Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

2023 у театрі

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

Події

Узагальнити
Перспектива
  • 29 березня спалахнула пожежа на другому поверсі Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. Василя Василька. Людей було евакуйовано з приміщення[1]. Після інциденту з'явилась інформація про можливе звільнення директорки-художньої керівниці. Після розголосу, в Одеській обласній раді прокоментували, що керівника змінювати не будуть, виконувачкою обов’язків директора залишається Юлія Пивоварова, у якої нещодавно завершився контракт[2]
  • З квітня у Чернівцях відновили театралізоване дійство «Світло Панської вулиці»[3]
  • 27 квітня комісія в складі: Головного спеціаліста управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА Христини Гук, заступника голови атестаційної комісії Світлани Панько, провідного методиста ОНМЦКТП Олега Деркач ухвалила рішення про присвоєння почесного звання «народний художній колектив» театру «Silentium»[4]
  • травень — через заборону Харківської обласної військової адміністрації (ХОВА) проводити культурно-мистецькі заходи, де присутні понад 50 глядачів, Харківський театр ляльок почав проводити вистави у внутрішньому дворику[5][6]
  • У звіті мовного омбудсмена за 2022 рік відмічено отримання 43 звернення про можливі порушення мовного закону у сфері культури[7]
  • 26 травня — спільними зусиллями історики Калуша із акторами місцевих театрів проведена театралізована екскурсія містом з елементами реконструкції, маршрутом від музею «Калуська в'язниця». «Паралельно до оповідей про минувщину міста та розповідей про давнішню архітектуру, актори театрів «ЛюбАрт» та «Silentium» виконають творчо-історичну реконструкцію. Зокрема, актори «ЛюбАрту» зіграють представників чотирьох національних громад центру довоєнного Калуша: українського міщанства біля Народного дому, єврейського осередку біля теперішнього Краєзнавчого музею, польського панства біля колишнього «Сокола» (сьогодні – Мультикультурний центр) та баварських переселенців, які очікуватимуть решту міщан на площі Героїв»[8]
  • 27 червня відбувся демонтаж літери з прізвищем літератора Пушкіна, а також згадку про те, що це був театр російської драми з фасаду будівлі Харківського академічного драматичного театру[9]
  • червень Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша працює над відновленням роботи в Херсоні[10]
  • липень — В Миколаєві розпочато капітальний ремонт будівлі Миколаївського академічного художнього драматичного театру. В планах демонтаж покриття на стінах, заміна вікон та дверей, встановлення системи кондиціонування, утеплення та оздоблення фасаду, ремонт покрівлі[11]
  • Міністерство підприємництва та виробництва Італії випустило чотири поштові марки тематичної серії «Громадянське почуття» на підтримку України. Ескізи марок створені сучасними українськими художниками. Ескіз марки «Маріупольський драматичний театр» виконав Сергій Сметанкін[12]
  • Національний банк України випустив пам'ятну медаль «Маріупольський драмтеатр – місце невимовного болю» тиражем 30000 екземплярів. Художники: Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук. Скульптори: Святослав Іваненко, Володимир Дем’яненко[13][14]

Театральні починання

Театр і маркетинг

Театр, ЗМІ та блогосфера

  • Текстом під назвою «Помолимось на Мінкульт: Чого очікувати від зміни керманича та нової команди МКІП», який був опублікований 3 серпня 2023 року, розпочав свою колонку на «Українській правді» театральний режисер і продюсер Слава Жила[41]. Протягом 2023 року також вийшли за його авторства тексти з оглядами про вистави українського театру на імпорт та на експорт.

Театр у кіно

Театральні виставки

  • 20 — 26 лютого — Арт-тиждень «Лютий лютий 2014-2023» у Центрі ім. Леся Курбаса (м. Київ), в рамках якого відбулися арт-проєкт «Ми обираємо Березіль» (фотовиставка «Курбасівці на війні», «Ми на відстані, але серцем з Україною», презентація фільмів та світлин «Рік на війні. Пригоди Бандери та Грушевського, або неймовірні історії волонтерства» від режисера та волонтера Олексія Орлова, презентація проєкту антології п’єс «Неназвана війна», прем’єра вистави «Несподівано тихо», вистава-терапія «Світанок» (26 лютого)[48]
  • 24 березня — 6 квітня — виставка ескізів театрального костюма різних періодів творчості Марії Левитської (приміщення Президії Національної академії мистецтв України)[49]
  • 12 травня — 16 липня — виставка «Народження образу» Марії Левитської (приміщення Державного музея театрального, музичного та кіно-мистецтва України) — на виставці представлені твори Марії Левитської з колекції Музею театрального, а також роботи з особистої збірки художниці: ескізи костюмів до вистав та кіно, ескізи до всесвітньовідомих оперних та балетних постановок

Театральні ювілеї

Меморіальні події

Прощання

із виставами
із театром

Театральні гастролі

Підсумки сезонів

Миколаївський академічний художній драматичний театр завершив свій сотий театральний сезон із вимушено створеними виставами в укритті (які відвідали понад 10 000 глядачів[92]) та боротьбою із наслідками руйнації від прильоту ракети у двір театру[93][94]. Восьмою за рік премʼєрою – виставою «Таємниця маленької Сови» – закрив 42-й театральний сезон Закарпатський обласний театр ляльок «Бавка»[95]. 25 червня у Дрогобичі завершили 83-й сезон Львівський обласний академічний музично-драматичний театр імені Юрія Дрогобича ретро-виставою «Серенади прадавніх двориків» – однією з десяти прем'єр, які театр випустив з серпня 2022 по червень 2023-го. Театр відвідав фестивалі у Туреччині та Словаччині, активно гастролювали по заході України[96]. В сезон 140-річчя Кропивницького академічного українського музично-драматичного театру ім. Марка Кропивницького, було випущено шість прем'єр, серед яких єдина вистава, яка ніде не ставилася – «Бондарівна»[97].

Український театр за кордоном

  • 11 січня — Прем'єра вистави «A Canção da Floresta» за «Лісовою піснєю» Лесі Українки на сцені CTB – Companhia de Teatro de Braga (м. Брага, Португалія). П'єсу португальською мовою поставила режисерка Ольги Туруті-Прасолової[98]
  • 23 — 27 січня — Тиждень української драматургії в Парижі (партнерський проєкт «Української весни» та театру Lavoir Moderne Parisien. В програмі: «Мина Мазайло» Миколи Куліша, та п’ять сучасних творів: «Сім перших робіт Аліни» та «Я норм» Ніни Захоженко, «Слава героям» Павла Ар’є, «Крізь шкіру» Наталії Блок, «Сповідь українки» Марії Ісакової[99][100]
  • «Ukrainian kiosk» з’явився у театрі Schauspielhaus Zürich (Цюрих, Швейцарія). Це постійний майданчик для обміну думками про історію та культуру України. Першою гостею стала письменниця Оксана Забужко (12 березня)). Далі в роботі майданчика взяв участь Сергій Жадан (19 квітня). Ініціатива створення Стаса Жиркова під час підготовки нового спільного проєкту з театром[101]
  • «Європейський фестиваль: Українська весна» у Стокгольмі (квітень — тревень): читання віршів із щойно виданого шведською мовою альманаху «Під відкритим небом України. Голоси з війни» (шведський актор Королівського драматичного театру Dramaten, драматург і театрознавець Ханнес Мейдал та українська актриса театру і кіно Катерина Кістень) у супроводі музики українських композиторів (Борис Лятошинський, Валентин Сильвестров, Микола Лисенко, Віктор Косенко); читання творів українських поетів «розстріляного відродження» у супроводі струнних з Королівського Стокгольмського філармонічного оркестру (театральна та кіноактриса Стіна Екблад); концерт «Музи – НЕ мовчать» (музика сестер Богдани Фроляк та Ганни Гаврилец у виконанні струнних симфонічного оркестру Львівської національної філармонії під керівництвом Володимира Сивохіпа); вистава «Як ти відчуваєш, що боїшся?» (реж. Ларс Рудольфссон); покази фільмів «Бачення метелика», «Щедрик», «Путівник», «Зима у вогні» тощо[102]
  •  квітень Київський національний академічний Молодий театр взяв участь у Шекспірівському фестивалі у Великій Британії (York International Shakespeare Festival) із виставою «Сон літньої ночі»[103]
  •  травень Донецький академічний обласний драматичний театр здійснив гастролі в культурному центрі Ginta Latina міста Кишинів Республіки Молдова (вистави «Крин нації» та «Decameron»)[104]. У місті Лейпциг, в театрі Schaubühne Lindenfels 13 травня зіграли виставу «Маріупольська драма»[105]
  •  В рамках Єврофестивалю, який відбувається за підтримки Британської Ради та Українського інституту, в Ліверпулі показали українську археологічну оперу «Чорнобильдорф» (Роман Григорів та Ілля Разумейк)[106]
  • з 5 по 9 травня Хмельницький обласний український музично-драматичний театр імені Михайла Старицького показав в молдовських містах Кишинів та Бєльці репертуарні вистави: драма «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» та інтерактивна казка «Книга джунглів». Поїздка відбулася у рамках спільно прийнятої Програми між міністерствами культури України та Республіки Молдова[107]
  • Вистава «Place of Hope» у Великій Британії[108]
  • з 24 по 30 червня Чернівецький музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської проводить благодійні гастролі в Італії — показ вистави «Фаустпатрон» (реж. Іван Бутняк) у Венеції, Мілані та Римі[109][110]

Театральні скандали

  • січень — Напередодні Нового Року, 30 грудня 2022 року, з посади генерального директора–художнього керівника Національного академічного драматичного театру ім. Лесі Українки було офіційно усунуто Михайла Резніковича, який своє відсторонення вирішив прокоментувати низкою відкритих листів на ім'я міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка, які містять образу, трактують цей крок як хибний та всіляко звинувачують нового очільника театру Кирила Кашлікова[111]. У зв'язку зі звільненням Резніковича почали з'являтися спогади акторів, які працювали в театрі під його керівництвом: Вікторія Білан-Ращук[112], Антін Мухарський[113]. У липні, в одному з відкритих листів Михайла Резніковича з'явився критичний допис про нинішню роботу театру без нього, зокрема зазначив про необхідність повернення російської мови на сцену[114]
  • січень — Рішенням суду було визнано протиправним рішення конкурсу на посаду директора-художнього керівника Київського академічного театру юного глядача на Липках, внаслідок чого було звільнено керівника В'ячеслава Жилу[115][116]. Департаментом культури КМДА була зроблена спроба призначити виконувачем обов'язки режисера театру Максима Михайліченка[117][118]. Таке рішення зустріло опір колектива[119][120]. З 1 лютого за посаду призначено тимчасово виконуючу обов'язки директора-художнього керівника Марію Кривенко[115][121]. Тим часом в журналістських розслідуваннях випливають документи з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно з якими приміщення, які перебували на балансі театру площею 93,5 квадратних метри, оформлені 2020 року на ім'я дружини директора театру Анжеліки Гирич[122][123][124]. Спробу узагальнити та усвідомити практики зміни керівництва київських театрів зробила театральна критикиня, голова експертної ради всеукраїнського театрального фестивалю-премії «ГРА» Ольга Стельмашевська на сторінках часопису «Лівий берег» — «Пінг-понг київськими театрами: чому важлива стратегія?»[125].
  • Українські музиканти та драматичні актори відмовилися виступати на одній сцені з росіянкою Нетребко на фестивалі «Die Internationalen Maifestspiele Wiesbaden», який пройде з 30 квітня по 31 травня, офіційно присвячений темі свободи слова та політв'язням в усьому світі. Серед запрошених українських митців були: симфонічний оркестр Національної філармонії України, який спільно з хором Національної опери України мав виконати на знаменитій сцені Гессенського державного театру Вісбадена «Реквієм» Джузеппе Верді (диригент Микола Дядюра), а також Харківський державний академічний український драматичний театр ім. Тараса Шевченка — який мав показати постановку «Калігула» за п’єсою Альбера Камю (режисер Олександр Ковшун)[126][127].
  • 18 лютого стався конфлікт між директором Коломийського академічного обласного українського драматичного театру ім. Івана Озаркевича Дмитром Чибораком та екс-працівником театру Павлом Уграком. За словами пана Павла директор вдарив його у голову. Сам директор це спростовує. Обоє готовлять позови до суду[128]
  • 12 квітня з посади головного диригента Одеського національного академічного театру опери та балету звільнено В'ячеслава Чернуха-Волича, який працював в театрі з 2019 року. Причиною звільнення стала фотосесія із Юсіфом Ейвазовим, директором Національної опери Азербайджану, чоловіка співачки Ганни Нетребко, які перебувають під санкціями в Україні[129][130][131]
  • На афіші оперного фестивалю Opera las Palmas (квітень, Іспанія) представлені солісти Одеського національного академічного театру опери та балету (заслужена артистка України Катерина Кальченко, Катерина Бурдік, Марія Рязанцева, заслужений артист України Сергій Доценко та хореограф Яніна Кисельова) поряд із показом опери «Джоконда» за участі російських солістів — Роман Бурденко (Маріїнський театр під керівництвом соратника путіна Валерія Гергієва) та Юлії Меннібаєвої (Большой театр)[132]
  • В квітні з'явилася петиція щодо внесення змін та доповнень до рішення сесії Запорізької міської ради від 07.12.2022 № 64 «Про реформу муніципальних театрів» щоб не допустити реалізацію рішення про припинення діяльності шляхом ліквідації юридичної особи Запорізького муніципального театру-лабораторії «Ві» та Запорізького муніципального театру танцю та об'єднання цих двох театрів в один[133]
  • 1 травня Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка оприлюднив офіційну позицію керівництва щодо відмови від участі театру у Х Театральній Олімпіаді в Будапешті (Угорщина). Причиною стало включення до програми росіян (вистава «REX» у постановці художнього керівника Александрінського театру Валерія Фокіна[ru]; показ кінофільму «Петрополіс[ru]» з Антоном Шагіним у головній ролі — російським актором, який активно підтримує війну проти України. В олімпіаді від України мали брати участь вистави «Кар’єра Артуро Уї» та «Калігула»[134][135]
  •  Ініціативна група Національного академічного театру опери та балету України ім. Тараса Шевченка виразила незгоду із не продовженням контракту Петру Чуприні, який на посаді генерального директора перебуває із 1999 року, і вийшли на акцію біля будівлі Міністерства культури та інформаційної політики України із гаслом «Наші голоси почув світ – чи почує їх міністр?»[136]
  • В Самборі місцева влада планує перенести музей Леся Курбаса в кімнату шахового клубу, чим налаштувала проти себе громаду[137]
  • 8 червня актори львівського театру «Воскресіння» дорогою на фестиваль у Каліші, на трасі Ряшів – Краків потрапили у ДТП. За інформацією прес-служби поліції Підкарпатського воєводства, постраждали п'ятеро людей. До лікарні госпіталізували трьох. За попередніми висновками, 63-річний водій автобуса Mercedes, заснув на прямій ділянці дороги, а його транспортний засіб з'їхав на узбіччя та натрапив на огорожу. Колектив прямував на участь у XXX Міжнародному фестивалі вуличного мистецтва La Strada, де мали зіграти 9 червня виставу про Тараса Шевченка[138]
  • 26 червня в Дубліні зазнав нападу молодий український театральний актор Олександр Греков, який у складі трупи Театру імені Лесі України перебував на гастролях в театрі Abbey Theatre[139]
  • червень — звільнений генеральний директор-художній керівника львівського Національного академічного українського драматичного театру ім. Марії Заньковецької Андрій Мацяк зібрав підписи під листом-зверненням до Міністерства культури України, на свою підтримку. Лист підписали 27 осіб, серед яких представники партії «Європейська Солідарність» у Львівській міській раді: Роман Грицевич, Петро Адамик, Анастасія Окряк, Юрій Моравецький, Володимир Гой, Юрій Ломага, Олена Пелех, Іван Рудницький, Назарій Бербека, Антін Борковський. Згодом, один з підписантів листа, Ігор Калинець, відкликав свій підпис під зверненням[140]
  • липень — Тривають скандали навколо Донецького академічного обласного драматичного театру у місті Маріуполь. Бренд одягу «Starchak» випустив жакет із зображенням театру, що суспільством було сприйнято як спекуляція на війні («маркетингова байрактарщина»)[141]. Орієнтовно в цей самий час окупантська влада розпорядилася про повне залиття бетоном підвальних приміщень театру й початок будівництво фактично з нуля під виглядом «реконструкції»[142]
  • липень — допис акторки Харківського театру ім. Шевченка Владлена Святаш спричинив хвилю обговорень та публікацій у ЗМІ. Йдеться про те, що Харківський театр «Время Ч» став російським й змінив назву на «Театр Питер». Режисерка театру Жанна Богусевич, а також актори Сергій Лістунов та Дарія Терновська переїхали до Санкт-Петербурга, де й створили нову театральну студію[143], знялися у пропагандиському кіножурналі «Вслух!»[144]. В наслідок цієї інформації, військова обладміністрація анулювала почесну грамоту режисерці театру Жанні Богусевич, яку та отримала у березні 2023 року від голови ХОВА Олега Синєгубова за вагомий внесок у розвиток культури[145].
  • липень — у Харківському академічному українському драматичному театрі ім. Тараса Шевченка фіксуються припинення дії трудових договорів, а відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат покладаються на державу агресора (такий лист опублікував на своїй сторінці артист вищої категорії Харківського академічного українського драматичного театру ім. Тараса Шевченка Сергій Гусєв)[146]. Також повідомляється про загальне скорочення фінансування театру[147][148].
  • липень – вересень Кропивницький академічний український музично-драматичний театр імені М. Л. Кропивницького опиняється в епіцентрі скандалу навколо призначення конкурсу на керівну посаду. З грудня 2022 року директором-художнім керівником призначено Вячеслава Вандрашека, який за півроку роботи запустив основні процеси в театрі[149]. Зі зміною влади в області, рішення попереднього голови облради підпали під перегляд. За заявою Вандрашека, йому пропонували «самовільно» написати заяву, а після відмови це зробити – оголосили конкурс[150][151]. Вандрашек, підтриманий колективом театру, вирішив шукати справедливості у судовому порядку[152]. Тим часом Кіровоградська обласна рада вирішила делегувати до конкурсної комісії людей театру: актора Богдана Бенюка, театрального критика Сергія Васильєва та театрознавицю Ганну Веселовську[153]. Кіровоградська обласна рада провела конкурс, який одразу став називанися «незаконним», а чинний директор-художній керівник подав відповідний судовий позов про його скасування[154]. Обласна рада конкурс провела 14 вересня, за результатами якого директором-художним керівником оголосили Сергія Корнієнка. Й вже 26 вересня, попри затвердження результатів конкурса обрадою, голова обласної ради Юрій Дрозд, підписав розпорядження про звільнення з посади директора Вячеслава Вандрашека та одноосібно призначив на цю посаду Сергія Корнієнка[155][156][157]. Вже 16 жовтня суд першої інстанції задовольнив позов Вячеслава Вандрашека проти Кіровоградської обласної ради щодо скасування розпорядження голови обласної ради Юрія Дрозда про проведення конкурсу на заміщення посади директора театру[158].
  •  Черговий скандал спричинила публікація на порталі «Главком» під назвою «Династія на династію? Конфлікт у театрі Франка виплеснувся на публіку», у якій виноситься внутрішній конфлікт співробітників Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка, та показує це через ніби протистояння кланів Хостікоєв-Сомська проти Богомазова[159]. Зі статтею у відповідь на сторінках видання виступив Анатолій Хостікоєв[160].
  • Радянську військову пісню «Катюша» у зруйнованому РФ драмтеатрі в окупованому Росією Маріуполі, виконала китайська оперна співачка Ван-Фан[161].
  •  серпень — Державна аудит служба виявила у Львівському національному академічному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької фінансових порушень на 27,8 млн грн. Порушення виявлені у використанні доходів від платних послуг, наданні в оренду приміщення під кафе, залученні сторонніх артистів, а також завищенні вартості робіт з реконструкції будівлі театру[162].
  •  серпень — екс-актор Київського театру юного глядача, Гліб Михайличенко, виїхав до Росії та створює там кіношколу з іще одним колегою-перебіжчиком[163][164].
  •  серпень — львівська театрознавиця Катерина Сегет звинувачена у шахрайстві з грішми на допомогу ЗСУ[165][166]. У березні 2024 року її було помічено в Іспанії[167]
  •  жовтень — на порталі «Антикорупційний вимір» (Детально про корупцію на півдні України) вийшло журналістське розслідування щодо ДТП, скоєного 20 січня 2023 року в Одесі на вулиці Грушевського, під час якого водійка під час тест-драйву не впоралась з керуванням, виїхала на тротуар, де збила пішохода з чотирирічним сином. Учасницею ДТП виявилася генеральна директорка Одеського національного академічного театру опери та балету Надія Бабіч[168][169]
  • 1 листопада Харківська обласна рада провела нараду, під час якої було запропоновано перевести діяльність театрів в онлайн та створити так звану «е-афішу». Подібне рішення культурною спільнотою було сприйнято як спробу «вбити театр як інституцію», а також виникло обурення через порушення законодавства[170][171]. Досить розмите та неконкретне інтерв'ю з приводу нововведень дала в етері радіо «Накипіло» заступниця голови облради Валерія Дзюба[172][173]. 17 листопада студенти Харківського національного університету мистецтв ім. Котляревського влаштували у центрі Харкова перформанс, яким продемонстрували символічне вбивство театральних установ – виготовили шибеницю з корпусом телевізора, в якій під час перформансу перебувала людина[174]. Під час брифінгу начальник Харківської облвійськадміністрації Олег Синєгубов повідомив про дозвіл грати театрам на власних майданчиках та скорочення фінансування удвічі (зі 100 мільйонів на близько 50 мільйонів)[175][176][177][178]. У Харкові розпочалася серія пресконференцій на тему: «Виживання культурних інституцій в умовах скорочення видатків». Учасниками 28 грудня стали Ольга Дорофєєва (завідувачка літературно-драматургічної частини Театру ляльок), Тетяна Пилипчук (директорка Харківського літмузею), Наталія Цимбал (викладачка сценічної мови в Харківському національному університеті мистецтв імені І.П. Котляревського), Ольга Турутя (режисерка Харківського академічного драматичного театру), Ніна Хижна (режисерка та представниця театру «Нафта»)[176].
  •  листопад — триває скандал навколо «Українського сучасного театру» (кер. Дмитро Рачковський), який продовжує грати вистави за Михайлом Булгаковим[179]
Remove ads

Театр і війна

Прем'єри

Протягом 2023 року українські театри випустили понад 350 прем’єр[181].

До вшанування ювілею Ольги Кобилянської, протягом року вийшло понад 5 вистав, пов’язаних з її іменем – за мотивами творів або біографічних.

Фестивалі, театральні школи, форуми

  • 7 — 8 січня — I Різдвяний мініфестиваль «ВертепСхід» (м. Харків)[182]
  • 8 січня — XXIV Фестиваль вертепів «З Різдвом Христовим!» (м. Луцьк)[183]
  • 13 — 14 травня — Всеукраїнського фестивалю дитячих та молодіжних театральних колективів «Мельпомена Fect» (м. Хмельницький)
  • 2 — 4 червня — I Всеукраїнський фестиваль театрального мистецтва «Зірки Мельпомени» (м. Хмельницький)[185][186]
  • 24 червня — 3 липня — Всеукраїнський фестиваль театрального мистецтва «Від Гіпаніса до Борисфена»[188]
  • 15 — 20 серпня — Фестиваль української драматургії «Дніпро.Театр.UA» (м. Дніпро)[189][190]
  • 8 — 16 вересня — XXV Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії»(гасло фестивалю — «#ми_вдома»)[191]. Місце проведення основної (театральної), літературної та музичної програми – Одеса[192][193]
  • 18 — 24 вересня — LIII Театральний фестиваль «Вересневі самоцвіти» (м. Кропивницький)[195]
  • 5 — 10 жовтня — Міжнародний театральний фестиваль «Золотий Лев» (м. Львів)[202][203]
  • 2 — 3 грудня — VIII Міжнародний фестиваль-конкурс мистецтв «Ukr West Art Fest» (м. Трускавець)[208][209]
  • 9 грудня — V Всеукраїнський театральний фестиваль-премія «GRA» (м. Київ): експертна рада 2023[210];лонглист 2023[211]
  • 15 — 17 грудня — II Драма-спринт «Жива антологія» (м. Київ)[212][213]
  • 23 — 24 грудня — II Різдвяний мініфестиваль «ВертепСхід» (м. Харків)[214][215]
Remove ads

Нагороди

  • I Премія-відзнака «Чорний лотос», спрямована на підтримку українських кіно-театральних митців/мисткинь, які були активними протягом 2022 року[218][219]
    • Актор кіно Дмитро Олійник («Будинок Слово: нескінчений роман»)
    • Актор театру Віталій Ажнов («Калігула», «Кар’єра Артура Уі, яку можна було спинити»)
    • Акторка кіно — Анастасія Карпенко («Як там Катя?»)
    • Акторка театру Віталіна Біблів («Білка, яка прожила сто років»)
    • Короткометражний фільм — «ГКЧП» (реж. Аркадій Непіталюк)
    • Документальний фільм — «Я не хотіла знімати кіно про війну» (реж. Надія Парфан)
    • Режисер кіно — Тарас Томенко («Будинок Слово: нескінчений роман», «Терікони»)
    • Режисер театру Іван Уривський («Калігула»)
    • Фільм «Памфір» (реж. Дмитро Сухолиткий-Собчук)
    • Вистава — «Цар Едіп» (реж. Давид Петросян)
Remove ads

Звання

Розділ містить перелік лауреатів, які мають пряме відношення до театру.

Народний художній колектив

  • 23 жовтня – Зразковому гуртку сучасної драми «Тандем» (кер. Галина Коротенко) присвоєно почесне звання «Народний художній колектив»[228]

Народний артист України

Заслужений артист України

Заслужений діяч мистецтв України

Заслужений працівник культури України

Заслужений художник України

Ордени

Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Remove ads

Конкурси на заміщення керівних посад

Більше інформації Дата, Переможець ...
Завершення каденції
Remove ads

Діячі театру

Народилися

Одружилися

Померли

Січень
Лютий
Березень
Квітень
Травень
  • 5 травня 
    • Україна Дмитро Кравець (???) — український режисер, актор, драматург, керівник дитячого театру «Казка» (м. Харків)[289][290]
Червень
Липень
Серпень
Вересень
Жовтень
Листопад
Грудень
Remove ads

Театральна література

Посилання

Підсумки року

За регіонами
Remove ads

Примітки

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads