Накадзава Хідехіко

Накадза́ва Хідехі́ко (яп. 中澤英彦, なかざわひでひこ, МФА: [nakad͡zawa çideçiko]) — японський науковець, мовознавець, славіст. Спеціаліст з російської мови. Паралельно вивчає українську мову.

Накадзава Хідехіко
яп. 中澤英彦
Народився	1947[1]
Країна	Японія
Діяльність	мовознавець
Alma mater	Токійський університет іноземних мов
Заклад	Токійський університет іноземних мов

Родом з префектури Ґумма. 1973 року закінчив кафедру російської мови факультету іноземної філології Токійського університету іноземних мов. 1975 року закінчив магістратуру того ж університету за спеціальністю слов'янська філологія, став асистентом на факультеті іноземної філології. З 1980 року — лектор Токійського університету іноземних мов, з 1986 року — доцент, з 1996 року — професор. З 2009 року — професор аспірантури того ж університету.

Транслітерація

Японської

Докладніше: Кирилізація японської мови

→

Транслітерація японської мови засобами українського письма за Накадзавою^[2]:

あ / ア   а	い / イ   і	う / ウ   у	え / エ   е	お / オ   о
か / カ   ка	き / キ   кі	く / ク   ку	け / ケ   ке	こ / コ   ко	きゃ / キャ   кя	きゅ / キュ   кю	きょ / キョ   кьо
さ / サ   са	し / シ   ші	す / ス   су	せ / セ   се	そ / ソ   со	しゃ / シャ   шя	しゅ / シュ   шю	しょ / ショ   шьо
た / タ   та	ち / チ   чі	つ / ツ   цу	て / テ   те	と / ト   то	ちゃ / チャ   чя	ちゅ / チュ   чю	ちょ / チョ   чьо
な / ナ   на	に / ニ   ні	ぬ / ヌ   ну	ね / ネ   не	の / ノ   но	にゃ / ニャ   ня	にゅ / ニュ   ню	にょ / ニョ   ньо
は / ハ   ха	ひ / ヒ   хі	ふ / フ   фу	へ / ヘ   хе	ほ / ホ   хо	ひゃ / ヒャ   хя	ひゅ / ヒュ   хю	ひょ / ヒョ   хьо
ま / マ   ма	み / ミ   мі	む / ム   му	め / メ   ме	も / モ   мо	みゃ / ミャ   мя	みゅ / ミュ   мю	みょ / ミョ   мьо
や / ヤ   я		ゆ / ユ   ю		よ / ヨ   йо
ら / ラ   ра	り / リ   рі	る / ル   ру	れ / レ   ре	ろ / ロ   ро	りゃ / リャ   ря	りゅ / リュ   рю	りょ / リョ   рьо
わ / ワ   ва				を / ヲ   о
ん / ン   н
が / ガ   ґа	ぎ / ギ   ґі	ぐ / グ   ґу	げ / ゲ   ґе	ご / ゴ   ґо	ぎゃ / ギャ   ґя	ぎゅ / ギュ   ґю	ぎょ / ギョ   ґьо
ざ / ザ   дза	じ / ジ   дзі	ず / ズ   дзу	ぜ / ゼ   дзе	ぞ / ゾ   дзо	じゃ / ジャ   дзя	じゅ / ジュ   дзю	じょ / ジョ   дзьо
だ / ダ   да	ぢ / ヂ   дзі	づ / ヅ   дзу	で / デ   де	ど / ド   до	ぢゃ / ヂャ   дзя	ぢゅ / ヂュ   дзю	ぢょ / ヂョ   дзьо
ば / バ   ба	び / ビ   бі	ぶ / ブ   бу	べ / ベ   бе	ぼ / ボ   бо	びゃ / ビャ   бя	びゅ / ビュ   бю	びょ / ビョ   бьо
ぱ / パ   па	ぴ / ピ   пі	ぷ / プ   пу	ぺ / ペ   пе	ぽ / ポ   по	ぴゃ / ピャ   пя	ぴゅ / ピュ   пю	ぴょ / ピョ   пьо

Довгота японських голосних позначається при потребі подвоєнням голосної (оо, уу). 蝶 чьоо (метелик) 2) Дифтонги あい /ai/, えい /ei/, おい /oi/ записуються як ай, ей, ой: 愛子 Айко 栄一 Ейічі 3) Подвоєння приголосного звуку записується подвоєнням літери: 札幌 Саппоро 北海道 Хоккайдо

4)Перед я, і, ю, є ставиться апостроф, якщо вони стоять перед ん /ɴ/: 純一 Дзюн'ічі 真一 Шін'ічі 5) Перед б, п, м знак ん /ɴ/ записується як м: 本間 Хомма 6) Узвичаєні японські слова записуються без змін 東京 Токіо (а не Токьо) 横浜 Йокогама (а не Йокохама)

Української

→

Транслітерація української мови засобами японського письма за Накадзавою^[3]:

• 1. Відповідність знаків української абетки і знаків МФА за Накадзавою:

А

Б

В

Г

Ґ

Д

Е

Є

Ж

З

И

І

Ї

Й

К

Л

М

Н

О

П

Р

С

Т

У

Ф

Х

Ц

Ч

Ш

Щ

Ь

Ю

Я

'

[a]

[b]

[v]

[h]

[g]

[d]

[e]

[je]

[ʒ]

[z]

[ɨ]

[i]

[ji]

[j]

[k]

[l]

[m]

[n]

[o]

[p]

[r]

[s]

[t]

[u]

[f]

[x]

[t͡s]

[t͡ʃ]

[ʃ]

[ʃt͡ʃ]

[ʲ]

[ju]

[jɑ]

—

• 2. Наголос позначається знаком подовження голосного «ー».

Та́то タート

Ма́ма マーマ

• 3.Вимова.

Б ブ

В ヴ

Г フ

Ґ グ

Д ド

Ж ジ

ДЖ ジ

З ズ

ДЗ ズ

К ク

Л ル

М ム

Н ン

П プ

Р ル

С ス

Т ト

Ф フ

Х フ

Ц ツ

Ч チ

Ш シ

Щ シチ

А ア

ба バ

ва ヴァ

га ハ

ґа ガ

да ダ

жа ジャ

джа ジャ

за ザ

дза ザ

ка カ

ла ラ

ма マ

на ナ

па パ

ра ラ

са サ

та タ

фа ファ

ха ハ

ца ツァ

ча チャ

ша シャ

ща シチャ

И ィ

би ブィ

ви ヴィ

ги ヒ

ґи ギ

ди ディ

жи ジ

джи ジ

зи ズィ

дзи ズィ

ки クィ

ли ルィ

ми ムィ

ни ヌィ

пи プィ

ри ルィ

си スィ

ти ティ

фи フィ

хи ヒ

ци ツィ

чи チ

ши シ

щи シチ

У ウ

бу ブ

ву ヴ

гу フ

ґу グ

ду ドゥ

жу ジュ

джу ジュ

зу ズ

дзу ズ

ку ク

лу ル

му ム

ну ヌ

пу プ

ру ル

су ス

ту トゥ

фу フ

ху フ

цу ツ

чу チュ

шу シュ

щу シチュ

Е エ

бе ベ

ве ヴェ

ге ヘ

ґе ゲ

де デ

же ジェ

дже ジェ

зе ゼ

дзе ゼ

ке ケ

ле レ

ме メ

не ネ

пе ペ

ре レ

се セ

те テ

фе フェ

хе ヘ

це ツェ

че チェ

ше シェ

ще シチェ

О オ

бо ボ

во ヴォ

го ホ

ґо ゴ

до ド

жо ジョ

джо ジョ

зо ゾ

дзо ゾ

ко コ

ло ロ

мо モ

но ノ

по ポ

ро ロ

со ソ

то ト

фо フォ

хо ホ

цо ツォ

чо チョ

шо ショ

що シチョ

Я ヤ

бя ビャ

вя ヴャ

гя ヒャ

ґя ギャ

дя ジャ

жя ジャ

джя ジャ

зя ジャ

дзя ジャ

кя キャ

ля リャ

мя ミャ

ня ニャ

пя ピャ

ря リャ

ся シャ

тя チャ

фя フャ

хя ヒャ

ця ツャ

чя チャ

шя シャ

щя シチャ

І イ

бі ビ

ві ヴィ

гі ヒ

ґі ギ

ді ジ

жі ジ

джі ジ

зі ジ

дзі ジ

кі キ

лі リ

мі ミ

ні ニ

пі ピ

рі リ

сі シ

ті チ

фі フィ

хі ヒ

ці ツィ

чі チ

ші シ

щі シチ

Ю ユ

бю ビュ

вю ヴュ

гю ヒュ

ґю ギュ

дю ジュ

жю ジュ

джю ジュ

зю ジュ

дзю ジュ

кю キュ

лю リュ

мю ミュ

ню ニュ

пю ピュ

рю リュ

сю シュ

тю チュ

фю フュ

хю ヒュ

цю ツュ

чю チュ

шю シュ

щю シチュ

Є ィエ

бє ビェ

вє ヴェ

гє ヒェ

ґє ギェ

дє ジェ

жє ジェ

джє ジェ

зє ジェ

дзє ジェ

кє キェ

лє リェ

мє ミェ

нє ニェ

пє ピェ

рє リェ

сє シェ

тє チェ

фє フェ

хє ヒェ

цє ツェ

чє チェ

шє シェ

щє シチェ

Ї イー

б'ї ビー

в'ї ヴィー

г'ї ヒー

ґ'ї ギー

д'ї ジー

ж'ї ジー

дж'ї ジー

з'ї ジー

дз'ї ジー

к'ї キー

л'ї リー

м'ї ミー

н'ї ニー

п'ї ピー

р'ї リー

с'ї シー

т'ї チー

ф'ї フー

х'ї ヒー

ц'ї ツー

ч'ї チー

ш'ї シー

щ'ї シチー

Публікації

1. はじめてのロシア語 [Вивчаємо російську вперше]. — 東京: 講談社, 1991.
2. ロシアの文字と言葉 [Російські букви й слова]. — 東京: 小峰書店, 2005.
3. 日本語から引く知っておきたいロシア語 [Російська з японської]. — 東京: 小学館, 2005.
4. 日露新時代の社会的・言語的現状に対応したロシア語教育文法構築に関する総合的研究 [Комплексне дослідження структури граматики російської мови]. — 東京: 中澤英彦, 2005-2007.
5. 一冊目のロシア語 [Перша книга з російської мови]. — 東京: 東洋書店, 2006.
6. 使える・話せる・ロシア語単語 [Словничок російської мови]. — 東京: 語研, 2008.
7. ニューエクスプレス ウクライナ語 [Українська мова. Діалоги]. — 東京: 白水社, 2009.
8. ロシア語はじめの30日 [Перші 30 днів російською] 2015.
9. 新版 一冊目のロシア語 CD付き [Нове видання - перше російське з CD] 2016.
10. ニューエクスプレスプラス ウクライナ語《CD付》[Новий Експрес Плюс українською з CD] 2019.