Могилів-Подільський район (1923—2020)

Ця стаття про колишній Могилів-Подільський район. Про сучасний район див. Могилів-Подільський район.

Могилі́в-Поді́льський райо́н — район Вінницької області в Україні. Адміністративний центр — місто Могилів-Подільський. Площа району становить 936,5 км². Населення становить 146 900 жителів (01.01.2018).

Могилів-Подільський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Колишній район на карті Вінницька область
Основні дані
Країна:	СРСР ( УСРР),  Україна
Область:	Вінницька область
Код КОАТУУ:	0522600000
Утворений:	1923
Ліквідований:	17 липня 2020[1]
Населення:	▼ 146 900 (01.01.2018)
Площа:	930 км²
Густота:	157,96 осіб/км²
Тел. код:	+380-4337
Поштові індекси:	24005-24063
Населені пункти та ради
Районний центр:	м. Могилів-Подільський
Селищні ради:	1
Сільські ради:	27
Смт:	1
Селища:	3
Села:	50
Районна влада
Вебсторінка:	Могилів-Подільська РДА Могилів-Подільська райрада
Адреса:	24000 м. Могилів-Подільський, пл. Шевченка, 1
Мапа
Могилів-Подільський район у Вікісховищі

Географія

Могилів-Подільський район розташований на південному заході Вінницької області, межує з Ямпільським, Чернівецьким, Шаргородським та Мурованокуриловецьким районами. По течії річки Дністер проходить державний кордон з Молдовою.

Хмельницька область (Новоушицький район)	Мурованокуриловецький район	Шаргородський район
Чернівецька область (Сокирянський район)		Чернівецький район
Молдова Могилів-Подільський	Молдова	Ямпільський район

За характером рельєфу — хвиляста рівнина, порізана численними долинами річок, ярами і балками. Лівими притоками Дністра, що протікають територією району, є річки Лядова, Серебрійка, Немия, Дирло, Мурафа тощо. Могилівщина розташована в зоні лісостепу.

Місцевість багата на корисні копалини. Є запаси лісовику кам'яного будівельного, вапняку, трепелу, родовище літографічного каменю, родовища столової води в селах Бронниця, Яруга, Садківці.

Площа лісових насаджень становить 13520 га. Переважають широколисті мішані ліси граб, дуб, ясен, липа, клен.

На території Могилів-Подільського району є об'єкти природно-заповідного фонду: заказники «Вендичанська Дубина», Грабарківський ландшафтний, Бронницький ботанічний; пам'ятки природи «Гайдамацький яр», «Пісковики Бернашівки», «Відслонення Грушанської світи», «Відслонення Могилівської світи». Пам'яткою садово-паркового мистецтва є Бронницький парк.

Історія

Землі понад Дністром почали заселятись ще у давнину, свідченням тому є археологічні знахідки решток поселень трипільської, черняхівської, зарубинецької культур.

Найдавніший археологічний комплекс на Могилів-Подільщині розташований у Бернашівському мікрорегіоні.

В селі Бернашівка виявлено рештки ранньотрипільського поселення, також поселення трипільської, черняхівської, зарубинецької культур виявлено в селах Озаринці, Серебрія, Яришів, Юрківці.

Поблизу с. Григорівка в лісі розташоване скіфське городище VI—IV ст. до н. е., аналогічні знахідки виявлено в селах Ломазів та Нижчий Ольчедаїв.

Грамота 1450 р. вказує на існування с. Іваньківці. З 1595 року тут засновується місто, яке власник цих земель Єремія Могила віддав у посаг за свою дочку. Воєвода Потоцький на честь тестя назвав місто Могилів. Спочатку його, щоб відрізнити від білоруського Могильова назвали Могилів-на-Дністрі, а вже за радянських часів назвали Могилів-Подільський.

Подільські землі на початку ХІ ст. були вільними, тому вони активно заселялись втікачами від польських панів. Після Берестейської унії в 1596 році землі України переходять до Польщі. Місто стає штаб-квартирою коронованого гетьмана Польщі Станіслава Жолкевського.

У період визвольної війни українського народу 1648—1654 рр. в Могилеві відбувалися значні події. В 1648 р. сюди підійшли повстанські загони М. Кривоноса, — тоді Могилів було звільнено від польської шляхти та запроваджено полковий козацький устрій.

У січні 1654 р. населення Могилева і козаки Могилівського полку склали присягу на вірність Російській державі. Міська біднота і селяни навколишніх сіл активно підтримували антифеодальне повстання 1768 року, очолюване М. Залізняком та І. Гонтою.

У 1795 році утворюється Подільська губернія, Могилів ввійшов до складу губернії як повітовий центр. У цей період починає активно розвиватися землеробство, виноградарство, стають до ладу суконні, шовкові, черепичні мануфактури, винокурні, цукроварні, ґуральні, пожвавлюється торгівля.

У 1881 році починається будівництво залізниці. В 1884 році дав першу продукцію Вендичанський цукровий завод, у 1887 році Могилівський чавуноливарний, у 1902 році — Юрковецький спиртозавод.

У 1905—1907 рр. відбувались страйки селян і робітників. Протягом 1917—1920 рр. влада у Могилеві змінювалась 18 разів. Край переживав занепад до кінця 20-х років. Розкуркулення, голодомор, репресії сталінського режиму не оминули подолян.

Війна 1941—1945 рр. забрала життя і здоров'я 5 тис. могилівчан. Керівниками руху опору були М.Тугушов, В.Горбатюк, А.Обертюк, Я.Нагірняк. До кінця березня 1944 року радянські війська визволили місто і район. Самовідданою працею наслідки війни було подолано.

Могилів-Подільський район утворений 7 березня 1923 року.^[2]

Зміни в адміністративно-територіальному устрої району відбувались в 1945, 1958, 1962/1965 і в 1990 р. І на сьогодні до складу району входить 53 населених пункти: одне селище і 52 села, які відповідно підпорядковані одній селищній та 27 сільським радам. Районний центр — місто Могилів-Подільський є містом обласного значення.

Адміністративний устрій

Докладніше: Адміністративний устрій Могилів-Подільського району

Район адміністративно-територіально поділявся на 1 селищну раду та 26 сільських рад, які об'єднували 54 населені пункти та були підпорядковані Могилів-Подільській районній раді. Адміністративний центр — місто Могилів-Подільський, яке мало статус міста обласного значення, тому не входило до складу району^[3].

Економіка

Цукровий завод, Вендичани

Промисловість

Харчова, машинобудівна, будівельних матеріалів, швейна.

Підприємства: машинобудівний, приладобудівний, газового устаткування, консервний, продтоварів, маслоробний, хлібний заводи, фабрики нетканих матеріалів і швейна у Могилеві-Подільському, вендичанські комбінат хлібопродуктів і цукровий завод, Моївський цукрокомбінат, вапновий завод у Грабарівці, спиртовий завод та кар'єроуправління в Юрківці, завод побутової хімії в Бронниці.

Сільське господарство

Зернові, буряківництво, садівництво, овочівництво, скотарство, вівчарство, бджільництво, рибальство, шовківництво.

Транспорт

Територією району проходить автошляхи E583, Р36 та Т 0220.

Залізнична станція Вендичани; зупинні пункти: Ізраїлівка та Сулятицька.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)^[4]

Стать	Всього	До 15 років	15-24	25-44	45-64	65-85	Понад 85
Чоловіки	18 420	3475	2300	5505	4676	2378	86
Жінки	21 784	3169	2250	4843	5722	5282	518
Статево-вікова піраміда Чоловіки Вік Жінки 86  85 + 518  164  80-84 725  419  75-79 1335  860  70-74 1782  935  65-69 1440  1535  60-64 2160  827  55-59 1211  1088  50-54 1193  1226  45-49 1158  1450  40-44 1271  1360  35-39 1220  1371  30-34 1214  1324  25-29 1138  1257  20-24 1127  1043  15-20 1123  1455  10-14 1303  1167  5-9 1081  853  0-4 785

Національний склад населення за даними перепису 2001 року^[5]:

Національність	Кількість осіб	Відсоток
українці	39343	97,85 %
росіяни	636	1,58 %
молдовани	102	0,25 %
білоруси	31	0,08 %
азербайджанці	10	0,02 %
інші	84	0,21 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року^[5]:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
українська	39477	98,19 %
російська	622	1,55 %
молдовська	63	0,16 %
білоруська	17	0,04 %
інші	27	0,07 %

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Могилів-Подільського району було створено 50 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 66,33 % (проголосували 17 584 із 26 511 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 60,83 % (10 697 виборців); Юлія Тимошенко — 21,89 % (3 850 виборців), Олег Ляшко — 6,92 % (1 217 виборців), Анатолій Гриценко — 2,58 % (453 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,82 %.^[6]

Освітні заклади

Монтажний, технологічний технікуми, медучилище, ПТУ у Могилеві-Подільському.

Пам'ятки

Поштовий блок України «Свято-Усікновенський Лядівський монастир. 1000 років.»

В районі є пам'ятки архітектури — Лядівський скельний монастир XI ст., церква в селі Кукавка, побудована за проектом художника В. Тропініна, в селі Серебринець — палац М. Чацького, учасника повстання Г. Костюшка, в селі Бронниця — садиба фельдмаршала П. Вітгенштейна, командувача другої російської армії в роки війни 1812 р.

• Пам'ятки історії Могилів-Подільського району
• Пам'ятки архітектури Могилів-Подільського району
  • пам'ятки архітектури 18-19 ст. у с. Кукавка,
  • скельний монастир 11 ст. у Лядові.
• Пам'ятки монументального мистецтва Могилів-Подільського району
• Пам'ятки археології Могилів-Подільського району

Персоналії

• Володимир Дідушицький (1825—1899) — меценат, колекціонер, природознавець, зоолог, етнограф, археолог, засновник Природознавчого музею у Львові, член-кореспондент Академії наук у Краков, один з очільників «Руського Собору», перший куратор Крайової школи лісового господарства.
• Олександр Лотоцький (1870—1939) — український громадсько-політичний діяч, письменник, публіцист, науковець.
• Еліза Грінблат (1888—1975) — єврейська письменниця.
• Станіслав Поплавський (1902—1973) — Генерал армії (1955) Збройних Сил СРСР і Польської Народної Республіки, Герой Радянського Союзу (1945).
• Анатолій Юрченко (1939—2003) — радянський і український кіноактор, член Національної спілки кінематографістів України.
• Василь Панчук (1949) — примар муніципія Бєлці (Республіка Молдова).
• Сергій Будза (1984) — український легкоатлет, що спеціалізується на спортивній ходьбі, Чемпіон України (2014),