Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Адміністративний устрій Королівства Галичини та Володимирії
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Королівство Галичини та Володимирії в різні періоди адміністративно ділилося на округи (нім. Kreis, пол. cyrkuł) та повіти (нім. Gebiet, пол. powiat).
Королівство Галичини та Володимирії було найбільшою і найбільш населеною коронною землею Австрійської імперії у 1772–1918 роках. Його територія сьогодні поділена між Польщею та Україною.
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Після приєднання Галичини до Австрійської монархії у 1772 році було утворено 6 округів (або циркулів), які ділились на дистрикти (нім. Bezirk), після реформи 1782 року дистрикти було скасовано, і кількість округів збільшено — їх існувало у різний час від 16 до 25. У 1850 році в межах округів було створено повітові староства, які пізніше реорганізували в податково-судові повіти. А вже у 1867 році округи повністю скасували і край поділявся лише на повіти. Кількість повітів часто змінювалася, спочатку їх було 74, найбільша їх кількість становила 82[1].
Загалом можна виділити такі періоди в адміністративно-територіальному поділі Королівства Галичини та Володимирії у 1772–1918 роках[1]:
- двоступеневий (округ – дистрикт), 1772–1782 рр.
- 6 округів, 60 дистриктів, 1773–1777 рр.
- 6 округів, 19 дистриктів, 1777–1782 рр.
- одноступеневий (округ), 1782–1849 рр.
- 18-19 округів, 1782–1803 рр.
- 25 округів, 1803–1809 рр.
- 16 округів, 1809–1815 рр.
- 18-20 округів, 1815–1849 рр.
- двоступеневий ускладений (округ – повітове староство/податково-судовий район), 1850–1867 рр.
- округ – повітове староство, 1850–1854 рр.
- округ – податково-судовий повіт, 1854–1867 рр.
- одноступеневий (повіт), 1867–1918 рр.
- 74 повіти, 1867–1896 рр.
- 74-82 повіти, 1896–1918 рр.
Remove ads
Список округів (1782-1867)
Узагальнити
Перспектива
Нижче подано список округів, які існували у складі Королівства Галичини та Володимирії у різний час в період з 1782 по 1867 роки[1][2].
Remove ads
Список повітів (1867-1918)
- Бяльський
- Бережанський
- Бібрський
- Бжеський
- Березівський
- Богородчанський
- Борщівський
- Бохенський
- Бродівський
- Бучацький
- Вадовицький
- Велицький
- Горлицький
- Городенківський
- Грибівський
- Городоцький
- Гусятинський
- Добромильський
- Долинський
- Домбровський
- Дрогобицький
- Живецький
- Жидачівський
- Жовківський
- Заліщицький
- Збаразький
- Зборівський
- Золочівський
- Калуський
- Кам'янко-Струмилівський
- Коломийський
- Кольбушовський
- Коросненський
- Косівський
- Краківський
- Ланьцутський
- Лімановський
- Ліський
- Львівський
- Мелецький
- Мисленицький
- Мостиський
- Надвірнянський
- Нисківський
- Новосандецький
- Новоторзький
- Освенцимський
- Переворський
- Перемишльський
- Перемишлянський
- Печеніжинський
- Підгаєцький
- Пільзненський
- Подгурський
- Равський
- Радехівський
- Рогатинський
- Ропчицький
- Рудківський
- Ряшівський
- Самбірський
- Скалатський
- Сколівський
- Снятинський
- Сокальський
- Солотвинський
- Станіславський
- Старосамбірський
- Стрижівський
- Стрийський
- Сяніцький
- Тарнобжезький
- Тарнівський
- Теребовлянський
- Тарнопільський
- Тлумацький
- Турківський
- Хшановський
- Чесанівський
- Чортківський
- Яворівський
- Ярославський
- Ясельський
Див. також
Примітки
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads