Горлей Володимир Савович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Горлей.

Володи́мир Са́вович Горле́й (нар. 1 січня 1951, с. Яришів, Могилів-Подільський район, Вінницька область) — український письменник.

Горлей Володимир Савович
Народився	1 січня 1951(1951-01-01) (74 роки)
Країна	Україна
Діяльність	поет, краєзнавець
Напрямок	Українська література, краєзнавство
Членство	НСПУ (з 2019 року)

Біографія

Народився 1 січня 1951 року в с. Яришів Могилів-Подільського району, що на Вінниччині. Навчався в Луко-Мовчанській восьмирічній школі, закінчив Кацмазівську середню школу. До армії працював старшим піонервожатим у Луко-Мовчанській восьмирічці. Після служби в армії здобув вищу філологічну освіту у Вінницькому педагогічному інституті ім. М. Островського (1975). Відтоді працював учителем української мови та літератури в Могилівській школі Жмеринського району, у 1977 році очолив школу у селі Сьомаки, а з 1981 — у селі Северинівка.
З 2013 року на творчій роботі, займається громадською діяльністю. Керівник міськрайонного літературного об'єднання «Калинове гроно» на Жмеринщині. Член НСЖУ (2013), НСКУ (2018), НСПУ (2019).^[1]

Літературна діяльність

Друкується з 1968 року. Автор збірок лірики та книжок для дітей: «Голос любові» (1994), «Мить щедрості» (2002), «Школоворот» (2011), «Славний вожачок» (2011), «Лірика» (2011), «Колесо життя» (2011), «Будь для мене загадкою» (2013), «Осанна осені» (2018); численних публікацій у періодиці. Десятки поезій покладені на музику. Редактор і упорядник багатьох колективних видань, посібників, книг з літературного краєзнавства, у тому числі про В. Забаштанського, В. Вовкодава, М. Солоненка, П. Добрянського, А. Загрійчука, С. Литвина, П. Перебийноса та ін.^[2]

	…Це – таки художня література, не гучна й не настирлива, сповнена розважливої гідності, місцями просвітлена і життєво повчальна, нерідко добра, довірлива – аж до наївності. Поет уміє помітити те очевидне, чого інший не помічає, і перетворити його на поезію.
— Анатолій Бортняк (2002)[3]

Нагороди і почесні звання

• Відмінник народної освіти (1984);
• Дипломант літературного конкурсу «Гранослов» (1993);
• Літературна премія ім. М. Трублаїні (1995);
• Лауреат журналістського конкурсу «Золоте перо» (2016);
• Літературно-мистецька премія імені Володимира Забаштанського (2018);^[4]
• Літературно-мистецька премія «Кришталева вишня» (2018);^[5]
• Премія імені Якова Гальчевського (2022);^[6]
• Всеукраїнська літературна премія імені Михайла Коцюбинського (2024) у номінації «Науково-популярна література» за книгу «Видноколо подільського жайвора» про П. Перебийноса.^[7]

Джерела і література

• Подільський краснослов: антологія. / Ред.-упоряд. А. В. Стебелєв. — Житомир: «Бук-Друк», 2020. — 1056 с. — ISBN 978-966-97974-4-5. — C. 966—979.
• Відомості про Володимира Горлея на сайті Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К. А. Тімірязєва [Архівовано 10 лютого 2022 у Wayback Machine.].