Мальабсорбція фруктози

Мальабсорбція фруктози, раніше відома як харчова непереносимість фруктози (ХНФ), — це розлад травлення, при якому всмоктування фруктози порушується через дефіцит переносника фруктози GLUT5 в ентероцитах тонкого кишечника. Це призводить до підвищеної концентрації фруктози у ШКТ. Непереносимість фруктози була вперше виявлена та описана в 1956 році.^[1]

Через схожість симптомів пацієнти з порушенням всмоктування фруктози часто відповідають профілю пацієнтів із синдромом подразненого кишечника.^[2]

Частота мальабсорбції фруктози серед здорових осіб — від 32 % до 49 % (за водневим дихальним тестом у дослідженнях).^[3]

Порушення всмоктування фруктози не слід плутати зі спадковою непереносимістю фруктози — потенційно смертельним станом, при якому існує дефіціт печінкових ферментів, що розщеплюють фруктозу. Спадкова непереносимість фруктози зустрічається досить рідко, вражаючи від 1 з 20 000 до 30 000 людей.

Симптоми та ознаки

Порушення всмоктування фруктози може спричинити шлунково-кишкові симптоми, такі як біль у животі, здуття живота, метеоризм або діарея.^[4][5]

Патофізіологія

Фруктоза всмоктується в тонкому кишечнику без допомоги травних ферментів. Однак навіть у здорових людей за один прийом належним чином може всмоктатися лише близько 25–50 г фруктози. Люди з порушенням всмоктування фруктози поглинають менше 25 г на один прийом.^[6] Одночасне вживання фруктози та сорбітолу, здається, збільшує порушення всмоктування фруктози.^[7] Фруктоза, яка не була засвоєна належним чином, ферментується кишковими бактеріями, із виділенням водню, вуглекислого газу, метану та коротколанцюгових жирних кислот.^[4][8] Це аномальне збільшення водню можна виявити за допомогою водневого дихального тесту.^[7]

Фізіологічні наслідки мальабсорбції фруктози включають підвищене осмотичне навантаження, швидку бактеріальну ферментацію, змінену моторику шлунково-кишкового тракту, утворення біоплівки слизової оболонки та змінений склад флори кишки. Ці ефекти посилюються за наявності інших коротколанцюгових погано абсорбованих вуглеводів, такими як сорбіт. Клінічне значення цих подій залежить від реакції кишечника. Іноді наслідками мальабсорбції фруктози є зниження рівня триптофану^[9], фолієвої кислоти^[10] та цинку в крові^[10].

Обмеження споживання вільної фруктози та/або фруктанів може забезпечити полегшення симптомів у значної частини пацієнтів з функціональними розладами кишечника.^[11]

Діагностика

Для діагностики використовують діагностичний тест, подібний до того, що і для непереносимості лактози. Він називається водневим дихальним тестом. Деякі автори стверджують, що цей тест не є відповідним діагностичним інструментом, оскільки негативний результат не виключає позитивної реакції на обмеження фруктози, що означає недостатність чутливості цього методу діагностики.^[7]

Лікування

Фізична активність (уникайте тривалого сидіння)

Сидіння може спричинити стискання живота, що уповільнює травлення. Це може призвести до таких проблем, як здуття живота, печія та закреп.^[12] Таким чином, воно може посилити або спричинити мальабсорбцію фруктози. Дослідження показує, що фізичної активності між тривалими періодами сидіння недостатньо: «зосередження на отриманні рекомендованої дози фізичних вправ не є достатньо сильним стимулятором, щоб повністю захистити організм від фізичної бездіяльності протягом інших 23+ годин на день».^[13] «Зменшення тривалого загального часу сидіння може зменшити порушення метаболізму»^[14]

Харчові добавки

Ксилозоізомераза перетворює фруктозу на глюкозу. Харчові добавки з ксилозоізомеразою можуть покращити деякі симптоми мальабсорбції фруктози, хоча наразі доступне лише одне наукове дослідження з цієї теми.^[15]

Дієта

Одночасне вживання глюкози та фруктози покращує засвоєння фруктози та може запобігти розвитку симптомів. Наприклад, люди можуть переносити такі фрукти, як грейпфрути або банани, які містять подібну кількість фруктози та глюкози, але не переносити яблука, оскільки вони містять високий рівень фруктози та нижчий рівень глюкози.^[4] Але рандомізоване контрольоване дослідження у пацієнтів з мальабсорбцією фруктози (проведене Інститутом Кокрейна) показало, що «додавання глюкози до їжі та розчинів для посилення засвоєння фруктози не є ефективним у запобіганні функціональним шлунково-кишковим симптомам, викликаним фруктозою».^[16]

Продукти, яких слід уникати людям з порушенням всмоктування фруктози, включають:

• Харчові продукти та напої, що містять понад 0,5 г фруктози на 100 г та більше 0,2 г фруктанів на порцію. Продукти із вмістом >3 г фруктози на порцію називаються продуктами з «високим вмістом фруктози» та, можливо, становлять ризик виникнення симптомів. Однак концепція «високого вмісту фруктози» не була оцінена з точки зору її важливості для успіху дотримання дієти.^[17]
• Продукти з високим співвідношенням фруктози до глюкози. Глюкоза посилює засвоєння фруктози, тому фруктоза з продуктів зі співвідношенням фруктози до глюкози <1, таких як біла картопля, легко засвоюється, тоді як продукти зі співвідношенням фруктози до глюкози >1, такі як яблука та груші, часто створюють проблеми незалежно від загальної кількості фруктози в їжі.^[18]
• Продукти, багаті на фруктани та інші ферментовані оліго-, ди- та моносахариди й поліоли (FODMAP), включаючи артишоки, спаржу, порей, цибулю та продукти, що містять пшеницю, зокрема хліб, тістечка, печиво, пластівці для сніданку, пироги, макарони, піцу та пшеничну локшину.

Роль фруктанів у мальабсорбції фруктози все ще досліджується. Однак рекомендується, щоб споживання фруктанів для людей з мальабсорбцією фруктози було меншим за 0,5 г/порцію.^[19] Добавок з інуліном та фруктоолігосахаридом (ФОС), обидва фруктани, слід уникати.^[19]

• Продукти, що містять штучні підсолоджувачі, такі як сорбіт (присутній у деяких дієтичних напоях та продуктах харчування, а також природним чином міститься в деяких кісточкових фруктах), ксиліт (присутній у деяких ягодах) та інші поліоли (цукрові спирти, такі як еритритол, маніт та інші інгредієнти, що закінчуються на -тол, які зазвичай додають до комерційних харчових продуктів).
• Продукти, що містять кукурудзяний сироп з високим вмістом фруктози.

Продукти з високим вмістом глюкози, що вживаються разом з продуктами, що містять надлишок фруктози, можуть допомогти пацієнтам засвоїти її надлишок.^[20]

Продукти з високим вмістом фруктози

Згідно з базою даних Міністерства сільського господарства США, продукти з більшим вмістом фруктози, ніж глюкози, включають:

Їжа	Фруктоза (грами / 100 грамів)	Глюкоза (грами / 100 грамів)
Сахароза (як стандарт)	50	50
Яблука	5.9	2.4
Груші	6.2	2.8
Фруктовий сік наприклад, яблука, груші	5–7	2–3
Кавун	3.4	1.6
Ізюм	29.8	27.8
Мед	40,9	35,7
Кукурудзяний сироп із високим вмістом фруктози	42–55	42–53
Манго	4.68	2.01
Нектар агави	55,6	12.43
Імбир	1,78	1.22

База даних про харчові продукти Міністерства сільського господарства США показує, що багато поширених фруктів містять майже однакову кількість фруктози та глюкози, і вони не створюють проблем для людей з порушенням всмоктування фруктози.^[21] Деякі фрукти з більшим співвідношенням фруктози, ніж глюкози, — це яблука, груші та кавун, які містять більш ніж удвічі більше фруктози, ніж глюкози. Рівень фруктози у винограді варіюється залежно від стиглості та сорту, де незрілий виноград містить більше глюкози.

Дієтичні рекомендації для ведення пацієнтів

Дослідники з Університету Монаша в Австралії розробили дієтичні рекомендації^[19] для лікування мальабсорбції фруктози, особливо для людей із синдромом подразненого кишечника.

Несприятливі продукти (тобто більше фруктози, ніж глюкози)

• Фрукти – яблуко, груша, медова диня, груша наші, папайя, папайя, айва, карамбола, кавун ;
• Сухофрукти — яблуко, смородина, фінік, інжир, груша, родзинки, родзинка ;
• Кріплені вина
• Продукти, що містять доданий цукор, такі як нектар агави, деякі кукурудзяні сиропи та концентрати фруктових соків.

Сприятливі продукти (тобто фруктоза дорівнює або менша за глюкозу)

У статті було наведено наступний список сприятливих продуктів: «Фруктозна мальабсорбція та симптоми синдрому подразненого кишечника. Керівні принципи ефективного харчування».^[19] Вміст фруктози та глюкози в продуктах, перелічених в австралійських харчових стандартах^[22] ймовірно, вказує на те, що більшість перелічених продуктів мають вищий рівень фруктози.

• Кісточкові фрукти: абрикос, нектарин, персик, слива (обережно — ці фрукти містять сорбіт);
• Ягідні фрукти: ожина, бойзенова ягода, журавлина, малина, суниця, логанова ягода (міжвидовий гібрид, утворений від схрещування американської ожини та європейської малини);
• Цитрусові: кумкват, грейпфрут, лимон, лайм, мандарин, апельсин, танжело;
• Інші фрукти: стиглий банан, джекфрут, маракуйя, ананас, ревінь, тамарілло.

Маркування харчових продуктів

Виробники оброблених харчових продуктів у більшості або всіх країнах, включаючи США, наразі не зобов'язані за законом маркувати продукти, що містять «фруктози більше ніж глюкози». Це може спричинити деякі несподіванки для людей з порушенням всмоктування фруктози.

Продукти (такі як хліб) з позначкою «без глютену» зазвичай підходять для людей з мальабсорбцією фруктози, хоча їм слід бути обережними з безглютеновими продуктами, які містять сухофрукти або кукурудзяний сироп з високим вмістом фруктози, або саму фруктозу у формі цукру. Однак людям з мальабсорбцією фруктози не потрібно уникати глютену, як це необхідно людям з целіакією.

Багато людей з порушенням всмоктування фруктози можуть їсти хліб, виготовлений з житнього та кукурудзяного борошна. Однак, він може містити пшеницю, якщо немає маркування «без пшениці» (або «без глютену»). (Примітка: житній хліб не є безглютеновим). Хоча спельтове борошно часто вважається прийнятною альтернативою пшениці, воно не підходить для людей з порушенням всмоктування фруктози, так само як це не підходить для людей з алергією на пшеницю або целіакією. Однак деякі люди з порушенням всмоктування фруктози не відчувають труднощів з фруктанами з пшеничних продуктів, тоді як у них можуть виникнути проблеми з продуктами, що містять надлишок вільної фруктози.

На ринку представлено багато видів хліба, про які заявлено, що вони не містять кукурудзяного сиропу з високим вмістом фруктози. Однак замість нього можна знайти виробництво спеціального хліба з високим вмістом інуліну, який замінює в процесі випікання кукурудзяний сироп з високим вмістом фруктози, борошно та жир. Завдяки зниженню калорійності, зниженню вмісту жиру, значному збільшенню клітковини та пребіотичним властивостям замінника інуліну, цей хліб вважається здоровішою альтернативою традиційно приготованому хлібу на заквасці. Хоча заявлена користь для здоров'я може бути правдою, люди з мальабсорбцією фруктози, ймовірно, не побачать різниці між цим новим хлібом та традиційно приготованим хлібом у полегшенні своїх симптомів, оскільки інулін є фруктаном, споживання яких рекомендовано для полегшення симптомів.

Дослідження

Фруктоза та фруктани — це FODMAP (ферментовані оліго-, ди- та моносахариди та поліоли), які, як відомо, викликають шлунково-кишковий дискомфорт у схильних до них осіб. FODMAP не є причиною цих розладів,^[23] але обмеження FODMAP (дієта з низьким вмістом FODMAP) може допомогти покращити короткочасні симптоми травлення у дорослих із синдромом подразненого кишечника (СПК) та іншими функціональними шлунково-кишковими розладами.^{[23][24][25][26]} Тим не менш, їх тривале спостереження може мати негативні наслідки, оскільки воно негативно впливає на кишкову мікробіоту та метаболом.^{[25][26][27][28]}

Див. також

• Спадкова непереносимість фруктози
• Харчова непереносимість
• Гастроентерологія
• Невидима інвалідність