Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Адамчик В'ячеслав Володимирович

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Адамчик.

В'ячеслав Володимирович Адамчик (біл. Вячаслаў Уладзіміравіч Адамчык 1933–2001)  — білоруський письменник, перекладач, кінодраматург. Лауреат Літературної премії імені Івана Мележа (1980). Лауреат Державної премії імені Якуба Коласа (1988).

Коротка інформація Вячеслав Адамчик, Вячаслаў Адамчык ...
Remove ads

Біографія

Узагальнити
Перспектива

Народився в селянській родині в селі Ворокомщина (нині — Гродненська область, Білорусь).

Закінчив 7-річну школу в Новоєльні (Дятлівський район) (1949). Працював вантажником на залізничній станції Новоєльня, одночасно навчався у вечірній школі. У 1952–1957 роках навчався на відділенні журналістики філологічного факультету Білоруського державного університету .

Деякий час проживав у Койданово Мінської області, де у нього народився син — письменник Адам Гльобус.

Працював у газетах «Прапор юності» (1957-1958), «За вяртанне на Радзіму» (1958-1960), був редактором відділу публіцистики літературного журналу «Полымя» (1962-1963) .

Закінчив Вищі літературні курси в Москві (1965).

Працював літературним співробітником журналу «Німан» (1965-1967), заступником редактора журналу «Полум'я» (1967-1969), редактором відділу прози, заступником головного редактора журналу «Маладосць» (1969-1977), головним редактором сценічної майстерні при кіностудії « Білорусьфільм» (1977-1980), заступником головного редактора видавництва «Мастацька література» (1980-1982). З 1982 року — головний редактор журналу «Бярозка».

Брав участь у роботі XXXVIII сесії Генеральної Асамблеї ООН (1983).

Помер 5 серпня 2001 року в Мінську . Сини — Адам Глобус і Мирослав Адамчик, білоруські письменники.[2] .

Remove ads

Творчість

Дебютував у 1952 році як поет. Перше оповідання опублікував у 1957 році. Автор прозової тетралогії-епопеї з життя західнобілоруського села («Чужа вотчина», «Рік нульовий», «І скаже той, хто народиться», «Голос крові брата твого» (опублікований в журналі «Німан» у 1990. — № 5. — С. 28 — 109), книг оповідань, кіносценаріїв.

Переклав білоруською мовою книгу болгарських народних казок «Незвичайний асілак» (1961), окремі твори М. Пришвіна, Ю. Казакова, С. Залигіна .

Remove ads

Бібліографія

Збірники прози

  • Книга оповідань біл. «Свой чалавек» («Своя людина») (1958)
  • Книга оповідань біл. «Млечны шлях» («Чумацький шлях») (1960)
  • Книга оповідань біл. «Міг бліскавіцы» («Спалах блискавки») (1965)
  • Книга оповідань біл. «Дзікі голуб» («Дикий голуб») (1972)
  • Книга вибраних оповідань біл. «Дзень ранняй восені» («День ранньої осені») (1974)
  • Книга оповідань біл. «Раяль з адламаным вечкам» («Рояль з відірваною кришкою») (1990)

Романи

  • біл. «Чужая бацькаўшчына» («Чужа батькіщина») (1978; екранізований у 1982 и 1983)
  • біл. «Год нулявы» («Рік нульовий») (1983)
  • біл. «І скажа той, хто народзіцца…» («І скаже той, хто народиться…») (1987)

Сценарії та п'єси

  • сценарій документального фільму біл. «Іван Мележ» («Іван Мележ») (1977)
  • сценарій документального фільму біл. «Валянцін Таўлай» («Валентин Тавлай») (1978)
  • сценарій документального фільму біл. «Дзядзька Якуб» («Дядько Якуб») (1981)
  • п'єса біл. «Раіса Грамычына» («Раїна Громика»; знято кінофільм «Ятринська відьма», 1991) (1989)

Нагороди

  • Лауреат Літературної премії імені Івана Мележа (1980) за роман «Чужа батьківщина».
  • Лауреат Державної премії імені Якуба Коласа (1988) за книги «Чужа батьківщина», «Рік нульовий», «І скаже той, хто народиться …».

Примітки

Література

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads
Remove ads