Красносільська (станція метро)

55°46′48″ пн. ш. 37°39′57″ сх. д.

Красносільська
Московський метрополітен Сокольницька лінія
Загальні дані
Тип	колонна двопрогінна мілкого закладення
Глибина закладення	8 м
Проєктна назва	Вулиця Гаврикова
Кількість	1
Тип	острівна
Форма	пряма
Дата відкриття	15 травня 1935 (90 років)
Архітектор(и)	Б.С. Віленський[ru], В. О. Єршов, Ю. А. Столяров за участю Л.О. Шагуріної[ru] (об'ємно-просторове рішення)
Інженер(и)-конструктор(и)	В.І. Дмитрієв
Художник(и)	Я. Д. Ромас[ru]
Будівельник(и)	Дистанція № 3 (№ 4, назва змінювалася) Мосметробуду
Пересадка на	А: 40, 122, 387, т14, т41, н3; Тб: T; Тм: Б, 7, 13, 37, 45, 50
Виходи до	Краснопрудна, Русаковська, Нижня і Верхня Красносільська
Час відкриття	05:30
Час закриття	01:00
Код станції	005

Сокольницька лінія

п о р Легенда Оборотний тупик Бульвар Рокосовського ТЧ-13 «Черкізово» Черкізовська заділ під ССГ до ВКЛ заділ під ССГ до АПЛ Преображенська площа Преображенський метроміст через річку Яузу Оборотні тупики Сокольники Красносільська ТЧ-1 «Північне» Оборотний тупик Комсомольська  +зал +зал +зал +зал Красні Ворота Чисті пруди Луб'янка Охотний ряд відгалуження на ФЛ Бібліотека імені Леніна Кропоткінська Парк культури Оборотні тупики ССГ до КЛ Фрунзенська Спортивна гейт в Метро-2 (Д-6) Лужнецький метроміст Воробйові гори р. Москва Університет Оборотні тупики Проспект Вернадського Південно-Західна Тропарьово Оборотний тупик Рум'янцево Салар'єво Оборотні тупики Філатов Луг Прокшино Вільхова Новомосковська ТЧ «Столбово» Потапово Оборотний тупик

«Красносі́льська» (рос. Красносельская) — станція Сокольницької лінії Московського метрополітену. Розташована між станціями «Сокольники» та «Комсомольська», в межах Красносільського району Центрального адміністративного округу Москви^[1].

Історія і походження назви

Станція відкрита 5 травня 1935 року в складі першої пускової черги Московського метрополітену — «Сокольники» — «Парк культури» з відгалуженням «Охотний Ряд» — «Смоленська». Проєктна назва станції — «Вулиця Гаврикова».

У 1968 році «Красносільська» стала першою станцією московського метрополітену, на якій в якості експерименту були встановлені розмінні автомати. Найімовірніше, вона була обрана тому, що була відносно незавантаженою. Експеримент тривав понад місяць. Майже біля кожного автомата стояла дівчина і пояснювала, як ними користуватися. На стіні був написаний напис: «Ювілейні монети автомати не приймають». Справа в тому, що у 1967 році до 50-ї річниці Жовтневої революції було випущено ювілейні монети номіналом 10, 15 та 20 копійок. Проте, із попередження, їх автомати не приймали.

Вестибюлі

Станція має наземний вестибюль з виходом на Краснопрудну й Верхню Красносільську вулиці. Проєктом було передбачено другий вихід — на вулицю Гаврикова, але внаслідок низького пасажиропотоку він так і не був відкритий (сходи видно на станції).

Громадський транспорт

До/від станції курсують:

• автобуси: № 40, 122, 387, т14, т41, н3;
• тролейбус: № T;
• трамваї: № Б, 7, 13, 37, 45, 50

Технічні характеристики

Конструкція станції — колонна двопрогінна мілкого закладення (глибина закладення — 8 м) з однією острівною прямою платформою. Споруджено за спеціальним проектом з монолітного бетону. На станції один ряд колон, які розташовані по центру платформи. Платформа «Красносільської» вужче платформ багатьох станцій першої черги: на цій станції спочатку не передбачався великий пасажиропотік.

Колійний розвиток

Станція без колійного розвитку.

Оздоблення

• 
  Станція «Красносільська» у 1935.
  . Праворуч на колії — вагон типа А.

Колійні стіни оздоблені згори — жовтою, а знизу — червоною керамічною глазурованою плиткою, при цьому з 2012 року, частини колійної стіни, що переходять у тунелі, оздоблені білим сайдингом. Підлога викладена білим мармуром (спочатку мала асфальтове покриття, пізніше замінене на кахельну плитку, остання в результаті недавнього ремонту поступилася місцем мармуровому покриттю, залишки керамічної плитки, що були в переходах і на містках, зникли напередодні ювілею Московського метрополітену у 2005 році). Грановані колони оздоблені кримським мармуроподібним вапняком «Біюк-Янка» жовто-коричневих відтінків.

При відкритті на станції були встановлені напівкруглі світильники в кесонах над бічними залами, які згодом були замінені люстрами-кулями. Після ремонту круглі світильники для ламп розжарювання, що розташовані над платформами, були замінені на люмінесцентні лампи між колонами.