Краусс Андрій-Фердінанд Кіндратович

Андрі́й-Фердіна́нд Кіндра́тович Кра́усс (нім. Andreas Ferdinand Krauss; 28 вересня (10 жовтня) 1859 , Київ, Київська губернія, Російська імперія — 4 (17) жовтня 1911 , Київ, Київська губернія, Російська імперія ) — київський архітектор, технік.

Коротка інформація Краусс Андрій-Фердінанд Кіндратович, нім. Andreas Ferdinand Krauss ...

Краусс Андрій-Фердінанд Кіндратович
нім. Andreas Ferdinand Krauss

Народження	28 вересня (10 жовтня) 1859 Київ, Київська губернія, Російська імперія
Смерть	4 (17) жовтня 1911 (52 роки) Київ, Київська губернія, Російська імперія ° злоякісна пухлина
Релігія	лютеранство
Країна (підданство)	Російська імперія
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Київ
Архітектурний стиль	неоренесанс («київський ренесанс»), необароко, цегляний стиль

Remove ads

Життєпис

Узагальнити

Перспектива

Народився 28 вересня (10 жовтня) 1859(18591010) року^[1] в Києві в родині київських міщан. Батько А.-Ф. Краусса, Кіндрат Іоганович (Іванович) Краусс^[2]^[3] народився у місті Крейденц (герцогство Саксен-Кобург), за фахом був корзинником. Прибув до Києва у 1843 році, у віці 30 років. Отримав вид на проживання, а у 1848 році — російське підданство. Був зарахований до васильківських міщан, але залишився у Києві, де спочатку служив прикажчиком у винному підвалі, а пізніше відкрив невеликий готель. У 1848 році Кіндрат Краусс одружився з Христиною Ман (нім. Christine Mann), донькою вюртенберзького підданого, та оселився на Лютеранській вулиці, буд. № 20 (не зберігся). У подружжя народилося багато дітей — донька Анна-Катерина, сини Карл-Людвіг, Андрій-Фердинанд, Микола^[4], Мартін (1880—1922) та Фрідріх (1863—1930). Мартін і Микола займалися банківською діяльністю, Фрідріх став австро-угорським консулом в Києві.

Про Андрія-Фердинанда Краусса відомо небагато, хоча він є автором проектів багатьох будинків, зведених у Києві наприкінці 1890-х — на початку 1900-х років.

У 1886—1890 роках молодий архітектор Андрій Краусс працював архітектором Київського університету, отримуючи близько 900 карбованців на рік. Перші його споруди в Києві датовані 1880-ми роками, найактивніший період проектної та будівельної діяльності припадає на кінець 1890-х — початок 1900-х рр.

Помер у Києві 4 (17) жовтня 1911 року від раку^[5].

Remove ads

Будівлі, споруджені А.-Ф. Крауссом

«Замок Річарда Левове Серце» (Андріївський узвіз, № 15, 1902—1904 рр., проект петербурзького архітектора Р. Марфельда);
Житловий будинок (Андріївський узвіз, № 18, 1891 р., добудова будинку, зведеного П. Спарро);
Прибутковий будинок М. Відмунта (вул. Антоновича, № 14 і 14-Б);
Власний житловий будинок (вул. Антоновича, 32, 1887 р.);
Готель «Пале-Рояль» і прибутковий будинок М. Аристархова (вул. Басейна, № 1/2, 1899—1900 рр.);
Готель «Оріон» на розі вул. Басейної, Бессарабської пл. і вул. Великої Васильківської № 1—3;
Прибутковий будинок Л. Уманської (вул. Басейна, № 15, 1900 р.);
Будинок інженера-технолога Й. Добровольського (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, 1907 р.);
Житловий будинок (вул. Бульварно-Кудрявська, 34, 1894 р., не зберігся;
Садиба (вул. Велика Васильківська, № 10 і 10-Б, 1897 р.);
Садиба (вул. Велика Васильківська, № 17 і 17-Б);
Садиба (вул. Велика Васильківська, № 32-А і 32-Б);
Садиба (вул. Велика Васильківська, № 38 і 38-Б);
Житловий будинок (вул. Велика Васильківська, № 41, 1901 р.);
Житловий будинок (вул. Велика Васильківська, № 44, 1898—1899 рр.);
Житловий будинок (вул. Велика Васильківська, № 56, 1900 р.);
Житловий будинок (вул. Велика Васильківська, № 60/5, 1900 р.);
Житловий будинок (вул. Велика Васильківська, № 66-68, 1899—1900 рр.);
Житловий будинок купця П. Оскерка (вул. Володимирська, № 41/27, 1867, добудова 1883—1884 рр.));
Житловий будинок Б. Міллера (вулиця Гоголівська, 32-В, 1893—1894);
Житловий будинок (вул. Олеся Гончара, 90/92, 1898—1899 рр.);
Садиба Б. С. Міллера (вул. Жилянська, № 38, 1893—1894 рр.);
Житловий будинок Є. Іваницького (вул. Золотоворітська, № 6, 1894 р.);
Житловий будинок 3. Бейтгілеля (вул. Кирилівська, № 2/9, 1886 рр.);
Особняк А. Савицького (вул. Круглоуніверситетська, № 10, 1892 р.);
Прибутковий будинок В. Данилевича (вул. Кудрявська, № 10, 1897 р.);
Особняк Є. Свєшнікової (вул. Лабораторна, № 7, 1900—1901 рр., не зберігся);
Особняк А. Малишевської (вул. Леонтовича, № 4, 1886 р.);
Добудова особняка М. Закса (вул. Липська, № 4, 1896 р.)
Добудова житлового будинку (вул. Мала Житомирська, № 17, 1897 р.);
Житловий будинок (вул. Казимира Малевича, № 80, 1900 р., не зберігся);
Житловий будинок (вул. Михайлівська, № 6-Б);
Житловий будинок (вул. Михайлівська, № 11, 1897 р.);
Житловий будинок (вул. Михайлівська, № 16-А, 1888 р.)
Садиба (вул. Михайлівська, № 22-А і 22-Б, 1899—1900 рр.)
Житловий будинок (вул. Князів Острозьких, № 5, 1899 р.)
Садиба (Музейний провулок, № 2-А, 2-Б, 2-В, 2-Г і 2-Д, 1895—1900 рр.)
Житловий будинок № 9 (м. Київ, вул. Назарівська, колишня вул. Вєтрова; 1900 р.);
Прибутковий будинок М. Михайлова (вул. Євгена Чикаленка, № 8, 1894—1895 рр.);
Житловий будинок Цельтнера (вул. Прорізна, № 3, 1884 р.);
Прибутковий будинок Паренса (вул. Рейтарська, № 8/5-А, 1891 р.);
Прибутковий будинок Є. Кістеньової (вул. Рейтарська, № 25, 1899 р.);
Садиба (вул. Рейтарська, № 19-А і 19-Б, 1897 р.);
Житловий будинок А. Живоглядова (вул. Шота Руставелі, № 11, 1888 р., не зберігся);
Прибутковий будинок Л. Бендерського (вул. Шота Руставелі, № 22 і 22-В, 1896—1897 рр.);
Флігель та сарай у садибі К. Краусса (вул. Шота Руставелі, № 27, 1892 р., не зберігся);
Прибутковий будинок Г. Хавкіна (вул. Шота Руставелі, № 29 і 29-Б, 1909—1910 рр.);
Прибутковий будинок Розенталя (вул. Шота Руставелі, № 30 і 30-Б, 1902—1903 рр.);
Житловий будинок (вул. Шота Руставелі, № 31, 1897 р.);
Житловий будинок та флігель (вул. Шота Руставелі, № 32, 1898—1899 рр., флігель не зберігся);
Надбудова і прибудова до існуючого житлового будинку П. Лімінського (вул. Шота Руставелі, № 35, 1897 р., не зберігся);
Житловий будинок (вул. Шота Руставелі, № 36, 1903—1904 рр.);
Садиба (вул. Шота Руставелі, № 38, 38-Б, 38-В, 1901—1902 рр.);
Житловий 4-поверховий флігель (вул. Шота Руставелі, № 39, 1899 р., не зберігся);
Прибудова до існуючого флігеля (вул. Шота Руставелі, № 51, 1898 р., не зберігся);
Прибутковий будинок (вул. Шота Руставелі, № 55/6, 1898 р., не зберігся);
Житловий будинок (вул. Саксаганського, № 5, 1890-і рр.);
Житловий будинок (вул. Саксаганського, № 10/40, 1899 р.);
Житловий будинок (вул. Саксаганського, № 28, 1898—1901 рр.);
Садиба (вул. Саксаганського, № 38 і 38-Б);
Житловий будинок (вул. Саксаганського, № 81, 1898 р.);
Житловий будинок (вул. Саксаганського, № 91, 1899 р.);
Житловий будинок (вул. Саксаганського, № 93-Б, 1892 р.);
Прибутковий житловий будинок (вул. Саксаганського, № 147/5, 1900—1903 рр.);
Садиба (вул. Саксаганського, № 15 і 15-Б, 1898—1899 рр.);
Садиба (вул. Саксаганського, № 43 і 43-Б, 1898 р.);
Прибутковий комплекс (вул. Саксаганського, № 44, 44-Б і 44-Е, 1898 р.);
Садиба (вул. Саксаганського, № 74 і 74-Б, 1897—1898 рр.);
Садиба (вул. Саксаганського, № 89 і 89-Б, 1899—1900 рр.);
Прибутковий будинок Голуба (вул. Саксаганського, № 112-А і 112-Б, 1900 р.);
Садиба (вул. Софійська, № 7);
Прибутковий будинок Апштейна (вул. Спаська, № 8-А — 8-Б, 1900 р.);
Житловий будинок (вул. Тарасівська, № 23—25, 1899—1900 рр.);
Садиба (вул. Гетьмана Павла Скоропадського, № 17 і 17-Б, 1894—1895 рр.);
Житловий будинок (вул. Гетьмана Павла Скоропадського, № 23/1, 1894—1895; 1909 рр.);
Особняк Г. Ф. Кащенко (вул. Івана Франка, № 4, 1897 р.);
Садиба (вул. Івана Франка, № 12-А і 12-Б, 1898—1899 рр.);
Житловий будинок (вул. Івана Франка, № 18, 1889—1890 рр.);
Готель «Ермітаж» (вул. Богдана Хмельницького, № 26 і 26-А, 1902—1904 рр.);
Житловий будинок (вул. Богдана Хмельницького, № 27, 1900 р.);
Прибутковий будинок Шампаньєра (вул. Богдана Хмельницького, № 44, 44-Б і 44-В, 1897 р.);
Прибутковий будинок Покраса (вул. Хорива, № 11-А, 1890-і рр.);
Добудова і надбудова фасадного будинку, забудова садиби (вул. Хрещатик, № 44, 1890-ті рр.);
Садиба (бул. Тараса Шевченка, № 3, 1897 р.);
Житловий будинок (бул. Тараса Шевченка, № 35, 1887 р., не зберігся);
Прибутковий будинок (провулок Тараса Шевченка, № 5);
Садиба (провулок Тараса Шевченка, № 13/21-Б);
Особняк В. Х. Руссіянова (вул. Отто Шмідта, № 33, 1900—1901 рр.);
Прибутковий будинок М. Михайлова (вул. Ярославів Вал, № 16 і 16-Б, 1897—1898 рр.);
Добудова житлового будинку (вул. Ярославів Вал, № 35, 1888 р.);
Житловий будинок (вул. Ярославська, № 5/2-А, 1892 р.);
Прибутковий будинок Брука (вул. Ярославська, № 21, 1897 р., за іншими даними автор І. Ніколаєв)