіня“) тай PGI (анґл. Protected Geographical Indication, „Защищеноє ґеоґрафічноє означіня“), котрі резервувут назывкы продуктув, учиненых через традиційный процес тай уробленых у конкретных реґіонах (наприклад, як тото є з назвами шампанськоє, ґорґонзола, рокфор).[10]

Горватія

Thumb
Традиційна дистилація сливової ракії у Меджімурю (хорв. Međimurje), сіверна Горватія

У Горватії ракія є майпопуларным муцным напойом.[11] Траваріца (хорв. travarica, травляна ракія) часто ся подає як аперітіф уєдно из сушеныма фіґами. Острув Хвар є знамый за ракію из додаваньом мирта (хорв. mrtina квасна тай темнобарнаста). Южні островы як Корчула тай варош Дубровнік ся знавут за ракію из анісом (хорв. aniseta), а у централнуй Далмації майзнама варіація вто ракія из грецькыма оріхами (хорв. orahovica). Она обычайно доморобна тай пє ся из сухыма кексами вадь сушеныма фіґами. У літі часто мож видіти на кажджому балконови великі скляні посудины з ракійов тай дарабчиками оріхув у нюй, бо процес уготовленя потребує настойованя ораховіцы на сонцьови. У сіверноадріатичному реґіонови — головно в Істрії — ракія ся типово чинит из меду (хорв. medica) вадь омелы (хорв. biska, она жовто-барнаста тай солодкава). Удну крайины ся чинит из слив шлівовіца (хорв. šljivovica) тай вілямовка (хорв. viljamovka) — из Вільямсового сорта груш.

Горватія має PGI-зазначкы на 6 ракій: Zadarski maraschino, Hrvatska travarica, Hrvatski pelinkovac, Hrvatska stara šljivovica, Slavonska šljivovica и Hrvatska loza.[10]

Греція

У Греції традиційный кретськый напуй цікудія (ґрец. τσικουδιά tsikoudiá) и ціпуро (ґрец. τσίπουρο tsípouro) ся неформално кличут „ракі“ позад номенкулатурної традиції часув Османської імперії, де термін „ракі“ означовав дистиловані алкоголні напої.

Кретська цікудія ся выраблят из пролишкув грезна, котрі ся лишавут по виноробському процесі. Уд другої половины октовбра до кунця новембра ся удавут спеціалні дозволы на домашньоє выробленя цікудії. Цікудія ся дистилує єден раз, а не два тай не обсягує аніс, што удличат ї уд грецького ціпура тай турецького ракі. Цікудія ся часто подає студенов як аперітіф из морепродуктами тай мезе; вадь як компліментарный діжестіф из овочами ци цукриками у ложках.[12]

Румынія тай Молдова

У Румынії и Молдові етимолоґічно сродні слова rachiu тай rachie означувут похожый напуй, часто муцный овочный алкоголь, обычайно из грезна. Айбо многым май часто ся хоснувут терміны на подобноє популарноє питя „цуйка“ (рум. ţuică), котра ся чинит лиш из слив тай „палінка“ (рум. palincă). Окрем того, на бренді вцілови ся знавут хосновати реґіоналні терміны vinars (буквално „паленоє вино“) у Румынії тай divin у Молдові.

Сербія

Thumb
Сербська айвова ракія у традиційнум кулачи

Ракія вто єден из майпопуларных алкоголных напоюв у Сербії[13] тай єї націоналный напуй.[14][15][16] Подля слув Драґана Джуріча, президента Здружіня выробникув природної ракії „Сербська ракія“ (серб. Удружење произвођача природних ракија „Српска ракија“/Udruženje proizvođača prirodnih rakija „Srpska rakija“), Европська унія защищат префікс „сербська“ по удношіню д ракії.[13] У Сербії є коло 10 000 приватных продуцентув ракії; 2 000 сут у державному реєстрови, а подля Джуріча, лиш стувка погребув выраблят высококвалітну ракію.[13] Майпопуларными ракіями у Сербії сут сливова, бороцкова тай грушова. У Белґрадови є музей ракії.[17] Сербськоє жерело, датованоє 14. сторучам є єдным из майранньых пудтверженых споминув за продукованя ракії.[18]

Сіверна Македонія

У Сівернуй Македонії майпопуларні варіації ракії из жовтого тай білого грезна. Тіквешська винарня у Кавадарці є майзнамым місным выробником ракії. Сіверні македонці сохтувут чинити домашню ракію из дистилата грезна тай додавати аніс діля солодкого смаку.

Турція

Турецькый ракі (тур. rakı, МФА: [ɾaˈkɯ]) тото похожый на ракію алкоголный напуй (залежно на реґіон) из додаваньом аніса, котрый ся означує націоналным напойом Турції.[19] Часто ся подає у Ірані, туркськых тай балканськых крайинах як аперітіф, из морепродуктами авадь мезе.

Remove ads

Спожываня

Традиційно ракія ся пє из малых штампликув, обсягом приблизно уд 30 до 50 мілілітрув.

У літі ракію сохтувут подавати ледянов, а у зимі „грітов“ (булг. греяна, серб. кувана/kuvana, грејана/grejana, хорв. kuhana): ракія ся гріє вєдно из медом авадь цукром и спеціями у великых казанках. Часто таку „гріту“ ракію предлагавут навщивителям на фестивалях пуд удкрытым небом.

Ритуалноє хоснованя

Хоть вино є важнов частьов тайинства причастя у церьквах греко- тай римокатолицького обрядув у реґіоні, на Балканах ракія ся хоснує у поєдных реліґійных контекстах.

У кунци православных опроводув, на выході з теметова навщивителям ся предлагат дараб погачі (содового хліба) тай штамплик ракії.[20] Кой ся пє „за душу“ покуйного, кось уливат часть ракії на землю, приговорювучи „Най Буг прийме йсе за нього/неї“, а пак допиват, што ся лишило.[20]

Бігом свальбув, отець молодого обходит усі столы тай предлагат ракію всьым гостям, проговорювучи тост за щастя молодых. У общому на Балканах ракію ся сохтує предлагати гостям у своюй хыжи як жест гостьоприйимности.

Она ся хоснує як сакраменталный елемент у суфійському ордені Бекташі[21] тай алевізмі (на церемоніях джем), де ракія ся не рахує алкоголнов и называт ся „дем“.[22]

Remove ads

Филі

Більше інформації Овочі, Болгарія ...
Remove ads

См. тыж

Референції

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads
Remove ads