Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
10-й Одеський міжнародний кінофестиваль
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
10-й Одеський міжнародний кінофестиваль пройде з 12 по 20 липня 2019 року в Одесі, Україна. Фільмом відкриття кінофестивалю стала французька стрічка «Прекрасна епоха» режисера Ніколя Бедоса[1]. Спеціальною гостею фестивалю стала французька акторка Катрін Денев, яка отримала почесну нагороду ОМКФ — «Золотого Дюка» за внесок у кіномистецтво[2].
Гран-прі фестивалю за результатами голосування глядачів отримали одразу два фільми через мінімальний розрив у голосуванні: грузинська стрічка Левана Акіна «А потім ми танцювали» та українська драма Нарімана Алієва «Додому»[3].
Remove ads
Перебіг фестивалю
Узагальнити
Перспектива
12 грудня 2018 року організатори Одеського міжнародного кінофестивалю оголосили, що з 2019 року фестиваль запроваджує нову номінацію — «Приз глядацьких симпатій» Національного конкурсу, нагорода за перемогу в якій складатиме 60 000 грн. Фільм-переможець у цій номінації визначатиметься глядачами кінофестивалю, які виставляють оцінки фільмам-учасникам Національної конкурсної програми за шкалою від 1 до 5 відразу після закінчення показу кожної з картин[4].
18 грудня 2018 року 10-й Одеський міжнародний кінофестиваль оголосив про початок відбору фільмів у конкурсні програми, який тривав до 12 квітня 2019[5].
26 березня 2019 року 10-й Одеський міжнародний кінофестиваль презентував офіційний імідж, концептуальний стиль якого цьогоріч розробляла студія графічного дизайну 111room, а основою стали роботи одеського фотографа Оксани Канівець[6][7].
2 квітня 2019 року ОМКФ оголосив про відкриття прийому заявок у програму EastSeries — платформи для презентації найкращих проектів телесеріалів з Центральної та Східної Європи шляхом участі у публічному пітчингу. Заявки приймаються до 27 травня 2019[8]
2 травня 2019 було оголошено, що спеціальною гостею фестивалю стане американська акторка, режисерка та співачка Роуз Макгоуен[9].
23 травня 2019 Одеський МКФ оголосив, що британському письменникові і режисерові Майку Лі буде вручено премію «Золотий Дюк» за внесок у кіномистецтво[10].
10 червня 2019 було оголошено, що спеціальною гостею фестивалю стане французька акторка Катрін Денев, яка отримає почесну нагороду ОМКФ — «Золотого Дюка» за внесок у кіномистецтво. Окрім того, в межах Одеського МКФ акторка особисто представить міні-ретроспективу фільмів, найзнаковіших для своєї акторської кар'єри, а також проведе майстер-клас.[2]
На пресконференції 10-го Одеського міжнародного кінофестивалю, що відбулася 18 червня 2019 у Києві (кінотеатр «Оскар») та 19 червня в Одесі (готель «Лондонська») оголосили Міжнародну конкурсну програму, до якої селекційна комісія відібрала 12 повнометражних фільмів з 18 країн (враховуючи країни копродукції). Вони змагатимуться за Гран-прі ОМКФ — «Золотого Дюка» — та інші нагороди Міжнародного конкурсу[11][12].
21 червня ОСКФ назвав учасників Національних конкурсних програм повнометражних та короткометражних фільмів. До Національного конкурсу повного метру ввійшли чотири українські фільми, до Національного конкурсу короткого метру – десять стрічок[13]. Цього ж дня було оголошено програму Конкурсу європейських документальних фільмів, у якому візьмуть участь 8 стрічок з 11 країн світу[14].
Remove ads
Журі
Узагальнити
Перспектива
Міжнародний конкурс
До складу журі Міжнародного конкурсу увійшли:[12][15]
.svg){kind=small}
Національний конкурс
До складу журі Національного конкурсу (повнометражного і короткометражного) увійшли:[15]
Конкурс європейських документальних фільмів
До складу журі Європейського документального конкурсу увійшли:[15]
Журі ФІПРЕССІ
До складу журі Міжнародної федерації кінопреси (ФІПРЕССІ) увійшли:[15]
Remove ads
Конкурсна програма
Узагальнити
Перспектива
| Лауреат Гран-прі «Золотий Дюк» виділений окремим кольором. |
| Найкращий фільм виділений окремим кольором. |
Міжнародний конкурс
Фільми, відібрані до Міжнародного конкурсу:[11][12]
Національний повнометражний конкурс
Фільми, відібрані до Національного повнометражного конкурсу:[13][16]
Національний короткометражний конкурс
Фільми, відібрані до Національного короткометражного конкурсу:
Конкурс європейських документальних фільмів
Фільми, відібрані до конкурсу європейських документальних фільмів:[14]
,_Flag_of_Syria_(1980–2024).svg){kind=small}
Remove ads
Позаконкурсні програми
Спеціальна подія
.svg){kind=small}
Фестиваль фестивалів
Гала-прем'єри
Remove ads
Нагороди
Узагальнити
Перспектива
Нагороди були розподілені наступним чином:[17][3]
Офіційні нагороди
- Гран-прі «Золотий Дюк»
- «А потім ми танцювали» (реж. Леван Акін) /
Грузія - «Додому» (реж. Наріман Алієв) /
Україна
- Міжнародний конкурс
- Найкращий фільм — «А потім ми танцювали» (реж. Леван Акін) Грузія
- Найкращий режисер — Алехандро Ландес за «Монос» /
Колумбія, 
Аргентина, 
Нідерланди, 
Німеччина, 
Данія, 
Швеція - Найкраща акторська робота — Леван Гелбахіані за роль у фільмі «А потім ми танцювали»
- Національний конкурс
- Приз глядацьких симпатій Національної конкурсної програми — «Мої думки тихі» (реж. Антоніо Лукіча)
- Найкращий український повнометражний фільм — «Тато — мамин брат» (реж. Вадим Ільков)
- Найкращий український короткометражний фільм — «Секрет, Дівчинка та Хлопчик» (реж. Оксана Казьміна)
- Найкращий український режисер — Вадим Ільков за стрічку «Тато — мамин брат».
- Найкраща акторська робота в національному конкурсі — Ірма Вітовська (за роль у фільмі «Мої думки тихі»)
- Спеціальна відзнака журі:
- Андрій Лідаговський за роль у фільмі «Мої думки тихі»
- Європейський документальний конкурс
- Найкращий фільм — «Бо ми мужики» (реж. Петтер Соммер та Ю Вемуд Свендсен) /
Норвегія - Спеціальний диплом — «Для Сами» (реж. Ваад аль-Катеб та Едварда Воттс) /
Велика Британія
- «Золотий дюк» за внесок у кіномистецтво
- Майк Лі, режисер, Велика Британія
- Катрін Денев, акторка,
Франція - Спеціальна статуетка «Золотий дюк» як «почесному другу та символу фестивалю» — Михайло Жванецький
- Почесною нагородою статуеткою «Золотий Дюк» було відзначено Одеську кіностудію, якій виповнюється 100 років (приз отримав Голова Ради старійшин Одеської кіностудії, кінорежисер Генадій Тарасуль)
Незалежні нагороди
- Найкращий український повнометражний фільм — «Мої думки тихі» (реж. Антоніо Лукіч)
- Найкращий український короткометражний фільм — «У нашій синагозі» (реж. Іван Орленко)
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads