Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Всеукраїнська літературна премія імені Михайла Коцюбинського
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Всеукраїнська літературна премія імені Михайла Коцюбинського — премія українським літераторам за високохудожні доробки, що звеличують гуманістичні ідеали. Започаткована 1981 року у Вінниці.
Remove ads
Історія
Започаткована у 1981 році вінницькою обласною організацією «Товариство книголюбів»[1]. З 1992 року премія набуває статусу всеукраїнської[2]. До попереднього засновника додались бюро пропаганди Спілки письменників України, управління культури Вінницької обласної державної адміністрації, Вінницький обком профспілки працівників культури, Вінницьке обласне відділення Українського фонду культури. З 2021 року премія вручається у п'яти номінаціях — «Художня проза», «Поезія», «Науково-популярна література», «Дитяча література», «Художній переклад». Призовий фонд — 150 тисяч гривень.
Remove ads
Вимоги до номінантів
 |
На здобуття премії можуть претендувати високохудожні романи, повісті, книги оповідань, новел, поетичні збірки, літературознавчі, критичні і публіцистичні праці, в яких відображено гуманістичні ідеали, звеличено красу природи і людських помислів та діянь, одвічне прагнення народу до незалежності, свободи, духовного розквіту і які опубліковані протягом останніх трьох років. |  |
— З Положення про премію ім. Михайла Коцюбинського[3] | ||
Remove ads
Алгоритм присудження
Як правило, кандидатів на здобуття премії можуть висувати творчі спілки, організації, установи, навчальні заклади, редакції газет і журналів, громадські об'єднання. Подання, що містить коротку характеристику твору і відомості про автора, скріплюються печаткою установи, яка висуває кандидата. До цього додаються 3 примірники творів, виданих друком за останні три роки.
Термін подання документів з 1 травня до 15 липня на адресу Вінницької обласної організації НСПУ — вул. Соборна, 72, оф. 315, Вінниця, 21050.
Присудження премії відбувається внаслідок таємного голосування членів журі. Вручення премії відбувається під час проведення традиційних днів М. Коцюбинського на Вінниччині у день його народження — 17 вересня.[4]
Лауреати[5]
1980-і
- 1981
- Бортняк Анатолій Агафонович за книги сатири та гумору «Бажаю усміху!» (1981) та «Майте на увазі» (1981).
- 1982
- Дереч Дмитро Григорович за книгу оповідань «Дві зустрічі» (1982).
- 1983
- Усач Григорій Давидович за створення п'єс для театрів ляльок, а також за твори для дітей та юнацтва.[6]
- 1984
- Каменюк Михайло Феодосійович за збірку поезій «Прямовисний вітер» (1984).
- 1985
- Тимчук Віктор Мефодійович за книгу пригодницьких повістей «Знайти та затримати» (1984).
- 1986
- Кобець Василь Дмитрович за книгу лірики «Свято нашої зустрічі» (1986) та роман «Юрський горизонт» (1985).[7]
- 1989
- Стрельбицький Михайло Петрович за монографію "Проза монументального історизму: доробок Олеся Гончара (1988) та збірку віршів та поем «Сторожовий вогонь» (1988).
1990-і
- 1993
- Борщевський Василь Митрофанович (посмертно) за активну пропаганду творчості М. М. Коцюбинського та посібник для вчителів «Вивчення творчості Михайла Коцюбинського в школі» (1975);
- Потупейко Михайло Миколайович за роман-трагедію «У лабетах смерті» (1993).[8]
- 1994
- Рябий Микола Олександрович за роман «Ще не вмерла Україна» (1994);
- Гудима Андрій Дмитрович за роман у віршах «Устим Кармалюк» (1992).[9]
- 1997
- Волошенюк Іван Степанович за книгу роздумів та публіцистики «Алло! Пришліть кореспондента» (1997) та книгу оповідань та повістей «Дорога через тишу» (1990).[10]
- 1998
- Коцюбинська Михайлина Хомівна за літературні праці, розвідки та публіцистичні твори.
- 1999
- Поклад Наталія Іванівна за збірки лірики «Ритуальний танець волі» (1994) та «Горить свіча у чорних водах» (1996), літературні праці, розвідки та публіцистичні твори.
- Кузьменко Володимир Данилович за роман «Ти є на світі» (1989).[11]
2000-і
- 2000
- Пастушенко Леонід Трохимович за роман та есе «Покута» (2000);[12]
- Сторожук Валентина Петрівна за збірку поезій «Пам'ять шипшини» (1999).[13]
- 2002
- Лазаренко Валерій Іванович за збірки віршів «Благослови мене» (2002) та «Твоя таємниця» (2001);
- Яковенко Тетяна Василівна за книгу лірики «Спокуса сповіді» (2001).
- 2003
- Звірик Анатолій Петрович за збірку віршів «Доля» (2003);
- Прилипко Володимир Петрович за книгу лірики «Зелене сонце» (2002).[14]
- 2004
- Подолинний Анатолій Мусійович за укладання поетичної антології Вінниччини «Стоголосся» (2002).
- 2005
- Рабенчук Володимир Семенович за книгу вибраного «Мріяння зорі» (2004).
- 2006
- Мельник Віктор Іванович за збірку інтимної лірики «Вибрані ночі» (2006).
- 2007
- Перебийніс Петро Мойсейович за ліричну дилогію «Чотири вежі» (2004).[15]
- 2008
- Гнатюк Ніна Юхимівна за книгу віршів різних років «Вересневі багаття» (2007).[16]
- 2009
- Зарицький Петро Анатолійович за книги поем та віршів «Білий димар» (2007) та «Діти чорноземів» (2008).[16]
2010-і
- 2010
- Тарнашинська Людмила Броніславівна за книгу новел, оповідань, маленьких повістей «Парасоля на кожен зонт» (2008).[17]
- 2011
- Чорногуз Олег Федорович за сатиричні романи «Золотий Скарабей» (2007) та «Примхи долі» (2007).[18]
- 2012
- Борецький Віталій Васильович за збірку поезій «Гербарій янголів» (2009).[19]
- 2013
- Гарвасюк Василь Юрійович за книгу вибраного «Вішневий рід» (2013).[20]
- 2014
- Вітковський Вадим Миколайович за книгу «Повій, вітре… або Тіні незабутих предків»: Історія села Борівки Чернівецького району Вінницької області (2013).[21]
- 2015
- Шалак Оксана Іванівна за монографію «Український фольклор Поділля в записах і дослідженнях XIX — початку XX століття» (2014) та збірку лірики «Молитва про сад» (2012).[22]
- 2016
- Куцевол Ольга Миколаївна за посібник «Вивчення життя і творчості Михайла Коцюбинського через рецепцію літературних і літературно-документальних джерел» (2016).[23]
- 2017
- Татчин Сергій Олександрович за збірку вибраної лірики «Пташка» (2016);
- Доляк Наталія Юріївна за роман «Загублений між війнами» (2015).[24]
- 2018
- Осадко Ганна Володимирівна за збірку вибраної лірики «Жити просто» (2017);
- Скорук Петро Михайлович за краєзнавчу збірку «Могилівчани» (2018).[25]
- 2019
- Гранецька Вікторія Леонідівна за збірку оповідань «Reality Show/Magic Show» (2019);
- Зелененька Ірина Алімівна за посібник-хрестоматію із вивчення сучасної поезії Поділля «Подільські божичі» (2019);
- Вітенко Олена Андріївна за збірки віршованих творів для дітей: «Роздолля», «Оберу професію» та «Намалюю Україну» (2017—2019).[26].
2020-і
- 2020
- Шкляр Василь Миколайович за роман «Характерник» (2020);
- Любацька Людмила Вікторівна за книгу-дослідження «Каменюк. Post scriptum» (2019);
- Володимир Арєнєв за повість-фентезі «Дитя песиголовців» (2018).[27].
- 2021
- Чорногуз Ярослав Олегович у номінації «Поезія» за корону сонетів «Світло кохання»;
- Деркач Сергій Володимирович у номінації «Проза» за романи «Мати солдата» та «Дума про добровольця»;
- Стебелєв Андрій Валентинович у номінації «Науково-популярна література» за упорядкування антології «Подільський Краснослов»;
- Людкевич Марія Йосипівна у номінації «Дитяча література» за книжку «Де сховалась таємниця? Вірші, казки, оповідання».[28]
- 2022
- Кириченко Андрій Степанович у номінації «Художня проза» за збірку новел воєнного часу "Мисливці за градами;
- Мельничук Руслана Русланівна у номінації «Поезія» за збірку інтимної лірики «Кармічна любов»;
- Поліщук Ярослав Олексійович у номінації «Науково-популярна література» за монографію «Краса у дзеркалах буття. Постать М. Коцюбинського в українській літературі»;
- Височанський Олександр Григорович у номінації «Дитяча література» за збірку віршів «Книжечка нова про старі дива»;
- Мартинюк Микола Іванович у номінації «Художній переклад» за переклад з чеської книги Броніслави Волкової «Вітер на колінах».[29]
- 2023
- Комаровський Володимир Костянтинович у номінації «Художня проза» за збірку оповідань «До берега правди»;
- Крупка Віктор Петрович у номінації «Поезія» за збірку лірики «Сон це»;
- Лагошняк Олександр Яролавович у номінації «Науково-популярна література» за дослідження «Південний Буг: від козацьких переправ до сучасних мостів»;
- у номінації «Дитяча література» лауреата не визначено;
- Ковальчук Інна Георгіївна у номінації «Художній переклад» за переклад з болгарської книг Р. Радкова та В. Ангелової; з македонської антології «Свічадо світу».[30]
- 2024
- Лікар Дубровський (Київ) у номінації «Художня проза» за роман «Історія, яку варто почути»;
- Броварна Юлія Валентинівна (Вінниця) у номінації «Поезія» за збірку лірики «Сепія»;
- Горлей Володимир Савович (Жмеринка) у номінації «Науково-популярна література» за книгу «Видноколо подільського жайвора» про П. Перебийноса;
- Заржицька Еліна Іванівна (Дніпро) у номінації «Дитяча література» за книгу «Легенди про козаків»;
- Чистяк Дмитро Олександрович (Київ) у номінації «Художній переклад» за книгу вибраних перекладів «Край неогортанний».[31]
Remove ads
Примітки
Джерела та посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads