Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Вузькоколійна залізниця Антонівка — Зарічне
одна з трьох в Україні вузькоколійних залізниць З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Вузькоколійна залізниця Антонівка — Зарічне — одна з трьох в сучасній Україні вузькоколійних залізниць, що мали пасажирський рух (дві інші: Рудниця — Голованівськ та ділянка Виноградів — Іршава так званої Боржавської залізниці). Довжина залізниці — 106 км. Регулярний пасажирський рух здійснювався до березня 2020 року[1][2], туристичні рейси — до 2021 року[1][3][4].
| Залізниця Антонівка — Зарічне | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вузькоколійну залізницю Антонівка — Зарічне в народі називають «Поїздо́к» або «Кукушка» начебто за те, що до тепловозів серії ТУ тут використовували тепловози серії КУ. В медіа також побутує назва «Поліський трамвай», «Поліська вузькоколійка», «Трансполіська магістраль».
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Точна дата початку будівництва залізниці невідома, орієнтовно — 1895 рік[5]. Спершу вузькоколійка призначалася для вивезення деревини. Тоді була побудована гілка від Антонівки до станції Кухітська Воля. Лісовозна залізниця особливого стратегічного значення набула під час Першої світової війни, тож було відкрито ще гілку Хиночі — Дубровиця — Висоцьк. За деякими даними, вузькоколійкою доправляли тоді також і торф.
Уряди УНР та гетьманату протягом свого недовгого володарювання на Поліссі жодним особливим чином «Поїздо́к» не використовували. Натомість впродовж 1919—1939 років цим активно займалися польська влада — на Захід возили ліс, дьоготь, смолу, картопляний спирт. У цей час вузькоколійка мала польський рухомий склад.
Під час Другої світової війни була зруйнована (також є дані про використання вузькоколійки німцями, які проклали гілку на Кухітську Волю). Перші ділянки залізниці були відновлені орієнтовно 1946 року. Вона належала Народному комісаріату шляхів сполучення (НКШС), згодом Міністерству шляхів сполучення (МШС). Ділянку Хиночі — Дубровиця так і не відновили, за іншими даними — закрили у 1950-х рр. Була також лінія Дубровиця — Висоцьк (19 км). Діючу ділянку Антонівка — Кухітська Воля 1957 року передали Сарненському ліспромгоспу на 10 років.
У цей час основним вантажем була деревина, заготовлювана в районі Хиночі і Білого. Тоді ж побудували ділянку Тиховиж — Локниця (17 км), а незабаром розібрали ділянку Тиховиж — Кухотська Воля. Можливо, були також тимчасові гілки і «вуса» до місць лісозаготівлі.
1967 року вузькоколійку повернули у структуру МШС, а 1968 року, з побудовою 18 км ділянки Локниця — Зарічне, вона отримала свій сучасний вигляд. У 1970—1980-х роках парову тягу замінили на тепловозну (у різний час працювали тепловози ТУ2 під номерами 039, 044, 050, 062, 070), а старі вагони Pafawag — на нові ПВ-51, виробництва Демихівського заводу (Московська область, РФ). В Антонівці побудували нове депо, а також перевантажувальний (з вузької колії на широку) комплекс з великим козловим краном. Вантажний рух тоді був досить жвавим, перевозив вантажі підприємств Зарічного, сушильного заводу в Острівську та інші місця. Новий рухомий склад (переважно вантажні вагони) надходив з Демихова до кінця 1980-х рр.
Економічна криза 1990-х роках припинила вантажний рух. Майже всі тепловози були порізані, постало питання про закриття залізниці. Але оскільки для багатьох населених пунктів вузькоколійка є фактично єдиним зв'язком зі світом, вона функціонувала до 2020 року[1].
Місцевість, через яку проходить залізниця, дуже мальовнича: ліси, поля, болота, озера — тому тепер вузькоколійкою проводять екскурсії для українських та іноземних туристів.[6]
У мультимедійному проекті 2007 року «Сім чудес Рівненщини» вузькоколійна залізниця Антонівка — Зарічне посіла 1-е місце[7].
Спеціальний проєкт Володимирецької та Зарічненської районних рад під умовною назвою «Поліський трамвай» став переможцем Всеукраїнського конкурсу проектів і програм місцевого самоврядування (2008). Його кошторисна вартість — 730 тис. гривень. Коштом проєкту створено сайт, видано рекламну продукцію, провели в Антонівці фестиваль «Бурштиновий шлях», відкрили музей вузькоколійки. Також планували створити вагони-готелі для туристів. Кожну з 15 зупинок мали оригінально облаштувати. Наприклад, у Володимирці мав бути бурштиновий музей просто неба, а в новій церкві Каноничів — бурштиновий іконостас.[8]
Наприкінці червня 2010 року масштабно відсвяткували 115-ту річницю вузькоколійки. На урочистостях в Антонівці були присутні численні представники еліти Рівненщини та закордонні гості.
Remove ads
Сьогодення
Узагальнити
Перспектива
Вузькоколійна залізниця виконувала важливу соціальну роль. Для мешканців віддалених поліських сіл залізниця — чи не єдине сполучення через відсутність автомобільних доріг у болотистій місцевості[9][10]. Для поліщуків це практично єдина можливість дістатися до Сарн, Рівного чи столиці. Місцеві школярі та студенти їздили ним до навчальних закладів. Передбачено, що у випадку надзвичайної ситуації на Рівненській АЕС місцевих мешканців евакуйовуватимуть вузькоколійною залізницею[10].
У 2020 році у зв'язку з карантином, введеним для запобігання поширенню коронавірусної хвороби, Укрзалізниця скасувала всі поїзди, але після послаблення карантинних обмежень потяг Антонівка — Зарічне не відновили через збитковість. Жителі Антонівки залишилися відрізаними від цивілізації. Активісти зверталися до керівництва УЗ з проханням відновити шлях, але компанія відмовилася[2][1]. Станом на 2025 рік вузькоколійний шлях Антонівка — Зарічне не працює, хоча між 2020 та 2021 британські та українські ентузіасти оплатили експериментальний рейс.
«Кукушка» була найдовшою у Європі діючою вузькоколійкою — відтак, важливим туристичним об'єктом. Навесні та влітку залізницею любили подорожувати іноземці[9] з усього світу: поляки, німці, чехи, голландці, канадці, американці. З 2010 року найдовша в Європі діюча вузькоколійка була центром етно-тур-фесту «Бурштиновий шлях». За перші два роки тут побували понад 16 тисяч туристів. Попри це, нині «Кукушка» перебуває на межі зникнення[11].
У грудні 2020 року стало відомо, що понад 20 працівників вузькоколійної залізниці перевели, скоротили або відправили на пенсію — залишилися лише сторожі[2].
«Укрзалізниця» відмовляється відновлювати роботу залізниці й здійснює свідомі кроки для прямого знищення цього унікального інфраструктурного об'єкта, який має величезне історико-культурне та господарське значення, а також суспільно-економічний, гуманітарний та туристичний потенціал[1]. Згідно з офіційними заявами «Укрзалізниці» збитки «Поліської вузькоколійки» у 2020 році склали 16 млн гривень. Її утримання є нерентабельним.
Однак, пасажирські перевезення на залізниці всюди у світі є нерентабельними, а вузькоколійка «Антонівка — Зарічне» є унікальним інфраструктурним об'єктом, значення якого для Полісся та України в цілому переоцінити просто неможливо.
Влітку 2022 року рухомий склад вузькоколійної залізниці вивезли — нібито задля збереження через загрозу ракетних ударів[12][13]. Однак, уже у 2023 році стало відомо, що потяг перевезли на Гайворонську вузькоколійку, оскільки там не вистачає рухомого складу[14].
Remove ads
Унікальний міст
На перегоні Біле — Млинок є унікальний міст через річку Стир. Це єдиний великий дерев'яний залізничний міст в Україні та найдовший дерев'яний залізничний міст в Європі (довжина 153 м)[15]. Він з'єднує два райони — Володимирецький і Зарічненський. Коли Стир навесні розливається, потрапити на протилежний берег можна хіба що через цей залізничний міст.
Побудований 1906 року (інші дані — 1908 року). Опори дерев'яні, їх, здається, не змінювали з часів зведення мосту. Щоразу, коли потяг перетинає міст, його обов'язково зустрічає черговий.
Окрім цього мосту, на вузькоколійці є ще 30 невеликих мостів — усі дерев'яні. Загалом на всьому шляху 83 штучні споруди через річечки, канави та рови.
Матеріально-технічна база
Узагальнити
Перспектива
Обслуговували залізницю 4 тепловози: ТУ2-062, ТУ2-097 (1956—1957 років побудови), ТУ7-0767 (1976 року випуску, використовувався шляхово-ремонтною бригадою Сарни) та ТУ7А-3108 (1989 року випуску). Тепловоз ТУ2-097 розукомплектований[1]. Тепловоз ТУ2-066, що 2002 року передали з Берегового, у 2014 році списали. Ще два тепловози ТУ7А під номерами 3279 і 3280 списані і розібрані, їхні залишки стоять біля депо.
Вагонне господарство складалося 10 вагонів (з них — 6 пасажирських ПВ-51) і 15 платформ. Була цистерна, яку не використовували, і снігоочисник[1].
Рухомий склад побудований у 50-х роках минулого століття[9][10], а на території України немає ремонтної бази для проведення його капітального ремонту. Вартість, необхідна для відновлення рухомого складу «Кукушки» — майже 900 мільйонів гривень[10].
На станціях встановлена електрожезлову сигналізацію з діючими семафорами.
Рейки на залізниці лежать «музейні» — 1908 року виготовлення[9]. 78 % колії потребує повної реконструкції. 32 мости, які стоять на дерев'яних опорах, знаходяться в аварійному стані та потребують заміни[10].
У 2022 році комісія Львівської залізниці встановила, що потребують заміни 5 тисяч шпал. Вирішено, що після заміни 3 тисяч з них рух поїзда буде відновлено. Також необхідно замінити опори мосту через річку Стир[1].
Remove ads
Рух потягів
Узагальнити
Перспектива
З Антонівки до Зарічного у понеділок, середу та п'ятницю близько 7:00 вирушав пасажирський потяг[1][9], який, як правило, складався з тепловоза ТУ2 і 2-x, 3-х або 4-х вагонів ПВ-51. Потяг на посадку подавався шляхом осаджування рухомого складу на тупикову колію до пасажирської платформи, одразу біля будівлі антонівського вокзалу. Час у дорозі складав — 4 години 5 хвилин. Об 11:07 поїзд прибував на станцію Зарічне. Середня швидкість потяга складала — 26,5 км/год.
Під час руху потяг обов'язково здійснював три проміжні зупинки та проходив через 17 населених пунктів (включно з кінцевими зупинками). За словами очевидців, потяг може зупинитися «на вимогу». У зворотному напрямку від станції Зарічне потяг відправлявся о 12:25, прибуваючи в Антонівку о 16:30. Розклад руху (станом на 16 серпня 2015 р.) наведено у таблиці:
| Прибуття | Стоянка | Відправлення | Роздільні пункти | Відстань | Прибуття | Стоянка | Відправлення |
| ПОТЯГ № 6391 | |||||||
| - | - | 07:02 | Антонівка | 0 км | 16:30 | - | - |
| - | 1 | - | Пл. 10 км | 10 км | - | 1 | - |
| 07:46 | 1 | 07:47 | Володимирець | 18 км | 15:45 | 1 | 15:36 |
| - | 1 | - | Пл. Андруга (Зелене) | 26 км | - | 1 | - |
| - | 1 | - | Хиночі | 35 км | - | 1 | - |
| - | 1 | - | Пл. Воронки | 40 км | - | 1 | - |
| - | 1 | - | Пл. Луко | 46 км | - | 1 | - |
| 08:56 | 1 | 08:57 | Біле | 50 км | 14:35 | 1 | 14:36 |
| - | 1 | - | Пл. Млинок | 57 км | - | 1 | - |
| - | 1 | - | Борове | 61 км | - | 1 | - |
| - | 1 | - | Пл. Перекалля | 70 км | - | 1 | - |
| - | 1 | - | Пл. Тиховиж 1 | 71 км | - | 1 | - |
| - | 1 | - | Пл. Тиховиж 2 | 73 км | - | 1 | - |
| 09:57 | 1 | 09:58 | Острівськ | 75 км | 13:30 | 1 | 13:31 |
| - | 1 | - | Пл. Локниця 1 | 84 км | - | 1 | - |
| - | 1 | - | Пл. Локниця 2 | 87 км | - | 1 | - |
| - | 1 | - | Пл. Морочне | 94 км | - | 1 | - |
| - | 1 | - | Пл. Парська | 98 км | - | 1 | - |
| 11:07 | - | - | Зарічне | 106 км | - | - | 12:25 |
| ПОТЯГ № 6392 |
Вартість проїзду, станом на лютий 2019 року, від Зарічного до Антонівки становила 25 гривень[16]. Квитки для проїзду була можливість придбати тільки сівши в потяг у провідника.
За вказівкою додатково призначався потяг № 6991/6992, який відправлявся від Антонівки о 09:45, та від Зарічного о 15:40. Щосереди, у «базарний день», з потягом курсували два додаткові вагони.
Навесні 2020 року, із впровадженням карантинних заходів в Україні, робота вузькоколійної залізниці припинена. Перспективи її поновлення невідомі[17].
Remove ads
Див. також
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads