Мінько Сергій Анатолійович

Сергій Анато́лійович Мінько́ (нар. 20 вересня 1973(19730920), Павлодар, Казахська РСР, СРСР) — український політик, бізнесмен, громадський діяч і меценат. Міський голова Мелітополя (2015—2019), секретар Мелітопольської міської ради і виконувач обов'язків міського голови у 2014—2015 рр. Народний депутат України IX скликання. Засновник виробника фруктів «Мелітопольська черешня», власник однойменного бренду.

12 червня 2018

Сергій Анатолійович Мінько
Сергій Анатолійович Мінько
Міський голова Мелітополя
20 листопада 2015 — 12 серпня 2019
Попередник	Сергій Вальтер
Наступник	в.о. Роман Романов, Іван Федоров
Секретар Мелітопольської міської ради і в. о. міського голови Мелітополя
28 лютого 2014 — 20 листопада 2015
Попередник	Андрій Чаппа
Наступник	Максим Бєльчев
Народився	20 вересня 1973(1973-09-20) (52 роки) Павлодар, Казахська РСР, СРСР
Відомий як	бізнесмен, політик
Громадянство	СРСР →  Україна
Освіта	Таврійський державний агротехнологічний університет
Alma mater	Таврійський державний агротехнологічний університет
Політична партія	Партія регіонів (до 1 березня 2015) Блок Петра Порошенка «Солідарність»
Професія	Інженер-механік
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Сергій Анатолійович Мінько на сайті Верховної Ради
Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
9-го скликання
За майбутнє	29 серпня 2019	—
Картка на сайті Верховної Ради України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мінько.

Біографія

Народився 20 вересня 1973 року у Павлодарі Казахської РСР.

20 червня 2018

Освіта

2004—2010 — навчався у Таврійському державному агротехнологічному університеті, здобув освіту за спеціальністю «Механізація сільського господарства», отримав кваліфікацію «Інженер-механік» і науковий ступінь магістра.

У 2016 році захистив дисертацію та отримав науковий ступінь кандидата технічних наук за спеціальністю «Машини і засоби механізації сільськогосподарського виробництва».

Трудова діяльність та бізнес

• 1990—1991 — токар мелітопольського заводу «Автогідроагрегат».
• 1991—1992 — строкова військова служба.
• 1992—1997 — приватний підприємець.
• 1997—1998 — директор ТОВ «Альянс-СВ».
• 1998—2001 — директор ПП «Алмін-98».

У 2002 році створив групу компаній «Мелітопольська черешня». Станом на 2019 рік компанія мала 15 тис. га землі^[1] в обробітку в Запорізькій, Херсонській та Харківській областях. Компанія до лютого 2022 року виробляла чверть^[1] всієї української черешні, яку, окрім українського ринку, успішно експортувала в Польщу, Молдову, Литву та інші країни.

Політична кар'єра

Депутат Мелітопольської міської ради

З 5 листопада 2010 року — депутат Мелітопольської міської ради. Обраний за списками Партії регіонів^[2].

Секретар Мелітопольської міської ради

Сергій Мінько на підприємстві «АвтоЗАЗ-Мотор», 18 квітня 2014 року

28 лютого 2014 року обраний секретарем Мелітопольської міськради^[3][4]. Оскільки тодішній мер Сергій Вальтер перебував під слідством і був відсторонений, Мінько також став в.о. мера Мелітополя. Наступного дня він вийшов з Партії регіонів, заявивши, що як секретар міської ради, не може бути причетним до процесів, що відбуваються в партії^[5][6][7].

24 квітня 2014 року депутати Мелітопольської міської ради надали Міньку 7-й ранг чиновника місцевого самоврядування^[8].

У жовтні 2014 року на виборах до ВРУ, посів №2 за одномандатним в.о. № 80 з 19,56 % голосів, вибори виграв Євген Балицький, українофоб та співорганізатор антиукраїнських акцій^[9][10]. Після повномасштабного вторгнення Балицький став окупаційним «гауляйтером» області^[11].

19 травня 2015 року в мелітопольському кафе співробітники обласного управління протидії злочинам у сфері економіки затримали депутата-комуніста Максима Зубарєва і антикорупціонера Миколу Коржилова. За даними очільника МВС Арсена Авакова, вони вимагали від Мінька 10 тис. $ за відкликання проєкту рішення міськради про дострокове припинення його повноважень^[12][13].

Міський голова Мелітополя

1 жовтня 2015 року був зареєстрований кандидатом на посаду міського голови Мелітополя від партії БПП^[14]. Здобув перемогу у першому і другому турах місцевих виборів.

20 листопада 2015 року склав присягу міського голови^[15].

Народний депутат

На позачергових парламентських виборах 2019 року висунув власну кандидатуру по виборчому округу № 80 (місто Мелітополь та Мелітопольський район), де й переміг отримавши 30,3 % підтримки виборців^[16]. У Верховній Раді IX скликання увійшов до депутатської групи «За майбутнє»^[17]. Секретар Комітету з питань правоохоронної діяльності^[18].

У 2019 році під час засідання Вищого антикорупційного суду дев'ятеро депутатів Верховної Ради вирішили взяти на поруки свого колегу із групи «За майбутнє» Ярослава Дубневича. серед них був Сергій Мінько^[19].

Станом на 29 серпня 2023 став співатором 392 законопроєктів.^[20] Це 4-те місце за продуктивністю серед усіх нардепів.

Ініціатор законопроєкту № 7033 від 09.02.2022, який обмежує доступ до судових рішень.^[21][22] Вперше занепокоєння громадськості законопроєкт викликав у 2023.^[23] 2 травня 2024 року Комітет з питань правової політики Верховної Ради України повторно розглянув та рекомендував проєкт закону № 7033-д до голосування у парламенті, що знов викликало спротив багатьох правозахисників, юридичних та антикорупційних організацій.^[24]

Партія «Команда Сергія Мінька»

У 2020 році Мінько створив партію «Команда Сергія Мінька», яка на місцевих виборах 2020 року отримала 43 % голосів у Мелітополі^[25] та 30 % у Мелітопольському районі^[26][27]. Згодом на базі партії було створено більшість у Мелітопольській міській та районній радах.

Громадська діяльність

• З 2005 року — голова Запорізького обласного осередку Всеукраїнського громадського об'єднання «Українська аграрна конфедерація», член Ради ВГО «УАК».
• З 2006 року — голова Запорізького місцевого відділення всеукраїнської благодійної організації "Благодійний фонд «Міжнародний фонд розвитку українського села».
• З 5 березня по 15 квітня 2014 року — голова Координаційної ради «Громадянський актив Мелітополя»^[28][29].
• Співзасновник Фонду збереження історико-культурної спадщини України.
• З перших днів повномасштабного вторгнення Російської Федерації активно долучився до волонтерського руху. Ініціював створення першого гуманітарного хабу в Запорізькій області для допомоги ВПО та формуванням ЗСУ та ТРО в Запорізькій області. Створив центр допомоги сім'ям цивільних викрадених.

Меценатство

До початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації спонсорував міського футбольного клубу «Мелітопольська черешня», підтримував щорічний іміджевий фестиваль «Черешнево», жіночий бізнес-форум PriAzov Lady Forum, багато інших громадських та благодійних ініціатив.

Нагороди

• Відзнака Міністерства аграрної політики України «Знак пошани» (2007).
• Подяка Прем'єр-міністра України (за значний особистий внесок у забезпечення розвитку сільськогосподарського виробництва, сумлінну працю та високий професіоналізм) (2009).
• Орден «За заслуги перед Запорізьким краєм» III ступеня (2014).
• Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2017)
• Орден «За заслуги» III ступеня (2018)^[30]
• «Знак пошани» Міністерства оборони України (2022)
• Медаль «За службу державі» Сил спеціальних операцій Збройних Сил України (2023)

Особисте життя

Одружений. Виховує чотирьох синів та двох доньок.