Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Відображення російсько-української війни в культурі

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Відображення російсько-української війни в культурі
Remove ads

Російсько-українська війна в культурі — реакція мистецького середовища на російсько-українську війну, що триває з 2014 року.

Thumb
Картина Олега Шупляка «Зло має бути знищене»

Музика

Узагальнити
Перспектива
Thumb
Kalush Orchestra на Пісенному конкурсі Євробачення 2022

У музичному плані події конфлікту з 2014 року (окрім військово-оркестрової служби, традиційних народних ансамблів та різноманітних авторських пісень) зображались у різних напрямках, як-то:

Наприкінці 2015-го АПУ, опісля форуму колишніх «афганців» та частково «айдарівців»[11], затвердила пісню «Браття українці» гурту Шабля як офіційний Гімн АТО[12].

Після широкого російського вторгнення з'явилися низка «народних» пісень і пісень авторського виконання. З-поміж них хітом стала «Байрактар». Пісню «Василина» переробила на «Джавеліне» студія «Мамахохотала». Христина Соловій переспівала італійську «пісню партизанів» — «Bella Ciao» як «Українська лють». Соліст гурту «Karta Svitu» Іван Марунич у перші дні повномасштабного російського вторгнення написав пісню «Крила» про неймовірну здатність українців гуртуватись і давати відсіч ворогові[13]. Гурт «Пирятин» присвятив темі війни пісню «І москаля нема, немає москаля» (в оригіналі «Арта» 2018 року). Сергій Бабкін переспівав «Я — солдат» і присвятив її нападу Росії на Україну. Пісня «У мене немає дому» гурту «Один в каное» стала гімном українських біженців[14].

Особливої популярності набув трек «Доброго вечора, ми з України» від PROBASS ∆ HARDI, реліз якого відбувся ще у жовтні 2021 року[15][16], назва якого стала популярним неофіційним військовим привітанням в Україні під час війни. Нею розпочинає свої відеозвернення голова Миколаївської обласної державної адміністрації Віталій Кім[17], а також Збройні сили України[18][19], міністр оборони Резніков[20], журналісти. Зі слів виконавців треку, він лунає у багатьох бомбосховищах України та підіймає дух українців. Трек вийшов на 8 місце в українському чарті Apple Music у березні 2022 року[21].

Окрім того, за час війни пісня «Стефанія», яку український фольк-реп-гурт Kalush Orchestra записав для виступу на Пісенному конкурсі Євробачення 2022, стала певним символом боротьби за свободу, адже користувачі соціальних мереж підкладали цю пісню на фон відеороликів, присвячених героїчній боротьбі України проти Росії[22]. За словами соліста гурту Олега Псюка, «Стефанія» стала піснею-подякою не лише для його матері, якій він її і присвятив, а для всіх мам, які переживають за своїх дітей та оберігають їх від лиха війни[23]. Гурт став переможцем Євробачення, набравши у підсумку 631 бал. Результат голосування телеглядачів за українську пісню 439 балів — є рекордним в історії конкурсу.

Гурт Pink Floyd опублікував 8 квітня 2022 року композицію «Hey, Hey, Rise Up!» на підтримку України в російсько-українській війні, де було використано вокал Андрія Хливнюка з першим куплетом пісні «Ой у лузі червона калина». Назва композиції «Hey, Hey, Rise Up!» взята з передостаннього рядка пісні: «Гей, гей, підіймемо!»[24]. А 22 квітня культовий гурт Океан Ельзи оприлюднив пісню «Місто Марії», яку присвятив захисникам Маріуполя[25].

Remove ads

Театр

  • У Києві було поставлено виставу за п'єсою «Котел» Марії Старожицької (режисер Євген Степаненко)[26].
  • У Львові у драматичному театрі імені Марії Заньковецької проходила вистава «Безодня» Орест Огородник[27].
  • У Запоріжжі Новий театр поставив виставу-кіно (саунд-вижн-драму) «Місто Z: Хранителі» за однойменною п'єсою Владислава Лебедєва (містична історія про молодого хлопця — воїна АТО).
  • У грудні 2014 р. львівський балет «Життя» (керівник — заслужена артистка України Ірина Мазур) разом із акторами театрів міста презентував мюзикл для дітей «Незвані гості у Країні Світла», що відсилає до теми агресії РФ проти України та особи російського президента. Головним персонажем постановки є злий павук Павутін, який разом зі своїми сестрами — Брехнею, Жадібністю та Заздрістю — намагається загарбати Країну Світла. Йому на заваді стають персонажі відомих казок (Котигорошко, Кіт у Чоботях, Червона Шапочка, Мальвіна і навіть Баба Яга), які об'єднують зусилля і за допомогою глядачів перемагають ворога. Наприкінці вистави страшний Павутін перетворюється на маленького беззахисного павучка[28][29][30]. До Нового 2016 року творчий колектив підготував сиквел музичної казки — «Незвані гості-2»[31].
  • Від кінця 2015 року працює театральний проєкт «Театр переселенця», в якому переміщені особи розказують свої реальні історії життя на театральній сцені[32]. Засновниками стали Георг Жено, Олексій Карачинський, Наталя Ворожбит та Максим Курочкін.
Remove ads

Фільми

Література

Узагальнити
Перспектива

Літературні конкурси

Реальні історії війни

З початком повномасштабного вторгнення росії ми стали одночасно учасниками і свідками безлічі разючих подій - історій війни.

Більше інформації назва, автор/упорядник ...

Мемуари

Більше інформації назва, автор/упорядник ...

Художня література, публіцистика

Прогнози війни

Декілька текстів написаних перед військовими діями в Україні фактично їх передбачали, хоча датування й перебіг різнилися. Окупація Криму описана в романах Василя Аксьонова «Острів Крим» (1979), Ольги Чигиринської «Ваше Благороддя» (1999), Тома Кленсі «Право остаточного рішення» (Command Authority) (2013). В романі Олега Шинкаренка «Кагарлик» (2014, написаний 2013 р.) також був передбачений Євромайдан і подальші військові події[65]. Дії роману Девіда Безмозгіса «Зрадники» (The Betrayers) відбуваються в Криму безпосередньо перед російською агресією[66].

Більше інформації Назва, Автор/упорядник ...

Про реальну війну

У багатьох країнах війна викликала значний інтерес до висвітлення війни в сучасній українській літературі. В перші роки повномасштабної агресії численними мовами вийшли антології українських художніх творів про війну.

Більше інформації Рік видання, Назва ...

Подіям 2 травня 2014 в Одесі присвячено роман «Дев'ять днів у травні» («Девять дней в мае») Всеволода Непогодіна[160].

Скоріна Ганна зробила один з повних оглядів про літературу видану на тему російсько-української війни[161]

Thumb
Книги про війну на сході України

Монографії, аналітичні доповіді, збірки статей

Різні видання

  • Вклоняємось доземно українському солдату / вст. сл. С. Полторак, П. Мехед, Р. Драпак. К.: Народна армія, 2014. ISBN 978-966-2726-23-7
  • Час і свідомість: Записки начальника Генерального штабу Збройних Сил України

Книги пам'яті

Remove ads

Пам'ятники

Узагальнити
Перспектива
  • Thumb
    Пам'ятник бійцям АТО у Переяславі
    22 січня 2015 р., в День соборності України, у Вінниці відкрито пам'ятний знак героям Небесної сотні та АТО. Двометрова композиція з граніту та латуні являє собою фігуру сокола, вписану у державний символ — тризуб. Птах, що падає, символізує душі тих, хто віддав життя за Україну. Автор пам'ятника — молодий архітектор, студент Національного авіаційного університету Владислав Головащенко. Відкривали пам'ятник мати загиблого на Майдані Максима Шимка та сестра командира літака Ан-26, що розбився в зоні АТО, Дмитра Майбороди[164][165]. Композицію змонтовано на Європейській площі на території меморіалу Слави, поряд зі скульптурною групою червоних бійців Громадянської та Другої світової воєн. За твердженням вінницького історика Олександр Федоришена, таке архітектурне рішення стало відгуком на бажання матері М. Шимка, єдиного вінничанина з Небесної сотні, який, бувши українським націоналістом, щороку 9 травня відвідував меморіал Слави[166].
  • 5 липня 2015 р. між Слов'янськом і Краматорськом відкрито пам'ятний камінь на згадку про бій 4 липня 2014 р., у якому десантники 25 ОПДБр та бійці спецпідрозділу МВС зупинили прорив бронеколони противника. Пам'ятник вшановує загиблих у цьому бою українських воїнів Олександра Серебрякова і Романа Менделя[167].
  • У травні 2015 р. у Львові відкрито погрудний пам'ятник герою України генерал-майору Сергієві Кульчицькому, що загинув під час бойових дій у місті Слов'янську Донецької області. Церемонію було приурочено до першої річниці збиття бойовиками «ДНР» вертольота Мі-8, у якому перебував Кульчицький[168].
  • У березні 2016 р. у приміщенні Головного управління Національної гвардії України у Києві відкрито погруддя генерал-майора Сергія Кульчицького[169].
  • 19 березня 2016 р. у Кривому Розі відкрито монумент криворіжанам, загиблим у війні на Донбасі. Це перший в Україні пам'ятник учасникам АТО у вигляді статуї. Центральна фігура монументальної композиції — постать українського солдата у повний зріст, у шоломі та бронежилеті, з автоматом у руках, встановлена на постаменті з написом «Слава героям України». Солдата поміщено між двома стелами, що символізують крила літака Іл-76, збитого проросійськими бойовиками над Луганським аеропортом у червні 2014 р. (у складі 25 ОПДБр, бійці якої стали жертвами трагедії, були мешканці Кривого Рогу). Постамент оточено гранітними плитами з іменами місцевих жителів, які загинули, захищаючи суверенітет України. Висота всієї композиції — 12 м, фігури військовослужбовця — 4,2 м. Скульптор — Володимир Токар. Прототип бійця, втіленого у пам'ятнику — мінометник-«кіборг» Євген Абросимов («Абрикос»), учасник боїв за Донецький аеропорт. Ініціаторами спорудження пам'ятника у місті виступили демобілізовані учасники бойових дій, родичі загиблих та волонтери. Проєкт реалізовано за рахунок позабюджетних коштів[170][171][172][173][174].
  • 28 березня 2016 року в Києві відкритий Па́м'ятник білорусам, загиблим за Україну — монумент, присвячений білорусам, що загинули під час подій Євромайдану та російсько-української війни.
  • 1 серпня 2017 року в Києві відкритий Пам'ятник бійцям антитерористичної операції.
  • 10 лютого 2018 року у Краматорську Донецької області встановили пам'ятник жертвам обстрілів, які відбулися в 2015 році[175].
  • 23 березня 2019 року в історичній частині Переяслава на вул. Богдана Хмельницького напроти Вознесенського собору відкрито памятний знак учасникам АТО з Переяславщини, які загинули захищаючи батьківщину[176].

Меморіальні проєкти

Влітку 2015 р. у колах, близьких до Банкової, було задумано трансформацію Меморіалу Вічної слави у Києві. Вона передбачала перепоховання на Меморіалі, поряд із Невідомим солдатом Другої світової війни, неідентифікованого «героя антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей». На думку радника Президента України Юрія Бірюкова, це дозволило б зосередити вшанування полеглих в одному протокольному місці, куди прибували би іноземні делегації, і «не плодити вічні вогні». Дати «1941» і «1945» на вході до Меморіалу планувалося замінити на слова «Слава Україні!» та «Героям слава!». Перепоховання було попередньо призначене на 23 серпня, переддень річніці проголошення незалежності України[177]. Проєкт певною мірою повторював традицію, що склалася на Арлінгтонському національному цвинтарі у США, де почергово були поховані Невідомі солдати обидвох світових, Корейської та В'єтнамської воєн[178].

Серед громадськості ідея перетворення столичного меморіалу викликала полярні оцінки. Одні (письменники Андрій Кокотюха, Василь Шкляр, Дмиро Капранов) сприйняли її радше схвально чи нейтрально. Голова Всеукраїнського об'єднання ветеранів академік Ігор Юхновський назвав її прийнятною загалом, але передчасною в умовах, коли війна на Донбасі триває. Інші (директор Інституту філософії НАН України академік Мирослав Попович, історик-києвознавець Михайло Кальницький) заявили про своє негативне ставлення до можливості порушення цілісності меморіального комплексу. Головний опонент Ю. Бірюкова у заочній дискусії, експерт конкурсу на спорудження меморіалу героїв Небесної сотні Дмитро Гурін закинув авторам ініціативи юридичне, мистецьке і моральне невігластво та нехтування громадською думкою. Він також застеріг проти зловживання культом неідентифікованих воїнів, сумнівним з точки зору як сучасних технологій, так і принципів Революції гідності. Схожий аргумент висловила письменниця Оксана Забужко, стверджуючи неприпустимість поховання воїнів сьогодення у місці, що символізує «страшну традицію сталінської війни»[179][180][181]. У відповідь на критику, Адміністрація Президента України заявила про згортання попередніх планів щодо Меморіалу[182][183].

В березні 2025 року був представлений проєкт памʼяті людей літератури - "Недописані", чиї життя забрала Росія. Автори проєкту Олена Герасим’юк і Євген Лір зібрали історії, твори та спогади про загиблих, щоб не дати їхнім голосам зникнути. Вони звертаються до громадськості з проханням поділитися інформацією про тих літераторів, які стали жертвами російської агресії.[184][185]

Remove ads

Образотворче мистецтво

Узагальнити
Перспектива
Thumb
Картина «Світанок» художниці Беати Куркуль, 2022 р.

Російська агресія дуже скоро отримала відображення в українському мистецтві як ілюстрації, постери та колажі, що підтримують бойовий дух захисників і висміюють ворога. Частина митців продають свої роботи, щоб виручені кошти передати ЗСУ. Деякі країни, що підтримують Україну, проводять виставки цих робіт у мистецьких центрах, галереях, освітніх просторах[186][187][188].

На 56-му Венеційському бієннале групова виставка українських митців символічно називалася «Надія». Крім того, група українських митців у камуфляжному одязі з написами «У відпустці» знаходилася у російському павільйоні нагадуючи про окупацію Криму[189].

Від 30 вересня до 14 грудня 2014 на будинку в центрі Берліна експонувався художній проєкт Сергія Жадана, Миколи Рідного. На основі цього проєкту була створена книжка «Сліпа пляма»[190], яка складається з текстів Сергія Жадана та фотографій Миколи Рідного.

В Європарламенті проходила виставка ікон написаних Олександром Клименком на ящиках від набоїв для того, щоби привернути увагу європейських політиків до військових дій на Донбасі[191].

Російська громадська організація «Открытая Россия» створила вебсайт з коміксом «Процес» про суд над Надією Савченко[192].

Численні світові видання відгукнулися на широку російську агресію в Україні карикатурами, де висміювали різні проблеми: від байдужості Путіна до життя власних військ і до залежності Заходу від нафти[193].

В лютому 2022 року набула популярності «Свята Джавеліна» — стилізоване під ікону зображення жінки з ПТРК FGM-148 Javelin, намальоване канадцем українського похоження Крістіаном Борисом ще у 2012 році. У березні групою художників було створено стінопис з цим зображенням на стіні будинку 13 на вулиці Авіаконструктора Антонова в Києві (щоправда, з муралу видалили німб як атрибут релігійних персонажів, які мають офіційний культ).

Виставки

Більше інформації Рік, Назва ...

Фотоальбоми

  • Наталія Чермалих, Мінливий краєвид: Українське мистецтво між революцією та війною. В-во «Родовід».
  • Андрій Котлярчук, Добровольці — Volunteers[203]. Маріуполь; К., 2015.
  • Сергій Лойко, Аеропорт у фотографіях і текстах[204]. К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2016.
Remove ads

Відеоігри

  • Battlefield 2042 (2021) — в цій футуристичній відеогрі Росія у війні з США 2042 року послуговується людьми без громадянства. Один з них був описаний у грі як «маленький зелений чоловічок». Офіційний твітер Battlefield 2042 відгукнувся про це як «ненавмисне посилання на реальну проблему»[205], і згодом видалив його[206].
  • Ukraine War Stories — це добірка візуальних новел про російське вторгнення в Україну в 2022 році. Події розгортаються в перші місяці війни. У центрі уваги цивільні, що опинились на окупованій росіянами території.[207]
  • THREEDAYSтактичний шутер, натхненний реальними подіями війни в Україні. Пропонує гравцеві участь у боях за свободу від лиця справжніх бійців, кожен зі своєю унікальною історією.[208]
Remove ads

Меми

Узагальнити
Перспектива
Thumb
Машинний переклад російського слова «хлопок» без урахування наголосу породив мем «бавовна»

Численні поразки росіян під селом Чорнобаївка стало символом невідворотності, а саме село — місцем, де зникають вороги. Затримання Віктора Медведчука та звернення його дружини з цього приводу до президента Туреччини отримало численні пародії як зображення відповідно проваленого завдання та багатоликості. Абсурдна розмова Олександра Лукашенка з Володимиром Путіним 11 березня щодо «підготовки нападу» з України на Білорусь, стала об'єктом тролінгу в мережі. Монолог Лукашенка активно висміюється в Інтернеті, де Лукашенко намагається когось переконати в реальності загрози. Борис Джонсон за свою активну підтримку України зажив слави найкращого друга українців.

В TikTok, а потім на інших ресурсах набув популярності інтернет-мем Чмоня — полонений колаборант, якого висміюють за незграбний зовнішній вигляд[209][210].

Thumb
Бавовнятко, один з мемів 2022 року.

Поштовх до різноманітних жартів дали також численні й надокучливі повітряні тривоги, затоплення крейсера «Москва», удари ЗСУ по Антонівському мосту. Вибухи в Криму, які російська влада всіляко пояснювала випадковими подіями, отримали назву «бавовна» (через тенденцію в Росії називати вибухи «хлопками» та машинний переклад цього слова, як «бавовна»)[211][212]. На початку квітня 2022 року у мережі з'явилось відео «Нащо ти мені скло розбив ?» (рос. «Ты нахера мне стекло разбил?») зняте на вул. Новосьолов 60 у місті Рязань де чоловік знаходячись у стані алкогольного психозу розбив лобове скло на автівці випадкового водія, а на питання нащо він це зробив той відповів «у мене хлопці гинуть» та «мені на війну треба» [213][214].

Також у 2022 стало відомим відео «Ви homo sapiens? — Ні, я росіянин» (рос. «Вы homo sapiens? — Нет, я русский») де українець запитав чоловіка з Росії чи є він представником нашого виду, на що він відповідає «Ні, я росіянин» [215]

Remove ads

Крилаті слова та вирази

Узагальнити
Перспектива

Російсько-українська війна зумовила появу нових слів і виразів в українській мові, а також переносне значення вже наявних. Наприклад, «Аналоговнєт» (від рос. аналогов нет, укр. аналогів нема) — дещо, вигадане в Росії, «бандеромобіль» — бойовий автомобіль ЗСУ, «кіборги» — воїни ЗСУ (на честь прізвиська славнозвісних захисників донецького аеропорту, «задвохсотити» — знищити ворога (від позначення трупів загиблих бійців як «вантаж 200»), «рашизм» — злочинна шовіністична ідеологія «русского міра», «рашисти» (русня, рюзкі, свинособаки, чмоні) — російські військові, прихильники Путіна, «чорнобаїти» — повторювати ту саму невдачу, «за поребриком» — у Росії, «йти за російським кораблем» — зазнати поразки, «тракторні війська» — неочікувана дієва допомога[216], «вирушити на концерт Кобзона» — померти (про російських військових і політиків), «бусифікація» — пакування чоловіків в автомобілі, та насильне доставлення їх в ТЦК.

Thumb
"Русский военный корабль, иди на хуй!" Поштова марка 2022 року.

Цензура в Росії, згідно з якою суперечливі твердження перефразовувалися на більш нейтральні, неодноразово ставала предметом жартів і пародій. Наприклад, «превентивний удар» (рос. превентивный удар) замість «напад», «визволителі» (рос. освободители) замість «окупанти», «передислокація/перегрупування» (рос. передислокация/перегруппировка) замість «відступ», «жест доброї волі» (рос. жест доброй воли) замість «втеча під натиском ЗСУ», «вивільнення» (рос. высвобождение) працівників замість «звільнення», «корекція цін» (рос. корректировка цен) замість «підвищення цін», «від'ємний ріст економіки» (рос. отрицательный рост экономики) замість «зниження економічної активності», «задимлення» (рос. задымление) замість «пожежа», «ляскіт, гуркіт» (рос. хлоп́ок) замість «вибух». Саме явище такої заміни слів і фраз порівнювалося з новомовою з роману Джорджа Орвелла «1984»[217].

Після початку «часткової» мобілізації мешканців РФ її почали називати «могилізацією», особливо у самій Росії (через значні втрати російської армії у цій війні). Мобілізованих, що потрапили до російської армії, швидко почали називати «чмобіками» — від рос. «частично мобилизованный». Ця назва також є дотепною через співзвучність з російським образливим словом «чмо», яке значить людину, що занедбала себе морально і фізично.

Remove ads

Лялькове мистецтво

Узагальнити
Перспектива

27 вересня 2024 р. в Черкаський обласний краєзнавчий музей відбулося відкриття виставки авторської ляльки "Ті, хто нас захищають", Виставка підготовлена в рамках міжнародного патріотично-просвітницького проєкту "Ляльки у камуфляжі" і присвячена День захисників і захисниць України, який в Україні відзначають 1 жовтня. Автор ідеї та куратор виставки старший науковий співробітник сектору воєнної історії Тетяна Григоренко. У проєкті "Ляльки у камуфляжі" взяли участь 31 майстриня лялькарка з України та з-за кордону, зокрема Німеччина, Болгарія, Польща. Серед майстринб 8 представниць мають звання Народний майстер України. Всього на виставці було представлено 38 ляльок, які були обрані для показу і мали сввоїх прототипів. Серед героїв, які були відтворені майстринями були представники 31-го військового підрозділу чи військового формування. Серед експонатів ляльки створені на честь загиблих героїв, дійсних Героїв України, родичів майстринь, які зараз захищають Україну у різних підрозділах Сили оборони України. Ляльки створені на честь: Герой України Пільщиков Андрій "Джус", Герой України Дмитро Коцюбайло "Да Вінчі", Кушнір Олена, бойовий медик ОЗСП "Азов" НГУ, 3-й прикордонний загін ім. Героя України Євгеній Пікус, Герой України Бровді Роберт "Мадяр", Герой України танкіст Пономаренко Сергій, протитанкіст Онопрієнко Сергій та інші[218].

Після експонування виставки, усі ляльки експонуються у окремій залі серед експозиції музею. Вся колекція у повному складі була подарована майстринями Черкаський обласний краєзнавчий музей. Згодом на кошти меценатів буде створено фотокаталог виставки.

Remove ads

Державна підтримка

25 листопада 2015 року ВРУ ухвалила Постанову «Про державну підтримку публікацій, наукових, освітніх та дослідницьких програм, спрямованих на висвітлення щодо агресії РФ проти України»[219]

Див. також

Примітки

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads