Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Театральна (станція метро, Київ)
станція Київського метрополітену З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
50°26′41″ пн. ш. 30°31′5″ сх. д.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
«Театра́льна» — 28-ма станція Київського метрополітену. Розташована на Святошинсько-Броварській лінії між станціями «Університет» і «Хрещатик». Відкрита 6 листопада 1987 року під назвою «Ле́нінська» (від вулиці Леніна, нині — Богдана Хмельницького, де розташована станція). Нинішня назва — з 2 лютого 1993 року[3], від розташованих поблизу Драматичного театру ім. Лесі Українки та Національної опери України.
Є частиною пересадкового вузла між Святошинсько-Броварською та Сирецько-Печерською лініями.
Також поряд зі станцією розташовані Центральний універмаг і Природничий музей.
Remove ads
Історія будівництва
Станція вбудована в наявну лінію спеціально як пересадковий пункт на Сирецько-Печерську лінію. Осторонь тунелів перегону «Університет» — «Хрещатик» почали будівництво станції та під'їзних тунелів. На завершальному етапі будівництва новий вузол приєднали до наявної лінії. При цьому протягом пів року, з 31 березня по 1 жовтня 1987 року, лінія була розірваною навпіл, між «Університетом» і «Хрещатиком» поїзди не ходили. Саму станцію відкрили трохи більше ніж через місяць після відновлення руху, пристосувавши відкриття до 6 листопада — напередодні 70-ї річниці Великої Жовтневої революції[4]. Старі тунелі, довжиною понад 300 м кожен, які частково перерізані склепінням станції «Золоті Ворота», перебувають у законсервованому стані. До них є доступ через службові проходи для профілактичного огляду[5].
Remove ads
Конструкція
Конструкція станції — пілонна трисклепінна з острівною платформою.
Колійний розвиток: станція без колійного розвитку.
Станція має три підземних зали — середній і два зали з посадковими платформами. Зали поєднані між собою рядами проходів-порталів, які чергуються з пілонами. Середній зал ескалаторним тунелем з'єднаний з підземним вестибюлем, сполучений з підземним переходом на перехресті вулиць Богдана Хмельницького і Євгена Чикаленка. Для підйому та спуску пасажирів в ескалаторному тунелі встановлено чотиристрічкові одномаршеві ескалатори.
Remove ads
Архітектура та оформлення
Узагальнити
Перспектива
За словами архітектора Т. Целіковської, станція могла стати іншою. Отримавши задачу створити станцію, присвячену Леніну, архітектори намагалися зробити акцент на музиці Бетховена — яка подобалася Леніну як людині. Однак цей проєкт було відхилено, і станція набула нинішнього інтер'єру в офіціозному стилі[5].
В оформленні переважає граніт червоно-коричневих тонів Лезниківського родовища в Житомирській області (з того самого, звідки в 1929 році взято камінь для Мавзолею Леніна[6]), яким облицьовані пілони й торець центрального залу. У нішах пілонів із боку центрального залу встановлено металеві горельєфи у вигляді прапорів із цитатами з робіт Леніна українською та російською мовами. У торці залу розміщено бронзовий бюст Леніна. З боку посадкових платформ центральна частина пілонів оброблена світло-сірим мармуром.
Підсвітка центрального і платформних залів — закарнізна. Колійні стіни облицьовані білим мармуром.
Верхній циліндричний підземний вестибюль являє собою композицію «Спіраль часу», що складається з горельєфів і барельєфів, які уособлюють зображення історичних подій, перетворюючись на птахів і промені, і нарешті сходяться в центрі склепіння, де змонтована велика люстра з м'яким білим світлом.
Пересадки
У середині залу станції розташовані чотири галереї-проходи над платформою другої колії, що ведуть до чотирьохстрічкового одномаршевого ескалатора, яким можна перейти на станцію «Золоті ворота».
Новітнє переобладнання
25 лютого 2014 року, під час активної фази «Ленінопаду», на станції демонтували таблички з радянськими лозунгами та почали підготовчі роботи для демонтажу барельєфа Леніна в торці станції[7]. Однак, барельєф лише закрили дерев'яною стінкою. 6 листопада 2014 року на стінці у торці залу відкрили 3D малюнок із зображенням театральної зали[8].
Пасажиропотік
Галерея
Центральний зал, вигляд в бік ескалаторів
Бюст В. І. Леніна у торці центрального залу, закритий у лютому 2014 року
3D малюнок, який закриває бюст В. І. Леніна (відкрито 6 листопада 2014 року)
Посадкова платформа в бік станції «Університет»
Посадкова платформа в бік станції «Хрещатик»
Назва станції на колійній стіні
Один із бронзових прапорів із цитатою Леніна на пілоні, усі демонтовані у лютому 2014 року
Центральний зал, перехід на станцію «Золоті ворота»
Вхід до ескалаторів
Ескалаторний нахил
Підземний вестибюль
Касовий зал
Вхід до станції
.jpg)
.jpeg)
Remove ads
Режим роботи
Відправлення першого поїзда в напрямку:
- ст. «Лісова» — 05:57
- ст. «Академмістечко» — 05:53
Відправлення останнього поїзда в напрямку:
- ст. «Лісова» — 00:26
- ст. «Академмістечко» — 00:22
Розклад відправлення поїздів у вечірній час (після 22:00) в напрямку:
- ст. «Лісова» — 22:53, 23:05, 23:17, 23:28, 23:40, 23:51, 0:03, 0:14, 0:26
- ст. «Академмістечко» — 22:29, 22:41, 22:53, 23:04, 23:14, 23:24, 23:34, 23:44, 23:57, 0:09, 0:22
Remove ads
Див. також
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads