Коломієць Микола Степанович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коломієць.

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Коломієць Микола.

Коломі́єць Мико́ла Степа́нович (1 [14] грудня 1915(19151214), Сергієв Посад, Московська губернія, Російська імперія — 29 грудня 1994, Київ, Україна) — український радянський архітектор і мистецтвознавець, доктор архітектури (1984), член Спілки архітекторів СРСР з 1940 року.

Коломієць Микола Степанович
Народження	1 (14) грудня 1915(1915-12-14) Сергієв Посад, Московська губернія, Російська імперія (нині — Московська область, Росія)
Смерть	29 грудня 1994(1994-12-29) (79 років) Київ
Країна	СРСР
Навчання	Харківський інститут інженерів комунального будівництва
Діяльність	архітектор, мистецтвознавець
Праця в містах	Київ
Найважливіші споруди	станції метро «Хрещатик», «Святошин», «Майдан Незалежності» у Києві
Містобудівні проєкти	Генеральний план Дніпропетровська (1939–1941)
Науковий ступінь	доктор архітектури (1984)
Членство	Спілка архітекторів СРСР і Українське товариство охорони пам'яток історії та культури
Заклад	Діпромісто, АА УРСР і Академія будівництва і архітектури Української РСР
Нагороди	Медаль «За бойові заслуги» Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)» Медаль «За оборону Сталінграда» Медаль «Ветеран праці» Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Автограф

Біографія

У 1933–1938 роках навчався на архітектурному факультеті Харківського інституту інженерів комунального будівництва у Олексія Бекетова, Олександра Власова, Олексія Шовкуненка. У 1938–1941 роках працював архітектором у проєктному інституті «Діпромісто» в Харкові.

У 1941–1946 роках — в інженерних військах Червоної Армії, учасник німецько-радянської війни. За будівництво мосту через Віслу біля м. Баранува (Сандомирський плацдарм) був нагороджений медаллю «За бойові заслуги».

У 1946–1950 роках — аспірант Інституту аспірантуры Академії архітектури УРСР. У 1950–1951 та 1955–1958 роках — старший науковий співробітник інституту архітектури споруд Академії архітектури УРСР.

У липні 1951 – січні 1955 року — заступник начальника та член колегії Управління в справах архітектури при Раді Міністрів УРСР.

У 1955–1958 роках — керівник сектору «Інститут архітектури споруд» Академії будівництва і архітектури УРСР. З 1958 року — заступник директора з наукової роботи Інституту теорії та історії архітектури і будівельної техніки АСіА УРСР, з 1963 року — Інститут теорії, історії та перспективних проблем Держцивільбуд Держбуду СРСР.

Член правління Київської організації Спілки архітекторів УРСР з 1958 року, член правління і президії Спілки архітекторів УРСР — з 1970 року, член правління Українського товариства охорони пам'яток історії та культури.

Творчість

У складі творчих колективів:

• Генеральний план реконструкції міст Дніпропетровська (1938–1939), Красний Луч (1939)
• Проєкти центральних площ міст Дніпропетровська (1940), Луганська (1939), Кадіївки (1938), Красний Луч (1939)
• Будівництво мостів через Віслу в Барануві та Кракові (1944, Польща),
• Відновлення автодорожнього мосту через Дунай у Братиславі (1945, Чехословаччина),
• Відновлення мосту ім. Маршала Малиновського^[de] у Відні (1946, Австрія)
• Серії типових проєктів для будівництва в селах Української РСР, 1940-і
• Будинок культури в Новій Каховці, у співавт. з С. М. Вайнштейном (1953)
• Станції метро «Хрещатик» (1960), «Святошин» (1971), «Майдан Незалежності» (1976)
• Палац культури заводу «Червоний екскаватор» (ПрАТ АТЕК) на Берестейському проспекті, 83, в Києві (1956)
• Клуб (Будинок культури) заводу шампанських вин на Сирецькій вулиці, 29, у Києві (1957)
• Пам'ятник В. І. Леніну в м. Борзні Чернігівської області (скульптор Петро Остапенко, 1982)
  • Історія українського мистецтва (видання)

Участь у конкурсах:

• Станція метро для Києва (пілонна), 1952 — 1-ша премія на всесоюзному конкурсі, спільно з Ігорем Мезенцевим
• Тріумфальна арка у Києві на честь 300-річчя возз'єднання України з Росією (3-тя премія)^[1]
• Фонтан для ВДНГ у Києві (3-тя премія)
• Проєкти 6 станцій метро в Києві, 1958, під керівництвом Анатолія Добровольського.

Книжки:

• Архітектор і художник: Деякі проблеми синтезу монументально-декоративного мистецтва і архітектури. Київ: Мистецтво, 1974. 103 с.: іл. (співавт.: Попова Л. І., Велігоцька Н. І. та ін.)

• Архітектура України на новому етапі (1954—1964). Київ: Будівельник, 1964. 150 с.: 30 с. іл. (співавт.: Головко Г. В., Ігнатов О. Н.)

• Архітектура України: 1917–1967. Київ: Будівельник, 1967. 142 с.: іл. (співавт.: Головко Г. В.)

• Киевский метрополитен. Киев: Госстройиздат УССР, 1963. 40 с.: ил. (співавт.: Головко Г. В.)

• Київ сьогодні. Київ: Будівельник, 1973. 118 с. (у співавт.)

• Місто: Яким йому бути? (На допомогу лектору) Київ: Знання, 1970. 48 с.

• Проблеми формування сучасної архітектури Української РСР. Київ: Будівельник, 1973. 148 с.: іл.

• Сучасна архітектура Радянської України. Київ: Будівельник, 1974. 152 с.: іл. (у спвавт.)

• Сучасне містобудування і пам'ятки архітектури (На допомогу лектору). Київ: Знання, 1978. 20 с.

Розділи в колективних працях та статті (за абеткою назв):

• Архитектура // История искусств народов СССР. Москва: Изобразительное искусство, 1977. Т. 8: Искусство народов СССР в период Великой Отечественной войныи до конца 1950-х годов. С. 209–210.

• Архитектура // История искусств народов СССР. Москва: Изобразительное искусство, 1982. Т. 9, кн. 1: Искусство народов СССР 1960-1977 годов. С. 265–275: ил.

• Архитектура здания Киевского филиала Центрального музея В. И. Ленина // Стр-во и архитектура. 1983. № 3.

• В граните, мраморе и бронзе // Стр-во и архитектура. 1981. № 5.

• В общем строю советской архитектуры // Стр-во и архитектура. 1977. № 12. С.4–10.

• Градостроительство и гражданское строительство // Капитальное строительство в УССР. Киев: Будівельник, 1984.

• Индустриализация строительства и перспективы развития архитектуры жилых и общественных зданий // Строительство и архитектура: XVI: Жилые здания и общественные здания. Киев: Будівельник, 1980. С. 3–6.

• Конструкция и архитектурная форма // Стр-во и архитектура. 1974. № 12. С. 27–32.

• Монумент Слави в м. Рівне // Образотворче мистецтво. 1986. № 5.

• Монументальная пропаганда и город // Проблемы развития городов. Киев: Будівельник, 1970. С. 41–51.

• Научно-технический прогресс и архитектура // Стр-во и архитектура. 1968. № 1. С. 5–9.

• Некоторые проблемы творческой направленности архитектуры Украины // Стр-во и архитектура. 1985. № 10.

• Новаторство и традиции в архитектуре зданий индустриального домостроения // Проблемы развития архитектуры в условиях индустриализации строительства: Сборник науч. трудов. Киев: КиевЗНИИЭП, 1985. С. 55–62.

• О национальных чертах в современной архитектуре Украинской ССР // Архитектура СССР. 1963. № 10. С. 40–46.

• О реконструкции центров крупнейших городов Украины // Формирование структуры и архитектурного облика городов. Киев: Будівельник, 1972. Вып. 5. С. 14–18.

• О своеобразии в современной архитектуре // Стр-во и архитектура. 1982. № 2.

• О своеобразии в современной архитектуре Украинской ССР // Вопросы своеобразия современной архитектуры Украинской ССР: Сборник науч. трудов. Киев: КиевЗНИИЭП, 1987. С. 22–28.

• Об архитектуре новых жилых районов // Стр-во и архитектура. 1978. № 9. С. 2–8.

• Об интернациональной общности и национальных особенностях в советской архитектуре // Строительство и архитектура: VI: Жилые дома. Киев: Будівельник, 1969. С. 143–154.

• Об интернациональном и национальном в советской архитектуре // Стр-во и архитектура. 1964. № 6. С. 20–22.

• Об образном строе в архитектуре // Актуальные вопросы эстетики архитектуры: Сборник науч. трудов. Киев: КиевЗНИИЭП, 1988. С. 50–55.

• Об эстетике советских городов // Проблемы градостроительства. Киев: Будівельник, 1970. С. 44–48.

• Образ – основа формирования архитектуры // Стр-во и архитектура. 1987. № 8.

• Пластическая выразительность в современной архитектуре Украинской ССР // Строительство и архитектура: XII: Общественные здания. Киев: Будівельник, 1976. С. 98–107.

• Поверхи ХХІ століття // Вечірній Київ. 1982. 13 вересня.

• Почём нынче собор? // Советская культура. 1987. 20 августа.

• Прикмети гармонії // Друг читача. 1985. 9 травня.

• Про національні і регіональні особливості архітектури України // Архітектурна спадщина України: Маловивчені проблеми історії архітектури та містобудування. Київ: НДІТІАМ, 1994. Вип. 1. С. 209–214.

• Про формування стилю сучасної радянської архітектури // Українське мистецтвознавство. Київ: Наук. думка, 1974. Вип. 6. С. 19–26.

• Проблемы формирования социалистического стиля // Стр-во и архитектура. 1971. № 6. С. 10–15.

• Пространство, конструкция, эстетика // Стр-во и архитектура. 1965. № 4. С. 11–14.

• Развитие архитектуры Украинской ССР на современном этапе (1955–1978 гг.) // Архитектурное творчество в Украинской ССР: Архитектурно-строительная наука и практика: Сборник науч. трудов. Киев: КиевЗНИИЭП, 1988. С. 19–25.

• Символи шани всенародної // Культура і життя. 1985. № 3.

• Синтез искусств – средство повышения идейно-художественного качества архитектуры // Проблемы повышения качества архитектуры. Киев: Будівельник, 1979. С. 156–170: ил. (у співавт: Велігоцька Н. І.)

• Синтез мистецтв в сучасній архітектурі // Українське мистецтвознавство. Київ: Наук. думка, 1968. Вип. 2. С. 84–91.

• След на века // Вечерний Киев. 1983. 24 января.

• Современность и тенденции в архитектуре Крещатика // Строительство и архитектура: Сборник науч. трудов. Киев, 1983. Вып. 19.

• Содержание и форма в архитектуре (взаимосвязь категорий) // Методологические проблемы теории архитектуры: Сборник науч. трудов. Киев: КиевЗНИИЭП, 1981.

• Социальные преобразования и архитектура // Стр-во и архитектура. 1969. № 12. С. 1–3.

• Тенденции и проблемы развития архитектуры Украины // Стр-во и архитектура. 1980. № 1. С. 3–7.

• Формирование художественной выразительности современной архитектуры // Стр-во и архитектура. 1972. № 7. С. 17–23.

• Художній образ – основа синтезу // Образотворче мистецтво. 1973. № 1. С. 9–12.

• Центр современного города и памятники архитектуры // Архитектурное формирование центров крупных городов. Киев: Будівельник, 1969. Вып. 7. С. 33–42.

• Щоб не втратити назавжди // Київська правда. 1987. 12 лютого.

• Этажность городской застройки и ландшафт // Формирование архитектурного облика городов. Киев: Будівельник, 1975. С. 21–27.

Родина

• Дружина — Нінель Гаркуша (26.06.1927–01.04.2006) — українська художниця декоративного мистецтва.

Зображення

• 
  Палац культури в Новій Каховці (1953)
• 
  Будинок культури (клуб) Київського заводу шампанських вин (1957), нині — приватна клініка Діавіта Інститут. Фото 2023 року
• 
  Станція метро «Хрещатик» (1960)
• 
  Станція метро «Святошин» (1971)
• 
  Станція метро «Площа Калініна» (1976, нині — «Майдан Незалежності»)
• 
  Палац культури «Красний Луч» на 300 місць у Барвінковому, нині — Барвінківський міський центр соціальних служб (Центральна вул., 1)^[2][3]