Любліно (станція метро)

55°40′32″ пн. ш. 37°45′42″ сх. д.

Любліно
Московський метрополітен Люблінсько-Дмитровська лінія
Загальні дані
Тип	односклепінна мілкого закладення
Глибина закладення	8 м
Проєктна назва	Краснодарська
Кількість	1
Тип	острівна
Форма	пряма
Довжина	162 м
Дата відкриття	25 грудня 1996
Архітектор(и)	В. З. Філліпов[ru], С. Бєлякова
Інженер(и)-конструктор(и)	Н. Корнєєва
Будівельник(и)	БМУ-2, БМУ-11, БМУ-12
Пересадка на	А: с4, 30, 35, 54, 201, 228, 242, 530, 551, 551к, 657, 658, 708, 728, 770, н5; обласні: 305, 315, 518, 553, 954
Виходи до	Білоріченська, Краснодарська, Новоросійська, Совхозна, Судакова
Час відкриття	5:30
Час закриття	1:00
Код станції	157

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Любліно.

«Любліно́» (рос. Люблино) — 158-а станція Московського метрополітену, розташована на південному радіусі Люблінсько-Дмитровської лінії між станціями «Волзька» і «Братиславська». Відкрита 25 грудня 1996 року у складі черги «Волзька» — «Мар'їно».

Назва

Станція отримала назву на честь колишнього підмосковного села, а згодом міста, яке увійшло до складу Москви. Відповідно московській традиції, наголос на останній склад (аналогічно: Косіно́, Строгіно́).

Помилково вважається, що Люблінсько-Дмитровська лінія названа на честь польського міста Лю́бліна. Також у Калінінградській області є однойменне селище, а в Москві до перейменування — залізнична платформа Лю́блино з наголосом на літеру Ю.

Технічні характеристики

Конструкція станції — односклепінна мілкого закладення (глибина закладення — 8 м), споруджена з монолітного залізобетону за типовим проектом з платформою острівного типу. Два підземні вестибюлі поєднані сходовими маршами з підземними підвуличними переходами^[1].

Колійний розвиток

Схема колійного розвитку станції «Любліно»

п о р Люблінсько-Дмитровська лінія

Легенда Фізтех Ліанозово Яхромська Селігерська ТЧ «Лихобори» Верхні Лихобори Окружна Петровсько-Розумовська Фонвізінська Бутирська Оборотний тупик Мар'їна Роща Достоєвська Трубна Стрітенський бульвар ССГ до Кільцевої лінії Чкаловська Римська Крестьянська застава Дубровка Оборотний тупик Кожуховська ТЧ-15 «Печатники» Печатники Оборотний тупик Волзька Любліно Братиславська Мар'їно Оборотний тупик Борисово Шипиловська Зябликово ССГ до Замоскворіцької лінії Оборотний тупик

За станцією розташований одноколійний оборотний тупик для нічного відстою составів, а також для обороту в екстрених ситуаціях. Побудований тому, що спочатку станція планувалася як кінцева, проте згодом перша черга лінії була добудована тільки до станції «Волзька».

Оздоблення

Склепіння здіймається вгору і утворює суцільну нішу, в якій знаходяться світильники. В кінці залу склепіння спускається до декоративних стінових елементів. Портали в торцях станційного залу виконані у вигляді фіранок, над ним розташовується старовинний герб міста Любліно. В основі станції — тема архітектури підмосковних міст роботи А. Н. Бурганова. Колійні стіни станції викладені мармуром, підлога — мармуром і гранітом різних кольорів.

Пересадки

• Автобуси: с4, 30, 35, 54, 201, 228, 242, 530, 551, 551к, 657, 658, 708, 728, 770, н5;
  • обласні: 305, 315, 518, 553, 954