Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Список селищ міського типу України
тип населеного пункту З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Це список колишніх селищ міського типу України і УРСР.
Перші селища міського типу (смт) в УСРР з'явилися в 1924 році. У перших постановах вони називалися містечками, проте в 1925 році цю назву замінили на «селище міського типу». При цьому більшість містечок, які мали цей статус з часів Російської імперії, продовжували лишатися містечками до 1930-х років і вважалися сільськими населеними пунктами.
Списки міст і селищ затверджувалися постановами Президії ВУЦВК і РНК УСРР. Протягом 1924—1927 років були затверджені списки міст і селищ міського типу по кожній губернії, а після їх ліквідації — по округах. Загалом за цей період були затверджені селищами міського типу 103 населених пункти, з яких один згодом був віднесений до міст, два виключені зі списку смт, два приєднані до сусідніх міст. У першій половині 1930-х років 5 смт на Донбасі і Васильків на Київщині були віднесені до міст, з'явилося смт Кремінна. Таким чином на початок 1938 року в УСРР було 93 селища міського типу.
Крим до 1954 року входив до РСФРР, в якій не було поняття селища міського типу, а були курортні та робітничі селища. Перші 5 курортних селищ в Криму з'явилися в 1929 році, ще два в 1930. До 1954 року Алупка і Саки отримали статус міст, тому в перелік нижче вони не входять.
У 1938 році замість ЦВК були створені Верховні Ради УРСР і РРФСР і повноваження надавати статус міст і селищ перейшло до їхніх президій. У 1938 році по кожній області і АМРСР були видані укази про віднесення населених пунктів до міст і смт. У цей час (напередодні перепису) з'явилося 324 нових смт, а 40 стали містами або були приєднані до міст, 3 відійшли до Молдавської РСР (1940). Ще одне смт з'явилося в 1939 році. У Криму в 1938—1939 роках з'явилося 4 робітничих і одне курортне селище, а Алупка стала містом.
У 1940 році з приєднанням західних областей були затверджені селища міського типу в них. У цих областях статус смт отримали 114 населених пунктів і ще 7 в інших областях, проте низка смт згодом втратила цей статус.[1940] У 1941 році статус смт отримали 3 населених пункти в УРСР і 3 в Криму, а 4 смт зникло.
У 1956 році право відносити населені пункти до категорії смт та міст отримали виконкоми обласних рад. Протягом 1956—1960 років отримали статус смт 368 населених пунктів, втратили — 79.
З 1965 року до категорії селищ міського типу відносять виконкоми обласних рад, а до категорії міст — президія Верховної Ради (з 1991 року — обласні ради і Верховна Рада відповідно). Після 1965 року не відбувалося масового віднесення до категорії смт, найбільше — 30 смт в 1971 році.
У липні 2023 року було прийнято Закон України № 3285-IX «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України»[Р 1], який передбачає, серед іншого, ліквідацію категорії селищ міського типу, і всі смт, яких тоді в Україні було 881, з 26 січня 2024 року стали селищами.
Remove ads
Статистика
Узагальнити
Перспектива
Усього на території України і УРСР існувало 1299 селищ міського типу (у тому числі 27 отримували цей статус двічі). З них:
- 231 стали містами,
- 25 об'єднались з іншими населеними пунктами, утворивши 12 міст,
- 26 об'єднались з іншими населеними пунктами, утворивши 14 смт[П 1],
- 48 стали селами,
- 84 приєднані до інших населених пунктів,
- 6 відійшли до Польщі або МРСР,
- два об'єдналося з селами, утворивши село або робітниче селище,
- 881 в 2024 році стали селищами згідно з законом 3285-IX.
Першими населеними пунктами, які стали смт, були Бірзула (нині Подільськ) і Рибниця (нині в Молдові) Одеської губернії, останнім статус смт отримав Городок в Житомирській області.
Першим смт, яке втратило свій статус, був Браїлів (знову став смт через 46 років), останнім — Костянтинівка Харківської області.
Найдовше в статусі смт перебували Березна, Добрянка, Козелець, Короп, Радуль, Сосниця Чернігівської області — 99 років і 1,5 місяці, найменше часу — Зелений Мис Київської області — 7 місяців.
У статистиці по роках зазначено кількість віднесень і втрат статусу (тобто якщо населений пункт отримував і втрачав статус смт двічі, то в таблиці він врахований двічі).
Remove ads
Як читати список
Узагальнити
Перспектива
У списку нижче подано перелік усіх селищ міського типу, які існували на території УРСР і України з 1924 по 2024 роки.
Список розділений за областями, в яких населені пункти перебували на час втрати статусу. При цьому нині населений пункт може перебувати в іншій області. Наприклад, Канів поданий у списку по Київській області, тому що саме в цій області він перебував, коли втратив статус смт, ставши містом. У кінці подано список смт, які втратили свій статус до створення областей або в складі АМРСР. По кожній області смт подані в алфавітному порядку. Для однойменних смт додано найбільшу відмінну адміністративно-територіальну одиницю або громаду, в якій воно перебували на момент втрати статусу.
У першій колонці таблиць подається назва населеного пункту на момент втрати статусу, якщо населений пункт змінював назви, то вони зазначені в колонці «Колишні назви». Якщо сучасна назва населеного пункту відрізняється від тієї, яка була при втраті статусу, то вона подана у примітках. У другій і третій колонках зазначені роки отримання і втрати статусу. Для смт, які існували до 2024 року і втратили статус відповідно до закону 3285-IX, не зазначається причина втрати статусу і джерела.
Колишні назви подані тільки за період, коли населений пункт мав статус смт. У дужках зазначено період, за який смт мало цю назву. Якщо зазначено «до … року», значить селище мало таку назву з часу надання статусу, якщо зазначено діапазон років, значить селище мало назву в проміжку цих років. Для трьох смт у дужках зазначено один рік — це значить, що селища носили таку назву протягом кількох місяців того самого року, в якому отримали статус смт. Якщо діапазон дат не зазначений, значить точні дати невідомі або написання змінилося без рішень щодо перейменування (наприклад, багато назв на «Ново-» і «Старо-» до початку 1960-х років писалися з дефісом, а потім стали писатися разом).
У колонці «Причина втрати статусу» зазначено причину, через яку населений пункт перестав бути селищем міського типу, а також нову назву населеного пункту, якщо при зміні категорії змінив назву. Він міг стати містом, селом, бути приєднаним або об'єднаним із сусідніми населеними пунктами або бути знятим з обліку. Кілька смт втратили статус у зв'язку з тим, що відійшли до Польщі.
Remove ads
Спірний статус
Узагальнити
Перспектива
Статус смт для деяких населених пунктів піддається сумніву. У таблицях нижче і в статистиці Ананьїв, Полонне, Брянський, Голубівка і Шкільне не враховані.
У довідниках адміністративно-територіального поділу до 1938 року Ананьїв АМРСР значиться містом, хоча постанов ВУЦВК з приводу його статусу не приймалося. У довідниках АТП 1940 і 1941 років він уже значиться смт. А в 1941 році був виданий указ Президії ВР УРСР про віднесення смт Ананьєва до категорії міст.[В 1] Постанов ВУЦВК чи указів Президії ВР УРСР щодо віднесення Ананьєва до категорії смт не знайдено.
У 1924 році Полонне віднесено до категорії міст, проте в 1926 році в Полонному була утворена селищна рада, а не міська. У довідниках АТУ 1933, 1936 років значиться містом, проте в указі Президії ВР УРСР 1938 року йдеться про віднесення смт Полонного до категорії міст[Р 2]. У довідниках наступних років роком віднесення до категорії міст вказано 1938. Постанов ВУЦВК чи указів Президії ВР УРСР щодо віднесення Полонного до категорії смт не знайдено.
У довідниках АТП СРСР 1940 і 1941 років у списках селищ міського типу Ворошиловградської області значаться смт Брянський і Голубівка Серговської міської ради, проте в попередніх і наступних довідниках такі смт відсутні. Також у протоколах Президії ВР УРСР 1940-х років відсутні будь-які рішення про надання статусу цим смт. У 1944 році були створені Брянський і Голубівський райони міста Кадіївки, проте в постанові Президії ВР УРСР відсутні згадки про приєднання будь-яких смт до міста. У довіднику АТП УРСР 1946 згадується село Голубівка Кадіївської міськради. У 1962 році Брянський район Кадіївки об'єднаний з трьома сусідніми смт в місто Брянку, а Голубівський район з двома сусідніми смт і селом Голубівкою в місто Кіровськ (нині Голубівка).
Населений пункт Шкільне Сімферопольського району АРК мав статус селища, яке «прирівнене до категорії селищ міського типу»[1], статистично вважався сільським населеним пунктом, проте був центром селищної ради (тоді як інші сільські селища були центрами сільських рад).
Remove ads
Автономна Республіка Крим і Севастополь
Узагальнити
Перспектива
Подані населені пункти, які були селищами міського типу з 1954 року.
На території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя було 63 селища міського типу, в т.ч. 14 отримали статус ще в складі РРФСР. З них 4 стали містами, 2 приєднано до міст, 57 стали селищами відповідно закону 3285-IX.
↑ Р Селища міського типу, які отримали статус робітничих або курортних селищ, перебуваючи в складі РРФСР, а в 1954 році ввійшли до складу УРСР (зірочкою позначені робітничі, решта — курортні). Джерелом для цих смт є довідники адміністративно-територіального устрою, якщо не зазначено інше джерело.
Remove ads
Вінницька область
Узагальнити
Перспектива
У Вінницькій області було 42 селища міського типу (одне з яких отримало статус повторно, вперше його мало в 1920-х роках, до створення області), з них 13 стали містами, 29 — селищами відповідно закону 3285-IX.
Remove ads
Волинська область
Узагальнити
Перспектива
У Волинській області було 29 селищ міського типу, з них 3 стали містами, 2 — селами, одне приєднане до міста, одне об'єднане з селом, 22 стали селищами відповідно закону 3285-IX.
Remove ads
Дніпропетровська область
Узагальнити
Перспектива
В області було 82 селища міського типу, з них 18 стали містами, 4 об'єднали з сусідніми населеними пунктами, утворивши місто або робітниче селище, 15 приєднано до міст, 45 стали селищами відповідно закону 3285-IX.
Remove ads
Донецька область
Узагальнити
Перспектива
В області було 199 селищ міського типу, з них 27 стали містами, 25 смт приєднані до міст, 15 об'єднані з іншим населеними пунктами, утворивши міста або смт, 1 зняте з обліку, 131 стали селищами відповідно закону 3285-IX. Три селища міського типу отримували статус смт двічі, два з них були приєднані до сусідніх міст, а згодом виділені в окремі населені пункти зі статусом смт, а третє стало робітничим селищем, згодом селищем, а потім знову смт.
Remove ads
Житомирська область
Узагальнити
Перспектива
В області було 52 смт, з них 6 стали містами, 1 — селом, 2 приєднані до Житомира, 43 стали селищами відповідно закону 3285-IX.
↑ В До 1937 року в складі Вінницької області.
↑ К До 1937 року в складі Київської області.
Remove ads
Закарпатська область
Узагальнити
Перспектива
В області було 39 смт, з них 6 стало містами, 8 — селами, 19 — селищами відповідно до закону 3285-IX.
Remove ads
Запорізька область
Узагальнити
Перспектива
В області було 31 смт, з них 6 стали містами, 3 приєднані до міст, 22 стали селищами відповідно до закону 3285-IX.
↑ Д До 1939 року в складі Дніпропетровської області.
Remove ads
Івано-Франківська область
Узагальнити
Перспектива
В області було 30 смт, з них 5 стали містами, одне — селом, 24 стали селищами відповідно до закону 3285-IX.
Київська область і місто Київ
Узагальнити
Перспектива
На території Київської області і Київської міськради було 67 смт, з них 28 стали містами, одне стало селом, 4 приєднані до Києва, 2 об'єдналися в місто Яготин, 2 зняті з обліку і 30 стали селищами відповідно до закону 3285-IX.
↑ П До 1954 року в Полтавській області
Кіровоградська область
Узагальнити
Перспектива
В області було 37 смт, з них 4 стали містами, 3 приєднано до міст, 3 об'єдналися з сусідніми населеними пунктами, утворивши міста, 27 стали селищами відповідно до закону 3285-IX.
↑ К До 1939 року в складі Київської області, в 1954—1959 — в складі Черкаської.
↑ М До 1939 року в складі Миколаївської області.
↑ О До 1939 року в складі Одеської області.
↑ П До 1939 року в складі Полтавської області.
↑ # До 1954 року в складі Одеської області.
↑ $ До 1963 року в складі Полтавської області.
Луганська область
Узагальнити
Перспектива
В області було 156 смт, з яких 15 стали містами, одне стало селом, 9 приєднані до сусідніх міст, 22 об'єднані з сусідніми населеними пунктами, утворивши міста або смт, 109 стали селищами відповідно до закону 3285-IX. Два смт були приєднані до міст, а пізніше знову виділені в окремі населені пункти зі статусом смт.
↑ Д До 1938 року в складі Донецької області
Львівська область
Узагальнити
Перспектива
У списку враховані смт ліквідованої Дрогобицької області.
На території Дрогобицької та Львівської областей було 52 смт, з них 12 стали містами, 3 селами, 3 відійшли до Польщі (одне пізніше було включене знову до СРСР в статусі міста), 34 стали селищами відповідно закону 3285-IX.
↑ Д До 1959 року в складі Дрогобицької області.
↑ Т До квітня 1940 року в складі Тарнопольської області.
Миколаївська область
Узагальнити
Перспектива
В області було 31 смт, з них 9 стали містами, 5 приєднані до Миколаєва, 17 стали селищами відповідно до закону 3285-IX.
↑ О До 1937 року в складі Одеської області.
Одеська область
Узагальнити
Перспектива
На території Ізмаїльської та Одеської областей було 45 смт, з них 12 стали містами, 33 — селищами відповідно до закону 3285-IX.
↑ І до 1954 року в складі Ізмаїльської області
↑ М до 1940 року в складі АМРСР
Полтавська область
Узагальнити
Перспектива
В області було 28 смт, з них 7 стало містами, одне приєднане до Кременчука, 20 стали селищами відповідно до закону 3285-IX.
↑ Х до 1937 року в складі Харківської області
Рівненська область
Узагальнити
Перспектива
В області було 29 смт (з них 7 ставали смт двічі), з них 3 стали містами, 10 — селами, 16 — селищами відповідно до закону 3285-IX.
Сумська область
Узагальнити
Перспектива
В області було 28 смт, з них 5 стали містами, одне — селом, 2 приєднано до міст, 20 стали селищами відповідно до закону 3285-IX.
↑ Х До 1939 року в складі Харківської області
↑ Ч До 1939 року в складі Чернігівської області
Тернопільська область
Узагальнити
Перспектива
В області було 30 смт (в тому числі 14 ставали смт двічі), з них 5 стали містами, 8 — селами, 17 — селищами відповідно до закону 3285-IX.
Харківська область
Узагальнити
Перспектива
В області було 81 смт, з них 8 стали містами, 3 — селами, 6 об'єдналися з іншими смт в міста або смт, 4 приєднані до міст і смт, 60 стали селищами відповідно до закону 3285-IX.
Херсонська область
Узагальнити
Перспектива
В області було 34 смт, з них 3 стали містами, 31 — селищами відповідно до закону 3285-IX.
↑ З До 1939 року в складі Дніпропетровської області, в 1939—1944 — в складі Запорізької.
↑ М До 1944 року в складі Миколаївської області.
↑ О До 1937 року в складі Одеської області, в 1937—1944 — в складі Миколаївської.
Хмельницька область
Узагальнити
Перспектива
В області було 30 смт, з них 6 стали містами, 24 — селищами відповідно до закону 3285-IX.
↑ В до 1937 року у Вінницькій області
Черкаська область
В області було 22 смт, з них 3 стали містами, 5 — селами, 14 — селищами відповідно до закону 3285-IX.
↑ К До 1954 року в складі Київської області
↑ Кг До 1939 року в складі Київської області, в 1939—1954 — в складі Кіровоградської
Чернівецька область
В області було 12 смт, з них 3 стали містами, 1 приєднано до Чернівців, 8 стали селищами відповідно до закону 3285-IX.
↑ D У довіднику 2012 року для Берегомета, Кельменців, Лужан і Неполоківців зазначені дати відповідно 1966, 1959, 1963 і 1971.
Чернігівська область
Узагальнити
Перспектива
В області було 42 смт, з них 10 стали містами, 2 — селами, 1 приєднане до Чернігова, 29 стали селищами відповідно до закону 3285-IX.
↑ С до 1965 року в Сумській області
Смт, що втратили статус до утворення областей і в складі АМСРР
Узагальнити
Перспектива
До утворення областей втратили статус 10 смт (одне з яких пізніше знову стало смт), з них 6 стали містами, 2 — селами, 2 приєднані до міст.
Ще 5 смт було на території АМРСР, з них 2 отримали статус до виходу АМРСР зі складу УРСР, ще 3 відійшли до Молдавської РСР, де також мали статус смт, згодом стали містами.
Легенда
* Зірочкою позначені селища, які були віднесені до робітничих селищ, а згодом стали вважатися селищами міського типу, при цьому окремих рішень про зміну категорії не приймалося.[П 21]
Кольорами позначені смт, які:
стали містами
стали сільськими населеними пунктами або робітничими селищами
стали робітничими селищами, а згодом стали вважатися смт без додаткових рішень
приєднані до інших міст або смт
об'єдналися з іншими населеними населеними пунктами, утворивши новий населений пункт (тієї самої або іншої категорії)
зняті з обліку
відійшли до Польщі або Молдавської РСР у статусі смт
Примітки
Узагальнити
Перспектива
- Тут і далі в статистиці враховано, що при об'єднанні кількох смт в одне або об'єднанні смт з сусідніми селами з утворенням нового смт утворився новий населений пункт, а попередні були ліквідовані. Якщо рахувати, що одне з селищ не було ліквідоване, а продовжувало існувати далі, тоді загальна кількість буде 1285 селищ міського типу.
- У довіднику «Україна: Адміністративно-територіальний устрій (на 1 січня 2012 року)» помилково вказано 1925 рік. Насправді Залізничне віднесене до категорії смт 4 грудня 1986 року.
- У довіднику «Україна: Адміністративно-територіальний устрій (на 1 січня 2012 року)» помилково вказано 1923 рік. Проте в 1923 році ще не було жодного смт. Перша постанова про перечислення в розряд смт була прийнята тільки в липні 1924 року. А Томашпіль віднесено 10 грудня 1924 року. У довідниках попередніх років зазначено правильний рік — 1924.
- У довіднику 2012 року — 1964
- У довідниках адмінустрою зазначено 1960 рік
- У довіднику 2012 року — 1976
- Рішення виконкому облради прийняте 04.12.1965 року, повідомлення опубліковане у ВВР УРСР 24.12.1965 року, рішення набуло чинності 03.01.1966 року. У довідниках АТП зазначається 1965 рік.
- В українському тексті протоколу № 7 засідання Президії Верховної Ради УРСР (ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 16. Спр. 7. Арк. 25зв.) і в архівному оригіналі указу про утворення районів (ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 16. Спр. 6. Арк. 35.) зазначено «місто Городенка», проте в російському тексті протоколу (ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 16. Спр. 7. Арк. 69.) зазначено «поселок Городенка». 26 жовтня був виданий указ, яким «міські селища» (в рос. тексті — «городские поселки») Городенко і Галич віднесено до категорії міст районного підпорядкування (ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 16. Спр. 8. Арк. 7зв, 29.). У довіднику «СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 мая 1940 года)» Городенка відсутня у переліку міст, а центром Городенківського району зазначено «п Городенка». Звідси можна зробити висновок, що в українському тексті протоколу була помилка, і Городенка була віднесена спочатку до селищ, а в жовтні — до міст.
- У довіднику 2012 року — 1967
- Рішення виконкому облради прийняте 11.12.1970 року, повідомлення опубліковане у ВВР УРСР 04.01.1971 року, рішення набуло чинності 14.01.1971 року. У довідниках АТП зазначається 1970 рік.
- У довіднику АТУ 2012 року — 1957 рік
- Рішення виконкому облради прийняте 13.12.1968 року, повідомлення опубліковане у ВВР УРСР 27.12.1968 року, рішення набуло чинності 06.01.1969 року. У довідниках АТП зазначається 1968 рік.
- У довідниках зазначається дата утворення смт Андріївка Перша і Андріївка Друга — 1938 рік.
- Рішення облради прийняте 17.12.1993 року, повідомлення опубліковане у ВВР України 24.06.1994 року, рішення набуло чинності 04.07.1994 року.
- Рішення облради прийняте 30.07.1996 року, повідомлення опубліковане у ВВР України 24.04.1997 року, рішення набуло чинності 04.05.1997 року.
- У довіднику 2012 року — 1937
- У довіднику 2012 року відсутнє в переліку смт області
- У довіднику 2012 року Батурин присутній у списку смт області, хоча на момент видання довідника він уже був містом
- Рішення виконкому облради прийняте 26.12.1967 року, повідомлення опубліковане у ВВР УРСР 19.01.1968 року, рішення набуло чинності 29.01.1968 року. У довідниках АТП зазначається 1967 рік.
- З 1940-х років до 1965 року в УРСР, окрім міст та смт, існували також робітничі селища. У 1940-х — 1950-х роках низка населених пунктів була віднесена Верховною Радою до робітничих селищ, проте в довідника адміністративно-територіального поділу, починаючи з 1956 року вони вважалися селища міського типу без додаткових рішень щодо змін категорій. Так в указі Президії Верховної ради про утворення Нововолинської селищної ради 1951 року Нововолинський названо робітничим селищем, а в повідомленні про віднесення до категорії міст районного значення 1957 року — вже селищем міського типу. З 1956 по 1965 року до категорії робітничих селищ відносили вже виконкоми обласних рад. У цей період існувало більше сотні робітничих селищ. У загальносоюзних довідниках робітничі селища прирівнювалися до смт і подавалися в загальному списку як смт, в українських довідниках робітничі селища виділялися окремо. У 1965 році було прийняте нове положення про визначення категорій населених пунктів, де були категорії міських поселень тільки міста і смт. У довіднику адміністративно-територіального устрою на 1 липня 1965 року робітничі селища, які були підпорядковані міським і селищним радам, подані як смт, а сільським радам — як селища. Рішень щодо віднесення робітничих селищ до смт не приймалося (окрім Житомирської області).
У таблиці для колишніх робітничих селищ зазначена дата віднесення до категорії робітничих селищ, якщо не приймалося окреме рішення про віднесення робітничого селища до категорії смт. У такому разі зазначена дата саме рішення про віднесення до смт.
4 селища міського типу в 1958–1965 роках були перетворені на робітничі селища, а потім в 1965 році автоматично стали смт. Такі смт позначені в списку #, в статистиці по кількості селищ враховані один раз.
↑ 1940 Після приєднання до УРСР західних областей в 1939 році окремі рішення про віднесення населених пунктів у приєднаних областях до категорії міст чи смт не приймалися. 17 січня 1940 року був прийнятий указ Президії Верховної Ради УРСР про створення районів у цих областях, в якому для населених пунктів у складі районів було зазначено категорію населеного пункту — місто, селище або село.[А 17] Цей указ у подальшому і вважався указом про визначення категорій населених пунктів, посилання на нього подано в повідомленні про зміни адміністративно-територіального устрою у «Відомостях Верховної Ради СРСР».[В 155] Пізніше, в жовтні того ж року були видані укази, якими були уточнені категорії деяких населених пунктів.[А 18] Таким чином, низка населених пунктів мала статус міста або смт лише протягом дев'яти місяців 1940 року.
У повідомленні у «Відомостях Верховної Ради СРСР» подано перелік міст і смт з січневого указу з урахуванням змін, зроблених жовтневими указами (тобто населені пункти, які спочатку вважалися селищами, а потім були віднесені до сіл, в переліку відсутні, а віднесені до міст — подані як міста). При цьому для Чернівецької та Аккерманської областей, які були створені в 1940 році, так само не видавалися окремі укази про зміну категорій населених пунктів, а лише укази про створення районів. Проте селища, зазначені в цих указах, вважалися сільськими. У довіднику «СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 мая 1940 года)» селища в західних областях УРСР подані як сільські.
Посилання на джерела
Джерела
Див. також
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads