Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Населення Чернівецької області
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Станом на 1 лютого 2019 року населення Чернівецької області становило 906 тис. 139 осіб,[1] що становить 1,99% населення України. З початку року природне скорочення населення становило 133 особи, міграційний приріст 109 осіб.

Протягом 2011 року на території області народилося 11 281 немовля, померло 11 192 осіб. Природний приріст населення становив 89 осіб, хоч у попередньому році спостерігалося скорочення населення (-729 осіб). Міграційний приріст склав 898 осіб (+9,9 на 1000), що на 30% більше, ніж у минулому році (+ 635). Найбільше зростання населення спостерігалось у містах Чернівці (+ 5,49%[2]), Новодністровськ (+ 3,47%[2]) та Герца (+ 3,00%[2]),Сторожинецькому (+ 2,16%[2]) та Путильському (+ 0,99%[2]) районах області.
Станом на 1 жовтня 2012 року міське населення становило 384 тис. 117 осіб, рівень урбанізації — 42,39%.
Remove ads
Чисельність населення
Узагальнити
Перспектива
Історична динаміка чисельності населення області (у сучасних кордонах)[3][4][5]
Міське населення становить 379,3 тис.(41.9 %), сільське 525,1 тис.(58.1 %)
|
Густота населення
Середня густота населення становить 111.6 осіб на км²
Природний рух
Показники народжуваності, смертності та природного приросту населення у 1950—2020 рр.
Міграційний рух
За 2009 рік:
У межах України:
Число прибулих: 10406 (11,5 на 1000 осіб)
Число вибулих: 9875 (10,9 на 1000 осіб)
Приріст: +531 (+0,6 на 1000 осіб)
Зовнішня міграція:
Число прибулих: 614 (0,7 на 1000 осіб)
Число вибулих: 219 (0,3 на 1000 осіб)
Приріст: +395 (0,4 на 1000 осіб)
Remove ads
Національний склад
Узагальнити
Перспектива

Українці
Найбільшою етнічною громадою на території Чернівецької області є українці. За період 1989–2001 роки відбулося збільшення кількості та частки українського населення в області. Найбільша частка українського населення проживає у таких районах області: Путильський (99,3%), Заставнівський (99,1%), Кіцманський (98,5%), Вижницький (98,2%), Кельменецький (97,5%) та Хотинський (91,2%).
Румуни
Румуни посідають друге місце за чисельністю і налічують 114,6 тис. осіб. Місцем компактного проживання румунів є Герцаївський, Глибоцький, Сторожинецький, Новоселицький райони та м. Чернівці.
В області функціонують 47 ДНЗ з румунською мовою навчання і виховання, у 2009–2010 н.р. діяло 76 румуномовних шкіл та 13 змішаних українською і румунською мовами навчання. Кількість учнів, які навчаються румунською мовою становила 18880 осіб. У Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича на філологічному факультеті є кафедра класичної та румунської філології, також румунська мова викладається у Педагогічному училищі Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича та інших навчальних закладах.
Діють румунські національно-культурні товариства:
- Всеукраїнська науково-педагогічна Асоціація «Арон Пумнул»,
- Товариство румунської культури ім. М. Емінеску,
- Товариство «Голгофа» румунського населення — жертв сталінських репресій,
- культурно-спортивний клуб «Драгош-Воде»,
- медичне товариство «Ісідор Бодя»,
- Ліга румунської молоді «Жунімя»,
- Чернівецький обласний благодійний фонд культури «Дім румунської мови»,
- «Ліга захисту прав людини»,
- Румунська спільнота України,
- Конгрес румунів України та інші.
Румуни традиційно проводять у Чернівцях національні свята «Мерцішор», «Лімба ноастре чя ромине» та «Флоріле далбе». В Чернівецькій області діють румунські національно-мистецькі колективи, найвідоміші серед них танцювальні ансамблі «Мерцішор» та «Ізвораш», оркестри румунської музики «Муґурел» та «Плай». Хор «Драгош Воде», який діє при Товаристві румунської культури ім. М. Емінеску, носить почесне звання народного аматорського хорового колективу.
Молдовани
За даними перепису 2001 року в Чернівецькій області проживає 67,2 тис. молдован. В основному, молдовське населення компактно проживає у Новоселицькому (50329 осіб, м. Новоселиця, с. Балківці, с. Берестя, с. Ванчиківці, с. Динівці, с. Драниця, с. Костичани, с. Малинівка, с. Мамалига, с. Маршинці, с. Тарасівці, с. Строїнці, с. Форосна, с. Черленівка), Хотинському (5102 особи, с. Колінківці), Глибоцькому (4425 осіб, с. Молодія, с. Привороки, с. Коровія) та Сокирянському районах (с. Шишківці).
Головою міжрайонного товариства молдовської культури обраний Стаднійчук Юрій Васильович, директор Маршинецької школи. Товариство зареєстроване у 2005 році, підтримує тісні контакти з Всеукраїнським товариством молдовської культури. Двічі на рік члени товариства та аматорські колективи з Новоселицького району беруть участь у Всеукраїнських фестивалях молдовської культури в Одеській області.
Росіяни
Загальна чисельність російської діаспори (згідно з даними перепису) становить 37 881 осіб (4,12% населення області), більшість яких проживає у містах Чернівці, Новодністровськ та Сокирянському районі області.
З 1840-х років Буковина і Біла Криниця стали найважливішими центрами російської старообрядницької діаспори і взагалі старовірів. У Білокриницькому монастирі була відновлена старообрядницька іерахія: створена старообрядницька архієрейська кафедра, перетворена потім в митрополію, а незабаром після цього виникли і зарубіжні єпархії, підлеглі Білокриницької ієрархії.[14]
Remove ads
Мовний склад
Узагальнити
Перспектива
Рідна мова населення Чернівецької області за результатами переписів, %[15][13][16][17]
1959 | 1970 | 1989 | 2001 | |
---|---|---|---|---|
українська | 65,8 | 69,2 | 70,8 | 75,6 |
румунська та молдовська | 19,0 | 17,8 | 17,8 | 18,6 |
російська | 10,7 | 10,2 | 10,5 | 5,3 |
інша | 4,5 | 2,8 | 0,9 | 0,4 |
Рідна мова найбільш чисельних національностей Чернівецької області за даними перепису 2001 р.[18]
Своєї національності |
Українська | Російська | Інша | |
Українці | 98,5% | 1,3% | 0,1% | |
Румуни | 91,9% | 6,8% | 0,9% | 0,1% |
Молдовани | 91,6% | 3,2% | 1,2% | 3,0% |
Росіяни | 91,5% | 8,1% | 0,1% | |
Поляки | 40,9% | 47,8% | 8,3% | 0,1% |
Білоруси | 30,1% | 19,0% | 50,2% | 0,2% |
Євреї | 20,7% | 23,8% | 55,0% | 0,3% |
Поширення української мови | Поширення румунської та молдовської мов |
Поширення російської мови | Поширення польської мови |
Українська мова є єдиною офіційною мовою на всій території області[19].
За даними Державної служби статистики України у 2023/24 навчальному році в Чернівецькій області 105 874 учні здобували загальну середню освіту, з них 93 134 (87,97 %) навчалися в українськомовних класах, 12 740 (12,03 %) — у румунськомовних. З 48 486 здобувачів середньої освіти в міських закладах освіти, 47 165 (97,28 %) здобували освіту українською, 1 321 (2,72 %) — румунською. З 57 388 здобувачів середньої освіти в сільських закладах освіти, 45 969 (80,10 %) здобували освіту українською, 11 419 (19,90 %) — румунською[20].
Вільне володіння мовами
За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, 88,64% мешканців Чернівецької області вказали вільне володіння українською мовою, а 44,09% - російською мовою. 98,29% мешканців Чернівецької області вказали вільне володіння мовою своєї національності.
Вільне володіння мовами найбільш чисельних національностей Чернівецької області за даними перепису населення 2001 р.[21][22]
Remove ads
Місце народження
За переписом 2001 року 95,8% населення Чернівецької області народилися на території України (УРСР), 4,1% населення — на території інших держав (зокрема 2,5% - на території Росії), 0,1% населення не вказали місце народження. 88,9% населення народилися на території Чернівецької області, 6,9% — у інших регіонах України.[23]
Питома вага уродженців різних регіонів України у населенні Чернівецької області за переписом 2001 року:
уродженців області | кількість | частка у населенні |
Чернівецької | 816622 | 88,9 |
Івано-Франківської | 9911 | 1,1 |
Хмельницької | 9543 | 1,0 |
Вінницької | 7147 | 0,8 |
Тернопільської | 6644 | 0,7 |
Львівської | 3235 | 0,4 |
Житомирської | 2688 | 0,3 |
Одеської | 2290 | 0,2 |
Донецької | 2128 | 0,2 |
Київської | 1709 | 0,2 |
Дніпропетровської | 1442 | 0,2 |
Полтавської | 1410 | 0,2 |
Черкаської | 1367 | 0,1 |
Кіровоградської | 1251 | 0,1 |
Рівненської | 1246 | 0,1 |
Харківської | 1213 | 0,1 |
Закарпатської | 1200 | 0,1 |
Сумської | 1128 | 0,1 |
Волинської | 1127 | 0,1 |
Луганської | 1099 | 0,1 |
Херсонської | 998 | 0,1 |
АР Крим | 962 | 0,1 |
Запорізької | 947 | 0,1 |
Чернігівської | 925 | 0,1 |
Миколаївської | 819 | 0,1 |
м. Києва | 784 | 0,1 |
Севастополя | 66 | 0,0 |
Remove ads
Зайнятість населення
Сфери зайнятості населення області за переписом 2001 року[24]
Remove ads
Див. також
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads