Loading AI tools
українська політикиня та громадська діячка З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Галина Ігорівна Янченко (нар. 29 квітня 1988, Житомир, УРСР) — український політик, громадський діяч, народна депутатка України[1]. Експерт із економічних питань та антикорупційної політики[2]. Член Національної ради з питань антикорупційної політики (з 2019). Заступниця голови фракції партії «Слуга народу» у ВРУ ІХ скл[3]. Голова комісії з захисту прав інвесторів[4]. Секретар Національної інвестиційної ради при Президентові України[5]. Автор соціальної ініціативи «Прихисток»[6][7].
Янченко Галина Ігорівна | |
---|---|
Народилася | 29 квітня 1988 (36 років) Житомир |
Громадянство | Україна |
Діяльність | політик громадський діяч |
Alma mater | НаУКМА |
Членство | Верховна Рада України IX скликання |
Посада | народний депутат України |
Партія | Демократичний альянс Слуга народу |
IMDb | ID 13539248 |
Нейтральність цієї статті під сумнівом. |
Народилася 29 квітня 1988 року в Житомирі[8]
Під час навчання в школі виграла стипендію Програми обміну майбутніх лідерів (FLEX — Future Leaders Exchange), рік вчилася в школі в Техасі, США[9].
Має дві вищі освіти — магістр соціології (Києво-Могилянська Академія)[10] та магістр права (КНУ ім. Шевченка)[11].
2023 року закінчила навчання у Стенфорді за стипендією Fisher Family Summer Fellows on Democracy and Development Program, організованою Центром демократії та верховенства права[12].
Професійну діяльність почала під час навчання в Києво-Могилянській академії, провівши маркетингове дослідження для мережі «Пузата хата»[13]. Координувала випускників програми студентських обмінів, була менеджером дослідницьких програм Pact та проєктів Ялтинської європейської стратегії. Брала участь в організації 5-ї зустрічі Ялтинської європейської стратегії в Ялті у 2008 році, форуму «Зона вільної торгівлі для України», «Літнього університету YES» для молодих політиків з України та Європи[14]. Працювала в бізнесі в сфері проведення соціологічних та маркетингових досліджень, розробки стратегічних документів і проєктів реформ.
З 2019 року — народний депутат України від партії Слуга народу[15].
У 2008 році заснувала Київський осередок партії «Демократичний Альянс», входила до бюро партії в Києві[16]. Учасниця Революції гідності.
З 2014 по 2015 рік — депутат Київської міської ради від «ДемАльянсу» (№ 2 у списку)[17]. Член комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування[18]. Займалася протидією знищенню зелених зон, забудові дитячих та спортивних майданчиків[19][20][21]. 2014 року ініціювала в Київраді низку антикорупційних змін, які стали частиною національного законодавства — наприклад, обов'язок депутатів публічно декларувати конфлікт інтересів при розгляді питань[22], оприлюднювати свої майнові декларації тощо[23].
Голова Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) з 2018 року[24].
Під час виборчої кампанії на президентських виборах 2019 року увійшла до команди Зеленського[25]. Відповідала за антикорупційну політику та реформу діджиталізації[26]. В січні 2019 року запропонувала Зеленському створити мобільний додаток з державними сервісами «Держава24» за аналогією з діджитал рішеннями в банківській сфері. Під час реалізації цієї реформи Михайлом Федоровим додаток отримав назву «Дія»[27].
На виборах до Верховної Ради 2019 року обрана від «Слуги народу» під № 5 у списку[28]. Після обрання стала заступницею голови комітету з питань антикорупційної політики у Верховній Раді[29]. В грудні 2022 року перейшла в економічний комітет Верховної Ради[30].
Співголова групи з міжпарламентських зв'язків з ФРН[31]. Заступниця голови фракції партії «Слуга народу» у Верховній раді України ІХ скликання[32]. Голова Тимчасової спеціальної комісії з питань захисту прав інвесторів[33].
З травня 2021 року — заступниця голови Наглядової ради урядової агенції UkraineInvest[34].
З січня 2022 року — Секретар Національної інвестиційної ради при Президенті України[5].
19 грудня 2022 року заявила про вихід з партії «Слуга народу» на знак протесту проти дій голови партії Олени Шуляк[35]: та увірвалась у шпиталь до пораненого українського ветерана, який критикував її корупційний законопроєкт щодо містобудування, і влаштувала розбірки[36]. Дії Шуляк викликали різку критику у середовищі військових і ветеранів[37][38].
24 лютого 2022 з командою волонтерів запустила соціальний сервіс «Прихисток» на базі сайту prykhystok.gov.ua, створеного за принципом дошки оголошень, він дає можливість переселенцям знайти безкоштовне житло[6].
2014 — ініціювала створення і стала засновником громадської ініціативи «Антикорупційний штаб Києва» для розслідування можливих зловживань владою київських чиновників[39]. За словами Янченко, на той час місто через корупційні оборудки втрачало 2-4 млрд грн щороку[40]. За результатами першого ж розслідування, вдалося документально встановити зловживання на кілька мільйонів гривень на державних тендерах при закупівлі харчування для дітей в садках і школах[41].
Під час каденції в Київраді протидіяла корупції у владі, викривала корупційні схеми за участі чиновників, боролася із незаконними забудовами[19][20]. Була єдиною із членів земельної комісії Київради, яка голосувала проти передачі земельної ділянки в Пущі-Водиці під побудову елітного тенісного клубу соратникам тодішнього Президента Петра Порошенка[21]. 29 серпня 2014 року провела акцію проти відключення гарячої води в Києві: облилася холодною водою біля будівлі КМДА, закликала взяти участь мера Києва Віталія Кличка, олігарха Ріната Ахметова і гендиректора «Київенерго» Олександра Фоменка[42].
2015 — з активістами «Антикорупційного штабу» запустила «Антикорупційну карту ремонтів», онлайн-карту ремонтних робіт за бюджетні кошти у Києві. На час запуску на карті було відмічено 1393 об'єкти житлової та соціальної інфраструктури[43]. Сайт показував, скільки коштів витрачається на ремонт, і допомагав встановити недобросовісних підрядників, з якими співпрацювала столична влада[44][45]. За кілька років «Антикорупційну карту ремонтів» було масштабовано на всю територію України, включно із селами[46]. З'явилася можливість побачити інформацію про замовників і підрядників, звернутися до державних органів. Дані програма отримує з системи Prozorro[47]. Скарги розглядаються практично миттєво[48]. З «Антикорупційною картою ремонтів» Янченко була представлена у програмі «Нові лідери» (категорії «Державне управління», «Соціальний захист» і «Регіональні програми»)[49].
У вересні 2017 року Янченко стала співініціатором руху «Ініціатива реальних дій», метою якого було змусити парламент скасувати депутатську недоторканість[50]. 2017 року «Антикорупційний штаб» під керівництвом Янченко випустив чат-бот «Держслужбовець Тарас» для допомоги державним службовцям в заповненні е-декларацій[51]. Адже на той час НАЗК, на думку представників Штабу, не справлялася з покладеним на неї обов'язком надання консультацій і роз'яснень щодо правильного заповнення е-декларацій чиновників[52].
2018 року «Антикорупційний штаб» запустив і презентував інтерактивний інструмент «Приховані інтереси», за допомогою якого виборці могли простежити можливі корупційні зв'язки місцевих депутатів[53]. Розслідування організації показало, що за попередній рік компанії, пов'язані з народними депутатами, отримали тендерів на 4,1 мільярда гривень. Більшість тендерів, які виграли компанії нардепів, проводились з єдиним учасником, тобто навіть без видимості конкуренції[54].
8 червня 2018 року Янченко обрали головою Ради громадського контролю НАБУ[24].
Після перемоги «Слуги народу» на парламентських виборах 21 липня 2019 стала народним депутатом у ВРУ ІХ скликання[55]. У ВРУ не було зареєстровано жодного неособистого голосування Янченко[56].
29 серпня 2019 року обрана заступницею голови фракції «Слуга народу» у парламенті[32].
Автор десятків законодавчих ініціатив. У 22 законопроєктах є першим автором. 7 з них — стали законами.
За ініціативи Янченко перший законопроєкт з ухвалених Верховною Радою ІХ скликання стосувався змін до Конституції щодо зняття депутатської недоторканності[57]. Щоб норма запрацювала, також підготувала законопроєкт № 2237 — зміни в Кримінально-процесуальний кодекс, якими запроваджено спрощену процедуру розслідування та притягнення депутатів до відповідальності[58]. Закон було ухвалено і підписано Президентом у грудні 2019 року[59].
Також прийнято такі законопроєкти Янченко:
Ціла низка законопроєктів за авторства Янченко готується до другого читання або ж опрацьовується в профільних комітетах — економічному, антикорупційному, правоохоронному, аграрному тощо.
Законопроєкт № 7508 для пришвидшення відновлення зруйнованих війною об'єктів та будівництва нових об'єктів, пов'язаних з післявоєнною перебудовою економіки України"[65]. Він має допомогти вирішити деякі проблеми в запровадженні проєктів ДПП: спростить процедури, закріпить фінансові гарантії інвесторів в законодавстві, що дозволить не тільки відновити зруйновану війною інфраструктуру у короткі терміни, але й надати поштовх економіці України[66].
Ініціювала постанову про створення Тимчасової комісії ВРУ з питань захисту прав інвесторів, створену у червні 2020 року. До цього колегіального експертного органу парламенту увійшло 13 депутатів, Янченко очолила ТСК[67]. Метою спецкомісії є створення сприятливого інвестиційного клімату в країні. Виділено два пріоритетних напрямки роботи: розробка і реформування українського законодавства щодо інвестицій та розгляд скарг бізнесу[68].
Розглянуті в межах роботи ТСК звернення лягли в основу законодавчих змін: парламент ухвалив 6 законів, напрацьованих Спецкомісією[69]. Під час повномасштабної війни Спецкомісія продовжила працювати і вирішувати проблемні питання бізнесу, який створює робочі місця в Україні[69].
Указом Президента України від 11 січня 2022 року введена до складу і призначена секретарем Національної інвестиційної ради[5].
Попри війну, у 2022 Рада підготувала концепцію Великої агропереробки та шість публічних інвестиційних проєктів, домовившись з великими міжнародними страховими компаніями щодо кредитування бізнесу і страхування військових ризиків при запуску нових проєктів[70].
Шість інвестпроєктів, напрацьованих Національною інвестиційною радою, Янченко представила під час онлайн-форуму Rebuilding Ukraine with the Private Sector. Інвестрада запропонувала по-новому подивитись на аграрну галузь та рухатись від сировинного експорту до глибокої переробки та створення продукту з високою доданою вартістю, що разом з тим забезпечує створення в Україні нових високооплачуваних робочих місць[71].
Як секретар Національної інвестиційної ради у 2022 і 2023 роках провела серію зустрічей і круглих столів з представниками бізнесу в різних регіонах України[72][73][74] та за кордоном, зокрема, у Польщі, Туреччині, Німеччині, США тощо. На них обговорювалися проблеми, з якими стикнувся бізнес під час повномасштабної війни, і шляхи їхнього вирішення[75][76].
Національна інвестиційна рада за участі іноземних та українських експертів, науковців і представників бізнесу розробила реформу державно-приватного партнерства (ДПП), яка втілена у поданому Галиною Янченко законопроєкті № 7508. Головна мета реформи — спростити існуючі процедури в рамках ДПП, щоб долучити бізнес до відновлення країни[77].
Інструмент ДПП включили до Плану модернізації України, який презентували у швейцарському Лугано під час щорічної конференції щодо реформ в Україні у липні 2022 року[78].
У липні 2022 презентувала реформу ДПП в Туреччині[79], що має досвід у цьому напрямку[80].
У липні 2022 року секретар Національної інвестиційної ради взяла участь у конференції з відновлення України — Ukrainian Recovery Conference[81].
Цей розділ не містить посилань на джерела. |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.