Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Телебачення України
Телебачення в Україні З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Телебачення в Україні, як професійне мовлення, з'явилося 1951 року.
 | Було запропоновано приєднати статтю Українське телевізійне кіно до цієї статті або розділу, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з вересня 2020. |
.svg)
Історія українського телебачення після відновлення незалежності України 1991 року ― це переважно історія про боротьбу за українську мову в ефірі, про те, як спочатку у 1990-х українське телебачення починало як українськомовне телебачення, однак у 2000-х на українському телебаченні ставало дедалі менше україномовного контенту, й лише наприкінці 2010-х після впровадження мовних квот на українськомовний телепродукт, відбулося поступове повернення в телепростір української мови й було створено перші українські серіали[1].
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Радянська доба
Першу офіційну спробу прямого ефіру в УРСР здійснено 1 лютого 1939 року. Знімання відбувалося в маленькій київській студії. Тривалість передачі становила 40 хвилин, у ході неї було відтворено портретне зображення Григорія Орджонікідзе.
Через Другу світову війну, друга спроба українського телебачення відбулося 5 листопада 1951 року. Київський телецентр показав фільм «Алітет іде в гори». Наступного дня, 6 листопада, було продемонстровано радянський фільм про Жовтневу революцію «Велика заграва». 7 листопада показували святкування на честь 34-ї річниці Жовтневої революції. 1 травня 1952 року показано концерти українських співаків Київського оперного театру ім. Тараса Шевченка. Відразу після побудови московського і ленінградського телецентрів, у 1953 році закінчено будівництво київського телецентру на Хрещатику. Мовлення регулярних програм почалося 1956 року. До цього показувалися художні та документальні фільми двічі на день. До середини 1960-х мовлення здійснювалося наживо, потім почали використовувати відеозапис.
У 1949 році радіоаматори побудували в Харкові перший в країні аматорський телецентр.
7 травня 1951 року, за пів року до початку роботи київського телецентру, почалося мовлення з першого аматорського телецентру. Головний інженер московського телецентру у січні 1951-го зазначив, що досягнута тут чіткість зображення не поступалася столичній. Цей телецентр працював три роки, а 1954 року у Харкові було побудовано професійний телецентр.
З другої половини 1940-х по 1954 рік у часи СРСР працювали три телевізійні центри (у Москві, Ленінграді та Києві), спільнота телеглядачів не була великою.
20 січня 1965 року з'явився перший постійний національний канал під назвою УТ-1 (Українське телебачення-1, згодом — Перший). У 1983 році почалося будівництво нового телецентру у Києві.
У грудні 1989 року ліцензію на мовлення отримав перший приватний канал України «Тоніс». Тоді ж канал почав налагоджувати зв'язки з Держкіно СРСР, Радянським фондом культури та іншими організаціями. 13 жовтня 1990 року у Харкові на «7 каналі» в етер вийшли програми, підготовлені студією АТВ-1, надалі «Тоніс-Центр». Цей день заведено вважати днем народження українського недержавного телебачення. До 1992 року існувало 3 версії каналу — крім Тоніс-Південь у Миколаєві і Тоніс-Центр у Харкові, був створений Тоніс-Ентер у Києві. З плином часу київська версія «Тонісу» перетворилася на самостійний канал ТЕТ, щоби залишитися на київському телебаченні, створена нова версія «Тоніс-Київ».
Доба незалежності
Після Помаранчевої революції українське телебачення стало вільнішим. У лютому 2009 року Національна рада з питань телебачення і радіомовлення заявила, що «політичний тиск на ЗМІ зріс останнім часом, за рахунок зміни законів та інших нормативних актів з метою зміцнення впливу на засоби масової інформації та регулюючі органи в цій сфері»[2].
18 серпня 2011 року відбувся конкурс, за підсумками якого обрані канали для чотирьох загальнонаціональних мультиплексів цифрового телебачення. Частина каналів до того часу не розпочали мовлення, переможців обирали з програмної концепції. Тим, хто отримав ліцензії з програмної концепції, що не запустили канал до миті оголошення переможців, дали рік на запуск каналів (до серпня 2012 року). Після оголошення результатів конкурсу ходили чутки про можливий продаж чотирьох каналів із загальнонаціональних мультиплексів (Real TV Estate, Star TV, Погода ТБ і Goldberry; перший з цього списку проданий). Також передбачалося, що деякі канали змінять концепцію, оскільки серед переможців на етерні ліцензії були 4 музичні канали (Enter-Music, М1, Star TV, MTV Україна; перший з цього списку змінив напрямок та став дитячим каналом Піксель TV), а деякі канали мають вузьку спрямованість (Погода ТБ, Хокей). UBR згодом відмовився від власних місць у регіональному мультиплексі ― на ці місця будуть претендувати інші канали під час повторного конкурсу[3].
Теперішній час
На теперішній час телебачення в Україні ділиться на дві групи: суспільне та приватне телебачення. Суспільне мовлення здійснюється головним суспільним телеканалом «Перший», а приватне телебачення — трьом найбільшим загальнонаціональним телеканалам «1+1», «ICTV» та «Інтер».
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 13 червня 2018 року аналогове мовлення було вимкнено на теренах Кіровоградської області та м. Києва з 1 серпня 2018 року. Дату від'єднання аналогового телемовлення на решті території України визначено як 1 вересня 2018 року[4].
З 1 вересня 2018 року для телеглядачів України наступні канали телемовлення мали б бути доступними:
- Цифрове телебачення (DVB-T2)
- Супутникове телебачення (Viasat)
- Кабельне телебачення (Воля, регіональні оператори)
- Онлайн-сервіси та IPTV (найвідоміші — Київстар ТБ, sweet.tv, Megogo та Divan.tv).
16 липня 2021 року набула чинності норма мовного закону про обов'язковість трансляції фільмів та серіалів на телебаченні державною мовою[5].
Remove ads
Суспільні телеканали
Суспільне мовлення (загальноукраїнські та регіональні)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
Remove ads
Приватні телеканали
1+1 Media (Ярослав Пахольчук)
.svg)
_(1-st_logo).svg)
_(HD_Logo).png)
.png)
Starlight Media (Віктор та Олена Пінчуки)
.svg)
.svg)
.svg){kind=logo}
.svg)
_(2001-2021).svg)
Inter Media Group/Film.UA Group (Сергій Созановський)
Inter Media Group
.png)
.svg){kind=logo}
.svg)
.svg)
Film.UA Group
.png){kind=logo}
.svg)
Volia
Рудольф Кірнос та Карина Торрес
Володимир Сальнік, Андрій Медвєдь, та Максим Сальнік
.png){kind=small}
.jpg)
.jpg)
Поверхность+
Наше медіа
Ігор Петренко
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Державні
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Тетяна Вовк
Олександр Брикайло, Сергій Лавренюк
_2024.png){kind=small}
Володимир Петров
.png){kind=small}
Борис Колесніков
.svg){kind=small}
Вільні медіа
Megogo
.png){kind=small}
Володимир Брославець
ТОВ «Контент менемджемент груп» (Тарас Шкітер)
.png){kind=small}
.png){kind=small}
Remove ads
Інші телеканали
.svg){kind=small}
.png){kind=small}
.svg)
.svg){kind=small}
.png)
.png)
.png)
_(gradient_vertical_version).svg)
Іноземні
З наявною україномовною аудіодоріжкою
.svg){kind=logo}
.svg){kind=logo}
.svg)
.svg){kind=small}
.jpg){kind=small}
.svg){kind=small}
Частково україномовне мовлення
Іноземні, без україномовної аудіодоріжки
Remove ads
Регіональні телеканали
Узагальнити
Перспектива
Муніципальні та комунальні
.svg){kind=small}
.jpg)
Автономна Республіка Крим та Севастополь
Тимчасово окуповані території України. Деякі канали були закриті або перейменовані окупаційною владою при перереєстрації згідно законодавства РФ.
- ATR (HD) сайт
- ТРК Крим/Перший Кримський[6]
- ТРК Бриз (Севастополь) офіційний сайт
- Інформаційний канал Севастополь (Севастополь)[7] офіційний сайт; раніше мовив під брендом СТВ)
- 11-й канал (Джанкой)
- НК Севастополь (Севастополь)
- НТС (Севастополь)
- TBFM 1
- ИТВ
- TBFM 2 (Красноперекопськ)
- С (Свобода) (Первомайське)
- Моріон (Євпаторія)
- Ніка (Артемівка)
- Керч (Керч)
- СК (Армянськ)
- Орфей (Леніне)
- ТВ FM (Сімферополь)
- Кримський кабельний канал (Феодосія)
- Ялта ТВ
Вінницька область
Волинська область
Дніпропетровська область
Донецька область
- ТРК-8 (Торецьк)
- Орбіта (Покровськ)
- С-Плюс (Краматорськ)
Житомирська область
- СК1 (Житомир) (HD)
Закарпатська область
- М-Студіо[13] (Мукачево)
- ТРК «Даніо» (21-й канал)[14] (Ужгород) (16:9)
- РТК Хуст (Хуст)
- ПП "ТРК «Перший кабельний»[15] (Ужгород)
- Si Sirius (Мукачево) (4:3)
Запорізька область
Івано-Франківська область
- РАІ[16] (HD) (Івано-Франківськ)
- Надвірна-ТБ
- Снятин
- Галичина TV (Івано-Франківськ) (HD)
- НТК[17] (HD) (Коломия)
- 3-студія (Івано-Франківськ)
- КМТ (Калуш)
- Незалежність (Калуш)
Київська область
- Авіс (Макарів)
- ТРК «Крокус»[18] (Біла Церква)
- Альта (Переяслав)
Кіровоградська область
Луганська область
- ІРТА
- СТВ (Сєвєродонецьк)
- Акцент (Лисичанськ)
- Fire Music TV
Львівська область
- НТА (Львів) (HD)
- Телефакт (Самбір)
- ТРТ (Трускавець)
- ПравдаТУТ Львів (HD)
Миколаївська область
- 35-й канал (Миколаїв)
Одеська область
- ТРК «Академія[19]»
- Репортер[20]
- Третий цифровой
- Odesa.live
- А1[21]
- Южная Волна[22]
- Думская.TV[23] (HD)
- Інший[24]
- MediaІнформ[25]
- Б.І.К. (Балта)
- PLUS
- Град
- ТБ-Ізмаїл
- Овіс TV (Овідіополь)
- 7 канал[26] (Одеса) (HD)
- 1 Первый городской[27]
- ТІС[28]
- Здоровье[29]
- Одеса[30]
Полтавська область
Рівненська область
Сумська область
Тернопільська область
- TV-4 (Тернопіль)
- ІНТБ (Тернопіль)
- Тернопіль 1 (Тернопіль) (HD)
Харківська область[35]
Херсонська область
Хмельницька область
Черкаська область
Чернівецька область
- Чернівецький промінь[40] (HD)
- TVA[41] (HD)
- C4 (HD)
- Місто ТБ (4:3)
Чернігівська область
- Телекомпанія «Дитинець»
- ТРА «Новий Чернігів»[42] (Чернігів)
- ТРК «Обрій» (Бобровиця)
- ТРК «ТІМ»[43] (Прилуки)
Remove ads
Закриті та зниклі телеканали
Узагальнити
Перспектива
Медіа Група Україна (Рінат Ахметов)
.svg)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Регіональні
Міжнародні
.png)
.png)
.svg)
.svg)
Раніше закриті
Медіахолдинг Новини (Тарас Козак)
.svg){kind=logo}
.svg){kind=small}
Всеукраїнські
Remove ads
Вікова класифікація
 | Інформація в цьому розділі застаріла. (травень 2024) |
Фільми, трансльовані на багатьох українських телеканалах, поділяються на три вікові категорії:
- 0+, без вікових обмежень (цілодобово)
- 12+ і 16+, перегляд неповнолітніми глядачами рекомендується разом з батьками (особами, що їх замінюють) або з відома батьків (осіб, що їх замінюють) (цілодобово)
- 18+, перегляд рекомендується тільки повнолітніми глядачами (00:00—05:00)
Remove ads
Критика
Громадськість критикує українське телебачення, перш за все низку центральних телеканалів, за наявність у передачах великої кількості вмісту російського походження. За підрахунками активістів кампанії «Бойкот російського кіно», у вересні 2014 року на 10 провідних українських телеканалах («1+1», «Україна», «СТБ», «ICTV», «Новий канал», «ТЕТ», «2+2», «НТН» та «К1»; останній з них — проросійський телеканал «Інтер») обсяг російського телепродукту, становив у середньому 40 %. У жовтні та грудні активісти зафіксували збільшення обсягів російського контенту на цих телеканалах.
Також активісти піддають обструкції українські телеканали за мовну політику. У жовтні 2014 року активісти оприлюднили статистику мовного складу передач українських телеканалів. За її даними, суто україномовного вмісту — 29 %; суто російськомовного — 39,3 %; російськомовного із українськими субтитрами — 23,5 %; двомовного (українською та російською) — 8,2 %.
Remove ads
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads