Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Суб'єкти Російської Федерації
назва територіальної одиниці верхнього рівня у Росії З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Суб'єкт Російської Федерації або скорочено суб'єкт федерації — назва територіальної одиниці верхнього рівня у Росії. Згідно з Конституцією Росії 1993 Росія є федеративною державою та складається з рівноправних суб'єктів Російської Федерації.
Згідно з Конституцією, Російська Федерація складається з республік, країв, областей, міст федерального значення, автономних областей, автономних округів. Кожний суб'єкт федерації, крім федеральних органів, має свою виконавчу (зазвичай, губернатора або голову), законодавчу (регіональні парламенти) та судову (конституційний (статутний) суд суб'єкта) гілки влади. Суб'єкти мають свою власну конституцію або статут, а також власне законодавство, прийняте регіональними парламентами. Суб'єкти федерації мають по два представника у верхній палаті російського парламенту — Раді Федерації. У відносинах із федеральними органами державної влади всі суб'єкти федерації між собою рівноправні. Суб'єкти мають повноваження вирішувати питання, віднесені Конституцією до ведення суб'єктів. Суб'єкти Російської Федерації не мають права виходу з її складу[1].
Сучасна Росія успадкувала перелік регіонів від РРФСР. 1992 року російськими регіонами було підписано Федеративний договір про розмежування повноважень, який було включено до тексту Конституції РРФСР 1978 року. 1993 року, коли була прийнята чинна Конституція, налічувалося 89 суб'єктів. З 1 березня 2008, після об'єднання регіонів стало 83 суб'єкта Російської Федерації
18 березня 2014, після початку тимчасової окупації Криму, РФ спробувала незаконно приєднати його з утворенням двох нових суб'єктів т. зв. Республіки Крим та міста федерального значення Севастополь. Російська влада вважає, що з окупованим Кримом, федерація нараховує 85 суб'єктів.
30 вересня 2022, після часткової окупації Донецької, Запорізької, Луганської і Херсонської областей, РФ спробувала незаконно приєднати їх з утворенням чотирьох нових суб'єктів: ДНР, ЛНР, Херсонської та Запорізької областей. Російська влада вважає, що з окупованими територіями, федерація нараховує 89 суб'єктів. На міжнародному рівні та в Україні ця анексія вважається нікчемною та не визнається.
Remove ads
Сучасний федеративний устрій Росії
Узагальнити
Перспектива
Особливості статусу суб'єктів федерації
Російську Федерацію складають республіки, краї, області, міста федерального значення, автономна область та автономні округи, є суб'єктами федерації. У таблиці наведено особливості конституційно-правового статусу кожного з типів суб'єктів РФ. У дужках вказано статті Конституції Росії, що містять відповідні положення. «Суверенітет» РФ над тимчасово окупованою територією АР Крим, де 2014 року незаконно утворено два суб'єкти РФ: Республіку Крим і місто федерального значення Севастополь, це утворення не визнається практично всіма державами світу.
| Республіка |
|
| Край, область, місто федерального значення | |
| Автономна область | |
| Автономний округ |
|
Розподіл суб'єктів федерації за типами
Нижче наводяться відомості про кількість суб'єктів Російської Федерації кожного типу та їх територіальне розташування станом на 1 січня 2014 року.
| 21 республіка | |
| 9 країв | |
| 46 областей | |
| 2 міста федерального значення | |
| 1 автономна область | |
| 4 автономних округи |
Перелік суб'єктів федерації
Нижче наведено перелік існуючих суб'єктів Російської Федерації станом на 1 січня 2014 року. Для кожного суб'єкта федерації наводяться його основні характеристики та відомості про його адміністративно-територіальному поділі.
.svg)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
_full.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Коди суб'єктів федерації
Існує цілий ряд різного роду кодувань суб'єктів Російської Федерації, згідно з якими їм присвоюються цифрові або літерні позначення для різних цілей.
Remove ads
Інші особливості територіального устрою Росії
Угруповання регіонів Росії
Суб'єкти федерації групуються в:
- 9 федеральних округів (до 2010 — 7, до 2014 — 8);
- 11 економічних районів;
- 14 географічних районів;
- 4 військових округи (до 2010 — 6);
- 9 часових поясів (до 2010 року — 11).
Зарубіжні території Росії
Місто Байконур знаходиться на території Казахстану, але разом з комплексом космодрому Байконур орендований Росією на період до 2050, наділений статусом міста федерального значення Російської Федерації, на території міста діє російське законодавство.
Згідно зі Шпіцбергенським трактатом 1920 Росія здійснює економічну діяльність на архіпелазі Шпіцберген (селища Баренцбург, Піраміда та Грумант).
Remove ads
Історія російського федералізму
Узагальнити
Перспектива
Зміни в федеративний устрій Росії після припинення існування СРСР
1990-ті
- З розпадом СРСР пройшов парад суверенітетів, привівши до конфлікту законодавств РРФСР та республік у її складі.
- Всі Радянські Соціалістичні Республіки у складі РРФСР (до травня та липня 1991 — автономні області та АРСР) стали республіками.
- Оскільки всі автономні округи отримали можливість виходу зі складу областей та країв за допомогою прийняття відповідного закону, Чукотський автономний округ вийшов зі складу Магаданської області.
- Чечено-Інгушська АРСР розділилася на 2 республіки: Чеченську Республіку та Інгушетію.
- Міста Москва (місто республіканського підпорядкування РРФСР) та Санкт-Петербург (раніше — місто Ленінград, адміністративно підлеглий Ленінградської області) були перетворені у міста федерального значення.
- 31 березня 1992 регіони Російської Федерації (за винятком Татарстану, Чечні («Ічкерії»), а також Інгушетії) підписали договори про розмежування предметів ведення та повноважень між федеральними та регіональними органами державної влади — федеративний договір, який було включено до чинної конституції[7].
- Автономні області — Адигейська, Горно-Алтайська, Карачаєво-Черкеська, Хакаська перетворені у республіки.
- З прийняттям нової Конституції Російської Федерації 1993 всі республіки, краї, області, автономні округи, міста Москва та Санкт-Петербург, а також Єврейська автономна область (вийшла зі складу Хабаровського краю) стали рівноправними суб'єктами Російської Федерації.
- Були перейменовані області: Горьківська у Нижньогородську, Калінінська у Тверську та Куйбишевська у Самарську.
- Сокальський район Івановської області (2100 км²) перейшов до складу Нижньогородської області.
2000-ні
- 7 грудня 2003 було проведено референдум з об'єднання Пермської області та Комі-Пермяцкого АТ у Пермський край. Пропозицію про об'єднання схвалено переважною більшістю голосів. Об'єднання набрало чинності 1 грудня 2005[8].
- 17 квітня 2005 було проведено референдум з приєднання Таймирського та Евенкійського АТ до Красноярському краю. Пропозицію про приєднання схвалено переважною більшістю голосів. Об'єднання набрало чинності 1 січня 2007.
- 23 жовтня 2005 було проведено референдум з об'єднання Камчатської області та Коряцького АТ у Камчатський край. Пропозицію про об'єднання схвалено переважною більшістю голосів. Об'єднання набрало чинності 1 липня 2007.
- 16 квітня 2006 року було проведено референдум з приєднання Усть-Ординського Бурятського АО до Іркутської області. Пропозицію про приєднання схвалено переважною більшістю голосів. Об'єднання набрало чинності 1 січня 2008.
- 11 березня 2007 було проведено референдум з об'єднання Читинської області та Агінського Бурятського АО у єдиний Забайкальський край. Пропозиція про об'єднання схвалено переважною більшістю голосів. Об'єднання набрало чинності 1 березня 2008.
2010-ті
- 16 березня 2014 почалася тимчасова окупація АР Крим військами РФ, де російською окупаційною владою було проведено нелегітимний референдум в АР Крим (Україна). Цей «референдум» було проведено незаконно.[9] Його результати не визнає ні Україна, на Радбез ООН.[10][11][12][13][14].
Створена всупереч нормам міжнародного права[15][16][17][18] та не визнана практично всіма країнами світу[19][20], Республіка Крим як суб'єкт Російської Федерації утворена 21 березня 2014 року рішенням Ради Федерації Росії, котра ратифікувала Договір[21] та ухвалила закон про приєднання Криму та міста Севастополь до Росії[22].
Україна не визнала приєднання Криму до Росії: Верховна Рада прийняла Декларацію про боротьбу за звільнення держави, у якій, зокрема, дії Росії на півострові названі анексією, а Автономна Республіка Крим та місто Севастополь називаються «невід'ємними частинами України»[23].
Remove ads
Майбутнє федеративного устрою Росії
Узагальнити
Перспектива
Перспективи подальшого укрупнення регіонів
Проводилась попередня робота з об'єднання Архангельської області та Ненецького АО у Поморський (Архангельський, Північний) край, Санкт-Петербурга та Ленінградській області у Петербурзьку губернію (Невський, Санкт-Петербурзький край), Москви та Московської області у Московський федеральний округ або Московську і Тверську областей у Центральну (Підмосковну) область тощо, однак, процеси об'єднання було заморожено.
Порядок та перспективи розширення Російської Федерації
Згідно з Федеральним конституційним законом від 17 грудня 2001 № 6-ФКЗ «Про порядок прийняття в Російську Федерацію та утворення в її складі нового суб'єкта Російської Федерації», розширення Російської Федерації можливе шляхом приєднання до неї як суб'єктів федерації іноземних держав або їхніх частин згідно з вільним волевиявленням народів, що проживають на цих територіях, і при укладенні міжнародних договорів з цими державами.
Розширення Росії можливо у тому числі за рахунок незалежних держав, зокрема, територій, які можуть коли-небудь отримати такий статус. Із сусідніх з Росією держав, які прагнуть до інтеграції з нею, включаючи невизнані (частково визнані), Білорусь та Абхазія не планують стати суб'єктами Російської Федерації (при цьому відповідно вступивши або побажавши вступити до Союзної держави), а Південна Осетія, Придністров'я та раніше Абхазія (1995 року), а також Принаров'є та Рудний Алтай (спроби проголошення республік у яких відповідно на північному сході Естонії на північному сході Казахстану робилися спроби російськомовною більшістю у 1990—1994 роках) такий намір проявляли.
Розраховуючи на повторення прецеденту окупації Росією Криму та Севастополя, 2014 року після проведення референдумів 11 травня та оголошення суверенітетів 12 травня такий намір також проявили самопроголошені влади Донецької та Луганської «народних республік».
Remove ads
Див. також
- ISO 3166-2:RU
- ГеоКод адміністративно територіального поділу Росії
- Адміністративний устрій Росії
- Райони Росії
- Історія адміністративно-територіального поділу Росії
- Історія адміністративно-територіального поділу РРФСР
- Сусіди суб'єктів Російської Федерації
- Коди суб'єктів Російської Федерації (Код ГИБДД-ДАІ)
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads