2023 (MMXXIII) — невисокосний рік, що почався у неділю за григоріанським календарем.
Коротка інформація Рік:, Десятиліття: ...
Закрити
Коротка інформація
Закрити
Індія перевершила Китай, ставши найбільшою країною світу за чисельністю населення.
Всесвітня організація охорони здоров'я скасувала глобальну надзвичайну ситуацію через пандемію COVID-19, оскільки темпи зараження продовжували знижуватись. А дослідження і відкриття вчених, які свого часу посприяли розробці мРНК-вакцин проти COVID-19 були відзначені Нобелівською премією з фізіології та медицини.
Російське вторгнення в Україну, яке розпочалося у 2022 році, продовжилося і спричинило чимало руйнувань і катастроф, найбільшою з яких був підрив Каховської ГЕС. Разом з тим, у червні розпочався контрнаступ ЗСУ на півдні України, покликаний деокупувати значну частину територій Запорізької та Донецької областей[1]. Його результатом стали незначні локальні успіхи на окремих ділянках фронту та перехід бойових дій до стану позиційної війни[2].
В Судані у квітні спалахнув збройний конфлікт[3], відбулись військові заколоти у Нігері та Габоні, у жовтні внаслідок атаки ХАМАСу на Ізраїль розпочався новий виток ізраїльсько-палестинських війн. Натомість завершився багаторічний етнічний та територіальний конфлікт за контроль над Нагірним Карабахом — всю територію НКР повернули Азербайджану, а вірменське населення почало масово залишати регіон[4]. Серед стихійних лих найвідчутнішої шкоди завдав землетрус у Туреччині та Сирії, що забрав життя майже 60000 осіб.
У сфері технологій цей рік відзначився розвитком генеративних моделей штучного інтелекту. Ці моделі, використовуючи досягнення в машинному навчанні та обробці природної мови, стали здатними створювати реалістичний і зв’язний текст, зображення та музику[5][6][7]. Зокрема, за допомогою штучного інтелекту була доопрацьована остання пісня гурту «The Beatles» під назвою «Now And Then».
Рік відзначився смертю багатьох видатних і знакових діячів музики — Рюіті Сакамото, Тіни Тернер, Тоні Беннетта, Тото Кутуньо та кіно — Джини Лоллобриджиди, Джейн Біркін, Жульєт Майнієль, Майкла Гембона, Меттью Перрі.
Україна серед інших втратила ветерана УПА Мирослава Симчича, поета-шістдесятника Дмитра Павличка, міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського, композитора Левка Дутківського, політв'язнів радянських часів Василя Овсієнка та Євгена Пронюка, релігієзнавця та в'язня сумління Ігоря Козловського, співачку Ніну Матвієнко, а також правознавця-міжнародника Володимира Василенка.
Докладніше: 2023 у спорті
- 15 січня — відбувся трансфер півзахисника донецького «Шахтаря» та збірної України з футболу Михайла Мудрика до лондонського «Челсі» за 70 млн євро, а також додаткові 30 млн євро як бонус)[93]. Це найвища сума трансферу за українського гравця в історії.
- 31 січня — відбувся найдорожчий трансфер в історії київського «Динамо». Захисник Ілля Забарний перейшов у склад англійського клубу «Борнмут» за суму приблизно у 25 млн фунтів стерлінгів[94] або 27 млн євро[95].
- 1—11 лютого — у Марокко відбувся Клубний чемпіонат світу з футболу. Іспанський «Реал Мадрид» виграв титул вп'яте, здобувши у фіналі перемогу над саудівською командою «Аль-Гіляль» з рахунком 5:3[96]. Воротар «Реала» Андрій Лунін став другим українцем після Дмитра Чигринського, що завоював золото цього турніру.
- 25 лютого — на змаганнях у Клермон-Феррані (Франція) шведський легкоатлет Арман Дюплантіс встановив новий абсолютний світовий рекорд у стрибках з жердиною у закритих приміщеннях — 6,22 метри[97].
- 5 березня — дніпрянка Ярослава Магучіх захистила титул чемпіонки Європи зі стрибків у висоту[98].
- 19 березня — жіноча збірна України з футзалу стала віцечемпіоном Європи, зазнавши поразки у фінальному матчі зі збірної Іспанії з рахунком 1:5[99].
- 20 травня — 11 червня — Кубок світу ФІФА серед молодіжних команд в Аргентині. Чемпіоном стала збірна Уругваю[100].
- 31 травня — фінальний матч Ліги Європи у Будапешті (Угорщина) на «Пушкаш Арені» між іспанською «Севільєю» та італійською «Ромою». Після нічиєї в основний та додатковий час «Севілья» перемогла у серії пенальті і здобула сьомий Кубок УЄФА у своїй історії[101].
- 7 червня — фінальний матч Ліги конференцій у Празі (Чехія) на стадіоні «Фортуна Арена» між італійською «Фіорентиною» та англійським «Вест Гемом» закінчився з рахунком 1:2. Трофей здобув лондонський клуб, не зазнавши жодної поразки протягом усього турніру[102].
- 10 червня — фінальний матч Ліги чемпіонів на Олімпійському стадіоні Ататюрка у Стамбулі (Туреччина), у якому «Манчестер Сіті» здобув свій перший титул в історії, здолавши міланський «Інтер» з рахунком 1:0[103].
- 21 червня — 2 липня — у Кракові та Малопольському воєводстві (Польща) відбулись III Європейські ігри[104]. Українська команда посіла третє місце у загальному командному заліку[105].
- 21 червня — 8 липня — Чемпіонат Європи з футболу серед молодіжних команд. Збірна України виборола право зіграти у футбольному турнірі на Літніх Олімпійських іграх 2024 року в Парижі[106]. Перемогу в чемпіонаті здобула збірна Англії[107].
- 11 липня — українська тенісистка Еліна Світоліна здобула перемогу над першою ракеткою світу Ігою Свьонтек і вийшла до півфіналу Вімблдону 2023[108].
- 20 липня — 20 серпня — в Австралії та Новій Зеландії відбувся дев'ятий чемпіонат світу з футболу серед жінок. Турнір виграла збірна Іспанії[109].
- 25 серпня — 10 вересня — 19-й чемпіонат світу з баскетболу відбувся на Філіппінах, в Японії та Індонезії. Вперше чемпіоном світу стала збірна Німеччини, яка у фінальному матчі здолала збірну Сербії 83–77[110].
- 27 серпня — Ярослава Магучіх підкорила висоту 201 см і здобула золоту медаль чемпіонату світу з легкої атлетики в Будапешті[111].
- 28 серпня — 16 вересня — 34-й чемпіонат Європи з волейболу серед чоловіків. Збірна України повторила свій найкращий результат, досягнувши стадії 1/4 фіналу[112].
- 4 жовтня — господарями чемпіонату світу з футболу 2030 стали Іспанія, Португалія та Марокко, які претендували на проведення турніру спільною заявкою. При цьому перші три матчі проведуть в Уругваї, Аргентині та Парагваї — на честь 100-річчя від дня першого Чемпіонату світу, який відбувся 1930 року в Уругваї. Усі команди автоматично пройдуть кваліфікацію до турніру. Таким чином мундіаль вперше в історії прийматимуть одразу шість країн на трьох різних континентах: у Європі, Африці та Південній Америці[113].
- 10 жовтня — УЄФА офіційно затвердив господарів чемпіонатів Європи з футболу 2028 та 2032 років. Сполучене Королівство та Ірландія були обраними господарями Євро-2028, а Італія та Туреччина прийматимуть Євро-2032.
- 31 жовтня — президент ФІФА Джанні Інфантіно заявив, що чемпіонат світу з футболу в 2034 році відбудеться у Саудівській Аравії[114].
- 10 листопада — 2 грудня — 19-й Чемпіонат світу з футболу серед 17-річних відбувся в Індонезії. Вперше чемпіоном світу стала збірна Німеччини, яка у фінальному матчі здолала збірну Франції в серії післяматчевих пенальті 4–3[115].
Докладніше: Список померлих 2023 року
- 10 січня — Костянтин II, останній король Греції (1964—1974)[118].
- 15 січня — Вахтанг Кікабідзе, грузинський актор, естрадний співак, композитор, депутат парламенту Грузії VII скликання (2020—2023)[119].
- 16 січня — Джина Лоллобриджида, італійська акторка, фотожурналістка і скульпторка[120].
- 18 січня — Мирослав Симчич, український військовий та громадський діяч, сотенний УПА, політв'язень, який 32 роки провів у радянських концтаборах[121].
- 18 січня — Денис Монастирський, український юрист, політик, міністр внутрішніх справ України (2021—2023), народний депутат IX скликання (2019—2021) від партії Слуга народу[122].
- 29 січня — Дмитро Павличко, український поет-шістдесятник, громадсько-політичний діяч, народний депутат І, III та IV скликань (1990—1994, 1998—1999, 2005—2006), Надзвичайний і Повноважний Посол України в Словаччині (1995—1998) та Польщі (1999—2002). Герой України (2004)[123].
- 3 лютого — Пако Рабанн, французький модельєр-кутюр'є іспанського походження, революціонер у світі моди 1960-х[124].
- 5 лютого — Первез Мушарраф, пакистанський військовий та політичний діяч, президент Ісламської республіки Пакистан (2001—2008)[125].
- 1 березня — Жуст Фонтен, французький футболіст, рекордсмен за кількістю голів на одному чемпіонаті світу — 13 м'ячів в 1958 році[126].
- 3 березня — Ое Кендзабуро, японський письменник-гуманіст, автор понад 20 романів і повістей, декількох збірок оповідань і численних есеїв. Лауреат Нобелівської премії з літератури (1994)[127].
- 7 березня — Дмитро Коцюбайло (позивний «Да Вінчі»), український доброволець, військовослужбовець, командир 1 ОМБ «Вовки Да Вінчі» Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2021)[128].
- 28 березня — Рюіті Сакамото, японський композитор, продюсер і актор, лауреат премій «Оскар», «Греммі» і BAFTA, двократний лауреат премії «Золотий глобус»[129].
- 29 березня — Альбіна Дерюгіна, українська тренерка з художньої гімнастики, почесна членкиня НОК України[130].
- 6 квітня — Володимир Стретович, український політик, народний депутат ІІ, IV, V та VI скликань (1994—1998, 2002—2007, 2007—2012), голова партії «ХДС» (1998—2007)[131].
- 17 квітня — Олег Барна, український громадсько-політичний діяч, правозахисник, педагог, учасник російсько-української війни, народний депутат VIII скликання (2014—2019) від «Блоку Петра Порошенка»[132].
- 19 квітня — Володимир Мельниченко, український художник, скульптор, архітектор, заслужений художник України, член Національної спілки художників України[133].
- 16 травня — Левко Дутківський, український музикант і композитор, засновник і керівник вокально-інструментального ансамблю «Смерічка», Народний артист України, режисер, педагог, один із основоположників української естрадної музики[134].
- 24 травня — Тіна Тернер, американська та швейцарська співачка, авторка пісень, акторка й танцівниця, володарка восьми премій «Греммі»[135].
- 12 червня — Сільвіо Берлусконі, італійський політик, прем'єр-міністр Італії (1994—1995, 2001—2006, 2008—2011), власник ФК «Мілан» (1986—2017)[136].
- 1 липня — Вікторія Амеліна, українська письменниця та громадська діячка, лауреатка премії Конрада[137].
- 11 липня — Мілан Кундера, чесько-французький письменник, поет, прозаїк, драматург, автор роману «Нестерпна легкість буття»[138].
- 16 липня — Джейн Біркін, британсько-французька акторка кіно й театру, співачка («Басейн», «Він починає сердитися», «Тримай у полі зору»)[139].
- 19 липня — Василь Овсієнко, український громадський діяч, письменник, радянський дисидент[140].
- 21 липня — Тоні Беннетт, американський естрадний виконавець традиційної свінгової та попмузики з елементами джазу, переважно з репертуару Great American Songbook[141].
- 21 липня — Жульєт Майнієль, французька кіноакторка нової хвилі («Кузени», «Ярмарок», «Через, через жінку»[fr])[142].
- 22 серпня — Тото Кутуньйо, італійський співак, композитор-пісняр, інструменталіст, переможець пісенних конкурсів в Санремо і Євробачення-1990.
- 23 серпня — Євген Пригожин, російський воєнний злочинець, олігарх, ресторатор, власник кейтерингового бізнесу та ПВК «Вагнер».
- 30 серпня — Мохаммед аль-Файєд, єгипетський підприємець, власник футбольного клубу «Фулхем» (до липня 2013 року), паризького готелю «Ritz» і лондонського універмагу «Harrods» (до 2010 року); батько Доді аль-Файєда — близького друга Діани, принцеси Уельської[143].
- 6 вересня — Ігор Козловський, український вчений, релігієзнавець, кандидат історичних наук, письменник, громадський діяч; в'язень сумління — пережив тортурування і перебував у полоні бойовиків так званої «Донецької народної республіки» майже 2 роки (700 днів)[144].
- 11 вересня — Ян Табачник, радянський та український акордеоніст і політик, народний артист України (1994). Народний депутат України V,VI та VII скликань (2006—2014)[145].
- 22 вересня — Джорджо Наполітано, 11-й президент Італійської республіки (2006—2015), учасник Руху Опору. Довічний сенатор[146].
- 25 вересня — Андрій Іванчук, український політик, народний депутат України VII, VIII та IX скликань (2012—2023)[147].
- 27 вересня — Майкл Гембон, британський актор, багаторазовий номінант премій «Еммі», «Золотий глобус», БАФТА. Відомий виконанням ролі Альбуса Дамблдора у фільмах про Гаррі Поттера[148].
- 8 жовтня — Ніна Матвієнко, українська співачка та акторка[149].
- 9 жовтня — Володимир Василенко, український правознавець-міжнародник, доктор юридичних наук, професор. В 1998—2002 рр. — посол у Великій Британії і за сумісництвом в Ірландії. Протягом 2006—2010 рр. — представник України в Раді ООН із прав людини[150].
- 13 жовтня — Луїза Ґлік, американська поетеса та есеїстка, лауреатка Нобелівської премії з літератури (2020)[151].
- 16 жовтня — Мартті Агтісаарі, фінський політик та дипломат, Президент Фінляндії (1994—2000), лауреат Нобелівської премії миру (2008)[152].
- 17 жовтня — Сергій Сивохо, український телеведучий та шоумен. Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на виборах 2019 року. Креативний продюсер ТОВ «Квартал 95»[153].
- 21 жовтня — Боббі Чарльтон, англійський футболіст, нападник, чемпіон світу, найкращий футболіст Європи 1966 року за версією журналу France Football[154].
- 28 жовтня — Меттью Перрі, американо-канадський актор. Найвідоміший роллю Чендлера Бінга в серіалі «Друзі», а також Ніколаса «Оза» Озеранскі у фільмі «Дев'ять ярдів» та його продовженні — «Десять ярдів»[155].
- 31 жовтня — Артем Франков, український спортивний журналіст, головний редактор журналу «Футбол»[156].
- 29 листопада — Генрі Кіссінджер, американський політик, дипломат та політолог, державний секретар Сполучених Штатів і радник з національної безпеки. Лауреат Нобелівської премії миру у 1973 році («На знак визнання заслуг у зв'язку з перемир'ям у В'єтнамі»)[157].
- 1 грудня — Сандра Дей О'Коннор, суддя Верховного суду США (1981—2006), перша жінка, призначена на цей пост[158].
- 6 грудня — Ілля Кива, проросійський український політик, путініст, українофоб, колаборант із Росією. Народний депутат України 9-го скликання від забороненої проросійської політичної партії ОПЗЖ (2019—2022)[159].
- 27 грудня — Жак Делор, французький економіст і політик, президент Європейської Комісії (1985—1995)[160].
Тейлор Свіфт, одна з найвідоміших американських поп-зірок 2000-х років, що починала кар'єру в індустрії кантрі-музики. Видання зазначило, що вона здобула першість за те, що «принесла радість суспільству, яке відчайдушно її потребує»[167].