1821 в Україні

← 1820 1819 1818 1821 в Україні → 1822 1823 1824
Десятиліття:
Див. також:	Інші події 1821 Список років в Україні

Події

• утворення в Тульчині таємного «Південного товариства» декабристів.

Особи

Призначено, звільнено

Народились

• 2 січня, Симиренко Платон Федорович (1821—1863) — промисловець-цукрозаводчик, один із засновників раціонального садівництва в Україні.
• 7 січня, Янушевський Іван Якович (1821—1879) — російський контр-адмірал, активний учасник першої оборони Севастополя.
• 18 січня, Петрушевич Антоній Степанович (1821—1913) — історик, філолог, дослідник історії Галичини, священик УГКЦ, належав до москвофільского напрямку.
• 21 лютого, Ходецький Старіон Мартиніанович (1821—1887) — український біолог, зоолог, лісівник.
• 14 березня, Селецький Петро Дмитрович (1821—1879) — урядовець Київського генерал-губернаторства, композитор і піаніст.
• 20 березня, Шевченко Йосип Григорович (1821—1878) — молодший брат Тараса Шевченка.
• 29 березня, Зарудний Сергій Іванович (1821—1887) — державний діяч Російської імперії.
• 6 травня, Курилович Михайло (1821—1884) — руський галицький греко-католицький священик, громадський діяч, москвофіл, меценат.
• 5 червня, Вернадський Іван Васильович (1821—1884) — український і російський економіст, публіцист, видавець, громадський діяч.
• 11 червня, Третеський Іустин Іванович (1821—1895) — військовий інженер, генерал-лейтенант.
• 11 червня, Шевченко Варфоломій Григорович (1821—1892) — український мемуарист, родич Тараса Шевченка.
• 16 липня, Головацький Петро Федорович (1821—1853) — український журналіст, перекладач, педагог, громадсько-освітній діяч.
• 7 серпня, Павликів Теофіл Михайлович (1821—1905) — педагог, греко-католицький священик, політичний і громадський діяч, москвофіл.
• 30 вересня, Мірошников Григорій Акиндинович (1821—1855) — юродивий православної церкви.
• 7 листопада, Пильчиков Дмитро Павлович (1821—1893) — український громадський і культурний діяч, педагог.
• 7 грудня, Боднар Іван (1821 — після 1898) — посол Райхсрату Австро-Угорщини (1867—1876 роки, посол Галицького сейму 2-го, 3-го скликань.
• 10 грудня, Некрасов Микола Олексійович (1821—1878) — російський поет.
• 13 грудня, Леон Пінскер (1821—1891) — лікар, філософ, ідеолог і діяч сіонізму, лідер сіоністського руху Ховевей Ціон.
• Волошинський Яків Якович (1821—1875) — український історик, археолог, нумізмат.
• Дешко Андрій Петрович (1821—1874) — педагог, історик, етнограф, фольклорист, літератор.
• Коржинський Михайло (1821—1882) — Снятинський декан (УГКЦ), віце-маршалок Снятинської повітової ради. Посол Галицького сейму 4-го скликання у 1877—1882 роках.
• Ланге Микола Іванович (1821—1894) — правознавець у галузі історичного права, публіцист, сенатор, таємний радник.
• Паїсій (Яроцький) (1821—1893) — рясофорний інок Києво-Печерської Лаври.
• Сементовський Олександр Максимович (1821—1893) — краєзнавець і журналіст.

Померли

• 18 лютого, Кукольник Василь Григорович (1765—1821) — український науковий і культурно-освітній діяч, правознавець, учений-енциклопедист. Доктор вільних мистецтв, філософії і права.
• 16 липня, Сарандінакі Євстафій Павлович (1754—1821) — російський морський офіцер, капітан-командор (1799).
• 1 серпня, Арсеній Радкевич (1759—1821) — галицький учений-василіянин, професор гебрейської та грецької мов і герменевтики в обох відділах богословського факультету Львівського Університету.
• Шумлянський Павло Михайлович (1750—1821) — лікар-хірург, фармаколог, діяч медичної освіти.

Засновані, створені

• На Валах (Львів)
• Кримський академічний російський драматичний театр імені Максима Горького
• Миколаївська астрономічна обсерваторія
• Успенська церква (П'ятигори)
• Храм Казанської ікони Божої Матері (Єреміївка)
• Церква святого Йосипа Обручника
• Керч-Єнікальське градоначальництво
• Верхня Орілька
• Дмитрівка (Болградський район)
• Королівка (Заліщицький район)
• Нова Іванівка (Арцизький район)
• Новомихайлівка (Новотроїцький район)
• Павлівка (Арцизький район)
• Покровське (Троїцький район)
• Припутенка

Зникли, скасовані

• таємної організації «Союз благоденства», «побічні управи» якого діяли в Кишиневі, Тульчині та Полтаві

Видання, твори

Пам'ятні дати та ювілеї

• 875 років з часу (946 рік):
  • посольства княгині Ольги до Царгорода.
  • придушення Ольгою повстання древлян після спалення Іскоростеня.
• 850 років з часу (971 рік):
  • завершення Другого Балканського походу у Болгарії князя Святослава (з 969 року) та пограбування околиць Константинополя, облога у Доростолі; поразка і відхід з Балкан. Укладення з Візантією договору на умовах 944 року.
• 825 років з часу (996 рік):
  • завершення спорудження Десятинної церкви в Києві (з 990 року) та її урочисте відкриття (25 травня), до якої прибули священики з Херсонеса. Захоронення тут праху княгині Ольги.
• 775 років з часу (1046 рік):
  • укладення миру між Візантією та Київською Руссю, яким завершилася війна, що тривала з 1043 року.
• 725 років з часу (1096 рік):
  • 19 червня — Битва на річці Трубіж — одна з битв русько-половецької війни 1090-х — 1116 років.
  • Битва на Колокші біля Володимира у якій князь Мстислав Володимирович Великий розгромив Олега Святославича.
• 675 років з часу (1146 рік):
  • завершення повстання у Києві, який у 1139 році був захоплений Всеволодом Олеговичем.
  • початку збройної боротьби князівських родів (Ольговичів, Мономаховичів, Давидовичів) за Київський престол (до 1161 року).
• 625 років з часу (1196 рік):
  • вторгнення литовців у Волинське князівство.
• 600 років з часу (1221 рік):
  • початку княжіння Данила Романовича на Волині.
• 500 років з часу (1321 рік):
  • битви на річці Ірпінь, коли литовський князь Гедимін розбив руське військо і зайняв Київ (інша дата — 1320 рік).
• 400 років з часу (1421 рік):
  • входження Галичини до складу Польського королівства.
• 375 років з часу (1446 рік):
  • Блокада Кафи трапезудською ескадрою. Генуезці відкупилися від греків і уклали з ними мир.
• 350 років з часу (1471 рік):
  • ліквідація Великим князівством Литовського Київського удільного князівства та утворення Київського воєводства у складі Овруцького, Київського, Житомирського та інших повітів.
• 250 років з часу (1571 рік):
  • походу кримських татар на чолі з ханом Девлет Ґераєм на Москву, який привів до спалення кримськими татарами Москви, коли цар Іван IV втік зі своєї столиці.
  • петиції української шляхти з Київщини до польського короля про збереження прав «руської» української мови.
• 225 років з часу (1596 рік):
  • 8-10 жовтня — скликання у Бересті королем Речі Посполитої Сигізмундом III Вазою Берестейського собора, що через непримиренність позицій розколовся надвоє. Обидва собори, православний і уніатський, відбулись, не знайшли способів порозумітися: уніатський проголосив з'єднання з римсько-католицькою церквою під проводом Папи Римського, а православний засудив унію.
  • завершення повстання Наливайка 1594–1596 років у результаті програних битва під Гострим Каменем (поблизу села Трипілля на Київщині — у березні) та в ході Солоницького бою поблизу Лубен (у травні).
• 200 років з часу (1621 рік):
  • Хотинської битви (1-29 вересня), в якій війська Речі Посполитої з українськими козаками зупинили наступ Османської імперії.
  • укладення Хотинського мирного договору (8 жовтня). Османи отримали Хотин, але зобов'язалися не нападати на Україну.
  • морської кампанії за завданням Петра Сагайдачного в Чорному морі діяв козацький флот у складі 200 чайок і 10 тисяч козаків, в часі цього походу товариство здобуло Трапезунд і Синоп.
• 150 років з часу (1671 рік):
• 26 серпня — у битві під Брацлавом польський гетьман Ян III Собеський завдав поразки козацько-татарському війську. Польсько-козацько-татарська війна завершилася перемогою поляків.
  • 21 жовтня — би́тва під Ка́льником в ході польсько-козацько-татарської війни 1666—1671 років, коли коронний гетьман польний Ян Собеський розбив козацько-татарське військо, яке йшло на допомогу обложеному поляками Кальнику. Незважаючи на перемогу, Собеський не зміг взяти Кальника і відступив до Брацлава.
• 125 років з часу (1696 рік):
  • лівобережні козаки взяли участь в захопленні Московією турецької фортеці Азов в ході Другого азовського походу — облоги, штурму і здобуття (19/29 липня) україно-російськими військами турецької фортеці Азов у гирлі Дону (травень — липень).
• 100 років з часу (1721 рік):
  • завершення Північної війни Російської імперії зі Швецією.
  • 30 серпня — підписання Ништадтського миру та закінчення Північної війни Московського царства зі Шведською імперією.
  • видання наказу про цензурування українських книжок, яким були накладені штрафи на Київську та Чернігівську друкарні за книжки «не во всем с великороссийскими сходные». Знищення Чернігівської друкарні.
  • перше взяття проб донецького вугілля з метою його промислового використання ландратом (помічникомгубернатора) Київської губернії, шляхтичем Микитою Вепрейським та капітаном Ізюмського полку, комендантом Бахмутської фортеці Семеном Чирковим в урочищі Скелеватому, що за 25 верст від Бахмута.
• 50 років з часу (1771 рік):
  • походу Долгорукова на Кримське ханство в ході російсько-турецької війни, коли було здобуто Перекоп (червень), Ґезлев, Кафу. Кримське ханство було визнане незалежним, але під протекторатом Російської імперії.
• 25 років з часу (1796 рік):
  • 28 січня — створення на українських землях Волинська, Київська, Малоросійська, Новоросійська і Подільська губернії.

Установ та організацій

Видатних особистостей

Народження

• 750 років з дня народження (1071 рік):
  • Євпра́ксії Все́володівни (д.-рус. Еоупраксиа; пом. 1109) — князівни з династії Рюриковичів. Німецької імператриці (1088—1105), дружини німецького імператора Генріха IV. Доньки великого князя київського Всеволода Ярославича, онуки Ярослава Мудрого.
  • Яросла́ва Святосла́вича (пом. 1129) — князя чернігівського (1123—1127). Сина Великого князя Київського Святослава II. Онука Ярослава I Мудрого.
• 600 років з дня народження (1221 рік):
  • Андрія Ярославича (пом. 1264) — третього сина великого князя Ярослава Всеволодовича, князя суздальського, у 1250—1252 роках великого князя владимирського. Чоловіка Устини — доньки Короля Русі Данила Романовича та його союзник.
  • Олександра Ярославовича Не́вського (пом. 1263) — князя новгородського (1236—1240,1241—1252, 1257—1259), псковського (1242), великого князя владимирського (1252—1263), формального великий князя київського (1249—1263). Прославився завдяки перемогам у Невській битві та Битві на Чудському озері.
• 225 років з дня народження (1596 рік):
• 6 січня^[1][2] — Богда́на (Зино́вія-Богда́на) Миха́йловича Хмельни́цького (пом. 27 липня (6 серпня) 1657) — українського військового, політичного та державного діяча. Гетьман Війська Запорозького, очільника Гетьманщини (1648–1657). Керівника Хмельниччини — повстання проти зловживань коронної шляхти в Україні, котре переросло у загальну, очолену козацтвом, визвольну війну проти Речі Посполитої. Перший з козацьких ватажків, котрому офіційно було надано титул гетьмана^[3]. Намагався розбудувати незалежну українську державу, укладаючи протягом свого правління союзи з Кримським ханством та Московським царством. Представника роду Хмельницьких.
  • Петра Могили (пом. 1647) — церковного та політичного діяча, педагога, митрополита Київського, Галицького і всієї Русі (31 грудня);
• 200 років з дня народження (1621 рік):
  • Дем'я́на Ігнатовича (також відомого як Многогрі́шний^[4]) (1621^[5] — пом. 1703) — 3-го очільника Лівобережної Гетьманщини (1668—1672). Полковника Чернігівського.
• 175 років з дня народження (1646 рік):
  • Іва́на Васи́льовича Ломико́вського (пом. 1714) — українського державного та військового діяча доби Гетьмана Івана Мазепи. Генерального осавула (1696—1707) та Генерального обозного (1707—1709) в уряді Івана Мазепи. Одного із лідерів Гетьманату Пилипа Орлика в екзилі (Молдова).
  • Іва́на Скоропа́дського (пом. 1722) — українського військового, політичного і державного діяча, гетьмана Війська Запорозького, голови козацької держави в Лівобережній Україні (1708-1722). Представника козацького роду Скоропадських. Гетьмана Глухівського періоду в історії України.
• 125 років з дня народження (1696 рік):
  • 17 жовтня — Я́кова Андрі́йовича Марко́вича (пом. 1770) — українського письменника-мемуариста, державного діяча Гетьманщини, сина Андрія Марковича.
• 100 років з дня народження (1721 рік):
  • Архімандрита Мельхіседека (світське ім'я Матві́й Карпович Значко-Яворський) (за іншими даними — близько 1716; пом. 1809) — православного церковного діяча, архімандрита, члена Новгород-Сіверського патріотичного гуртка.
• 75 років з дня народження (1746 рік):
  • Івана Бондаренка (пом. 1768) — ватажка гайдамацького загону під час Коліївщини.
• 50 років з дня народження (1771 рік):
  • Михайла Милорадовича (пом. 17825) — російського військового діяча, генерала, графа (з 1813).
• 25 років з дня народження (1796 рік):
• Володимира Романова (пом. 1864) — українського географа, лінгвіста, мандрівника, декабриста.

Смерті

• 725 років з дня смерті (1096 рік):
• 6 вересня — Ізяслава Володимировича — руського князя з династії Рюриковичів, другого сина Володимира Мономаха та його першої дружини Ґіти (дочки англійського короля Гарольда II Ґодвінсона).
• 700 років з дня смерті (1121 рік):
  • квітень — Ники́фора І — православного церковного діяча, митрополита Київського та всієї Руси (1103 або 1104—1121).
• 675 років з дня смерті (1146 рік):
  • 30 липня/1 серпня^[6] — Все́волода О́льговича — руського князя з династії Рюриковичів, роду Ольговичів. Великий князь Київський (5 березня 1139 — 1 серпня 1146).
• 650 років з дня смерті (1171 рік):
  • 20 січня — Гліба Юрійовича, в хрещенні Олександра — руського князя з династії Рюриковичів. Князь київський. Сина Юрія Довгорукого. Став першим київським князем, що не титулувався як «Великий» (з 1169 року).
  • 30 травня — Володимира Мстиславича (нар. 1130) — руського князя з династії Рюриковичів. Великий князь київський (1171).
• 625 років з дня смерті (1196 рік):
  • Всеволода Курського — князя курського і трубчевського, меншого брату князя новгород-сіверського Ігоря Святославича, сина Святослава Ольговича князя черніговського.^[7]
• 575 років з дня смерті (1246 рік):
  • 20 вересня — Миха́йла Чернігівського (нар. 1179) — руського князя з династії Рюриковичів, князя переяславського (1206), новгородського (1224, 1229), чернігівського (1224—1239), галицького (1235—1236), великого князя київського (1238—1239, 1241—1246).
  • 30 вересня — Яросла́ва Все́володовича (нар. 1191) — сина князя Всеволода Велике Гніздо, князя Переяславського, великого князя Київськрого (1236—1238, 1246).
• 300 років з дня смерті (1521 рік):
  • Йо́сифа II Солта́на — митрополита Київського, Галицького і всієї Руси.
• 225 років з дня смерті (1596 рік):
  • Григо́рія Лободи — 23-го Гетьмана Війська Запорозького (1593—1596  з перервами). Учасника походів на Молдову та Угорщину, очільника низовців під час повстання Северина Наливайка.
  • Шаула Матвія — українського військового діяча, одного з керівників козацького повстання 1594—1596 років під проводом Северина Наливайка, запорізького гетьмана.
• 175 років з дня смерті (1646 рік):
  • 12 жовтня — Миколая Станіслава Оборського (пол. Mikołaj Stanisław Oborski; нар. 1576) — церковного діяча Речі Посполитої, священика-єзуїта, ректора Львівської єзуїтської колегії 1635—1638, прокуратор у справі канонізації Станіслава Костки.
• 150 років з дня смерті (1671 рік):
  • Ганни Золотаренко — руської міщанки, третьої дружини гетьмана Богдана Хмельницького, сестри полковників Івана та Василя Золотаренків.
• 100 років з дня смерті (1721 рік):
  • Івана Сулими — українського полководця, генерального хорунжого Війська Запорозького (1708–1721), наказного гетьмана (з 1718).
  • Сильвестра (Пиновського) (за іншою інформацією — помер у 1722) — українського церковного діяча, ректора Києво-Могилянської академії.
• 50 років з дня смерті (1771 рік):
  • Каплана II Ґерая (нар. 1739) — кримського хана у 1770—1771 р.р.
• 25 років з дня смерті (1796 рік):
  • Самуїла Миславського (нар. 1731) — українського релігійного діяча, церковного історика. Митрополита Київського і Галицького (1783-96) Відомства православного сповідання Російської імперії, перший після анексії Гетьманщини.
  • Андрія Милорадовича (нар. 1727) — члена Другої Малоросійської колегії (1777—1781), після анексії Гетьманщини Московщиною — Чернігівського намісника (1782—1796).
  • Петра Рум'янцева-Задунайського (нар. 1725) — графа, російського державного діяча та полководця, президента Малоросійської колегії та генерал-губернатора Лівобережної України.