Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Чорна річка (станція метро)
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
59°59′07″ пн. ш. 30°18′02″ сх. д.
Чорна річка (рос. Чёрная речка) — станція Московсько-Петроградської лінії Петербурзького метрополітену, розташована між станціями «Петроградська» і «Піонерська».
Станція відкрита 6 листопада 1982 у складі ділянки «Петроградська» — «Удєльна». Станція мала отримати назву через розташування в історичному районі «Нова Деревня», але перонний зал станції було вирішено оформити, пов'язавши з Чорною річкою. З цієї причини станція отримала ім'я «Чорна Річка», згодом ця назва прижилася і сприймається як назва історичного району.
Remove ads
Технічна характеристика
Конструкція станції — односклепінна глибокого закладення (глибина закладення — 67 м)
Похилий хід тристрічковий, починається з південного торця станції.
Вестибюль
Павільйон станції розташовується на піднесенні поблизу примикання вулиць Академіка Крилова, Савушкіна і Торжковська (недалеко від місця дуелі Пушкіна, де він був смертельно поранений).
Передній фасад будівлі засклений, задня частина віддана під службові приміщення, має вікна, що виходять в сквер перед Приморським проспектом, до вестибюля також прибудовані торговельні павільйони.
Вхід і вихід у вестибюлі розташовуються по різні його сторони: вхід з боку вулиці Савушкіна, а вихід веде до вулиці Академіка Крилова. Стеля всередині вестибюля набрана із збірних армоцементних елементів. Освітлення всередині вестибюля зроблено у вигляді люмінесцентних ламп, закритих металевими плафонами. До 2005 плафонів на лампах не було, вони були зняті ще в кінці 1980-х років у зв'язку з недостатністю світла, але потім поставлені заново. Стіни касового залу оздоблені білим мармуром.
У 2009 до фасаду вестибюля були прибудовані додаткові торгові приміщення, через що первинний вигляд павільйону станції було втрачено.
Remove ads
Оздоблення
Оздоблення присвячено дуелі О. С. Пушкіна. До склепіння підвішене вісім великого розміру і оригінальної форми люстр, в яких вмонтовані люмінесцентні лампи. Під кожною люстрою є малюнок у вигляді чорного квадрата з сааремського доломіту. Колійні стіни оздоблені лабрадоритом, згори — вузька смужка кахельної плитки і білого мармуру. Плитка з'явилася в ході реконструкції 90-х років, тоді ж було замінено підлогове покриття та облицювання торцевої стіни (на білий мармур). Така обробка колійних стін в чорних тонах не тільки гармонує з назвою станції, але і створює певну атмосферу скорботи за великим поетом.
У торці підземного залу до 145-річчя з дня загибелі поета встановлена бронзова скульптура О. С. Пушкіна роботи М. К. Анікушина. Подібно історії з барельєфом Ломоносова на однойменній станції, пам'ятник Пушкіну так само не був зроблений начисто до моменту відкриття станції, і тому перший час було встановлено гіпсовий «макет» пам'ятника. За деякий час пам'ятник замінили на бронзовий, привізши його на мотовозі в нічне вікно.
Ресурси Інтернету
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads